ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2018 року

Київ

справа №823/1619/16

провадження №К/9901/52802/18 К/9901/50375/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., провівши у касаційному порядку попередній розгляд справи за позовом Колективного сільськогосподарського підприємства «Ягубець» до Відділу Держгеокадастру у Христинівському районі Черкаської області, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, треті особи - Ягубецька сільська рада Христинівського району Черкаської області, Державне підприємство «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», Регіональне відділення Фонду державного майна України у Черкаській області, про визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити певні дії, за касаційними скаргами ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у складі судді: Тимошенко В.П. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Бабенка К.А., Мельничука В.П., Сорочка О.Є. від 16 квітня 2018 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2016 року Колективне сільськогосподарське підприємство «Ягубець» звернулось до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило:

- визнати протиправним та скасувати висновок відділу Держгеокадастру у Христинівському районі Черкаської області від 21 жовтня 2016 року до проекту землеустрою щодо приватизації земель ДП «СГП «Ягубець», розташованих в адміністративних межах Ягубецької сільської ради Христинівського району Черкаської області;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області розглянути у визначені законом строки проект землеустрою щодо приватизації земель ДП «СГП «Ягубець», розташованих в адміністративних межах Ягубецької сільської ради Христинівського району Черкаської області та погодити у передбачений законом спосіб.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року, позов задоволено. Визнати протиправним та скасувати висновок відділу Держгеокадастру у Христинівському районі Черкаської області від 21 жовтня 2016 року до проекту землеустрою щодо приватизації земель ДП «СГП «Ягубець», розташованих в адміністративних межах Ягубецької сільської ради Христинівського району Черкаської області. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області розглянути у визначені законом строки проект землеустрою щодо приватизації земель ДП «СГП «Ягубець», розташованих в адміністративних межах Ягубецької сільської ради Христинівського району Черкаської області та погодити у передбачений законом спосіб.

3. Рішення судів мотивовано недоведеністю відповідачем правомірності прийнятого відділом Держгеокадастру у Христинівському районі Черкаської області висновку від 21 жовтня 2016 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 та Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області звернулись із касаційними скаргами, у яких просять їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини справи.

Відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 від 28 травня 1996 року, елітно-насінницькому радгоспу «Ягубець» у постійне користування надано 2598,8 га землі для ведення сільськогосподарського виробництва.

Згідно наказу Української академії аграрних наук № 273 елітно-насінницький радгосп «Ягубець» перейменовано в дослідне господарство «Ягубець».

Наказом Міністерства аграрної політики України від 29 червня 2005 року № 294 дослідне господарство «Ягубець» перейменоване в державне підприємство «сільськогосподарське підприємство «Ягубець».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 127 державне підприємство «сільськогосподарське підприємство «Ягубець» було включено до переліку підприємств, які підлягають приватизації відповідно до Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» та операції з безоплатної передачі частки державного майна (акцій) яких працівникам і прирівняним до ним особам звільняються від оподаткування».

На підставі наказу регіонального відділення Фонду Державного майна України по Черкаській області від 03 грудня 2015 рок № 12-АПК та з урахуванням наказу регіонального відділення Фонду Державного майна України по Черкаській області від 25 вересня 2014 року № 7-АПК і рішення загальних зборів членів трудового колективу державного підприємства «СГП «Ягубець» про приватизацію підприємства, було прийнято рішення про перетворення об'єкта державної власності - державного підприємства «СГП «Ягубець» у колективне сільськогосподарське підприємство «Ягубець», яке визнано правонаступником всіх майнових прав і зобов'язань державного підприємства «СГП «Ягубець».

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області від 04 грудня 2015 року № 13-АПК припинено юридичну особу - державне підприємство «СГП «Ягубець» шляхом перетворення у колективне сільськогосподарське підприємство «Ягубець», а наказом від 04 грудня 2015 року № 14-АПК затверджено передавальний акт майна єдиного майнового комплексу.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12 лютого 2016 року зареєстровано Колективне сільськогосподарське підприємство «Ягубець», яке є правонаступником державного підприємства «сільськогосподарське підприємство «Ягубець», основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Розглянувши заяву працівників, пенсіонерів державного підприємства «СГП «Ягубець» та працівників і пенсіонерів соціальної сфери села Ягубець, 05 липня 2016 року Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області прийнято наказ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо приватизації земель державного підприємства «СГП «Ягубець», розташованих в адмінмежах Ягубецької сільської ради Христинівського району Черкаської області, орієнтований розмір земельних ділянок - 1834,0411 га, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

11 жовтня 2016 року державне підприємство «СГП «Ягубець» звернулось до Відділу Держгеокадастру у Христинівському районі Черкаської області з розробленим проектом землеустрою щодо приватизації земель державного підприємства «СГП «Ягубець», розташованих в адмінмежах Ягубецької сільської ради Христинівського району Черкаської області площею 1551,3905 га.

21 жовтня 2016 року Відділом Держгеокадастру у Христинівському районі Черкаської області складено висновок про відмову позивачу у погодженні проекту землеустрою з наступних підстав:

- порушено статтю 25 Земельного кодексу України, оскільки державне підприємство «Ягубець» припинило свою діяльність, а тому колективне сільськогосподарське підприємство «Ягубець» не має права оформити право користування землею та розпаювати її;

- наданий на погодження проект землеустрою не прошитий, не підписаний директором, заступником директора «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та міститься лише в одному примірнику;

- право на отримання паю в розмірі 1,97 га наділяється 87 осіб, 9 з яких своє право на отримання безоплатно у приватну власність земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства уже реалізували;

- не включено до схеми розподілу земель 25, 7589 га землі сільськогосподарського призначення, які до цього часу обліковуються за державним підприємством «СГП «Ягубець».

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. Касаційна скарга ОСОБА_2 обґрунтована тим, що Колективне сільськогосподарське підприємство «Ягубець» не є правонаступником Державного підприємства «Ягубець» відносно права постійного користування земельними ділянками площею 1834,0411 га, проект приватизації земель не відповідав вимогам чинного законодавства, та втручанням суду у дискреційні повноваження органу, який уповноважений розпоряджатись землями.

7. Касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області обґрунтована тим, що висновок про відмову позивачу у погодженні проекту землеустрою є законним та обґрунтованим, оскільки проект було надано без дотримання вимог чинного законодавства, а також втручанням суду у дискреційні повноваження органу, який уповноважений розпоряджатись землями.

8. Колективне сільськогосподарське підприємство «Ягубець» та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області у відзивах на касаційну скаргу ОСОБА_2, посилаючись на законність судових рішень, просять залишити їх без змін.

9. Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 просить її задовольнити.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Пунктами 1, 2 Указу Президента України № 720/95 від 08 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» установлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

11. За змістом частин першої, другої, сьомої статті 25 Земельного кодексу України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій.

При обчисленні розміру земельної частки (паю) враховуються сільськогосподарські угіддя, які перебували у постійному користуванні державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, за винятком земель, що залишаються у державній та комунальній власності. Загальний розмір обчисленої для приватизації площі сільськогосподарських угідь поділяється на загальну кількість осіб, зазначених у частині першій цієї статті.

12. За змістом частин третьої, четвертої статті 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

13. Відповідно до частин третьої - п'ятої статті 118 Земельного кодексу України громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.

Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.

14. За змістом частини четвертої, сімнадцятої, двадцятої статті 186 Земельного кодексу України проекти землеустрою щодо приватизації земель державних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій погоджуються рішенням загальних зборів працівників цих підприємств, установ та організацій (іншими суб'єктами, визначеними законодавством), територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і затверджуються районними державними адміністраціями.

Підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Погодження документації із землеустрою здійснюється за місцем розташування земель (земельних ділянок) територіальними органами центральних органів виконавчої влади, утвореними у районі, місті обласного, республіканського значення (Автономної Республіки Крим), містах Києві та Севастополі, або міжрегіональним територіальним органом, у разі якщо повноваження його поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць.

15. Згідно з частинами першою та другою статті 49 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій розробляються на підставі рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій.

Проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій включають: а) завдання на складання проекту землеустрою; б)пояснювальну записку; в) рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про приватизацію земель; г) список осіб, які мають право на отримання у власність земельної частки (паю); ґ) матеріали нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь підприємства; д) схему розподілу земель підприємств, установ, організацій на землі, що передаються у приватну власність та залишаються у державній або комунальній власності (лісогосподарського призначення, водного фонду, резервного фонду); е) матеріали розрахунку вартості і розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах; є) схему поділу сільськогосподарських угідь, що підлягають приватизації, на земельні ділянки; ж) матеріали погодження проекту землеустрою, встановлені статтею 186 Земельного кодексу України; з) відомості про обчислення площі земельної ділянки; и) кадастровий план земельної ділянки; і) перелік обмежень у використанні земельних ділянок; ї) матеріали перенесення меж земельних ділянок у натуру (на місцевість).

16. Відповідно до частини першої та другої статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

17. У пункті 6 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

18. Відповідно до пункту 6 постанови Верховної Ради Української РСР від 18 грудня 1990 року № 563-ХІІ "Про Земельну реформу" громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Земельного кодексу УРСР, повинні до 15 березня 1994 року оформити право на володіння або користування землею. Після закінчення вказаного строку надане їм раніше право користування земельною ділянкою втрачається.

19. Рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 пункт 6 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України та пункт 6 постанови Верховної Ради Української РСР від 18 грудня 1990 року № 563-ХІІ визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

20. Відповідно до пункту 3 статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

21. Згідно з частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

22. У статті 108 Цивільного кодексу України визначено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.

23. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

24. За змістом частини другої статті 191 Цивільного кодексу України до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

25. Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

26. Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

27. У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

28. Відповідно до пунктів 2, 4 та 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення; визнати бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії; визначити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

29. Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

30. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

31. Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об'єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

32. Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

33. Між тим, згідно з пунктом 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 09 грудня 1994 року статтю 6 пункту 1 Конвенції з прав людини не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

34. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

35. Відповідно до довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) від 30 вересня 2016 року № 0-28-0.0-3092/2-16, виданої відділом Держгеокадастру у Христинівському районі станом на 31 грудня 2015 року за державним підприємством «СГП «Ягубець» рахувалася земельна ділянка площею 1834,0411 га.

36. Враховуючи, що при обчисленні розміру земельної частки (паю) враховуються сільськогосподарські угіддя, які перебували у постійному користуванні державного підприємства, колективне сільськогосподарське підприємство «Ягубець» є правонаступником права користування землею площею 1834,0411 га реорганізованого шляхом перетворення державного підприємства.

37. Таким чином спростовуються доводи відповідача про не підтвердження колективним сільськогосподарським підприємством «Ягубець» права користування землею, а також відносно того, що площа земельної ділянки становила 282,2289 га.

38. З урахуванням вимог статті 116 Земельного кодексу України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

39. Між тим, відсутні докази на підтвердження реалізації 9 працівниками державних та комунальних закладів, тощо, саме права на отримання безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні державних та комунальних сільськогосподарських підприємств.

40. З копії наявного у матеріалах справи проекту землеустрою щодо приватизації земель державного підприємства «СГП «Ягубець», розташованих в адмінмежах Ягубецької сільської ради Христинівського району Черкаської області вбачається, що він підписаний директором та заступником директора Черкаського науково-дослідного та проектного інституту землеустрою, має всі необхідні реквізити згідно із ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Дерспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55.

41. Таким чином не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що проект землеустрою оформлено не належним чином. Крім того, згідно з вимогами частини п'ятнадцятої статті 186 Земельного кодексу України оригінал відповідної документації із землеустрою подається розробником для погодження територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а іншим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та іншим суб'єктам, які здійснюють погодження документації із землеустрою, - копії такої завіреної розробником документації. Відповідачем не доведена необхідність подачі відповідачу на погодження проекту землеустрою більш ніж в одному примірнику.

42. Причини, за яких Відділ Держгеокадастру у Христинівському районі Черкаської області відмовив позивачу у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, спростовуються наведеними вище обставинами та належними доказами у справі.

43. Інших причин, які б слугували підставою для такої відмови, а саме - невідповідності проекту вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації, відповідачем не наведено, та матеріали справи не містять.

44. За таких обставин не знайшли свого підтвердження викладені у висновку відповідача від 21 жовтня 2016 року підстави для відмови позивачу у погодженні проекту землеустрою щодо приватизації земель.

45. Доказів на підтвердження того, що проект землеустрою щодо приватизації земель було надано відповідачу як територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, з порушенням статті 49 Закону України "Про землеустрій" та без дотримання інших вимог, ніж тих, які спростовані судами, відповідачем не надано.

46. Зазначені обставини належним чином були досліджені судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказах та є такими, що спростовують доводи ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, викладені у касаційних скаргах. Крім того необхідно зазначити, що перевірці законності відмови від 21 жовтня 2016 року у погодженні проекту землеустрою щодо приватизації земель підлягають лише викладені у ній підстави. Інші доводи та мотиви, викладені у касаційних скаргах, які не були причинами такої відмови, з урахуванням рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 09 грудня 1994 року, не вимагають від суду відповіді на кожний аргумент сторін.

47. Відповідно до Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1074 від 20 жовтня 2011 року, Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру прийнято наказ № 51 від 03 лютого 2017 року, яким функції і повноваження ліквідованого відділу Держгеокадастру у Христинівському районі покладено на Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області.

48. Оскільки з урахуванням позиції суду про необґрунтованість причин відмови у погодженні проекту землеустрою щодо приватизації земель в матеріалах справи наявні докази, що свідчать про відсутність у суб'єкта владних повноважень перешкод у погодженні проекту землеустрою щодо приватизації земель, ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області розглянути його у визначені законом строки та погодити у передбачений законом спосіб.

49. Крім того, слід зазначити, що погодження проекту приватизації земель не є наслідком передачі земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, тощо, оскільки таким діям передує визначена чинним законодавством процедура.

50. Встановлені у цій справі фактичні обставини свідчать про правильність висновків судів попередніх інстанцій про те, що відповідач, відмовляючи у погодженні проекту землеустрою щодо приватизації земель, діяв всупереч наданим повноваженням та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

51. Колегія суддів приходить до висновку про те, що прийняті у справі судові рішення є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки судів є правильними, а доводи касаційних скарг їх не спростовують.

Керуючись статтями 341,343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя М. І. Гриців