Справа № 603/225/18

Провадження № 3/603/160/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" липня 2018 р. м. Монастириська

Суддя Монастириського районного суду Тернопільської області Іванчук В. М. розглянувши матеріали, які надійшли від Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,

- за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

Від Державної екологічної інспекції у Тернопільській області на адресу Монастириського районного суду Тернопільської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення №001557 від 29.03.2018 року ОСОБА_1 29.03.2018 року о 10 год. 55 хв. порушив порядок провадження господарської діяльності, а саме, проводив випалювання каменю-вапняку в пристосованій для цього споруді – печі, влаштованій на території Гончарівської сільської ради. Під час випалювання каменю-вапняку, здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, чим порушив ст.11 ЗУ «Про охорону атмосферного повтря».

У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, не визнав, вважає, що у його діях немає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 252 КУпАП під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об’єктивне дослідження всіх обставин справи.

За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обґрунтовано конкретними доказами. В основу постанови мають бути покладені лише достовірні докази, досліджені у судовому засіданні.

За змістом ч. 1 ст. 164 КУпАП відповідальність за цією нормою настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Вказана норма ч. 1 ст. 164 КУпАП носить бланкетний характер, оскільки у наведеній диспозиції відсилає до закону, що регулює певні види господарської діяльності, а тому в протоколі про адміністративне правопорушення має зазначатися відповідна норма спеціального закону, який регламентує господарську діяльність, що потребує ліцензування або державну реєстрацію субєкта господарювання.

Кваліфікуючі ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, мають бути конкретно зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення як того вимагає ст. 256 КУпАП.

Таким чином, об'єктивною стороною складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП, є здійснення винною особою господарської діяльності.

Згідно з ст. 3 ГК України господарською діяльністю є діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Однією з ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, є не тільки факт надання послуг за винагороду, а й систематичний характер таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності.

При цьому, судом встановлено, що протокол було складено за відсутності будь-яких фактичних даних, що підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. Зокрема, в матеріалах справи, відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 систематично здійснює господарську діяльність, що є однією з основних ознак господарської діяльності, та яка потребує одержання ліцензії на провадження даного виду господарської діяльності, а також пояснення осіб, які користувались послугами, за які ОСОБА_1 отримував кошти, як і будь-яких інших доказів на підтвердження вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано.

Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги ст.11 ЗУ «Про охорону атмосферного повтря», оскільки під час випалювання каменю вапняку, здійснювалися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

З акту позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 29.03.2018 року, який додано до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що дозвільні документи на провадження господарської діяльності, здійснення робіт з випалювання вапна, придбання паливних дров не представлено, Гончарівською сільською радою дозвільні документи на виготовлення проектної документації на земельні ділянки для розміщення споруд з випалювання вапна не виддавались.

Так, у силу ч.5 ст.11 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушення якої інкримінується ОСОБА_1 згідно протоколу про адміністративне правопорушення №001577 від 29.03.2018 року, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Поряд з цим, відповідальність за викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади або недодержання вимог, передбачених наданим дозволом, передбачена ст.78 КУпАП, що утворює окремий склад адміністративного правопорушення, передбачений спеціальною нормою, а саме ст.78 КУпАП, яка і регулює даний вид діяльності.

Попри це, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.164 КУпАП а не за ст.78 КУпАП.

Так, спираючись на положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «ОСОБА_3 проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 268, 277, 287 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі за ч. 1 ст. 164 КУпАП відносно ОСОБА_1 – закрити, у звязку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області.

Суддя

ОСОБА_2