open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
5 Справа № 910/9987/16
Моніторити
Постанова /04.07.2018/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /07.06.2018/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /14.05.2018/ Касаційний господарський суд Постанова /24.01.2018/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /11.01.2018/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /20.12.2017/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /18.09.2017/ Київський апеляційний господарський суд Рішення /15.05.2017/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /24.04.2017/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /10.04.2017/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /27.03.2017/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /27.02.2017/ Господарський суд м. Києва Постанова /13.02.2017/ Вищий господарський суд України Ухвала суду /20.01.2017/ Вищий господарський суд України Постанова /23.11.2016/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /05.09.2016/ Київський апеляційний господарський суд Рішення /08.08.2016/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /30.06.2016/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /02.06.2016/ Господарський суд м. Києва
emblem
Справа № 910/9987/16
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /04.07.2018/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /07.06.2018/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /14.05.2018/ Касаційний господарський суд Постанова /24.01.2018/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /11.01.2018/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /20.12.2017/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /18.09.2017/ Київський апеляційний господарський суд Рішення /15.05.2017/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /24.04.2017/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /10.04.2017/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /27.03.2017/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /27.02.2017/ Господарський суд м. Києва Постанова /13.02.2017/ Вищий господарський суд України Ухвала суду /20.01.2017/ Вищий господарський суд України Постанова /23.11.2016/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /05.09.2016/ Київський апеляційний господарський суд Рішення /08.08.2016/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /30.06.2016/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /02.06.2016/ Господарський суд м. Києва

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/9987/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Баранець О.М., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Бойка В.С.,

за участю представників:

позивача - Літвінова Є.В.,

відповідача - не з'явився,

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - 1 - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

- 2 - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" Грошової С.В.,

на постанову Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Корсакова Г.В., судді - Тарасенко К.В., Чорна Л.В.)

від 24.01.2018,

за позовом - публічного акціонерного товариства "Український професійний банк"

до - товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Аурум Фінанс"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про зобов'язання вчинити дії та стягнення 445 486,24 грн

В С Т А Н О В И В:

ПАТ "Український Професійний Банк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "ФК Аурум Фінанс" про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - договору про відступлення прав вимоги від 26.05.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. та зареєстрованого за №6267, який укладено між ПАТ "Український Професійний Банк" та ТОВ "ФК Аурум Фінанс", шляхом відновлення становища, яке існувало до укладення договору про відступлення прав вимоги від 26.05.2015, у тому числі відновлення статусу ПАТ "Український Професійний Банк" як іпотекодержателя та/або обтяжувача, визнавши наявність у ПАТ "Український Професійний Банк" права майнової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 129 від 03.06.2013 та договорами забезпечення, повернення оригіналів документів відповідно до актів приймання-передачі від 27.05.2015 згідно з переліком, стягнення з ТОВ "ФК Аурум Фінанс" на користь ПАТ "Український Професійний Банк" грошових коштів, набутих останнім внаслідок укладення нікчемного правочину, що сплачувались позичальником ОСОБА_2 в рахунок погашення кредитної заборгованості відповідно до кредитного договору № 129 від 03.06.2013 у розмірі 445 486,24 грн (з врахуванням заяви про зміну предмету позову від 24.03.2017 № 01-10/400).

Позовні вимоги обґрунтовані тим що, оскільки уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Український Професійний Банк" правомірно в силу приписів пунктів 1 та 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" віднесено спірний договір відступлення до нікчемних правочинів, у відповідача існує зобов'язання щодо повернення банку документів, сплати банку грошових коштів, неправомірно отриманих від ОСОБА_2 Суд на підставі вказаної норми права має відновити статус ПАТ "Український Професійний Банк" як іпотекодержателя та/або обтяжувача, визнавши наявність у ПАТ "Український Професійний Банк" права майнової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 129 від 03.06.2013 та договорами забезпечення.

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2017 позовні вимоги ПАТ "Український Професійний Банк" задоволено частково.

Визнано наявність у ПАТ "Український професійний банк" права майнової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 129 від 03.06.2013 та іпотечним договором, посвідченим 03.06.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочаровою С.В. за реєстровим № 1280. Зобов'язано ТОВ "ФК Аурум Фінанс" повернути ПАТ "Український професійний банк" оригінали документів щодо позичальника банку - ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), а саме: кредитний договір № 129 від 03.06.2013, додатковий договір від 09.09.2013 про внесення змін до кредитного договору № 129 від 03.06.2013, іпотечний договір, посвідчений 03.06.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочаровою С.В., за реєстровим № 1280, договір купівлі-продажу квартири, посвідчений 31.05.2011 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочаровою С.В., за реєстровим № 1609; витяг з державного реєстру правочинів № 9954993 від 31.05.2011; витяг про держану реєстрацію прав № 30309367 від 15.06.2011, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 4295672 від 03.06.2013; технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду в частині задоволення позовних вимог обґрунтовано тим, що уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Український Професійний Банк" правомірно віднесено спірний договір відступлення до нікчемних правочинів. Внаслідок чого у відповідача існує зобов'язання щодо повернення банку переліку документів та підлягає задоволенню вимога про визнання наявності у ПАТ "Український професійний банк" права майнової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 129 від 03.06.2013 та іпотечним договором.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 скасовано частково рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2017, зокрема, в частині визнання наявності у ПАТ "Український професійний банк" права майнової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №129 від 03.06.2013 і іпотечним договором та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовлено. А також стягнуто з ТОВ "ФК Аурум Фінанс" на користь ПАТ "Український професійний банк" 297532,10 грн в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №129 від 03.06.2013. В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.

Щодо задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 297 532,10 грн постанова суду обґрунтована тим, що на виконання умов кредитного договору №129 від 03.06.2013 ОСОБА_2 було сплачено на користь відповідача грошові кошти в сумі 297 532,10 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача внаслідок того, що їх отримано відповідачем, як особою, яка набула прав кредитора, на підставі договору, який є нікчемним в силу приписів пункту 1 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Постанова апеляційного суду в частині відмови у визнанні наявності у ПАТ "Український Професійний Банк" права майнової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №129 від 03.06.2013 та іпотечним договором, обґрунтовано тим, що відповідачем було реалізовано отримане ним за нікчемним правочином майнове право шляхом отримання від ОСОБА_2 грошових коштів на виконання зобов'язань останнього за кредитним договором №129 від 03.06.2013. Отже, таке майнове право в силу його реалізації (припинення) не може бути повернуте позивачу (визнане за ним).

ПАТ "Український Професійний Банк" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду в частині відмови у визнанні наявності у ПАТ "Український Професійний Банк" права майнової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №129 від 03.06.2013 та іпотечним договором та прийняти нове рішення, яким позов ПАТ "Український Професійний Банк" до ТОВ "ФК Аурум Фінанс" в частині застосування наслідків недійсності нікчемного правочину задовольнити. У задоволенні вимоги про стягнення з ТОВ "ФК Аурум Фінанс" на користь ПАТ "Український Професійний Банк" коштів, набутих останнім внаслідок укладення нікчемного правочину, що сплачувались позичальником ОСОБА_2 за кредитним договором №129 від 03.06.2013 у розмірі 297 532,10 грн - відмовити.

Підставами для скасування судового рішення позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, зокрема, ст.ст. 76, 77 ГПК України, ст.ст. 216, 599, 1212 ЦК України. Скаржник вказує, що за його розрахунками заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором №129 від 03.06.2013, що обліковується в балансі банку, значно відрізняється від тої, що була сплачена на користь ТОВ "ФК Аурум Фінанс". Стверджує, що оскільки ТОВ "ФК Аурум Фінанс" не є належним кредитором за кредитним договором, то сплата ОСОБА_2 певної частини кредитної заборгованості не може свідчити про належне виконання позичальником зобов'язань на кредитним договором.

ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якій зазначає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 прийнята з дотриманням вимог матеріального і процесуального права та просить залишити без змін вказане судове рішення. Вважає, що апеляційним судом обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог банку в частині відновлення становища, яке існувало до укладення договору про відступлення прав вимоги від 26.05.2015, оскільки позивачем було втрачено відповідне становище у зв'язку з виконанням ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого відповідні зобов'язання за кредитним та іпотечним договорами є припиненими.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами, постановою Правління Національного банку України №293/БТ від 30.04.2015 ПАТ "Український Професійний Банк" віднесено до категорії проблемних та запроваджено особливий режим контролю за діяльністю банку.

26.05.2015 між ПАТ "Український Професійний Банк" (первісний кредитор) та ТОВ "ФК Аурум Фінанс" (новий кредитор) укладено договір про відступлення прав вимоги, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. та зареєстровано за №6267, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до ОСОБА_2, а новий кредитор сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, визначеній пунктом 5 цього договору, у порядку та строки, встановлені цим договором, та набуває права вимоги первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існують на момент переходу права вимоги за кредитним договором № 129 від 03.06.2013 з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього та іпотечним договором від 03.06.2013, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочаровою С.В. за реєстровим № 1280, предметом якого є іпотека належного боржнику житлового об'єкта, а саме: квартири загальною площею 68,30 кв. м, житловою площею 41,80 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1, які були укладені між публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" та ОСОБА_2

Згідно з п. 3 договору відступлення станом на 25.05.2015 заборгованість за кредитним договором становила 275 770,38 грн.

У пункті 5 договору відступлення сторони вказали, що за відступлені права вимоги новий кредитор сплачує первісному кредитору кошти в українських гривнях в розмірі 275 770,38 грн, які сплачуються новим кредитором первісному кредитору протягом двох банківських днів з дня укладення договору.

27.05.2015 сторонами підписано акти приймання-передачі прав вимоги та відповідних документів, згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв права вимоги за зобов'язанням, відповідно до п. 3 якого сторони підтвердили, що розрахунки за договором здійснені в повному обсязі.

28.05.2015 постановою Правління Національного банку України № 348 ПАТ "Український Професійний Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних, внаслідок чого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №107 від 28.05.2015, яким розпочато з 29.05.2015 процедуру виведення ПАТ "Український Професійний Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації.

На виконання наказу тимчасової адміністрації ПАТ "Український Професійний Банк" №26/ТА від 29.05.2015 "Про перевірку договорів в ПАТ "УПБ" уповноваженою комісією здійснено перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, за наслідками якої виявлено вчинені банком нікчемні правочини (договору).

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії з перевірки договорів (інших правочинів) №9 від 24.07.2015 до нікчемних правочинів віднесено, зокрема, договір про відступлення прав вимоги з ТОВ "ФК Аурум Фінанс" , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. 26.05.2015 за №6267, відповідно до якого банк відступив (передав) ТОВ "ФК Аурум Фінанс" майнові права за кредитним договором № 129 від 03.06.2013, укладеним між банком та ОСОБА_2.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Український Професійний Банк" Пантіною Л.О. повідомлено ТОВ "ФК Аурум Фінанс" про нікчемність договору про відступлення прав вимоги від 26.05.2015 згідно з положеннями ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та заявлено вимогу повернути протягом десяти днів з дня отримання зазначеного повідомлення всі отримані згідно з умовами нікчемного договору оригінали документів. Вказане повідомлення, яке отримано відповідачем 13.08.2015, залишено останнім без задоволення та виконання. Внаслідок чого і виник спір у цій справі.

Враховуючи предмет спору, господарські суди були зобов'язані дослідити правомірність дій тимчасової адміністрації ПАТ "Український Професійний Банк" з віднесення договору з ТОВ "ФК Аурум Фінанс" про відступлення прав вимоги від 26.05.2015 за кредитним договором № 129 від 03.06.2013 до нікчемних за ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Частиною 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно з п. 1 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі якщо банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Як встановлено господарським судом, комісією з перевірки договорів (інших правочинів) ПАТ "Український Професійний Банк" було виявлено, що:

- договір про відступлення права вимоги від 26.05.2015, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. та зареєстрований за №6267, укладено з порушенням вимог постанови Правління Національного банку України №293/БТ від 30.04.2015, якою заборонено передавати в забезпечення третім особам майно та активи банку;

- розрахунки за договором відступлення проводилися шляхом перерахування коштів з поточного рахунку кредитора, відкритому в банку, чим було прямо порушено заборону, встановлену постановою №293/БТ від 30.04.2015, відповідно до якої під час здійснення особливого режиму контролю всі розрахунки в національній валюті повинні проводитися через кореспондентський рахунок банку, відкритий у Національному банку України;

- виявлено, що умови договору відступлення, укладеного між банком та ТОВ "ФК Аурум Фінанс", прямо передбачають передачу ТОВ "ФК Аурум Фінанс", що є одночасно кредитором банку, майнових прав за кредитним договором та надають відповідачу переваги перед іншими кредиторами.

Позивачем було зроблено висновки, що внаслідок укладення спірного договору банк протиправно відмовився від власних майнових вимог за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_2, оскільки розрахунки за ним проходили не через кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України.

За таких обставин комісією з перевірки договорів (інших правочинів) вирішено затвердити результати перевірки, якою виявлено, що договір про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. та зареєстрований у реєстрі за № 6267, є нікчемним згідно з ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідач в ході судового розгляду стверджував, що укладений договір про відступлення права вимоги є оплатним, оскільки його умови передбачають обов'язок нового кредитора сплатити грошові кошти на користь банку. На підтвердження виконання вказаного обов'язку надано до суду платіжне доручення № 63 від 27.05.2015 на суму 275 770,38 грн.

Господарськими судами було правильно зроблено висновки про безоплатність відступлення права вимоги, оскільки наявність у п. 5 договору відступлення права вимоги від 26.05.2015 умови про обов'язок ТОВ "ФК Аурум Фінанс" сплатити 275 770,38 грн не є достатньою підставою вважати такий правочин оплатним, враховуючи встановлений судом факт відсутності оплати.

Посилання відповідача на платіжне доручення №63 від 27.05.2015 на суму 275770,38 грн, як на доказ оплатності правочину, обґрунтовано спростовано судом через відсутність вказаних грошових коштів на кореспондентському рахунку ПАТ "Український Професійний Банк" відкритому у Національному банку України станом на 27.05.2016.

Вимога для ПАТ "Український Професійний Банк" здійснювати розрахунки в національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України встановлена п. 6 постанови Правління Національного банку України №293/БТ від 30.04.2015, що узгоджується з ч. 4 статті 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність", за якою Національний банк України має право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.

Враховуючи вищевикладене, внаслідок укладення спірного договору відступлення права вимоги банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог (п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"), оскільки грошові кошти в сумі 275 770,38 грн фактично на кореспондентський рахунок банку не надходили.

Враховуючи наведені обставини правовідносин сторін, господарські суди дійшли обґрунтованих висновків про правомірність дій тимчасової адміністрації ПАТ "Український Професійний Банк" з віднесення договору, укладеного між позивачем та відповідачем про відступлення прав вимоги від 26.05.2015 за кредитним договором № 129 від 03.06.2013, до нікчемних з підстав вказаних у пункті 1 частини 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Правові наслідки недійсності правочину встановлені статтею 216 Цивільного кодексу України, за умовами якої у разі недійсності правочину кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи обставини нікчемності договору відступлення прав вимоги від 26.05.2015 вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути банку документи за переліком наведеним у резолютивній частині рішення місцевого суду, є законними обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання у ПАТ "Український Професійний Банк" права майнової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 129 від 03.06.2013 та іпотечним договором, а також про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 445 486,24 грн необхідно зазначити таке.

Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами, а тому майнове право, яке можна визначити як "право очікування", є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. Тобто, в результаті реалізації особою наявного у неї майнового права (у тому числі, права вимоги) така особа набуває правомочності власника отриманого майна (у тому числі, грошових коштів).

Господарськими судами встановлено, що на виконання кредитного договору та договору про відступлення прав вимоги ОСОБА_2 у період з 09.06.2015 по 04.06.2016 сплатив на користь ТОВ "ФК Аурум Фінанс" 297 532,10 грн.

Відповідно до довідки ТОВ "ФК Аурум Фінанс" № 0706/16-01 від 07.06.2016 зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором № 129 від 03.06.2013 виконані повністю.

Згідно з наявним в матеріалах справи витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 07.06.2016 було зареєстровано припинення іпотеки за іпотечним договором, посвідченого 03.06.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочаровою С.В. за реєстровим № 1280.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 593 Цивільного кодексу України визначено, що право застави припиняється у разі, зокрема, припинення зобов'язання, забезпеченого заставою. Частиною 1 статті 17 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання.

Відповідно до ч. 5 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

За умовами ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи вищевикладені обставини та вказані норми права позовні вимоги про визнання у ПАТ "Український Професійний Банк" права майнової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 129 від 03.06.2013 та іпотечним договором задоволенню не підлягають, про що правильно зазначив апеляційний суд.

Вимога позивача до відповідача про стягнення грошових коштів в сумі 297532,10 грн сплачених ОСОБА_2 на виконання ним умов кредитного договору № 129 від 03.06.2013, є законною та обґрунтованою, оскільки такі грошові кошти були отримані відповідачем як результат реалізації ним майнового права, отриманого внаслідок виконання нікчемного правочину.

Аргумент скаржника про те, що за його розрахунками заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором № 129 від 03.06.2013, що обліковується в балансі банку відрізняється від суми 297 532,10 грн, сплачених ОСОБА_2 не спростовує обставин нікчемності оспорюваного правочину, укладеного між позивачем та відповідачем, як і не скасовує обов'язок ТОВ "ФК Аурум Фінанс" сплатити спірні кошти на користь позивача. Апеляційним судом було стягнуто 297 532,10 грн з ТОВ "ФК Аурум Фінанс" на користь ПАТ "Український Професійний Банк" в межах суми заявлених позовних вимог.

Посилання в касаційній скарзі на неправильне застосування апеляційним судом ст. 1212 ЦК України відхиляються Верховним Судом, оскільки положення ст. 1212 ЦК України при вирішенні спору не застосовувались, а позовні вимоги ПАТ "Український Професійний Банк" обґрунтовувались та заявлялись на підставі ст. 216 ЦК України, яка передбачає правові наслідки недійсності правочину.

Викладені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції, оскільки вони суперечать дійсним обставинам справи та положенням чинного законодавства, не спростовують обґрунтованих висновків суду, фактично зводяться до переоцінки обставин, належно і повно встановлених судами, що не входить до повноважень Верховного Суду, враховуючи вимоги статті 300 ГПК України.

Щодо вимоги ОСОБА_2 про зміну постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 в частині розподілу судових витрат, стягнення з ПАТ "Український Професійний Банк" на користь ОСОБА_2 13413,72 грн судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги необхідно зазначити таке.

Як вбачається з матеріалів справи, Київський апеляційний господарський суд у постанові від 24.01.2018 стягнув з ТОВ "ФК Аурум Фінанс" на користь ОСОБА_2 6933,01 грн судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки апеляційна скарга ОСОБА_2 була задоволена частково, як це передбачено ст. 129 ГПК України.

Для зміни розподілу судових витрат немає правових підстав, оскільки касаційна скарга ПАТ "Український Професійний Банк" задоволенню не підлягає, ОСОБА_2 не оскаржував в касаційному порядку постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018, зокрема в частині розподілу судових витрат, а Верховний Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги і змінює розподіл судових витрат у разі зміни рішення або ухвалення нового.

Окрім того, ОСОБА_2 подав до Касаційного господарського суду клопотання про стягнення з ПАТ "Український Професійний Банк" штрафу за зловживання процесуальними правами.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що ПАТ "Український Професійний Банк" є учасником розгляду справ №№ 910/10371/16, 910/12148/16, 910/9987/16, 910/12327/16 щодо спорів у аналогічних правовідносинах. ОСОБА_2 стверджує, що банк, заявляючи вимоги про застосування наслідків нікчемності правочину у вказаних справах, має на меті стягнути кошти не з ТОВ "ФК Аурум Фінанс", а з фізичних осіб - позичальників за кредитними договорами, які добросовісно та в повному обсязі оплатили кредити, тобто повторно сплатити кредити. На думку заявника клопотання, спір як у цій справі так і у справах №№ 910/10371/16, 910/12148/16, 910/9987/16, 910/12327/16 мають очевидно штучний характер, що є зловживанням банком процесуальними правами в розумінні ст. 43 ГПК України.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 43 ГПК України учасники процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Як передбачено у ст. 135 ГПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у випадках, зокрема, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, судова колегія вважає, що наведені ОСОБА_2 у клопотанні аргументи не можна визнати зловживанням процесуальними правами ПАТ "Український Професійний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Український Професійний Банк" Грошової С.В. в розумінні ст. 43 ГПК України. Відповідно, відсутні правові підстави для стягнення штрафу за ст. 135 ГПК України та задоволення клопотання ОСОБА_2 про стягнення з ПАТ "Український Професійний Банк" штрафу за зловживання процесуальними правами.

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" Грошової С.В. залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 у справі за № 910/9987/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Баранець

І. Ткач

Джерело: ЄДРСР 75298545
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку