open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
21 Справа № 820/1648/17
Моніторити
Постанова /28.10.2020/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /27.10.2020/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /15.08.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /12.08.2019/ Харківський окружний адміністративний суд Ухвала суду /24.06.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /24.06.2019/ Касаційний адміністративний суд Постанова /04.06.2019/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /03.05.2019/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /11.04.2019/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /21.03.2019/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /21.03.2019/ Другий апеляційний адміністративний суд Рішення /17.01.2019/ Харківський окружний адміністративний суд Ухвала суду /27.11.2018/ Харківський окружний адміністративний суд Ухвала суду /05.11.2018/ Харківський окружний адміністративний суд Ухвала суду /07.09.2018/ Харківський окружний адміністративний суд Окрема думка судді /16.07.2018/ Велика Палата Верховного Суду Постанова /04.07.2018/ Велика Палата Верховного Суду Окрема думка судді /04.07.2018/ Велика Палата Верховного Суду Ухвала суду /08.05.2018/ Велика Палата Верховного Суду Ухвала суду /11.04.2018/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /04.04.2018/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /04.07.2017/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /31.05.2017/ Харківський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /17.05.2017/ Харківський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /17.05.2017/ Харківський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /21.04.2017/ Харківський окружний адміністративний суд
Це рішення містить правові висновки
Це рішення містить правові висновки
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № 820/1648/17
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /28.10.2020/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /27.10.2020/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /15.08.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /12.08.2019/ Харківський окружний адміністративний суд Ухвала суду /24.06.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /24.06.2019/ Касаційний адміністративний суд Постанова /04.06.2019/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /03.05.2019/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /11.04.2019/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /21.03.2019/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /21.03.2019/ Другий апеляційний адміністративний суд Рішення /17.01.2019/ Харківський окружний адміністративний суд Ухвала суду /27.11.2018/ Харківський окружний адміністративний суд Ухвала суду /05.11.2018/ Харківський окружний адміністративний суд Ухвала суду /07.09.2018/ Харківський окружний адміністративний суд Окрема думка судді /16.07.2018/ Велика Палата Верховного Суду Постанова /04.07.2018/ Велика Палата Верховного Суду Окрема думка судді /04.07.2018/ Велика Палата Верховного Суду Ухвала суду /08.05.2018/ Велика Палата Верховного Суду Ухвала суду /11.04.2018/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /04.04.2018/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /04.07.2017/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /31.05.2017/ Харківський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /17.05.2017/ Харківський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /17.05.2017/ Харківський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /21.04.2017/ Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 820/1648/17

Провадження № 11-447апп18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Прокопенка О.Б.,

суддів: Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу № 820/1648/17

за позовом ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3.)

до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича (далі - уповноважена особа Фонду; ПАТ «Банк Михайлівський» відповідно),

треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд),

ПАТ «Банк Михайлівський»,

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_3

на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2017 року, постановлену суддею Рубан В.В.,

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року, постановлену колегією суддів у складі Бершова Г.Є., КатуноваВ.В., Ральченка І.М.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемними переказів коштів, здійснених ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на користь ОСОБА_3 на поточні рахунки №№ НОМЕР_1, відкриті в ПАТ «Банк Михайлівський», у сумі 200 000 грн з призначенням платежу: повернення коштів згідно з договором від 21 березня 2016 року № 980-006-000207853 та у сумі 4131 грн 10 коп. з призначенням платежу: оплата процентів за цим же договором;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_3, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодувань на суму 200 000 грн та на суму 4131 грн 10 коп. за рахунок Фонду.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 21 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року, відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

3. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, посилаючись на постанови Верховного Суду України від 16 лютого 2016 року у справі № 826/2043/15 та від 15 червня 2016 року у справі № 826/20410/14, дійшов висновку про те, що спір у цій справі не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

4. Також позивачу роз'яснено, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Вимоги касаційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів

5. ОСОБА_3 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвали судів попередніх інстанцій про відмову у відкритті провадження у справі та направити справу до суду першої інстанції для її розгляду по суті.

Доводи інших учасників справи

6. Відповідачем заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не подано.

Надходження касаційної скарги на розгляд Великої Палати Верховного Суду

7. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 04 липня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3

8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»(далі - Закон № 2147-VIII). Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

9. Відповідно до статті 327 КАС судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

10. 11 квітня 2018 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановив ухвалу, якою передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС.

11. Згідно з цією нормою справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

12. Оскільки в касаційній скарзі позивач просить скасувати судові рішення у зв'язку з порушенням правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.

13. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 08 травня 2018 року прийняла до розгляду цю справу та призначила справу до розгляду в письмовому провадженні.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Перевіривши за матеріалами справи викладені у касаційній скарзі аргументи, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги, зважаючи на таке.

15. Відповідно до частини першої статті 341 КАС у редакції Закону № 2147-VIII суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

16. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

17. Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» та у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з &?а;…&?а; питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів &?к;…&?з;». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

18. Стаття 124 Конституції України закріплює, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Це означає, що право особи на звернення до суду не може бути обмеженим. Тобто, юрисдикція виникає там, де є спір про право. Предметом юрисдикції є суспільні відносини, які виникають у зв'язку з вирішенням спору. Поняття юрисдикції безпосередньо пов'язано з процесуальним законодавством.

19. Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

20. Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (стаття 3 КАС України).

21. Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

22. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є характер спору. Публічно-правовим спором, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спір між учасниками публічно-правових відносин, що стосується саме цих відносин.

23. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, або такий, що йому не суперечить. Спір є приватноправовим навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

24. Помилковим є застосування статті 17 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень), оскільки визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.

25. Відповідно до статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI) Фонд є не органом державної влади, а установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку. Аналіз функцій Фонду, викладених у статтях 4, 26, 27, 37, 38 вказаного Закону, свідчить, що Фонд бере участь у правовідносинах у різних статусах: з одного боку він ухвалює обов'язкові для банків та інших осіб рішення, а з іншого здійснює повноваження органів управління банку, який виводиться з ринку, тобто представляє банк у приватноправових відносинах з третіми особами.

26. Позивач просить зобов'язати уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію про себе як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодувань за рахунок коштів Фонду.

27. Так, згідно із частинами 1, 2 статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути більшою 200 000 гривень.

28. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

29. Відповідно до статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону.

30. Гарантії Фонду є гарантіями держави, передбаченими Законом №4452-VI, для виконання Фондом відповідних зобов'язань можуть залучатися державні кошти. Тому рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодувань сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб'єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків.

31. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІІ і Закон № 4452-VI є основними правовими актами в регулюванні відносин щодо визнання банку неплатоспроможним.

32. Ухвалюючи рішення у даній справі, суди попередніх інстанцій послались на постанови Верховного Суду України від 16 лютого 2016 року у справі № 826/2043/15 та від 15 червня 2016 року у справі № 826/20410/14. Проте, за правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах у справах № 910/12294/16 від 11 квітня 2018 року, № 910/24198/16 від 16 травня 2018 року та № 910/17448/16 від 16 травня 2018 року, яка відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у зазначеній вище постанові, такі правовідносини врегульовуються спеціальним Законом № 4452-VI і не підпадають під дію загального законодавства про банкрутство, а тому підстав для розгляду цієї справи в порядку господарського судочинства з підстав, викладених у постановах від 16 лютого 2016 року у справі № 826/2043/15 та від 15 червня 2016 року у справі № 826/20410/14, немає.

33. Зважаючи на викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат, є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів з урахуванням встановленого частиною першою статті 26 Закону № 4452-VI граничного розміру відшкодування за вкладами. Аналогічні правові позиції висловлені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі № 820/11591/15.

34. Таким чином, помилковими є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_3, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодувань на суму 200 000 грн та на суму 4131 грн 10 коп. за рахунок Фонду, з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 109 КАС у редакції, чинній на час прийняття рішення, оскільки такий спір є публічно-правовим і виник з виконання уповноваженою особою Фонду своїх повноважень щодо гарантованого державою розміру відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

35. Водночас, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірних висновків про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішень уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемними переказів коштів, здійснених ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на користь ОСОБА_3

36. Згідно із частинами першою, другою та десятою статті 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

37. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними.

38. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ «Банк Михайлівський»і видане згадане рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, яке прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку. Відповідна правова позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 910/12294/16 від 11 квітня 2018 року, №910/24198/16 від 16 травня 2018 року та № 910/17448/16 від 16 травня 2018 року.

39. Оскільки рішення є внутрішнім документом банку, який прийнято особою, що здійснює повноваження органу управління банку, воно не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому не можуть порушуватися будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього рішення. Звідси права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

40. Отже, встановлена правова природа згаданого рішення унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемними переказів коштів, здійснених ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий Центр» на користь ОСОБА_3 не можуть бути розглянуті у судовому порядку (в тому числі у господарських судах).

41. За таких обставин суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного і обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 109 КАС в зазначеній частині.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Щодо суті касаційної скарги

42. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС у редакції Закону № 2147-VIII суд касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передає справу повністю або частково для продовження розгляду.

43. Відповідно до частини першої статті 353 КАС у редакції Закону № 2147-VIII підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

44. Отже, викладені в оскаржуваних ухвалах судів першої та апеляційної інстанцій висновки про непоширення юрисдикції адміністративного суду на справу у спорі в частині позовних вимог про зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_3 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодувань на суму 200 000 грн та на суму 4131 грн 10 коп. за рахунок Фонду,ґрунтуються на неправильному застосуванні норм права.

45. Тому на підставі частини першої статті 353 КАС ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2017 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 рокупідлягають в зазначеній частині скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

46. Водночас, ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2017 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року в частині відмови у визнанні протиправним і скасування рішень уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемними переказів коштів, здійснених ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий Центр» на користь ОСОБА_3, підлягають залишенню без змін з урахуванням мотивування, викладеного вище.

Ураховуючи наведене та керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону № 2147-VIII, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

2. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року у справі № 820/1648/17 в частині відмови у відкритті провадження в адміністративній справі щодо позовних вимог про зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_3 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодувань на суму 200 000 грн та на суму 4131 грн 10 коп. за рахунок Фонду, скасувати.

Справу № 820/1648/17в цій частині направити до суду першої інстанції для розгляду.

3. В іншій частині ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року у справі № 820/1648/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття й оскарженню не підлягає.

Відповідно до частини третьої статті 355 Кодексу адміністративного судочинства України постанова оформлена суддею Кібенко О.Р.

Суддя-доповідач О.Б. Прокопенко Судді: Н.О. Антонюк Л.М. Лобойко С.В. Бакуліна Н.П. Лященко В.В. Британчук Л.І. Рогач Д.А. Гудима І.В. Саприкіна В.І. Данішевська О.М. Ситнік О.С. Золотніков О.С.Ткачук В.С. Князєв В.Ю. Уркевич О.Р. Кібенко О.Г. Яновська

Джерело: ЄДРСР 75296558
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку