Справа № 369/4739/18

Провадження № 2/369/2347/18

РІШЕННЯ

Іменем України

30.05.2018 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Водала А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Київ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Київської області про надання додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Київської області про надання додаткового строку для прийняття спадщини. В позовній заяві позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її мати, ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 13.04.2018 року серії НОМЕР_2, виданим Шевченківським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану. Заповіт померла не залишила. Чоловік та батьки ОСОБА_2 давно померли, тому спадкоємицею є єдина донька - ОСОБА_1.

Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1, виданим Куйбишевським районним відділом реєстрації актів цивільного стану м. Донецька від 06.07.1960 року. Зміна прізвища позивача відбулося на підставі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 16.02.1979р.

Позивач та її мати мешкали все життя у м. Донецьку. У зв'язку з проведенням АТО позивач із родиною вимушена була переїхати до м. Києва у 2017 році. Однак мати неможливо було перевезти через стан здоров'я. Через деякий час позивач повернувся до м. Донецька з метою догляду за матір'ю. На теперішній час вона фактично проживає у Києво-Святошинському районі Київської області, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Мати позивача, ОСОБА_2, не змінила місце проживання та залишилась у м. Донецьку, де і померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_4 від 16.09.2017р., висновком про смерть від 15.09.2017р., довідкою про причину смерті від 16.09.2017р., свідоцтвом про поховання від 16.09.2017р.

В лютому 2018 року позивач з наявними в неї свідоцтвом про смерть ОСОБА_2, виданим на тимчасово окупованій території України, звернулась до нотаріуса з метою прийняття спадщини. Однак нотаріус пояснив, що згідно п.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-який акт, виданий органами та/або особами, що діють на тимчасово окупованій території України, є недійсним і не створює правових наслідків. Відповідно, ОСОБА_1 було рекомендовано звернутись до органу РАЦС для видачі належного свідоцтва про смерть ОСОБА_2 або до суду з заявою про встановлення факту смерті її матері.

06.03.2018р. позивач звернулась до Києво-Святошинського районного Відділу реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області їз заявою про проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_2 та отримання свідоцтва про смерть. Однак була підготовлена відмова у проведенні державної реєстрації № 25-16.14-133 від 06.03.2018р. на підставі того, що надані документи не відповідають зразку, встановленому діючим законодавством України.

07.03.2018р. ОСОБА_1 подала до Києво-Святошинського районного суду Київської області заяву про встановлення факту смерті її матері - ОСОБА_2.

06.04.2018р. Києво-Святошинським районним судом Київської області було винесено рішення, яким встановлено факт смерті ОСОБА_2 та визначено негайне виконання такого рішення.

13.04.2018р. на підставі рішення суду було отримано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_2.

Звернувшись знов до нотаріуса з метою прийняття спадщини з'ясувалося, що пропущений строк для прийняття спадщини (більше місяця). Рекомендовано звернутися до суду.

Позивач зверталась до нотаріуса, до органу РАЦС та суду в той час, коли строк для прийняття спадщини ще не закінчився.

Якщо б заява про встановлення факту смерті матері заявника була розглянута невідкладно, як того вимагає закон, ОСОБА_1 не припустила б строк прийняття спадщини.

Останні місяці життя, ОСОБА_2 сильно хворіла, перевезти її на підконтрольну Україні територію було неможливо. Тому, позивач вимушена була повернутися до тимчасово окупованого м.Донецька для здійснення належного догляду за своєю матір'ю. таким чином, станом на день смерті ОСОБА_2 позивач проживала разом з нею.

Позивач є інвалідом ІІ групи, що підтверджується пенсійним посвідченням, тому відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про чудовий збір» звільняється від сплати судового збору.

Оригінали документів, копії яких додаються до позовної заяви, наявні у позивача.

Позивач підтверджує той факт, що ним не подано іншої позовної заяви до цього ж відповідача та з тих самих підстав.

Просить встановити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Позивач подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з?явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутності за доказами наявними у матеріалах справи.

Судом встановлено наступні факти.

В лютому 2018 року позивач з наявними в неї свідоцтвом про смерть ОСОБА_2, виданим на тимчасово окупованій території України, звернулась до нотаріуса з метою прийняття спадщини. Однак нотаріус пояснив, що згідно п.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-який акт, виданий органами та/або особами, що діють на тимчасово окупованій території України, є недійсним і не створює правових наслідків. Відповідно, ОСОБА_1 було рекомендовано звернутись до органу РАЦС для видачі належного свідоцтва про смерть ОСОБА_2 або до суду з заявою про встановлення факту смерті її матері.

06.03.2018р. позивач звернулась до Києво-Святошинського районного Відділу реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області їз заявою про проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_2 та отримання свідоцтва про смерть. Однак була підготовлена відмова у проведенні державної реєстрації № 25-16.14-133 від 06.03.2018р. на підставі того, що надані документи не відповідають зразку, встановленому діючим законодавством України.

07.03.2018р. ОСОБА_1 подала до Києво-Святошинського районного суду Київської області заяву про встановлення факту смерті її матері - ОСОБА_2.

06.04.2018р. Києво-Святошинським районним судом Київської області було винесено рішення, яким встановлено факт смерті ОСОБА_2 та визначено негайне виконання такого рішення.

13.04.2018р. на підставі рішення суду було отримано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_2.

Згідно Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 від 13 квітня 2018 року ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3, номер актового запису 124 від 13 квітня 2018 року.

Згідно Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданим Куйбишевським районним відділом реєстрації актів цивільного стану м. Донецька від 06.07.1960 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є дочкою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

25 квітня 2018 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Леденьовим І.С. було надано відповідь про те, що ОСОБА_1 необхідно звернутись до суду з заявою про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки заявником пропущено 6-тимісячний строк подачі заяви.

Згідно ст.ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її і протягом шести місяців з часу відкриття спадщини спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1272 ЦК України у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз'яснено Верховним Судом України у п.26 постанови Пленуму від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» суди відкривають провадження у справі за позовом особи про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця за місцем відкриття спадщини, наявність обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку про прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Оскільки, позивач в інший спосіб, крім як звернутися з позовом до суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, захистити своє порушене право не може, тому суд дійшов висновку, про можливість надати позивачу додатковий строк для прийняття спадщини.

На підставі ст.1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 229, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Київської області про надання додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк в три місяці з дня набрання чинності вказаного рішення для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Н.С. Пінкевич