ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2018 року

Київ

справа №821/2213/16

провадження №К/9901/539/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області про визнання дій протиправними, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: Стас Л. В. (головуючий), Турецької І. О., Косцової І. П.,

у с т а н о в и в :

У грудні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулась до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області (далі - відповідач, Відділ ДВС), у якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо втручання у самостійне виконання ОСОБА_1 постанов у справах про адміністративне правопорушення від 28 травня 2015 року №№ 0214/50800/15, 0215/50800/15, 0216/50800/15, 0217/50800/15, 0218/50800/15, 0219/50800/15, 0220/50800/15, 0221/50800/15, 0222/50800/15, 0223/50800/15, 0224/50800/15, 0225/50800/15, та у справах про адміністративне правопорушення від 7 липня 2015 року №№ 0459/50800/15; 0460/50800/15; 0461/50800/15; 0462/50800/15; 0463/50800/15; 0464/50800/15; 0465/50800/15; 0466/50800/15; 0483/50800/15; 0484/50800/15; 0485/50800/15; 0486/50800/15; 0487/50800/15; 0488/50800/15; 0489/50800/15; 0490/50800/15.

Позов обґрунтований ним, що для виконання зазначених постанов надано законодавством 15 днів і в указаний термін ОСОБА_1 постанови виконала. Однак, за твердженням позивача, відповідач відкрив провадження з примусового виконання згаданих постанов у межах строків, передбачених для їх самостійного їх виконання. Вказані дії відповідача ОСОБА_1 вважає протиправними.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив, що в його провадженні перебувало зведене виконавче провадження щодо стягнення з позивача штрафних санкцій і підстав для відмови у відкритті проваджень з виконання вказаних вище постанов не було. При цьому письмових відомостей щодо оскарження в судовому порядку вищевказаних постанов до Відділу ДВС не надходило.

Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 17 травня 2017 року позов задовольнив: визнав протиправним втручання Відділу ДВС у самостійне виконання ОСОБА_1 постанов у справі про адміністративне правопорушення від 28 травня 2015 року за № 0214/50800/15, 0215/50800/15, 0216/50800/15, 0217/50800/15, 0218/50800/15, 0219/50800/15, 0220/50800/15, 0221/50800/15, 0222/50800/15, 0223/50800/15, 0224/50800/15, 0225/50800/15 та від 07 липня 2015 року № 0459/50800/15; 0460/50800/15; 0461/50800/15; 0462/50800/15; 0463/50800/15; 0464/50800/15; 0465/50800/15; 0466/50800/15; 0483/50800/15; 0484/50800/15; 0485/50800/15; 0486/50800/15; 0487/50800/15; 0488/50800/15; 0489/50800/15; 0490/50800/15.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 23 листопада 2017 року скасував постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року та прийняв нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.

У своїй касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому наголошує на законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення та просить залишити скаргу без задоволення.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Суди встановили, що заступником начальника Херсонської митниці ДФС розглянуто матеріали справ про порушення позивачем митних правил за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 477 Митного кодексу України, та на підставі вказаного Державною фіскальною службою України прийнято постанови про адміністративні правопорушення від 28 травня 2015 року:

№ 0214/50800/15, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 гривень;

№ 0215/50800/15, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 гривень;

№ 0216/50800/15, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 гривень;

№ 0217/50800/15, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 гривень;

№ 0218/50800/15, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 гривень;

№ 0219/50800/15, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 гривень;

№ 0220/50800/15, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 гривень;

№ 0221/50800/15, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 гривень;

№ 0222/50800/15, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 гривень;

№ 0223/50800/15, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 гривень;

№ 0224/50800/15, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 гривень;

№ 0225/50800/15, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 гривень.

Також за результатом розгляду справ про порушення позивачем митних правил за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 477 Митного кодексу України Державною фіскальною службою України прийнято постанови про адміністративні правопорушення від 7 липня 2015 року:

№ 0459/50800/15, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 гривень;

№ 0460/50800/15, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 гривень;

№ 0461/50800/15, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 гривень;

№ 0462/50800/15, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 гривень;

№ 0463/50800/15, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 гривень;

№ 0464/50800/15, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 гривень;

№ 0465/50800/15, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 гривень;

№ 0466/50800/15, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 гривень;

№ 0483/50800/15, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 гривень;

№ 0484/50800/15, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 гривень;

№ 0485/50800/15, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 гривень;

№ 0486/50800/15, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 гривень;

№ 0487/50800/15, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 гривень;

№ 0488/50800/15, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 гривень;

№ 0489/50800/15, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 гривень;

№ 0490/50800/15, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 гривень.

5 та 26 жовтня 2015 року до Відділу ДВС від Херсонської митниці ДФС надійшли заяви щодо виконання вищевказаних постанов.

5 жовтня 2015 року головним державним виконавцем Відділу ДВС відкрито виконавчі провадження щодо виконання постанов про адміністративні правопорушення:

ВП № 49151280 щодо виконання постанови № 0459/50800/15;

ВП № 49151382 щодо виконання постанови № 0460/50800/15;

ВП № 49151322 щодо виконання постанови № 0461/50800/15;

ВП № 49127037 щодо виконання постанови № 0462/50800/15;

ВП № 49126580 щодо виконання постанови № 0463/50800/15;

ВП № 49127525 щодо виконання постанови № 0464/50800/15;

ВП № 49128505 щодо виконання постанови № 0465/50800/15;

ВП № 49128175 щодо виконання постанови № 0466/50800/15;

ВП № 49137528 щодо виконання постанови № 0483/50800/15;

ВП № 49136632 щодо виконання постанови № 0484/50800/15;

ВП № 49137922 щодо виконання постанови № 0485/50800/15;

ВП № 49137793 щодо виконання постанови № 0486/50800/15;

ВП № 49138021 щодо виконання постанови № 0487/50800/15;

ВП № 49138096 щодо виконання постанови № 0488/50800/15;

ВП № 49138172 щодо виконання постанови № 0489/50800/15;

ВП № 49138237 щодо виконання постанови № 0490/50800/15;

26 жовтня 2015 року головним державним виконавцем Відділу ДВС відкрито виконавчі провадження щодо виконання постанов про адміністративні правопорушення:

ВП № 49181710 щодо виконання постанови № 0214/50800/15;

ВП № 49181792 щодо виконання постанови № 0215/50800/15;

ВП № 49181576 щодо виконання постанови № 0216/50800/15;

ВП № 49180831 щодо виконання постанови № 0218/50800/15;

ВП № 49181882 щодо виконання постанови № 0219/50800/15;

ВП № 49180621 щодо виконання постанови № 0220/50800/15;

ВП № 49182355 щодо виконання постанови № 0221/50800/15;

ВП № 49181479 щодо виконання постанови № 0222/50800/15;

ВП № 49181306 щодо виконання постанови № 0223/50800/15;

ВП № 49182397 щодо виконання постанови № 0224/50800/15;

ВП № 49182428 щодо виконання постанови № 0225/50800/15;

27 жовтня 2015 року відповідачем відкрито виконавче провадження ВП № 49182748 щодо виконання постанови № 0217/50800/15.

19 листопада 2015 року виконавчі провадження ВП № 49181710, ВП № 49181792, ВП № 49181576, № 49180831, ВП № 49181882, ВП № 49180621, № 49182355, ВП № 49181479, ВП № 49181306, ВП № 49182397, ВП № 49182428, ВП № 49151280, ВП № 49151382, ВП № 49151322, ВП № 49127037, ВП № 49128505, ВП № 49128175, ВП № 49137528, ВП № 49136632, ВП № 49137922, ВП № 49137793, ВП № 49138021, ВП № 49138096, ВП № 49138172, ВП № 49138237, ВП № 49126580 та ВП № 49127525 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 51378826.

5, 26 та 27 жовтня 2015 року державний виконавець виніс постанови про відкриття виконавчих проваджень, в яких вказано строк на самостійне виконання 7 днів та вказано, що у разі невиконання постанови у самостійному порядку, виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій.

Копії постанов про відкриття виконавчого провадження направлено рекомендованим листом з повідомленням, які вручено ОСОБА_1 особисто.

Правом на оскарження постанов про відкриття виконавчих проваджень позивач не скористалась.

Поряд із цим ОСОБА_1 звернулась до Білозерського районного суду Херсонської області з позовом до Херсонської митниці ДФС про скасування вищевказаних постанов про адміністративне правопорушення від 28 травня 2015 року та від 7 липня 2015 року.

Про оскарження згаданих постанов до суду позивач до Відділу ДВС не повідомила.

Білозерський районний суд Херсонської області постановою від 25 березня 2016 року у справі № 648/2026/15-а, яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року, відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

25 серпня 2016 року, після вирішення справи судом, позивач виконала постанови про адміністративне правопорушення від 28 травня 2015 року №№ 0214/50800/15, 0215/50800/15, 0216/50800/15, 0217/50800/15, 0218/50800/15, 0219/50800/15, 0220/50800/15, 0221/50800/15, 0222/50800/15, 0223/50800/15, 0224/50800/15, 0225/50800/15 та від 7 липня 2015 року №№ 0459/50800/15; 0460/50800/15; 0461/50800/15; 0462/50800/15; 0463/50800/15; 0464/50800/15; 0465/50800/15; 0466/50800/15; 0483/50800/15; 0484/50800/15; 0485/50800/15; 0486/50800/15; 0487/50800/15; 0488/50800/15; 0489/50800/15; 0490/50800/15.

Вважаючи, що дії Відділу ДВС щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження під час оскарження відповідних виконавчих документів у судовому порядку, та подальшого винесення постанов про стягнення виконавчого збору є втручанням у самостійне виконання виконавчих документів, ОСОБА_1 звернулась до суду.

Постанови Відділу ДВС про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та дії щодо їх винесення не є предметом оскарження в цій справі.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на момент пред'явлення постанов про адміністративні правопорушення до виконання останні не набрали законної сили, а відповідач не виконав обов'язку щодо необхідності зупинення виконавчих проваджень з огляду на факт їх судового оскарження.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, адже відповідач діяв виключно на підставі та в спосіб, визначені Законом.

Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини на час їх виникнення врегульовані Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV), статтею 25 якого визначено таке.

Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Виконавчий документ, виданий на підставі рішення, яким надано відстрочку виконання, приймається державним виконавцем до виконання після закінчення строку відстрочки в межах строку, встановленого для його пред'явлення.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як уже зазначено, позивачеві надіслано копії постанов про відкриття відповідних виконавчих проваджень, які їй вручені. Правом на їх оскарження позивач не скористалась.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Судами встановлено, що позивач у встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішень не виконала відповідні рішення.

У частині доводів касаційної скарги щодо бездіяльності державного виконавця, яка полягала в не перевірці набрання законної сили відповідними виконавчими документами, суд касаційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 26 Закону № 606-XIV державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання.

Судами не встановлено факту передчасного відкриття виконавчого провадження.

Слід зауважити, що Закон № 606-XIV не наділяв державного виконавця обов'язком чи повноваженням перевірки набрання чинності виконавчим документом в аспекті його можливого судового оскарження.

Натомість частина п'ята статті 12 Закону № 606-XIV зобов'язує сторони виконавчого провадження письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, до яких пунктом 5 частини першої статті 37 указаного Закону належить і прийняття судом до розгляду скарги на постанову органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Як вже зазначено, про оскарження до суду наведених постанов позивач до Відділу ДВС не повідомила.

За таких обставин відсутні підстави для висновку про наявність у спірних правовідносинах факту порушення прав, свобод чи інтересів діями відповідача.

Таким чином, суд першої інстанції, задовольняючи позов, неправильно застосував норми матеріального права, а суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову та цілком обґрунтовано скасував рішення суду першої інстанції, ухваливши у справі рішення про відмову в позові.

Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Частиною першою статті 350 цього ж Кодексу закріплено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, підстави для його скасування відсутні, а тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а згадане судове рішення - без змін.

З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року у справі № 821/2213/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх