єдиний унікальний номер справи 531/299/17

номер провадження 2/531/172/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року Карлівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Лизенко І.В.,

за участі секретаря судового засідання Мельник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору без номера від 13.03.2013 року, відповідач отримав кредит у розмірі 2500 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом. У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 31.01.2017 року має заборгованість – 32273,40 грн., що складається із заборгованості за кредитом – 2312,26 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом – 25026,69 грн., заборгованості за пенею та комісією – 3350 грн., штрафу (фіксована частина) - 500 грн., штрафу (процентна складова) – 1534,45 грн. Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце його проведення. У наданій суду письмовій заяві представник позивача просив розглядати справу за його відсутності, позов підтримав, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце його проведення, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за зареєстрованим місцем проживання. Відповідач не повідомив суд про причини неявки, заяви про розгляд справи без його участі чи відзиву на позов не надав.

За вказаних вище обставин, відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

13.03.2013 між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання банківських послуг з використанням кредитної картки, шляхом приєднання, в порядку ст. 634 ЦК України, до умов запропонованих банком в письмових Умовах та Правилах надання банківських послуг, на підставі поданої відповідачем заяви (надалі - Заява), в якій міститься підпис зроблений від його імені про ознайомлення з цими Умовами та Правилами (а.с. 6, 8-31).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача (а.с. 4-5) вбачається, що за вищевказаним картковим рахунком відповідачем проводилися операції зі зняття готівкових коштів та внесення коштів на повернення отриманого кредиту, відсотків за користування ним та штрафних санкцій.

Таким чином, даючи правову оцінку укладеному між сторонами договору, суд доходить висновку, що між позивачем та відповідачем був укладений договір карткового рахунку, який в розумінні змісту ст. 1066 ЦК України, є різновидом договору банківського рахунку, умовами якого було передбачено кредитування відповідача у межах кредитного ліміту (ст.1069 ЦК України).

Відповідно до приписів ч.2 ст.1069 ЦК України права та обов'язки сторін, пов'язанні з кредитуванням рахунка, визначаються відповідними положеннями про позику та кредит (параграфи 1 та 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше НОМЕР_1 договором або законом.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно із ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 ЦК України. Приписом ч. 1 ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику, якщо такою є грошові кошти, у тій самій сумі, у строк та в порядку, що встановленні договором.

Відповідно до Заяви, підписаної відповідачем, він ознайомлений та згоден з Тарифами банку (а.с. 6, 7).

З розрахунку заборгованості (а.с. 4-5) вбачається, що позивач нарахував відповідачу заборгованість, загальна сума якої станом на 31.01.2017 року становила 32273,40 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 2312,26 грн., за процентами за користування кредитом – 25026,69 грн., за пенею та комісією – 3300грн., штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) – 1534,45 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно умов договору та вимог Цивільного кодексу. Договір є обов'язковим для виконання (ст.259 ЦК України).

У відповідності до вимог ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Суд приходить до висновку, що відповідач не виконує умов кредитного договору №б/н від 13.03.2013 і добровільно не сплачує визначені договором платежі.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача в частині сплати заборгованості за тілом кредиту, а також відсотками за користування кредитом і стягнути з відповідача на користь банку заборгованість на загальну суму 27338,95 грн., що складається із заборгованості за кредитом – 2312,26 грн. та заборгованості за процентами за користування кредитом – 25026,69 грн.

В частині стягнення штрафів, комісії, пені суд приходить до наступних висновків.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України ). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України ).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами спірного договору, а саме пунктами 1.1.5.21, 1.1.5.25 (а.с. 17-18), передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час, згідно з пунктами 1.1.5.20, 2.1.1.12.7.4, 2.1.1.12.8.1 Умов та правил надання банківських послуг (а.с. 17, 30) передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, а також у постанові від 11 жовтня 2017 року №347/1910/15-ц.

Таким чином, одночасне стягнення з боржника пені та штрафів – не допускається.

В силу ст. 13 ЦПК України, суд позбавлений можливості самостійно обирати один з видів відповідальності із декількох запропонованих позивачем.

Тому в задоволенні позову в частині стягнення пені та штрафів (фіксованої частини та процентної складової) – слід відмовити.

Судом враховано, що позивачем зазначено у розрахунку заборгованості та позовній заяві борг по пені і комісії в сумі.

З наданих суду доказів зокрема Умов та Правил надання банківських послуг, встановлено, що правовідносини, пов’язані із сплатою пені та правовідносини, пов’язані з сплатою комісії мають різну правову природу. При цьому розрахунок містить одну спільну графу для таких вимог «сума комісії та пені».

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги в частині стягнення комісії є недоведеними.

Позовні вимоги суд задовольняє частково - на 84,71 %, тому з відповідача, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню пропорційна частина сплаченого ними судового збору – 1355,36 грн.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 61 Конституції України, ст. ст. ст. 526, 549, 611, 1049, 1054, 1066, ст.1069 ЦК України, керуючись ст. ст. 259, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, який зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код 14360570) суму заборгованості за кредитним договором б/н від 13.03.2013 року - 27338,95 грн. (двадцять сім тисяч триста тридцять вісім гривень дев’яносто п’ять копійок), що складається із заборгованості за кредитом – 2312,26 грн. (дві тисячі триста дванадцять гривень двадцять шість копійок), заборгованості за відсотками за користування кредитом – 25026,69 грн. (двадцять п’ять тисяч двадцять шість гривень шістдесят дев’ять копійок).

У задоволенні позовних вимог в іншій частині – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, який зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код 14360570) понесені ними витрати на сплату судового збору в сумі 1355,36 грн. (одна тисяча триста п’ятдесят п’ять гривень тридцять шість копійок).

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інші учасники справи, а також відповідачі у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Полтавської області через Карлівський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Лизенко