Єдиний унікальний номер 233/2346/17
Номер провадження 11-кп/775/665/2018
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
5 липня 2018 року місто Бахмут
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
потерпілої ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Донецької області кримінальне провадження №12017050380000322 за апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 березня 2018 року, яким:
ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, інваліда 3 групи, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) 10 серпня 2004 року Петровським районним судом м. Донецька за ч.1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік;
2) 09 листопада 2005 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі;
3) 26 жовтня 2010 року Кіровським районним судом м. Донецька за ч.2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі;
4) 11 січня 2017 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.1 ст.309 КК України до штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1020 грн.), штраф сплачено 11 лютого 2017 року,
визнано винуватим у вчиненні злочину передбаченого ст.121 ч.1 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років,
В С Т А Н О В И В:
Згідно вироку, ОСОБА_6 23 березня 2017 року у вечірній час (більш точного часу в ході судового розгляду не встановлено), разом із своєю співмешканкою ОСОБА_8 , обидва перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходились за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де у кімнаті лежали на ліжку. В цей час між ОСОБА_6 і ОСОБА_8 виникла сварка, під час якої ОСОБА_6 почав відчувати неприязнь по відношенню до ОСОБА_8 та на підставі чого у нього виник злочинний намір, спрямований на завдання останній тілесного ушкодження. Цього ж дня, приблизно о 19.00 год. (більш точного часу в ході судового розгляду не встановлено), ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, на ґрунті ревнощів, з метою заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, на тумбі поруч із ліжком у кімнаті вищевказаної квартири взяв кухонний ніж, та утримуючи його у лівій руці, наніс один удар ОСОБА_8 в задню поверхню грудної клітини ліворуч. Своїми умисними діями, безпосередньо спрямованими на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, ОСОБА_6 заподіяв потерпілій ОСОБА_8 проникаюче колото-різане поранення задньої поверхні грудної клітини ліворуч з пошкодженням лівої легені, лівосторонній гемоторакс, що за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
З вироком не погодився обвинувачений та оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просив вирок суду змінити, у зв`язку з відсутністю умислу на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, перекваліфікувати дії на необережне завдання тяжких тілесних ушкоджень. Зазначає, що перший допит проводився 23 березня 2017 року за відсутності захисника під час його затримання. Органами поліції до нього застосовувались недозволені методи ведення судового слідства. Висновки суду сформульовані на первісних показаннях потерпілої та висновку експерта, який містить припущення. Крім того, під час судового розгляду потерпіла неодноразово зазначала, що сама впала на ніж, просила його не засуджувати.
В судовому засіданні обвинувачений просив задовольнити апеляційну скаргу, захисник підтримав апеляційну скаргу обвинуваченого.
Прокурор просив залишити оскаржуваний вирок без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Потерпіла просила вирок суду скасувати та звільнити обвинуваченого.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього ж Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Дослідивши докази у кримінальному провадженні з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та оцінивши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про вчинення злочину передбаченого ст.121 ч.1 КК України обвинуваченим ОСОБА_6 за обставин наведених у вироку.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого не вказують на наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного вироку.
Так, твердження обвинуваченого щодо проведення першого допиту за відсутності захисника не заслуговують на увагу, оскільки протокол допиту не досліджувався та не враховувався судом першої інстанції як доказ під час судового розгляду, а тому на висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у скоєному злочині не вплинув.
Доводи обвинуваченого про відсутність умислу на завдання тілесних ушкоджень, окрім іншого, спростовуються слідчим експериментом проведеним 24 березня 2017 року за участю ОСОБА_6 , який досить ретельно та послідовно розповів, що лежав на ліжку разом з потерпілою, між ними відбулась сварка, він взяв ніж з тумбочки, вдарив її у верхню частину спини. Також обвинувачений продемонстрував механізм та локалізацію нанесення удару ножем (а.с.46-47).
Наведений мотив та механізм заподіяних тілесних ушкоджень знайшли своє підтвердження під час проведення слідчого експерименту з потерпілою 5 квітня 2017 року (а.с.52-54).
Висновком судово-медичної експертизи №30 від 14.04.2017 р., наведені обставини підтверджені та зазначено, що локалізація тілесних ушкоджень не доступна для їх утворення в результаті власних дій. Колото-різане поранення задньої поверхні грудної клітини могло утворитись при обставинах, вказаних всіма учасниками слідчих експериментів.
Під час судового розгляду в суді першої інстанції обвинувачений та потерпіла змінили свої показання та зазначили, що обвинувачений лише тримав ніж у руці, а потерпіла сама впала на ніж. Проте, суд першої інстанції усунув розбіжності в показаннях надавши доручення на проведення слідчого експерименту та призначення СМЕ. Отримавши протоколи слідчих експериментів від 31 жовтня 2017 року та висновок СМЕ №31/102 від 23 листопада 2017 року, оцінивши їх у сукупності з іншими доказами по справі, суд дійшов правильних висновків, що змінені показання є способом уникнути відповідальності, тому не прийняв їх до уваги.
Так, під час слідчих експериментів від 31 жовтня 2017 року, обвинувачений та потерпіла показали механізм отримання тілесних ушкоджень відповідно до змінених показань. Проте, висновком судово-медичної експертизи №31/102 від 23 листопада 2017 року, такі показання спростовано та зазначено, що утворення проникаючого колото-різаного поранення при неумисному самостійному падінні є малоймовірним.
Не заслуговують на увагу й доводи обвинуваченого, що до нього застосовувались недозволені методи ведення досудового слідства. Так, судом першої інстанції ухвалою від 09 червня 2017 року надано доручення прокуратурі Донецької області провести перевірку та дослідження цих фактів. Постановою слідчого прокуратури Донецької області від 06 вересня 2017 року кримінальне провадження №42017050000000555 щодо застосування недозволених методів ведення досудового слідства відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_8 закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
З огляду на викладені обставини та наведені норми кримінального процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного вироку.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України, суд апеляційної інстанції, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення.
Вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 березня 2018 року щодо обвинуваченого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12017050380000322 залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим який тримається під вартою в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Судді
