ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.07.2018
Справа № 910/2323/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства екології та природних ресурсів та Національного природного парку "Голосіївський"
до 1) Київської міської ради,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Авеста - Буд"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міжнародна благодійна організація "Екологія-Право-Людина"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про усунення перешкод та зобов'язання вчинити дії,
Представники :
від прокуратури: Жовтун Н.Б.;
від позивача-1: Циганкова А.О.;
від позивача-2: Погребинский М.П., Ракитянська К.В.;
від відповідача-1: Перепелицін К.М.;
від відповідача-2: Тунік А.В.;
від третьої особи на стороні позивача: не з'явився;
від третьої особи на стороні відповідача-1: Ткаченко О.О.;
вільний слухач: ОСОБА_8
ВСТАНОВИВ:
Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства екології та природних ресурсів (далі-позивач 1), Національного природного парку "Голосіївський" (далі-позивач 2) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі-відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" (далі-відповідач 2) в якому просить:
- зобов'язати Київську міську раду та Товариство з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" усунути Національному природному парку "Голосіївський" перешкоди в управлінні територією Національного природного парку "Голосіївський" в межах земельної ділянки площею 2,6495 га (кадастровий номер: 8000000000:90:119:0063), розташованої на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі міста Києва;
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" припинити будівельні роботи на території Національного природного парку "Голосіївський" в межах земельної ділянки площею 2,6495 га (кадастровий номер: 8000000000:90:119:0063), розташованої на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі міста Києва;
- відновити становище, яке існувало до порушення та зобов'язати Київську міську раду і Товариство з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" привести територію Національного природного парку "Голосіївський" в межах земельної ділянки площею 2, 6495 га (кадастровий номер: 8000000000:90:119:0063), розташованої на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі міста Києва, у попередній стан, у тому числі шляхом звільнення Товариством з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" указаної території природно-заповідного фонду від розміщених на ній майна, споруд, об'єктів незавершеного будівництва.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Київської міської ради від 29.10.2009 № 532/2601 (із змінами внесеними рішенням Київської міської ради від 25.03.2010 № 446/3884), 28.10.2010 між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" укладено договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер: 8000000000:90:119:0063) для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами, салонів з продажу автомобілів і їх технічного обслуговування, зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшою експлуатацією та обслуговуванням. Як зазначає прокурор, товариством перед початком будівництва вказаного об'єкту здійснено вирубку дерев на території національного парку, що суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема Законам України "Про природно-заповідний фонд України", "Про охорону навколишнього природного середовища", оскільки впливають на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів, перешкоджають використанню території природно-заповідного фонду за цільовим призначенням.
02.03.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Заступника прокурора міста Києва надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2018 відкрито провадження у справі для розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.03.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2018 у задоволенні заяви Заступника прокурора міста Києва про вжиття заходів забезпечення позову - відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2018 апеляційну скаргу Прокуратури міста Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05 березня 2018 року у справі № 910/2323/18 задоволено частково; ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.03.2018 року у справі № 910/2323/18 скасовано та прийнято нове рішення, яким заяву Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства екології та природних ресурсів та Національного природного парку "Голосіївський" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково. Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо проведення підготовчих (у тому числі видалення зелених насаджень), будівельних та вишукувальних робіт на земельній ділянці площею 2,6495 га (кадастровий номер 8000000000:90:119:0063), що розташована у Голосіївському районі міста Києва на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1). В іншій частині заяви про забезпечення позову Прокуратури міста Києва - відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" на користь прокуратури міста Києва 352, 40 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
29.03.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи у якій заявник просить суд залучити Міжнародну благодійну організацію «Екологія-Право-Людина» до справи у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
У судовому засіданні 29.03.2018 представником відповідача-1 подано клопотання про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача-1 Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Також у судовому засіданні 29.03.2018 представник відповідача-1 подав відзив до позовної заяви у якому зазначає, що рішення Київської міської ради від 29.10.2009 № 532/2601 є актом індивідуальної дії, тобто створює правові наслідки лише для конкретної особи (відповідача-2 по справі) та вичерпало свою дію фактом його виконання, а саме - підписанням договору оренди на підставі даного рішення Київської міської ради. Крім того, зазначає, що позивач не є суб'єктом правовідносин, які склались в результаті прийняття оскаржуваного рішення, відповідно і дане рішення, на думку відповідача-1, не може порушувати прав, свобод чи інтересів позивача. Також, відповідач-1 зазначає, що земельна ділянка за адресою: шосе Столичне (урочище «Бичок», ділянка1) у Голосіївському районі м. Києва, площею 2,6495 га належить до комунальної власності та не входить до території Національного природного парку «Голосіївський».
У судовому засіданні 29.03.2018 представник відповідача-2 також подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що ТОВ «Авеста-Буд» набуло у встановленому законом порядку право користування земельною ділянкою загальною площею 2,6495 га, що розташована за адресою: шосе Столичне (урочище «Бичок», ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва. Вказане право було реалізоване шляхом укладання договору оренди земельної ділянки № 79-6-00791 від 28.10.2010. При цьому, у своєму листі № 05-358/3569 від 13.02.2012 Головне управління земельних ресурсів Київської міської ради зазначило, що земельна ділянка не увійшла в межі Національного природного парку «Голосіївський». Відтак, на думку відповідача-2, з наведеного випливає, що договір оренди земельної ділянки № 79-6-00791 від 28.10.2010 не посягає на суспільні, економічні та соціальні основи держави.
У судовому засіданні 29.03.2018 суд відклав вирішення клопотань про залучення третіх осіб та оголосив перерву у підготовчому судовому засіданні до 26.04.2018.
05.04.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Заступника прокурора міста Києва надійшла відповідь на відзиви у якій прокурор зазначає, що згідно з додатком до Указу Президента України від 27.08.2007 № 794/2007 (зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента України від 30.10.2008 № 976/2008) до складу Національного природного парку «Голосіївський» без вилучення у землекористувачів включаться землі площею 2 406, 07 га, у тому числі земельна ділянка в урочищі Бичок, а також посилається у відповіді на відзив на інші документи, які на думку прокурора, підтверджують приналежність земельної ділянки на Столичному шосе у Голосіївському районі м. Києва (урочище Бичок, ділянка 1) до території Національного природного парку «Голосіївський», а тому, на його думку, твердження відповідачів про те, що вказана земельна ділянка не відноситься до земель природно-заповідного фонду не відповідають дійсності. Крім цього, зазначає, що укладений 28.10.2010 між Київською міською радою та ТОВ «Авеста-Буд» договір оренди спірної земельної ділянки, яка є частиною парку, за своєю правовою природою є нікчемним, оскільки спрямований на незаконне володіння, користування територією природного заповідного фонду, яка має особливий охоронний статус та є національним надбанням.
17.04.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Національного природного парку "Голосіївський" надійшла відповідь на відзив Київської міської ради, у якій представник позивача-2 зазначає, що НПП «Голосіївський» здійснює свої функції по управлінню територією частково, тому що територія площею 2, 6495 га, яка була незаконно відокремлена та сформована як земельна ділянка з кадастровим номером 8 000 000 000:90:119:0063, а фактично є складовою частиною земель, які були включені до складу НПП «Голосіївський» Указом Президента України від 27.08.2007 № 794/2007, вийшла з під контролю позивача-2.
Крім того, 17.04.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Національного природного парку "Голосіївський" надійшла відповідь на відзив ТОВ «Авеста-Буд» у якій представник позивача зазначає, що до складу НПП «Голосіївський» увійшла не конкретна земельна ділянка площею 2,6495 га, а землі лісового фонду (масиви, загальною площею 2406,07 га), які включають територію Голосіївського лісництва (квартал 29). Територія цього кварталу являє собою урочище Бичок, частину якого було незаконно відокремлено від цілісного лісового масиву (29 кварталу), сформовано, ідентифіковано під кадастровим номером, зареєстровано та передано в оренду відповідачу-2. Саме тому, як зазначає позивач-2, віднесення відповідачем-1 цієї ідентифікованої земельної ділянки до категорії земель природно-заповідного фонду не здійснювалось відповідним рішенням.
23.04.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» надійшли додаткові обґрунтування до заяви про вступ у справу в якості третьої особи, у якій представник зазначає, що відповідно до статуту, Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина» здійснює діяльність з метою захисту об'єктів природного заповідного фонду України, а зміна меж НПП «Голосіївський» зачіпає права та інтереси, зокрема, право споживача природних ресурсів України, до яких належить і територія НПП «Голосіївський».
26.04.2018 від Міністерства екології та природних ресурсів через відділ автоматизованого документообігу суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача - 1 зазначає, що земельна ділянка на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва належить до земель природно-заповітного фонду, а отже, відноситься до категорії особливо цінних земель. Крім того зазначає, що договір оренди земельної ділянки площею 2, 6495 га укладено з порушенням вимог ст. 150 Земельного кодексу України, ст. 17 Лісового кодексу України, ст. ст. 4, 6, 7, 14, 20, 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», оскільки земельна ділянка належить до земель природно-заповідного фонду.
Крім того, 26.04.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Авеста - Буд" надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи та заява у якій представник відповідача-2 просив застосувати строки позовної давності.
Також 26.04.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Заступника прокурора міста Києва надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи науково-практичного висновку доцента кафедри міжнародного та європейського права.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 залучено до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міжнародну благодійну організацію «Екологія-Право-Людина» та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
У судовому засіданні 24.05.2018 суд на місці ухвалив продовжити строк підготовчого провадження у справі № 910/2323/18 на 30 днів та відкласти підготовче засідання на 14.06.2018.
13.06.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшли пояснення у який представник третьої особи на стороні відповідача-1 зазначає, що відповідно до витягу з державного земельного кадастру земельна ділянка за адресою: шосе Столичне (урочище «Бичок», ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва, площею 2,6495 га належить до комунальної власності. В той же час в матеріалах справи відсутнє рішення Київської міської ради про віднесення спірної земельної ділянки до категорії земель - землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.
14.06.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" надійшли додаткові пояснення, у яких представник третьої особи на стороні позивача зазначає, що висновки третьої особи про те, що Київська міська рада мала право розпорядитися територією національного природного парку до того, як були внесені відповідні зміни в містобудівну документацію та розроблені проекти землеустрою не є вірними. Крім цього, представник зазначає, що станом на сьогодні територія НПП «Голосіївський», а також спірне урочище Бичок увійшло до смарагдової мережі України, що підтверджується відповідними матеріалами - рішення постійної комісії Бернської конвенції про затвердження статусу Смарагдової мережі.
Крім цього, 14.06.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від представника Національного природного парку "Голосіївський" надійшла копія матеріалів коригування проекту створення першої черги Національного природного парку "Голосіїв" для доручення до матеріалів справи.
У судовому засіданні 14.06.2018 оголошено перерву до 26.06.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/2323/18 призначено на 05.07.2018.
У даному судовому засіданні прокурор та представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги.
Представники відповідачів та третьої особи на стороні відповідача-1 заперечили проти задоволення позовних вимог.
Представник третьої особи на стороні позивача у судове засідання не з'явився.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 05.07.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
29.10.2009 Київською міською радою прийняте рішення №532/2601 "Про внесення змін до договору оренди ділянки від 01.07.08 № 79-6-00632, укладеного між Київської міською радою та ТОВ "Авеста-Буд" для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення, паркінгами, зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва".
Відповідно до п. 2 рішення (із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради від 25.03.2010 № 446/3884) Київська міська рада вирішила укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" договір оренди земельної ділянки площею 2,69 га на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами, зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням на умовах, визначених у договорі оренди земельної ділянки від 01.07.2008 № 79-6-00632, з урахуванням положень пункту 1 цього рішення, як заміну первісного зобов'язання (новація).
Пунктом 4 рішення визначено, що з моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами, зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва, укладеного на підставі пункту 2 цього рішення, вважати припиненим договір оренди земельної ділянки від 01.07.2008 № 79-6-00632, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд".
Відповідно до пункту 7 рішення вирішено внести зміни до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київради від 28.03.2002 № 370/1804, а саме: земельну ділянку площею 2,69 га на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва віднести за функціональним призначенням до території громадських будівель та споруд.
На підставі рішення Київської міської ради №532/2601 від 29.10.2009 (із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради від 25.03.2010 № 446/3884) між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" (орендар) та Київською міською радою (орендодавець) 28.10.2010 укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем’яненко Т.М., відповідно до якого орендодавець за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку визначену цим договором.
Згідно п. 2.1.договору, об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:
- місце розташування - Столичне шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва;
- розмір - 2, 6495 га;
- цільове призначення - для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами, салонів з продажу автомобілів і їх технічного обслуговування зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням;
- кадастровий номер - 8 000 000 000:90:119:0063.
Договір укладено на 10 (десять) років (п. 3.1. договору).
Відповідно до п. 6.2. договору, право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації цього договору.
Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 29.10.2010 було зареєстровано Договір оренди земельної ділянки від 28.10.2010 за №79-6-00791, тобто проведено його державну реєстрацію та в силу статті 18 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) він набрав чинності.
На виконання умов договору оренди земельної ділянки від 28.10.2010, Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" (орендар) складено та підписано акт приймання-передачі земельної ділянки від 29.10.2010, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у своє володіння і користування земельну ділянку, місце розташування - Столичне шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва; розмір - 2, 6495 га; цільове призначення - для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами, салонів з продажу автомобілів і їх технічного обслуговування зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням; кадастровий номер - 8 000 000 000:90:119:0063.
Як зазначає прокурор та позивачі, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" 09.11.2015 зареєстровано право власності на незавершене будівництво - господарська будівля - КТП та допоміжні споруди загальною площею 92 кв.м. (готовність об'єкту 63 %) на Столичному шосе, 98-Д (кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:90:119:0063), а також 07.09.2016 зареєстровано право власності на незавершене будівництво - автосалон з комплексом АЗК, що складається з фундаменту під будівлю компресорної, будівельна готовність об'єкту - 17 %, належить до житлової нерухомості, будівництво здійснюється на Столичному шосе, 98-Г (кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:90:119:0063) на території урочища «Бичок»)
Однак, як стверджує позивач, передана в оренду відповідачу земельна ділянка входить до території Національного природного парку «Голосіївський» та товариством перед початком будівництва вказаного об'єкту здійснено вирубку дерев на території Національного парку, що є предметом розслідування кримінального провадження № 12016100010003845.
Так, в акті про порушення законодавства про природно-заповідний фонд України від 01.09.2016 року, складеним посадовими особами Національного природного парку «Голосіївський» встановлено, що на території природно-заповідного фонду НПП «Голосіївський» в урочищі Бичок (землі НПП «Голосіївський» без вилучення у землекористувача - КП «ЛПГ «Конча-Заспа») в порушення ст. 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд» та ухвали Господарського суду міста Києва від 30.08.2016 по справі №910/11164/16 відбувається порушення законодавства - на земельній ділянці площею близько 0,5 га за допомогою важкої техніки здійснюється розчищення від усієї рослинності та корчування пнів від раніше незаконно зрубаних дерев, планування території, копання котловану та встановлення фундаментних блоків. Особи порушників встановити не вдалося.
Отже, обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор та позивачі зазначають, що дії товариства з вирубки дерев на території національного парку суперечать вимогам чинного законодавства, зокрема Законам України "Про природно-заповідний фонд України", "Про охорону навколишнього природного середовища", оскільки впливають на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів, перешкоджають використанню території природно-заповідного фонду за цільовим призначенням, а також чинять перешкоди в управлінні територією національного природного парку, перешкоджають парку у виконанні ним наданих державою повноважень, спрямованих на збереження національного надбання - території природно-заповідного фонду України.
Крім того, позивачі зазначають, що договір оренди спільної земельної ділянки загальною площею 2, 6495 га (кадастровий номер: 8000000000:90:119:0063), розташованої на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі, укладений 28.10.2010 між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" спрямований на незаконне володіння, користування територією природного заповідного фонду, яка має особливий охоронний статус та є національним надбанням, договір укладено всупереч законодавчо визначеній меті створення та діяльності парку. Крім того, визначена у договорі мета оренди прямо суперечить вимогам ст.ст. 7, 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», у зв'язку з чим зазначений договір оренди земельної ділянки є нікчемним, як такий, що порушує публічний порядок.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються зі статтею 20 Господарського кодексу України, визначено способи захисту прав та інтересів, одним з яких є визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси, зокрема, суб'єкта господарювання (ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України).
Згідно зі статтею 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Положенням статті 84 Земельного кодексу України визначено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.
Відповідно до п.п. а), б), в) ч. 1 ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території належить: розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу тощо.
Стаття 14 Конституції України передбачає, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ст. 317 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності
За змістом ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до вказаного Кодексу, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу та здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства належить до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.
Відповідно до ч. 1 статті 123 Земельного кодексу України (далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
З огляду на зазначені вище норми, право розпоряджатися земельними ділянками комунальної власності в територіальних межах м. Києва належить до повноважень Київської міської ради.
Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частино 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" також встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
До виключної компетенції міських рад відносяться питання, які вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Відповідно до статей 6 та 8 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи.
Згідно частини 2 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" порядок формування та повноваження міської, районних у місті рад визначаються Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" з особливостями, передбаченими цим Законом.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності
Частиною 1 ст. 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі. Відповідно до частини другої цієї статті порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Статтею 96 Земельного кодексу України передбачені обов'язки землекористувачів, зокрема, землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.
Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку або право оренди земельної ділянки виникає: після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
При цьому ст. 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, укладеним і зареєстрованим відповідно до закону.
Так, рішенням Київської міської ради № 810/3385 від 19.07.2005, відповідно до статей 373, 374 та 792 Цивільного кодексу України, статей 81 - 85, 93, 124, 127, 134 - 139 Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", з урахуванням Концепції запровадження у місті Києві конкурентних засад надання земельних ділянок, затвердженої рішенням Київської міської ради від 18.11.2004 № 676/2086, з метою впровадження відкритих економічних методів регулювання земельних відносин, розвитку інфраструктури первинного ринку землі, залучення додаткових коштів для виконання програм соціально-економічного розвитку міста, вдосконалення процедури набуття прав на землю для містобудівної діяльності, затверджено Тимчасовий порядок набуття права на землю на конкурентних засадах в місті Києві (далі - Порядок), яким визначено процедуру організації та проведення земельних торгів з продажу земельних ділянок та набуття права оренди земельних ділянок в м. Києві.
Відповідно до п. 1.4 Положення конкурс проводиться у випадку, коли особливості об'єкта торгів вимагають застосування комплексу критеріїв визначення переможця торгів, який має не тільки сплатити відповідну суму коштів, а також запропонувати найкращі умови забудови та іншого використання земельної ділянки.
Пунктом 1.6 Порядку передбачено, що відбір земельних ділянок для проведення аукціонів та конкурсів здійснюється ініціаторами на підставі розроблених проектів землеустрою, із врахуванням наявних результатів планування використання земель міста Києва, організації землеустрою, моніторингу Генерального плану міста Києва, схем планування територій, детальних планів територій, проектів забудови, проектів розподілу територій, іншої містобудівної документації та державних будівельних норм, з урахуванням державних та громадських інтересів, а також зацікавленості потенційних інвесторів щодо конкретних земельних ділянок.
Пунктом 8.1 Порядку визначено, що право оренди земельної ділянки набувається на підставі результатів конкурсу або аукціону, проведених за визначеною розділами II та III цього Порядку процедурою, з особливостями, визначеними цим розділом.
Рішенням Київської міської ради від 26.06.2007 №952/1613 "Про затвердження переліку земельних ділянок, призначених для реалізації на земельних торгах (конкурсах) під забудову" вирішено затвердити перелік земельних ділянок, призначених для реалізації на земельних торгах (конкурсах) під забудову, згідно з додатком до цього рішення, зокрема, пунктом 9 наведеного додатку Київська міська рада визначила земельну ділянку орієнтовною площею 2,5 га за адресою - шосе Столичне (урочище "Бичок" діл. 1, парна сторона) для реалізації на конкурентних засадах (інвестиційних конкурсах) під забудову з попереднім цільовим призначенням земельної ділянки - для будівництва та експлуатації офісно-житлового комплексу з готелем, закладами громадського харчування, приміщеннями торгово-розважального призначення і паркінгом. Вказане рішення Київської міської ради від 26.06.2007 №952/1613 є чинним та не скасовано. Зазначене рішення є загальнодоступним та розміщене у мережі інтернет.
В подальшому, розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1115 від 28.08.2007 "Про проведення конкурсів із залучення інвесторів будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків із подальшою експлуатацією та обслуговуванням на Столичному шосе (урочище Бичок)", було затверджено перелік інвестиційних проектів для реалізації їх на конкурсних засадах, відповідно до пункту 1 якого вказано - будівництво офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків із подальшою експлуатацією та обслуговуванням на Столичному шосе (урочище "Бичок") (урочище "Бичок", діл. 1, парна сторона).
Крім того, згідно п. 5 вказаного розпорядження Київської міської державної адміністрації доручено постійно діючій комісії, утвореній розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 26.12.2003 № 2442 "Про порядок залучення інвесторів до фінансування будівництва або реконструкції станцій метрополітену, підземних переходів, автошляхів, площ та інших об'єктів житлової та соціальної інфраструктури міста", у встановленому порядку провести конкурс із залучення інвесторів для реалізації інвестиційних проектів.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1410 від 25.10.2007 "Про затвердження результатів конкурсів із залучення інвесторів" ТОВ "Авеста-Буд" було визнано переможцем конкурсу із залучення інвесторів у інвестиційний проект - будівництво офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків із подальшою експлуатацією та обслуговуванням на Столичному шосе (урочище "Бичок") (урочище "Бичок", діл. 1) (п. 12 додатку до вказаного розпорядження Київської міської державної адміністрації).
Згідно статті 202 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час спірних правовідносин) державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку
На виконання наведених норм ст. 202 Земельного кодексу України, 27.06.2008 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було внесено земельно-кадастрову інформацію на земельну ділянку за інв. №1Д-1591 в державний реєстр земель, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 8 000 000 000:90:119:0063.
Отже, спірна земельна ділянка на Столичному шосе (урочище "Бичок", ділянка 1) в Голосіївському районі міста Києва була сформована, її межі були визначені в натурі (на місцевості), вона була зареєстрована у встановленому законом порядку.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24.04.2008 у справі №2-7181/08 за позовом ОСОБА_10 до Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за участю третьої особи ТОВ "Авеста-Буд" про визнання права на оренду землі, визнання договору оренди земельної ділянки укладеним та зобов'язання вчинити певні дії, позов задоволено; визнано право ТОВ "Авеста-Буд" на оренду земельної ділянки для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами зі створення та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків із подальшою експлуатацією на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) в Голосіївському районі м. Києва, згідно з результатами конкурсу, що затверджений розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 25.10.2007 № 1410, а також визнано укладеним, з дня набрання рішенням законної сили, договір оренди земельної ділянки для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами зі створення та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків із подальшою експлуатацією на Столичному шосе (урочище "Бичок", ділянка 1) в Голосіївському районі м. Києва між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" та Київською міською радою, в редакції, яка підписана ТОВ "Авеста-Буд", та вирішено вважати переданою в оренду дану земельну ділянку на умовах викладеного у рішенні тексту договору.
Проте, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24.04.2008 у справі №2-7181/08, на підставі якого було укладено договір оренди земельної ділянки від 01.07.2008 між ТОВ "Авеста-Буд" та Київською міською радою укладено (зареєстровано), було скасовано ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 02.07.2009.
Як встановлено судом вище, 29.10.2009 Київською міською радою прийняте рішення №532/2601 "Про внесення змін до договору оренди ділянки від 01.07.08 № 79-6-00632, укладеного між Київської міською радою та ТОВ "Авеста-Буд" для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення, паркінгами, зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва".
Відповідно до п. 2 рішення (із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради від 25.03.2010 № 446/3884) Київська міська рада вирішила укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" договір оренди земельної ділянки площею 2,69 га на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами, зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням на умовах, визначених у договорі оренди земельної ділянки від 01.07.2008 № 79-6-00632, з урахуванням положень пункту 1 цього рішення, як заміну первісного зобов'язання (новація).
Пунктом 4 рішення визначено, що з моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами, зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва, укладеного на підставі пункту 2 цього рішення, вважати припиненим договір оренди земельної ділянки від 01.07.2008 № 79-6-00632, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд".
Відповідно до пункту 7 рішення вирішено внести зміни до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київради від 28.03.2002 № 370/1804, а саме: земельну ділянку площею 2,69 га на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва віднести за функціональним призначенням до території громадських будівель та споруд.
На підставі рішення Київської міської ради №532/2601 від 29.10.2009 між ТОВ "Авеста-Буд" і Київською міською радою 28.10.2010 укладено Договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем’яненко Т.М. (далі - Договір оренди земельної ділянки від 28.10.2010), що встановлено також постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012 у справі №2а-6723/11/2670, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України № К9991/25192/12 від 15.01.2013. Вказаною постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012 у справі №2а-6723/11/2670 встановлено, що прийняте Київською міською радою 29.10.2009 рішення за №532/2601 перебувало в межах вимог статті 19 Конституції України і не порушувало норм діючого земельного законодавства в Україні та інтересів держави.
Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 29.10.2010 було зареєстровано Договір оренди земельної ділянки від 28.10.2010 за №79-6-00791, тобто проведено його державну реєстрацію та в силу статті 18 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) він набрав чинності.
Згідно положень частини 1 статті 116,124 Земельного кодексу України, рішення відповідного органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду чинним земельним законодавством визначається в якості обов'язкової передумови подальшого укладення договору оренди земельної ділянки.
Судом встановлено, що згідно Договору оренди земельної ділянки від 28.10.2010, укладеного між Київської міською радою та ТОВ "Авеста-Буд" на виконання рішення Київської міської ради від 29.10.2009 за № 532/26014, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної реєстрації) за №79-6-00791, між сторонами виникли зобов'язання щодо оренди земельної ділянки площею 2,6495 га, з приводу забудови якої ТОВ "Авеста-Буд" приймав участь в інвестиційному конкурсі та став його переможцем, з тим же самим цільовим призначенням, яке було встановленим рішенням Київської міської ради №952/1613 від 26.06.2007 - для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами, салонів з продажу автомобілів і їх технічного обслуговування зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням з кадастровим номером 8000000000:90:119:0063, що розташована у Голосіївському районі міста Києва на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1).
Згідно приписів ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції,чинній на момент прийняття рішення Київської міської ради №532/2601 від 29.10.2009) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок лише у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок; надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).
Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Матеріалами справи підтверджується, що про цільове призначення спірної земельної ділянки було зазначено в рішенні Київської міської ради №952/1613 від 26.06.2007 (для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами, салонів з продажу автомобілів і їх технічного обслуговування, зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням) та рішенням Київської міської ради №532/2601 від 29.10.2009 цільове призначення спірної земельної ділянки не змінювалось.
Відповідно до ч. 3 ст.186 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення Київської міської ради №532/2601 від 29.10.2009) державній експертизі землевпорядної документації підлягав саме проект землеустрою, а не технічна документація із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою, як різновид землевпорядної документації.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Авеста-Буд" відповідно до вимог діючого земельного законодавства розробило технічну документацію із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою, оскільки розробка і затвердження проекту землеустрою, а також проведення його експертизи не було передбачено чинним законодавством у випадку, коли земельна ділянка сформована та проведено її державну реєстрацію.
Щодо тверджень прокурора та позивачів про належність спірної земельної ділянки на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва до земель природно-заповідного фонду та віднесення її до категорії особливо цінних земель, суд відзначає наступне.
Указом Президента України "Про створення національного природного парку "Голосіївський" від 27.08.2007 № 794/2007 (із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 976/2008 (976/2008) від 30.10.2008) метою збереження, відтворення та раціонального використання особливо цінних природних комплексів та об'єктів Київського Полісся, а також для поліпшення екологічного стану міста Києва, відповідно до статті 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" постановлено: створити на території міста Києва національний природний парк "Голосіївський" з підпорядкуванням його Міністерству охорони навколишнього природного середовища України; установити площу земель національного природного парку "Голосіївський" 4525,52 гектара, в тому числі 1879,43 гектара земель, що вилучаються в установленому порядку у Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" та надаються національному природному парку "Голосіївський" в постійне користування, і 2646,09 гектара земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів згідно з додатком.
Згідно п.1.6. Положення про Національний природний парк «Голосіївський», затвердженого Міністерством охорони навколишнього природного середовища України від 11.12.2008 №641 загальна площа парку становить 10988,14 гектарів земель, в тому числі 1879, 43 гектарів земель, що надаються у постійне користування парку, та 9108,71 гектарів земель що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів.
У пункті 1.7. вказаного Положення зазначено, що право Парку на постійне користування земельними ділянками оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Пунктом 1.8. Положення передбачено, що межі земельних ділянок, що перебувають у користуванні Парку встановлюються в натурі (на місцевості) та закріплюються межовими знаками в порядку, визначеному законодавством. Відомості про межі, цільове призначення, оцінку, угіддя земельних ділянок, що перебувають у користуванні парку та про обмеження в їх використанні вносяться до Державного земельного кадастру у встановленому законодавством порядку та обов'язково враховуються при реконструкції та розвитку прилеглих територій.
Обставини, які є предметом розгляду спору у даній справі, а саме щодо належності земельної ділянки площею 2,6495 га (кадастровий номер 8000000000:90:119:0063), що розташована у Голосіївському районі м. Києва на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) до земель природно-заповідного фонду та відповідність рішення Київської міської ради вимогам чинного, в тому числі природоохоронного, законодавства вже встановлювалися рішеннями судів, що набрали законної сили у встановленому законом порядку.
Так, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012 у справі №2а-6723/11/2670 за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України та Державного комітету України із земельних ресурсів до Київської міської ради, треті особи - Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ТОВ "Авеста-Буд" про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 29.10.2009 №532/2601 (із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради від 25.03.2010 №446/3884) встановлено, що надання в оренду ТОВ "Авеста-Буд" земельної ділянки площею 2,6495 га (кадастровий номер 8000000000:90:119:0063), що розташована на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва Київською міською радою, ніяким чином не порушувало вимог статті 150 Земельного кодексу України, з огляду на те, що спірна земельна ділянка в межі Національного природного парку "Голосіївський" не ввійшла.
Відповідність висновків Київського апеляційного адміністративного суду у справі №2а-6723/11/2670 фактичним обставинам справи та правильність застосування норм матеріального права до спірних правовідносин підтверджено ухвалою Вищого адміністративного суду України № К9991/25192/12 від 15.01.2013 у вказаній справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Норми статті 129 Конституції України визначають, що основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.
Враховуючи наведену норму ст. 75 ГПК України, суд дійшов висновку, що вищенаведені обставини щодо спірної земельної ділянки, яка була предметом договору оренди, укладеного ТОВ "Авеста-Буд" на підставі рішення Київської міської ради від 29.10.2009 №532/2601, встановлені постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі №2а-6723/11/2670, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України № К9991/25192/12 від 15.01.2013, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді даної справи Господарського суду міста Києва, у якій беруть участь вказані особи, щодо яких встановлено ці обставини. При цьому аналіз змісту ч. 4 ст. 75 ГПК України свідчить, що не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб. Водночас, суд зазначає, що преюдиціальне значення в даному випадку надається саме обставинам, встановленим вказаними судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Таким чином, враховуючи встановлення рішенням суду, що набрало законної сили у встановленому законом порядку, відповідності рішення Київської міської ради від 29.10.2009 за №532/2601 вимогам закону, правові підстави для визнання того факту, що земельна ділянка площею 2,6495 га (кадастровий номер 8000000000:90:119:0063), що розташована на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва входить в межі Національного природного парку "Голосіївський" та належить до земель природно-заповідного фонду, відсутні. При цьому жодні наявні в матеріалах даної справи докази не спростовують вказаного висновку суду. Рішення Київської міської ради про віднесення спірної земельної ділянки до категорії земель - землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, - в матеріалах справи відсутнє.
Крім того, судом враховано, що на даний час Національний природній парк "Голосіївський" не визначив у встановленому законом порядку межі земельної ділянки, яка мала б передаватися йому в постійне користування для функціонування та обслуговування парку, не завершив процес оформлення права постійного користування такою земельною ділянкою.
Згідно ч. 4 ст. 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд" порядок відведення земельних ділянок природним заповідникам, біосферним заповідникам, національним природним паркам, регіональним ландшафтним паркам, а також ботанічним садам, дендрологічним паркам, зоологічним паркам визначається Земельним кодексом України.
Відповідно до норм ч. 4 ст. 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд", ст. 47 Закону України "Про землеустрій", ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", а також норм Земельного кодексу України, межі території природно-заповідного фонду встановлюються лише після надання органом місцевого самоврядування або виконавчої влади дозволу на розробку проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду, розробки такого проекту землеустрою відповідною землевпорядною організацією із необхідними для нього документами, погодження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду у встановленому порядку, проходження державної землевпорядної експертизи, затвердження органом місцевого самоврядування чи виконавчої влади своїм рішенням такого проекту землеустрою.
Згідно з ч. 7 ст. 47 Закону України "Про землеустрій", рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.
Відповідно до статті 21 Закону України "Про державний земельний кадастр" відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема, на підставі відповідної документації із землеустрою.
Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Пунктами 1, 2 ч. 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державній реєстрації прав підлягають право власності та речові права, похідні від права власності, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки чи постійного користування земельною ділянкою підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом чи інформаційною довідкою з цього реєстру.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Проте, як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні та не були подані позивачем: рішення органу місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою з організації і встановлення меж територій земельних ділянок, що входять до складу Національного природного парку "Голосіївський"; докази державної реєстрації земельної ділянки Національного природного парку "Голосіївський" в державному земельному кадастрі; правовстановлюючий документ, який би засвідчував у встановленому порядку право постійного користування у Національного природного парку "Голосіївський" земельною ділянкою, яка відводиться для його функціонування та обслуговування; докази реєстрації права постійного користування земельною ділянкою Національного природного парку "Голосіївський" в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Водночас, відповідно до витягу з державного земельного кадастру № НВ-8000018202013 від 04.06.2013, виданого Головним управлінням Держземагентства у м. Києві, цільове призначення спірної земельної ділянки визначене як землі промисловості, комерційного використання і громадського призначення. Зі змісту вказаного витягу вбачається, що спірна земельна ділянка за адресою: шосе Столичне (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва площею 2,6495 га належить до комунальної власності.
Таким чином, твердження прокурора та позивачів про входження земельної ділянки площею 2,6495 га (кадастровий номер 8000000000:90:119:0063), що розташована на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва, що перебуває в оренді ТОВ "Авеста-Буд" в межі Національного природного парку "Голосіївський", не відповідає обставинам справи, оскільки межі земельної ділянки, яка відводиться для функціонування та обслуговування Національного природного парку "Голосіївський" в постійне користування, межі територій земельних ділянок, що входять до складу Національного природного парку "Голосіївський", не встановлені в порядку, передбаченому законодавством.
При цьому, в матеріалах справи наявний проект землеустрою з організації і встановлення меж територій земельних ділянок, що входять до складу Національного природного парку "Голосіївський", в якому межі території земельних ділянок, які входять до складу парку, не включають території земельної ділянки, яка перебуває в оренді ТОВ "Авеста-Буд".
Крім того, в матеріалах справи, наявні докази, які підтверджують, що земельна ділянка, яка перебуває в оренді ТОВ "Авеста-Буд", не входила в межі територій земельних ділянок, що включаються до складу Національного природного парку "Голосіївський" (лист Національного природного парку "Голосіївський" від 01.08.2014 № 199/2-04, лист Головного управління земельних ресурсів Київської міської ради від 13.02.2012 № 05-358/3569, лист ТОВ "Ліга Експерт" № 140 від 01.08.2014, як були долучені відповідачем-2 до матеріалів справи).
Так, листом від 01.08.2014 № 199/2-04 Національний природний парк "Голосіївський" (за підписом заступника директора з рекреації - начальник відділу Година О.О.) підтвердив, що спірна земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:90:119:0063 не входить до складу Національного природного парку "Голосіївський".
Судом також встановлено, що при розробці проекту землеустрою на земельну ділянку парку, Національним природним парком "Голосіївський" самостійно було встановлено межі земельної ділянки парку з суміжними землекористувачами без земельної ділянки, що була передана в оренду ТОВ "Авеста-Буд". План погодження меж земельної ділянки парку було підписано директором НПП "Голосіївський", а також погоджено Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд".
Як стверджував прокурор, на момент прийняття Київською міською радою рішення спірна земельна ділянка перебувала в постійному користуванні Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" (далі - КО "Київзеленбуд"), а саме його відокремленого підрозділу - Комунального підприємства "Лісопаркове господарство "Конча- Заспа".
Проте, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні визначені законом належні, допустимі та достатні докази, які б у встановленому законодавством порядку засвідчували право користування на земельну ділянку загальною площею 2,6495 га, кадастровий номер 8000000000:90:119:0063, що розташована на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) в Голосіївському районі м. Києва, у Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" та його відокремленого підрозділу КП "ЛПГ Конча-Заспа".
Таким чином, враховуючи вищевикладене, земельна ділянка загальною площею 2,6495 га, кадастровий номер 8000000000:90:119:0063, що розташована на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) в Голосіївському районі м. Києва не входила до складу території Національного природного парку "Голосіївський", яка згідно Указу Президента України від 27.08.2007 №794/2007 в редакції Указу Президента України від 30.10.2008 №976/2008 "Про створення національного природного парку "Голосіївський" мала, зокрема, формуватися із земель Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" із їх вилученням у нього чи без такого вилучення.
При цьому суд зазначає, що докази, на які позивач посилався на підтвердження факту включення спірної земельної ділянки до складу Національного природного парку "Голосіївський", а саме матеріали додатку № 1 до розпорядження Київської міської державної адміністрації "Про погодження матеріалів корегування проекту створення першої черги національного природного парку з робочою назвою "Голосіїв" від 30.03.2006, зокрема: карта Урочища "Бичок" загальною площею 56,44 га; графічні матеріали на космічних знімках Урочища "Бичок"; план меж земельних ділянок, що проектуються включення до складу НПП "Голосїів"; схема територій, які пропонується включити до cкладу НПП "Голосіїв", в тому числі Урочище "Бичок" загальною площею 56,44 га не приймаються у якості належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували такий факт включення спірної земельної ділянки до складу Національного природного парку "Голосіївський", оскільки вказані документи не є правовстановлюючими документами, які б станом на час прийняття Київською міською радою рішення засвідчували право користування у Національного природного парку "Голосіївський" спірною земельною ділянкою.
При цьому суд не бере до уваги лист факультету геології, географії, рекреації і туризму Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна від 16.09.2016 на ім'я Прокуратури міста Києва, в якому на основі проведеного аналізу зроблено висновок що земельна ділянка площею 2,6495 (кадастровий номер 8000000000:90:119:0063) розташована у межах території національного природного парку «Голосіївський», оскільки дана обставина, на думку суду має доводитись шляхом надання висновку експерта, який має відповідну кваліфікацію та повноваження на проведення експертиз в межах розгляду даної справи.
Крім того, суд не бере до уваги в якості доказу акт про порушення законодавства про природно-заповідний фонд України від 01.09.2016 року, складений посадовими особами Національного природного парку «Голосіївський», оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували повноваження зазначених осіб на складання подібних актів та встановлення обставин, викладених в ньому.
Разом з тим, суд зауважує, що договором оренди та наданими доказами підтверджується, що земельна ділянка використовується відповідачем -2 відповідно до її цільового призначення - для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами, салонів з продажу автомобілів і їх технічного обслуговування, зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшою експлуатацією та обслуговуванням .
До того ж, пунктом 7 рішення Київської міської ради від 29.10.2009 №532/2601 вирішено внести зміни до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київради від 28.03.2002 №370/1804, а саме: земельну ділянку площею 2,69 га на Столичному шосе (урочище Бичок ,ділянка 1) у Голосіївському районі міста Києва віднести за функціональним призначенням до території громадських забудівель.
Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що спірна земельна ділянка до моменту оформлення у встановленому порядку на неї прав оренди ТОВ "Авеста-Буд", не перебувала у приватній власності, постійному користуванні чи в оренді в будь-якої особи, жодних прав будь-яких інших осіб на неї не існувало, що підтверджується фактом формування і реєстрації спірної земельної ділянки Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) лише 27.06.2008.
Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:119:0063, що передавалась в оренду ТОВ "Авеста-Буд" на підставі рішення Київської міської ради № 532/2601 від 29.10.2009, не перебувала в постійному користуванні ані Національного природного парку "Голосіївський", ані Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд", ані його відокремленого підрозділу Комунального підприємства "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа".
Як було встановлено, спірна земельна ділянка належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва і не перебувала у постійному користуванні будь-якої особи на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються зокрема на такі категорії: землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.
Згідно з ч.1 статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Віднесення земельної ділянки до відповідної категорії земель є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, до юрисдикції якого входить розпорядження земельною ділянкою комунальної чи державної власності.
Суд приймає до уваги, що рішенням сесії Київської міської ради від 29.10.2009 №532/2601 міська рада визначила функціональне призначення земельної ділянки, яка перебуває в оренді ТОВ "Авеста-Буд", як території громадських будівель та споруд. Відповідно до витягу з державного земельного кадастру №НВ-8000018202013 від 04.06.2013, виданого Головним управлінням Держземагенства у м. Києві, цільове призначення земельної ділянки визначене як землі промисловості, комерційного використання і громадського призначення. В матеріалах справи відсутнє рішення Київради про віднесення цієї земельної ділянки до категорії земель - землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджується належність спірної земельної ділянки загальною площею 2,6495 га, що розташована на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) в Голосіївському районі м. Києва, до земель природно-заповідного фонду та особливо цінних земель.
Отже, прокурором та позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що земельна ділянка, яка є предметом договору від 28.10.2010, укладеного між відповідачами знаходиться в межах Національного природного парку «Голосіївський».
Щодо твердження прокурора та позивачів про те, що визначена у договорі мета оренди прямо суперечить вимогам ст.ст. 7, 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», у зв'язку з чим зазначений договір оренди земельної ділянки є нікчемним, як такий, що порушує публічний порядок, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ст.7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду. На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.
Статтею 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлено, що на території національних природних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об'єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання згідно з функціональним зонуванням:
-заповідна зона - призначена для охорони та відновлення найбільш цінних природних комплексів, режим якої визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників;
- зона регульованої рекреації - в її межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам'ятних місць; у цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристських маршрутів і екологічних стежок; тут забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство, мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об'єктів заповідної зони;
- зона стаціонарної рекреації - призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об'єктів обслуговування відвідувачів парку; тут забороняється будь-яка господарська діяльність, що не пов'язана з цільовим призначенням цієї функціональної зони або може шкідливо вплинути на стан природних комплексів та об'єктів заповідної зони і зони регульованої рекреації;
- господарська зона - у її межах проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на парк завдань, знаходяться населені пункти, об'єкти комунального призначення парку, а також землі інших землевласників та землекористувачів, включені до складу парку, на яких господарська та інша діяльність здійснюється з додержанням вимог та обмежень, встановлених для зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників.
На території зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку.
Зонування території національного природного парку, рекреаційна та інша діяльність на його території провадяться відповідно до Положення про національний природний парк та Проекту організації території національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об'єктів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Забороняється проведення рубок головного користування та всіх видів поступових та суцільних рубок, вирубування дуплястих дерев, а також добування піску та гравію в річках та інших водоймах у заповідній зоні національних природних парків.
Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Одночасно, за змістом п.2.5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", необхідно з урахуванням приписів ст.215 Цивільного кодексу України та ст.207 Господарського кодексу України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч.1 ст.220, ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.
Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
З правового аналізу зазначених норм слідує, що нікчемний правочин є недійсним з моменту його укладення, не потребує додаткового визнання недійсним у судовому порядку та не створює для сторін будь-яких правових наслідків.
Згідно ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Як роз'яснено в п. 3.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (ч.1 ст.207 ГК України), є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків. До господарських договорів, що підпадають під ознаки відповідної норми, слід відносити ті, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і спрямовані, зокрема, на:
- використання всупереч законові державної або комунальної власності;
- незаконне заволодіння, користування розпорядження (в тому числі відчуження) об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (статті 14, 15 Конституції України);
- відчуження викраденого майна;
- виробництво і відчуження певних об'єктів, вилучених або обмежених у цивільному обігу (відповідні види зброї, боєприпасів, наркотичних засобів, іншої продукції, що має властивості, небезпечні для життя та здоров'я громадян, тощо);
- виготовлення і поширення літератури та іншої продукції, що пропагує війну, національну, расову чи релігійну ворожнечу;
- приховування від оподаткування доходів, інше ухилення від сплати податків;
- виготовлення чи збут підробних документів і цінних паперів;
- незаконне вивезення за кордон валютних коштів, матеріальних чи культурних цінностей;
- використання власного майна на шкоду інтересам суспільства, правам, свободі і гідності громадян.
Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов'язання, а також наявність наміру у кожної із сторін. Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладуваного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
Суд відзначає, що матеріалами справи не підтверджується належність спірної земельної ділянки загальною площею 2,6495 га, що розташована на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) в Голосіївському районі м.Києва, до земель природно-заповідного фонду та особливо цінних земель.
Отже, з огляду на встановлені обставини, суд дійшов до висновку щодо недоведеності позивачем належними та допустимими доказами невідповідності договору оренди земельної ділянки 28.10.2010 нормам Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України та іншим актам земельного законодавства, договір оренди земельної ділянки не можна вважати таким, що порушує публічний порядок, тобто цей договір не посягає на суспільні, економічні та соціальні основи держави, а тому не підпадає під ознаки нікчемного правочину в розумінні ст. 228 ЦК України.
Таким чином, судом не установлено ознак, необхідних для кваліфікації спірного правочину як такого, що порушує публічний порядок.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 15.04.2015 у справі № 5011-36/8485-2012, від 17.03.2016 у справі № 911/1372/15 та від 12.12.2016 у справі № 922/2337/16.
Тож, з огляду на вищевикладене, суд зазначає, що прокурором не доведено обставин того, що договір оренди від 28.10.2010, який укладений між відповідачами, був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави, та порушує публічний порядок.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства екології та природних ресурсів та Національного природного парку "Голосіївський" не підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, залишаються за прокуратурою.
Крім того, суд зазначає, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2018 ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.03.2018 року у справі №910/2323/18 було скасовано та прийнято нове рішення, яким заяву Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства екології та природних ресурсів та Національного природного парку "Голосіївський" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково. Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо проведення підготовчих (у тому числі видалення зелених насаджень), будівельних та вишукувальних робіт на земельній ділянці площею 2,6495 га (кадастровий номер 8000000000:90:119:0063), що розташована у Голосіївському районі міста Києва на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1). В іншій частині заяви про забезпечення позову Прокуратури міста Києва - відмовлено.
Відповідно до ч.ч. 9-10 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, суд вважає за необхідне скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2018 у справі № 910/2323/18.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 145, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В И Р І Ш И В:
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2018 у справі № 910/2323/18.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено: 10.07.2018.
Суддя Щербаков С.О.
