Провадження № 6/346/102/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 р.

. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в

складі: головуючої - судді Веселов В.М.

секретаря Максим’юк М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия подання старшого держаного виконавця Коломийського міськрайонного ВДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, -

в с т а н о в и в :

Старший державний виконавець Коломийського міськрайонного ВДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_2 звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України без вилучення паспортного документа.

В обґрунтування подання покликається на те, що у Коломийським міськрайонним ВДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області відкрито виконавче провадження № 56318339 по виконанню виконавчого напису № 6839 виданий 14.12.2016 року виданого приватним нотаріусом ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 на корись ПАТ «Приват Банк» 32071,50 грн.

Відповідно до ч.4 ст.441 ЦПК України, суд негайно розглядає подання, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного)виконавця.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3, 4ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч.2ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, а саме - подання готується на бланку відповідного відділу державної виконавчої служби за підписом начальника цього відділу та обов'язково має містити: найменування суду, до якого направляється подання; реквізити виконавчого документа, який перебуває на виконанні; реквізити виконавчого провадження; прізвище, ім'я та по батькові особи (боржника), дату народження (число, місяць, рік); підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань.

Також, у поданні, мають бути визначені заходи (тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого), найменування органів, які мають їх здійснити. У разі тимчасового обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа зазначаються вид паспортного документа (для громадян України - дипломатичний паспорт, службовий паспорт, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідчення особи моряка тощо; для іноземців та осіб без громадянства - паспортний документ, що підтверджує громадянство іноземця або посвідчує особу без громадянства), його серія та номер, а також найменування та місцезнаходження державного органу, до якого повинен надсилатися вилучений паспортний документ. До подання додаються копії виконавчого документа, постанови про відкриття виконавчого провадження та копії інших документів (за потреби). У поданні також можуть зазначатися адреса місця проживання боржника та інші відомості, які відомі про цю особу державному виконавцю. Про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду державний виконавець повідомляє боржника.

В той же час, надані заявником матеріали не містять доказів направлення на адресу боржника повідомлення про відкриття виконавчого провадження, направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника, інших документів, які б свідчили про направлення повідомлення боржнику (реєстру кореспонденції, зворотних повідомлень).

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» (з подальшими змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в’їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв’язання спорів у цій сфері.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Таким чином, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.

Із матеріалів справи вбачається, що державний виконавець звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, посилаючись на те, що проведені заходи із боржником не дають позитивного результату щодо виконання рішення суду.

Розглядаючи подання та вирішуючи питання чи дійсно боржник ухилявся від виконання рішення суду, суд виходить із положень ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначені обов'язки боржника, зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Разом з тим, державним виконавцем не надано доказів на підтвердження навмисного ухилення боржника від виконання судового рішення, не вказано, які перешкоди вчинені з його боку для проведення виконавчих дій державному виконавцеві, обґрунтування ухилення боржника від повного виконання зобов'язання тощо.

Слід також зазначити, що у поданні не зазначено підстав та доказів того, що боржник має намір виїхати за межі України.

Згідно узагальнень, наданих Верховним судом України (Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01.02.2013 року), наголошується на тому, що ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), вжите у п. 18 ч. 3ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання.

Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, та на думку Верховного Суду України, особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Таким чином, законодавством не передбачене обов'язкове обмеження в праві виїзду за межі України за наявності невиконаних зобов'язань, а встановлена лише така можливість при наявності відповідних підстав. Задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Таким чином, аналіз перелічених норм законів дає підстави стверджувати, що необхідною умовою для застосування видів тимчасового обмеження у виїзді за кордон є встановлення факту умисного ухилення боржника - фізичної особи від виконання зобов'язань за рішенням суду. Подання не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, державний виконавець не надав доказів того, що ним вчинено всі дії, передбачені Законом України«Про виконавче провадження», а також того, що боржник ухиляється від виконання зобовязань, що він за час виконання рішення виїжджав за межі України і це призвело до виникнення заборгованості, або, будучи належним чином повідомлений безпідставно не з’явився на виклики державного виконавця, тому підстави для тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 відсутні.

Враховуючи, що положеннями ст. 353 ЦПК України передбачено виключно можливість оскарження ухвали тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, ухвала суду про відмову у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст.247 ч.2, 441 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

В задоволенні подання старшого державного виконавця Коломийського міськрайонного ВДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки м. Коломия, вул. Франка, 48 А Івано-Франківської області до виконання зобов’язань, покладених на неї згідно виконавчого напису №6839 виданого 14.12.2016 року приватним нотаріусом ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Приват Банк» заборгованості на загальну суму 32071,50 грн. - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Веселов В. М.