open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 199/4770/18

(2-о/199/179/18)

РІШЕННЯ

Іменем України

05.07.2018 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

за участю секретаря Борулько М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Амур-Нижньодніпровський районний у м. Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про встановлення факту смерті, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті його матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

В обґрунтуванні заявлених вимог посилається на те, що він є рідним сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження заявника, актовий запис №6 від 21.03.1987 року. Також ОСОБА_2 є рідною матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, актовий запис №139 від 05.04.2004 року.

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 померла у м. Ровеньки Луганської області, про що ІНФОРМАЦІЯ_3 було видане лікарське свідоцтво про смерть №146 та свідоцтво про смерть, актовий запис №345 від 22.05.2018 року, на бланку невизнаної ЛНР. Згідно з довідкою про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_3 причина смерті є злоякісне новоутворення шийки матки.

У зв'язку з тим, що м. Ровеньки Луганської області є тимчасово окупованою територією України, визначеною Верховною Радою України, відділи державної реєстрації актів цивільного стану управління юстиції України не працюють, у зв'язку чим заявник не має можливості отримати свідоцтво про смерть своєї матері, тому просив суд встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Ровеньки Луганської області, Україна, для отримання свідоцтва про смерть на підконтрольній території України.

Заявник у судове засідання не з'явився, надав письмову заяву, якою підтримав заявлені вимоги, просив справу слухати за його відсутності.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву, якою просив справу слухати у відсутності представника відділу державної РАЦС.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлені вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження заявника, актовий запис №6 від 21.03.1987 року. Також ОСОБА_2 є рідною матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, актовий запис №139 від 05.04.2004 року.

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 померла у м. Ровеньки Луганської області, про що ІНФОРМАЦІЯ_3 було видане лікарське свідоцтво про смерть №146 та свідоцтво про смерть, актовий запис №345 від 22.05.2018 року, на бланку невизнаної ЛНР. Згідно з довідкою про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_3 причина смерті є злоякісне новоутворення шийки матки.

У зв'язку з тим, що м. Ровеньки Луганської області є тимчасово окупованою територією України, визначеною Верховною Радою України, відділи державної реєстрації актів цивільного стану управління юстиції України у Луганській області не працюють, а будь-які акти (рішення, документи), видані органами, їх посадовими або службовими особами на тимчасово окупованій території, є незаконними, тому заявник не має можливості отримати свідоцтво про смерть своєї матері, про що Амур-Нижньодніпровський районний у м. Дніпропетровську відділ державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області повідомив заявницю у своїй відмові від 07.06.2018 року №1090/14.1-143.

Згідно з п.8 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

В силу ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Згідно зі ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У 1971 році Міжнародним судом ООН були сформульовані так звані «намібійські винятки», з яких випливає, що документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» (пункт 125) зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92).

Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати зазначені загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути суттєво обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.

Факт смерті ОСОБА_2 доведений у суді та підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть №146 від ІНФОРМАЦІЯ_3, довідкою про причину смерті від ІНФОРМАЦІЯ_3, свідоцтвом про смерть, актовий запис №345 від 22.05.2018 року, на бланку невизнаної ЛНР та іншими документами, які знаходяться в матеріалах справи.

Встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідно заявнику для отримання свідоцтва про її смерть встановленого законодавством України зразка, реалізації права на спадкування та з метою соціального захисту неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України понесені заявником судові витрати по сплаті судового збору розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 259, 263, 264 265, 268, 294, 315, 317 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа Амур-Нижньодніпровський районний у м. Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про встановлення факту смерті, - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Ровеньки Луганської області, Україна.

Рішення підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржене, що не зупиняє його виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 05.07.2018 року.

Суддя: Л.Г. Якименко

Джерело: ЄДРСР 75117126
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку