Справа № 636 / 866 / 18

2 / 636 / 866 / 2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2018 року Чугуївський міський суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Ковригіна О.С.

при секретарі - Фатєєвої С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк» в особі директора ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк» в особі директора ОСОБА_2, в якому просила суд розірвати договір оренди земельної ділянки б/н без дати укладення, укладений між нею та відповідачем, загальною площею № 6325484000:03:000:0010, площею 3,6792 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Коробочкинської сільської ради Чугуївського району Харківської області.

На обґрунтування позову позивач зазначила, що її не влаштовує розмір орендної плати у 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначений спірним договором оренди. Зазначила, що вважає, що розмір орендної плати за спірним договором повинен становити не менш ніж 11 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Також зазначила, що відповідачем не розроблений та наданий позивачеві проекту землеустрою щодо еколого-економічного обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь.

Відповідач надав суду відзив, у якому позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав у повному обсязі та вказав, що спірний договір є укладеним та зареєстрованим у ДРРП належним чином. У спірному договору визначені всі істотні умови, передбачені вимогами Земельним кодексом, Цивільним кодексом та Законом України «Про оренду землі». Зазначив, що орендна плата була узгоджена між сторонами спірним договором та сплачується позивачеві у строки, визначені цим договором. Також вказав, що порушень умов договору та вимог чинного земельного законодавства щодо розроблення та надання проекту сівозмін позивачеві відповідачем не допущено. Зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та належним чином не доведеними.

Вислухавши доводи сторін та дослідивши письмові докази, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Позивачеві на праві приватної власності належить земельна ділянка кадастровий № 6325484000:03:000:0010, площею 3,6792 гектарів, розташована на території Коробочкинської сільської ради Чугуївського району Харківської області, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ХР № 080758 виданим 29.12.2002 року Чугуївською райдержадміністрацією Харківської області, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 397 (а.с. 18).

Згідно до Договору оренди земельної ділянки б/н, укладеного (без дати укладання) між позивачем та СТОВ «Маяк» в особі ОСОБА_2, зареєстрованого в ДРРП 16.07.2014 року за №6364509, свою земельну ділянку позивач передала відповідачеві в оренду строком на 10 років з щорічною виплатою орендної плати в розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки землі, що визначено п.8 спірного договору (а.с. 12-15, 19).

Таким чином, сторонами укладено правочин, за яким позивач передала у платне користування відповідачеві належну їй на праві приватної власності земельну ділянку на умовах, визначених сторонами спірним договором.

В листопаді 2017 року позивач звернулася до відповідача з письмовою вимогою про збільшення розміру орендної плати з 4% на 11%, шляхом оформлення додаткової угоди про внесення змін в п.8 спірного Договору оренди земельної ділянки б/н, на яку отримала відповідь у вигляді листа за № 166 від 13.12.2017 року, яким позивачеві було відмовлено у збільшенні розміру орендної плати за спірним договором.

Зазначену обставину позивач оцінює як правову підставу для розірвання спірного договору, однак суд не може погодитись із таким доводом з огляду на наступне.

Згідно із статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються ЗК України, Цивільним кодексом України (далі – ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Положеннями статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті «д» частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Разом з тим згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Системний аналіз зазначених положень законодавства та враховуючи врегулювання відносин, пов’язаних з орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом «д» статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Судом досліджено письмові докази, які підтверджують оплату орендної плати за спірним договором у повному обсязі, що вказано у наданих відповідачем копіях Розрахунку орендної плати за оренду земельної ділянки кадастровий номер 6325484000:03:000:0010 за 2017 рік (орендар СТОВ «Маяк», орендодавець ОСОБА_1І.) від 29.03.2018 р. № 107, листа Управління Держгеокадастру у Чугуївському районі Харківської області від 14.02.2017 р. № 27-20.07-0.1-560/2-17, довідки СТОВ «Маяк» від 29.03.2018 р. № 127, лицевої картки пайщика, прибутковим касовим ордером № 164 від 27 жовтня 2017 р., видатковим касовим ордером від 27 жовтня 2017 р., витягом з «Відомість на виплату грошей № за жовтень 2017р. аренда земельного пая от 27 октября 2017р.», накладною № 225 за 30.10.2017 р., витягом з відомості на видачу товару (пшениця, ячмінь) в рахунок оренди земельного пая за 2017 рік, накладною № 227 за 20.10.2017 р., витягом з відомості на видачу товару (кукурудза) в рахунок оренди земельного пая за 2017 р. (а.с. 51-70).

За оренду земельної ділянки за 2017 рік відповідач фактично сплатив позивачу у термін до 31.12.2017 р. грошима та в натуральній формі (озима пшениця, ячмінь, кукурудза) орендну плату у розмірі 9590,06 грн.

Таким чином, відповідач фактично переплатив позивачу порівняно з умовами Договору оренди орендну плату за 2017 рік на 4329,24 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що орендна плата за спірним договором сплачена відповідачеві позивачем у повному обсязі відповідно до умов спірного договору.

З огляду на встановлені фактичні обставини та з урахуванням положень законодавства стосовно врегулювання відносин, пов’язаних з орендою землі, зокрема, положень ЦК України, при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на те, що позивачем не доведено істотності порушення умов спірного договору відповідачем в частині орендної плати.

Вирішуючи вимоги позивача про розірвання спірного договору через ненадання еколого-економічного обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, що може призвести до погіршення екологічного стану належній їй спірної земельної ділянки, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. «г» ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам.

Згідно вимог ЦПК щодо обов’язку сторін справи доводити свої позовні вимоги використання відповідачем земельної ділянки позивача способом, який суперечить екологічним нормам, повинно бути належним чином доведено належними, допустимими, достовірними, достатніми доказами.

Таких доказів позивачем суду не надано, з огляду на що суд відхиляє доводи позивача про не надання проекту землеустрою щодо еколого-економічного обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, що може призвести до погіршення екологічного стану належній їй спірної земельної ділянки.

Враховуючи наведене, суд не знаходить підстав та їх відповідного правового обґрунтування для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись: ст.ст. 10, 11, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк» в особі директора ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до або через Чугуївський міський суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя –