open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/7472/17 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2018 у справі за адміністративним позовом Державної служби України з надзвичайних ситуацій до приватного акціонерного товариства «Виробнича проектно-будівельна фірма «Атлант» про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

Державна служба України з надзвичайних ситуацій звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:

- застосувати заходи реагування шляхом повного зупинення будівельно-монтажних робіт, будівництва житлово-громадського центру по вул. Доківська, 14 в смт. Коцюбинському Київської області ПрАТ «Виробнича проектно-будівельна фірма «Атлант» (код ЄДРПОУ 19016506) та подальшої експлуатацію з порушенням протипожежних вимог будівельних норм і правил, шляхом відключення від джерел електроживлення будівельного майданчику будівництва, житлового будинку № 6 та торговельного центру житлово-громадського центру по вул. Доківська, 14 в смт. Коцюбинському Київської області ПрАТ «Виробнича проектно-будівельна фірма «Атлант» (код ЄДРПОУ 19016506).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2018 (з урахуванням ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2018 про виправлення описки) у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржуване рішення скасувати як таке, що постановлене із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 05 квітня 2017 року по справі №757/1932б/17-к, відповідно до наказу № 228 від 25.04.2017 Державної служби України з надзвичайних ситуацій та посвідчення на проведення перевірки №02-6245/261 від 25.04.2017, відповідним структурним підрозділом ДСНС була здійснена позапланова перевірка додержання (виконання) вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки будівництва житлово-громадського центру по вул. Доківська, 14, в смт. Коцюбинському Київської області ПрАТ «Виробнича проектно-будівельна фірма «Атлант» (Код ЄДРПОУ І9016506).

Під час здійснення перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки в процесі будівництва житлово-громадського центру по вул. Доківська, 14 в смт. Коцюбинському Київської області ПpAT «Виробнича проектно-будівельна фірма «Атлант» (код ЄДРПОУ 19016506), контролюючим органом встановлено, що на будівельному майданчику здійснюється будівництво (зокрема житлових будинків 1, 2, 7, дитячого садочка, діагностичного центру та спортивного комплексу), а житловий будинок № 6 та будівля торговельного центру на час перевірки вже введені в експлуатацію, втім з порушеннями вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, перелік яких наведено в акті перевірки №26-5 від 26.05.2017, а саме:

1. нe надано протоколи натурних вогневих випробувань монолітних залізобетонних конструкцій сходових маршів;

2. житлові будинки не забезпечені належним протипожежним захистом - відсутня спеціальна пожежно-рятувальна техніка, придатна для рятування людей та гасіння можливих пожеж у висотних будинках;

3. для об'єктів будівництва (IV та V категорій складності), згідно з ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва», не визначено розрахунковий час евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 «Пожарная безопасность. Общие требования»;

4. утеплення зовнішніх стін житлових будинків першого ступеню вогнестійкості (будинки №№ 1, 2, 6, 7) та будівлі діагностичного центру, виконано із застосуванням у внутрішніх шарах системи зовнішнього облицювання стін будинків горючих матеріалів (пінополістиролу);

5. при будівництві житлових будинків допущено спільне сполучення приміщень громадського призначення із коридорами житлової частини будинків;

6. допускається влаштування приміщення електрощитової під, або поряд із житловими приміщеннями будинків №№ 1, 2, 6, 7;

7. не дотримано мінімальну протипожежну відстань від житлового будинку № 7 до двохповерхової будівлі діагностичного центру;

8. між сходовими маршами сходових кліток житлових будинків влаштовано проміжки завширшки у просвіті менше 75 мм;

9. двері сходових кліток не обладнані пристроями для самозачинення та ущільненням у притулах;

10. не влаштовано виходи на покрівлю будинків через протипожежні двері 2-го типу;

11. заповнення прорізів протипожежних перешкод (перегородок, стін, перекриттів), протипожежних тамбур-шлюзів 1-го типу, виконано дверима, що не відповідають вимогам, встановленим до протипожежних дверей 2-го типу згідно ДСТУ Б В.2.6-77:2009 та наданим сертифікатам відповідності;

12. влаштовані металеві вхідні двері в квартири не відповідають вимогам, встановленим до протиударних вхідних дверей в квартири з класом вогнестійкості ЕІ 30, згідно з ДСТУ Б В.2.6-11:2011 та наданим сертифікатам відповідності;

13. не виконано ліцензійною організацією із складанням акту приймання виконаних робіт в експлуатацію за підписом представника державного нагляду у сфері пожежної безпеки зашпарування отворів (зазори) проходок інженерних комунікацій будинку через протипожежні перешкоди з дотриманням класу вогнестійкості не меншим ніж нормована межа вогнестійкості даної конструкції;

14. не виконано вогнезахист металевих конструкцій вузлів кріплення сходових площадок;

15. конструкція та режими пожежних ліфтів не відповідають вимогам національних стандартів ДСТУ-Н Б В.2.2-38:2013 та ДСТУ 7201;

16. не влаштовано протипожежних дверей 1-го (в пожежному ліфті) та 2-го (в звичайному ліфті) типів у ліфтових шахтах;

17. кабельні лінії живлення, управління (керування), які мають забезпечувати функціонування в умовах пожежі спеціальних пожежних ліфтів не виконані з межею вогнестійкості не менше 90 хв.;

18. двері пожежних ліфтів з боку ліфтового холу та двері ліфтового холу пожежних ліфтів з боку коридорів та приміщень на кожному поверсі не промарковані піктограмами відповідно до ДСТУ 7201;

19. На об'єкті будівництва не передбачено влаштування об'єднаного диспетчерського пульту, куди будуть надходити сигнали про спрацювання від систем протипожежного захисту та охоронної сигналізації будинків житлового комплексу;

20. не передбачено виведення сигналу на об'єднаний диспетчерський пульт і до приміщення чергового персоналу (консьєржа) про положення кожного клапану димовидалення та підпору повітря, включення вентиляторів димовидалення та підпору повітря, пожежних насосів, положення засувки на обвідній лінії водомірного вузла;

21. не завершено монтаж та не введено до експлуатування системи протипожежного захисту житлових будинків;

22. автономні системи припливної протидимної вентиляції для створення надлишкового тиску при пожежі в протипожежних тамбур-шлюзах 1-го типу запроектовані та влаштовані без врахування потужності вентиляторів та шахт підпору повітря на одночасне створення тиску по 20 Па на поверсі, де виникла пожежа, а також суміжних поверхах;

23. у квартирах будинків не встановлено внутрішньоквартирні пожежні кран-комплекти, приєднані до мережі господарсько-питного водопроводу будинку та обладнаних котушкою з пожежними рукавами завдовжки 15 м, діаметром 19 (або 25, 33) мм і розпилювачем, що забезпечує можливість подачі води у будь-яку точку квартири з урахуванням струменю води 3 м;

24. внутрішні пожежні кран-комплекти розміщені в навісних шафах, не укомплектовано пожежними рукавами однаковими з ним діаметром та стволами, датчиками положення вхідної запірної арматури пожежних кран-комплектів та датчиками відчинення шаф пожежних кран-комплектів;

25. у житлових будинках не влаштовано окремої мережі внутрішнього протипожежного водопроводу для умовної зони починаючи з 47 м і вище;

26. у житлових будинках при проходженні труб із полімерних матеріалів крізь стіни та міжповерхові перекриття не влаштовані прохідні вогнезахисні гільзи згідно з ДБН В.1.1-7-2002;

27. в будинках 1, 2, 7 не завершено влаштування систем від захисту блискавки та її вторинних проявів із складенням відповідного акту;

28. струмоводи систем блискавкозахисту не ізольовано від горючих стін житлових будинків;

29. на покрівлях будівель 1, 2, 7 не влаштовано блискавковідводних приймачів у якості сітки з розмірами чарунок 10x10м;

30. на покрівлях житлових будинків 1, 2, 7 не влаштовано стрижньові блискавкоприймачі які б захищали від ударів блискавки виступаюче над поверхнею покрівлі все металеве інженерне обладнання;

31. площа фрамуги в вікні сходової клітки типу СК1 в будівлі діагностичного центру менше 1,2 м2;

32. вікно, влаштоване в протипожежній стіні, що відокремлює сходову клітку типу СК1 від суміжних приміщень в будівлі діагностичного центру не відповідає вимогам, встановленим до протипожежних;

33. у підвальному поверсі торговельного центру влаштовано приміщення громадського харчування (ресторану) площею більше 300 м2;

34. вихід з підвального поверху (приміщення ресторану) не відокремлено від виходу з першого поверху (сходова клітка 2.8 на відм. 0.000);

35. в торговельному центрі не вигороджено протипожежними перегородками з протипожежним перекриттям з влаштуванням протипожежних дверей складські приміщення №№ 2.15, 2.14 та комори №1.10,1.19;

36. на першому поверсі торговельного центру в об'ємі сходової клітки типу СК-1 під сходовим маршем влаштовано приміщення пожежного посту (прим. № 4.10);

37. двері евакуаційних виходів відчиняються не в напрямку евакуації з будівлі торговельного центру;

38. ширина зовнішніх дверей сходових кліток в торговельному центрі менше ширини сходового маршу;

39. не влаштовано проміжки не менше 75 мм. між сходовими маршами сходової клітки СК1 в будівлі торговельного центру;

40. прилади опалення в сходових клітках торгівельного центру влаштовано не в нішах;

41. люк машинного відділення ліфта в торгівельному центрі влаштовано не протипожежним 2-го типу;

42. двері виходів та вікна, що виходять на покрівлю будівлі торгівельного центру влаштовано не протипожежними 2-го типу;

43. на території не встановлено знаки, які забороняють паркування автотранспорту на відстані менше ніж 5 м до пожежних гідрантів;

44. новобудова не в повній мірі забезпечена первинними засобами пожежогасіння;

45. не забезпечено територію об'єкту, а також будинки, споруди та приміщення відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 63096:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»;

46. На постійно зачинених дверях горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів, не зазначено місце зберігання ключів;

47. електрощити та групові електрощітки не оснащені схемами підключення електроспоживачів з пояснюючими написами і вказаним значенням номінального струму апарату захисту;

48. пожежні щити на території будівництва не укомплектовані згідно норм належності;

49. мобільні будівельні вагончики не розміщено групами не більше 10 і загальною площею не більше 800 м2 та дотримання відстані між групами не менше 15 м;

50. не проведено замірів опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замкнення на території будівельного майданчика, будівельних вагончиків та будівлі торгівельного центру;

51. допускається використання саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред'являються до переносних (пересувних) електропроводок;

52. з'єднання електропроводів у відгалуджувальних коробках побутових приміщень та тимчасових вагончиках для будівельників виконано в скрутку;

53. допускається прокладання електричної проводки в вагончиках для будівельників по горючим конструкціям;

54. допускається експлуатація світильників не закритих плафонами в вагончиках для будівельників;

55. вводи електрокабелів в побутові вагончики для будівельників виконані без ізолювання від огороджуючих будівельних конструкцій суцільним шаром негорючого матеріалу, не менше ніж на 0,01 м.;

56. не впроваджуються вимоги розділу «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту»;

57. не здійснено навчання працівника з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки.

Вважаючи наведені порушення такими, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про застосування до відповідача відповідних заходів реагування.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що порушення норм техногенної та пожежної безпеки, які дійсно могли спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, усунуті суб'єктом господарювання самостійно, а інші порушення, які на час проведення повторної перевірки перебувають в процесі усунення, не є істотними, внаслідок чого застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення будівельно-монтажних робіт є недоцільним, у зв'язку із чим позов задоволенню не підлягає.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що приватне акціонерне товариство «Виробнича проектно-будівельна фірма «Атлант» при виконанні будівельно-монтажних робіт, будівництва житлово-громадського центру по вул. Доківська, 14 в смт. Коцюбинському Київської області допущено порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, а тому застосування заходів реагування у вигляді зупинення будівельно-монтажних робіт є необхідним та належним заходом, направленим на попередження та недопущення настання негативних наслідків, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України (далі також-Кодекс) та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі також-Закон).

Згідно зі статтею 1 Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема: рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності (стаття 3 Закону).

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт (частина шоста статті 7 Закону).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду (частина сьома статті 7 Закону).

Відповідно до статті 4 Кодексу, цивільний захист - це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

Згідно з положеннями частини другої статті 17 Кодексу, центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, окрім іншого, затверджує загальнодержавні правила техногенної та пожежної безпеки, а також вимоги, інструкції і методики, інші нормативно-правові акти у сфері техногенної та пожежної безпеки, які є обов'язковими для всіх підприємств, установ, організацій; здійснює нормативно-правове регулювання щодо порядку організації та здійснення державного нагляду у сферах пожежної і техногенної безпеки, дозвільно-реєстраційної діяльності, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, порядку та умов застосування запобіжних заходів.

Відповідно до частини першої та другої статті 64 Кодексу, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно з пунктом 1, 3, 7 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Основним завданням ДСНС є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пунктів 1, 11, 12 частини першої статті 67 Кодексу, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, крім іншого: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Частиною першою та другою статті 68 Кодексу визначено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 70 Кодексу, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

За результатом системного аналізу викладених законодавчих норм, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб'єктів господарювання певних заходів реагування (зокрема, складання приписів, протоколів, розпоряджень про усунення виявлених порушень вимог техногенної та пожежної безпеки).

При цьому, колегія суддів вважає, що захід реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

В той же час, позивачем не подані суду першої інстанції докази складання відносно відповідача приписів, протоколів чи розпоряджень про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, виявлених під час його перевірки та зафіксованих в акті перевірки №26-5 від 26.05.2017, чи застосування до відповідача інших заходів реагування, що свідчить про нереалізацію позивачем належним чином наданих йому повноважень.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, з метою підтвердження усунення порушень, зазначених в акті перевірки №26-5 від 26.05.2017, відповідач 27.09.2017 звернувся до позивача з заявою №500/26.09/01 про проведення повторної перевірки.

У період з 08.11.2017 по 17.11.2017 позивачем проведено повторну перевірку будівництва житлово-громадського центру по вул. Доківська, 14 в смт Коцюбинському Києво-Святошинського району Київської області, за результатами якої складено акт №26-8 від 17.11.2017.

Актом перевірки №26-8 від 17.11.2017 виявлено 11 порушень, на відміну від 57 порушень, які зазначені в попередньому акті перевірки №26-5, що і став підставою для звернення до суду з даним позовом.

Зокрема, в акті перевірки №26-8 від 17.11.2017 зазначено наступні порушення:

1) не надано протоколи натурних вогнегасних випробувань монолітних залізобетонних конструкцій сходових маршів;

2) житлові будинки не забезпечені належним протипожежним захистом - відсутня спеціальна протипожежно-рятувальна техніка придатна для рятування людей та гасіння можливих пожеж у висотних будинках;

3) утеплення зовнішніх стін будинків 1-го ступеня вогнестійкості (будинки №№1, 2, 6, 7) та будівлі діагностичного центру виконано із застосуванням у внутрішніх шарах системи зовнішнього облицювання стін будинків горючих матеріалів (пінополістиролу);

4) допускається влаштування приміщення електрощитової під, або поряд із житловими приміщеннями будинків №№1, 2, 6, 7;

5) між сходовими маршами сходових кліток житлових будинків влаштовано проміжки завширшки у просвіті менше 75 мм;

6) не завершено виконання ліцензійною організацією зашпарування отворів (зазори) проходок інженерних комунікацій будинку через протипожежні перешкоди з дотриманням класу вогнестійкості не менш ніж нормова межа вогнестійкості даної конструкції;

7) не завершено виконання вогнезахисту металевих конструкцій вузлів кріплення сходових площадок;

8) у квартирах будинків не встановлено внутрішньо квартирні пожежні кран-комплекти, приєднані до мережі господарсько-питного водопроводу будинку та обладнаних котушкою з пожежними рукавами завдовжки 15 метрів, діаметром 19 (25, 33) мм і розпилювачем, що забезпечує можливість подачі води у будь-яку точку квартири з урахуванням струменю води 3 м.;

9) у житлових будинках не влаштовано окремої мережі внутрішнього протипожежного водопроводу для умовної зони починаючи з 47 метрів і вище;

10) у житлових будинках при проходженні труб із полімерних матеріалів крізь стіни та міжповерхові перекриття не завершено роботи по влаштуванню прохідних вогнезахисних гільз;

11) не впроваджуються вимоги розділу «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту».

Надаючи оцінку співрозмірності застосування заходів реагування, про які просить позивач, зазначеним вище порушенням, колегія суддів зазначає наступне.

Дійсно, відповідно до п.9 розділу ІІ ППБУ, застосування у будівництві й на виробництві матеріалів та речовин, на які відсутні показники щодо пожежної небезпеки, забороняється.

Разом з цим, як зазначив відповідач та не заперечується позивачем, об'єкт перевірки знаходиться в процесі будівництва, внаслідок чого відповідні протоколи вогневих випробувань монолітних залізобетонних конструкцій мають бути складені до моменту введення Об'єкту в експлуатацію. Таким чином, оскільки на час проведення перевірки Об'єкт знаходиться в процесі будівництва, застосування заходів реагування, про які просить позивач, на переконання колегії суддів, не є співрозмірним.

Посилання контролюючого органу на те, що житлові будинки не забезпечені належним протипожежним захистом - відсутня спеціальна протипожежно-рятувальна техніка придатна для рятування людей та гасіння можливих пожеж у висотних будинках, колегією суддів відхиляються, з урахуванням наступного.

Відповідно до примітки 15 таблиці 6.1 ДБН 360-92**. «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», радіус обслуговування пожежних депо має становити 3 км по дорогах загального користування. Як зазначив відповідач та не було спростовано позивачем з посиланням на належні та допустимі докази, пожежне депо знаходиться в радіусі 1-го кілометра від житлово-громадського центру по вул. Доківська, 14 смт. Коцюбинське, а шлях від депо до об'єкту будівництва по дорогах загального користування складає 2, 5 км. Дані обставини підтверджуються наявною в матеріалах справи належним чином завіреною копією Генерального плану смт. Коцюбинське та копією Рішення про його схвалення №153 від 15.09.2010.

Посилання позивача на те, що утеплення зовнішніх стін будинків 1-го ступеня вогнестійкості (будинки №№1, 2, 6, 7) та будівлі діагностичного центру виконано із застосуванням у внутрішніх шарах системи зовнішнього облицювання стін будинків горючих матеріалів (пінополістиролу), колегією суддів відхиляються, адже відповідно до наявної в матеріалах справи копії Проекту, запроектовано здійснити утеплення зовнішніх стін мінеральною ватою, внаслідок чого твердження контролюючого органу в цій частині щодо існування реальної загрози життю та здоров'ю людей, в даному випадку, є передчасними.

Стосовно влаштування відповідачем приміщення електрощитової під, або поряд із житловими приміщеннями будинків №№ 1, 2, 6, 7, колегія суддів зазначає наступне.

Так, наявною в матеріалах справи копією Проекту будівництва підтверджується, що над приміщеннями електрощитової перекриття виконано протипожежним з межею вогнестійкості 120 хв. із використанням звуко- та пожежоізолюючих вогнегасних матеріалів.

Доводи позивача про те, що між сходовими маршами сходових кліток житлових будинків влаштовано проміжки завширшки у просвіті менше 75 мм, на думку колегії суддів, не є підставою для застосування заходів реагування, адже учасниками спору не заперечується, що проріз між сходовими маршами становить близько 70 мм, тобто відхилення від нормативу становить не більше 5 мм, що не може становити реальної загрози життю та здоров'ю людей. При цьому, позивачем з посиланням на належні та допустимі докази не підтверджено достовірність вимірювання прорізу між сходовими клітинами.

З приводу порушень, викладених в п.п. 6, 7, 10 акта, судом першої інстанції встановлено, що на час вирішення спору по суті заявлених позовних вимог, роботи з вогнезахисного заповнення та вогнезахисту металевих конструкцій вузлів кріплень сходових площадок, а також влаштуванню прохідних вогнезахисних гільз виконуються ТОВ «Охорона-сервіс плюс» на підставі укладеного з позивачем договору № 384/17 від 07.06.2017, копія якого наявна в матеріалах справи.

Посилання апелянта на те, що у квартирах будинків не встановлено внутрішньо квартирні пожежні кран-комплекти, приєднані до мережі господарсько-питного водопроводу будинку та обладнані котушкою з пожежними рукавами завдовжки 15 метрів, діаметром 19 (25, 33) мм і розпилювачем, що забезпечує можливість подачі води у будь-яку точку квартири з урахуванням струменю води 3 м, в даному випадку, колегією суддів відхиляються, оскільки відповідно до Проекту будівництва, усунення даного порушення може бути здійснено лише після завершення монтажу систем внутрішнього водопостачання будинків, що на даний час будуються, внаслідок чого доводи апелянта в цій частині є передчасними.

З приводу не влаштування в житлових будинках окремої мережі внутрішнього протипожежного водопроводу для умовної зони починаючи з 47 метрів і вище, слід зазначити, що відповідно до Проекту будівництва, мережа внутрішнього протипожежного водопроводу є запроектованою, а отже, говорити про наявність факту даного порушення можливо лише після завершення будівництва Об'єкту.

Посилання апелянта на невпровадження відповідачем вимог розділу «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту», спростовуються наявними в матеріалах справи належним чином завіреними копіями наказу № 31 від 28.04.2017 про встановлення протипожежного режиму з додатками (4 затверджених порядки), посвідчень про функціональне навчання у сфері цивільного захисту, виданих ОСОБА_2 (головний інженер) та ОСОБА_3 (заступник Головного інженера), наказу № 26-П від 06.03.2015 про призначення на посади, наказу № 28 від 28.03.2017 про встановлення відповідальних осіб за протипожежну безпеку, наказу № 40 від 12.06.2017 про заходи щодо підвищення рівня безпеки мобільних приміщень та наказу № 82 від 30.11.2016 щодо безпечної експлуатації електроустановок.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що порушення, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, Кодексом не визначено, отже, віднесення до зазначеної категорії є оцінкою суб'єкта владних повноважень, а тому, в кожному окремому випадку суб'єкт владних повноважень має визначати чи створюють виявлені порушення загрозу життю та здоров'ю людей у взаємозв'язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.

Враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, колегія суддів не вбачає порушень законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки з боку відповідача, які б безпосередньо створювали загрозу життю та здоров'ю людей. Зворотного позивачем доведено не було.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 15.05.2014 у справі № К/800/3116/14, від 16.04.2015 у справі № К/800/68557/14, від 21.04.2016 у справі № К/800/68572/14.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий : Василенко Я.М.

Судді : Кузьменко В.В.,

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 12.07.2018.

Джерело: ЄДРСР 75281898
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку