КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 750/4441/18 Суддя (судді) першої інстанції: Логвіна Т.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Федотова І.В.

Сорочка Є.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 03 травня 2018 року № 025, як таку, що винесена незаконно та закрити провадження у справі.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 червня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач - Головне управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції вимог матеріального права та здійснені порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Ст. 268 КАС України визначені особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду окремих категорій адміністративних справ. У справах, визначених ст. ст. 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до ч. 4 ст. 229, п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, разом з тим, рішення суду підлягає зміні в мотивувальній частині.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі направлення на проведення перевірки № 245-п/245 від 13 квітня 2018 року виданого згідно наказу головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області «Про проведення планової виїзної перевірки характеристик продукції» № 245-п від 13 квітня 2018 року та секторального плану державного ринкового нагляду на 2018 рік, спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області прибули за адресою: АДРЕСА_1, для проведення планової перевірки характеристик продукції у ФОП ОСОБА_3 з питань розповсюдження електричного та електронного обладнання.

За невиконання законних вимог посадових осіб ринкового нагляду щодо проведення перевірки та створення перешкод для виконання покладених на них обов'язків шляхом недопущення посадових осіб відділу ринкового та метрологічного нагляду Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області до перевірки характеристик продукції у ФОП ОСОБА_3, з 12 год. 30 хв. по 14 год. 15 хв. 20 квітня 2018 року Головним спеціалістом відділу ринкового на метрологічного нагляду Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області Петрушевець Н.В., було складеного протокол про адміністративне правопорушення № 0021 від 20 квітня 2018 року, відповідно до якого передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 188-37 КУпАП.

На підставі зазначеного протоколу прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення УЗС № 025 від 03 травня 2018 року у відповідності до якої ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням, позивач оскаржує його в судовому порядку.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно не допустила посадових осіб перевіряючого органу до проведення перевірки.

Однак, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Спірні правовідносини, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», який встановлює правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» державний ринковий нагляд - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Частиною 1 ст. 4 наведеного Закону передбачено, що метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Згідно ч. 5 ст. 10 вищезазначеного Закону повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом, законами України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами України.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування).

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки (ч.ч. 3 - 4 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»).

В силу п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» суб'єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів.

У відповідності до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: 1) будь-який суб'єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію; 2) будь-який суб'єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 11 вказаного Закону з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог.

Відповідно до ст. 188-37 КУпАП невиконання законних вимог посадових осіб органів ринкового нагляду та їх територіальних органів щодо проведення перевірки, ненадання їм передбаченої законодавством інформації чи надання недостовірної інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків - тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог п. 8, ч. 1 ст. 15 закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право вимагати від посадових осіб суб'єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців припинення дій, які перешкоджають здійсненню заходів ринкового нагляду, а в разі їх відмови від припинення таких дій - звертатися до органів внутрішніх справ за допомогою у здійсненні законної діяльності з ринкового нагляду.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності був зафіксований під час перевірки факт невиконання законних вимог посадових осіб ринкового нагляду щодо проведення перевірки та створення перешкод для виконання покладених на них обов'язків.

Разом з тим, в порушення ст. 256 КУпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення: не зазначено суті адміністративного правопорушення. У протоколі про адміністративне правопорушення від 20 квітня 2018 року зазначено: «невиконання законних вимог посадових осіб ринкового нагляду щодо проведення перевірки та створення перешкод для виконання покладених на них обов'язків шляхом недопущення посадових осіб Управління захисту споживачів головного управління Держспоживслужби в Чернігівській області до проведення перевірки характеристик продукції у ФОП ОСОБА_3, місце розташування продукції, магазин: «ІНФОРМАЦІЯ_1», АДРЕСА_1».

Однак, детальний опис вчиненого правопорушення, його зміст, які саме вимоги посадових осіб ринкового нагляду не виконала позивач та яким чином перешкоджала проведенню перевірки вказаний протокол не містить.

Крім того, відповідачем не надано доказів направлення або вручення позивачу вимог від відповідача про припинення дій, які перешкоджають здійсненню заходів ринкового нагляду.

Відповідно, крім протоколу про адміністративне правопорушення, який не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та не може бути прийнятий судом апеляційної інстанції в якості належного доказу по справі, факт вчинення позивачем правопорушення, за яке її притягнуто до адміністративної відповідальності, жодним документом не підтверджується.

З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є законними і обґрунтованими у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню.

Стосовно ж правомірності дій відповідача в частині неповідомлення позивача про проведення перевірки, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Положення ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Ст. 2 Закону встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій (абзац третій ст. 1 Закону).

Частиною четвертою ст. 4 Закону встановлено, що виключно законами встановлюють, зокрема, органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності та види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю).

Орган державного ринкового нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Разом з тим, відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», державний ринковий нагляд - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Дія Закону про ринковий нагляд поширюється на відносини щодо здійснення ринкового нагляду за продукцією, що охоплюється встановленими вимогами (вимоги щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлені технічними регламентами), крім видів продукції, зазначених у цьому Законі.

Частиною першою ст. 22 Закону про ринковий нагляд визначені види заходів державного ринкового нагляду, а саме: перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування).

Таким чином, визначення понять «державний ринковий нагляд» та «державний нагляд (контроль)» не є тотожними.

Відповідно, вимоги Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» при вжитті заходів ринкового нагляду не застосовуються.

Разом з тим, ст. 20 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», передбачає, що ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності. Секторальний план ринкового нагляду охоплює види продукції відповідно до сфер відповідальності органів ринкового нагляду та визначає належність цих видів продукції до певного ступеня ризику.

Саме Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлено загальний порядок проведення перевірок характеристик продукції, що визначається ст. 23 цього Закону.

Відповідно до вимог ч. 1 - 4 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», передбачено, що під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції. При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції. Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що спеціальним Законом, тобто - Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», яким регламентується проведення перевірок характеристик продукції не передбачено повідомлення суб'єкта господарювання про проведення у нього планової перевірки.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, але помилково мотивував своє рішення з посиланням на Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», колегія суддів вважає за необхідне змінити судове рішення в мотивувальній частині, виключивши з його тексту зазначені мотивування рішення.

Неправильне застосування норм матеріального права у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України є підставою для зміни судового рішення в мотивувальній частині.

Керуючись ст. ст. 134, 139, 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області - задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 червня 2018 року - змінити в мотивувальній частині.

В іншій частині рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Федотов І.В.

Сорочко Є.О.

Повний текст постанови виготовлено 12 липня 2018 року.