Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2018 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Малюк В.М.,

при секретарі - Матіко Я.Ю.,

за участю представника позивачки - адвоката ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2 та його представника - адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгороді, цивільну справи за позовною заявою ОСОБА_4, в інтересах якої виступає адвокат ОСОБА_1, до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _4, в інтересах якої виступає адвокат ОСОБА_1, звернулась до суду з вказаною позовною заявою мотивуючи її тим, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.05.2016 року шлюб між нею та ОСОБА_2 було розірвано, неповнолітню доньку ОСОБА_5 залишено разом з матір'ю та присуджено стягнення на утримання дитини аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 1228 грн., щомісячно. На день подання позову, тобто в квітні 2016 року відповідач отримував заробітну плату в розмірі 5070,00 грн., однак станом на вересень 2017 року він отримує заробітну плату в розмірі 8123,99 грн. Тобто, за півтора роки матеріальне становище відповідача ОСОБА_2 значно покращилось.

Позивачка вказує, що на даний час вона самостійно виховує доньку та вважає, що 1228 грн. аліментів є недостатніми для нормального розвитку дитини, а тому, на її думку, з врахуванням обставин справи на даний час буде достатнім призначення судом відрахування ? частки від всіх заробітків відповідача.

За таких обставин, позивачка просить змінити розмір аліментів, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на її користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який був встановлений рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.05.2016 року, у твердій грошовій сумі 1228,00 грн., щомісячно, з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття, на розмір аліментів у частці ? всіх видів доходу (заробітку) відповідача, щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали. ОСОБА_2 пояснив, що усвідомлює, що повинен платити та погоджується сплачувати раніше встановлену суму аліментів. На його утриманні перебуває ще неповнолітній син, який є інвалідом та на утримання якого він також сплачує аліменти. Крім цього, на його утриманні є пристаріла матір та бабуся, які проживають у сільській місцевості та потребують допомоги. На даний час він отримує в середньому біля 8000 грн., а доньці крім аліментів, що встановлені рішення суду, додатково постійно допомагає.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 05 лютого 2011 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був укладений шлюб, який зареєстрований у відділу реєстрації актів цивільного стану Сторожницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, за актовим записом №02.

За час шлюбу у подружжя народилась донька - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 30 травня 2016 року по справі №308/3726/16-ц шлюб, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано, неповнолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишено на вихованні матері та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання доньки аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі по 1228 грн., щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 11.04.2016 року.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

У статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч. 2 ст. 6 Конвенції про права дитини).

Відповідно до ч.3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Позивачка ОСОБА_4 просить змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 30.06.2016 року на утримання малолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом заміни стягнення аліментів у твердій грошовій сумі на стягнення аліментів у частці заробітку (доходу) відповідача.

Згідно положень ч.1 та ч.2 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

При визначенні розміру аліментів згідно ст.182 ЦПК України та роз'яснень, що містяться в п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 р. №3, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно роз'яснень, що містяться в 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182 - 184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Відповідно до Правової позиції, яка викладена у постанові по справі №143цс13 від 05.02.2014 року, судова палата у цивільних справах Верховного Суду України постановила, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Враховуючи зміст ст.ст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

В судовому засіданні встановлено, що на даний час матеріальне становище платника аліментів - відповідача ОСОБА_2 змінилось, розмір його доходу значно збільшився.

Так , ОСОБА_2 працюючи в органах Національної поліції у період з січня по вересень 2017 року отримав середній заробіток у розмірі 8277 грн. на місяць, тоді як у період з січня по грудень 2016 року середня сума його заробітку складала 6268 грн., що підтверджується інформацією ГУ НП в Закарпатській області про загальний дохід - заробітну плату старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 за 2016 рік і за 9 місяців 2017 року та довідкою заступника начальника ГУ НП в Закарпатській області - начальника відділу УФЗБО №190 від 31.05.2018 року.

При вирішення питання про підставність та обґрунтованість заявлених ОСОБА_4 вимог, суд бере до уваги те, що на утриманні ОСОБА_2 перебуває малолітній син, який є інвалідом, та на утримання якого відповідач сплачує аліменти, що визначені рішенням Перечинського районного суду від 07.11.2007 року, у розмірі ? всіх видів доходу відповідача, починаючи з 27.08.2007 року.

При цьому, судом не можуть бути взяті до уваги твердження відповідача, що на його утриманні перебуває матір та бабуся ОСОБА_7 та ОСОБА_8, оскільки відповідачем не надано суду належних доказів, що ОСОБА_7 є його матір'ю, а ОСОБА_8 є його бабусею.

Крім цього, як слідує з наданих відповідачем довідок №№ 250, 251 Міжгірського об'єднаного УПФУ в Закарпатській області ОСОБА_7 та ОСОБА_8 отримують пенсію за віком, яка не є мінімальною.

З наданої відповідачем довідки заступника начальника ГУ НП в Закарпатській області - начальника відділу УФЗБО №190 від 31.05.2018 року, слідує, що з ОСОБА_2 за період з листопад-грудень 2017 року та з січня-квітень 2018 року було стягнуто 19 898,17 грн. аліментів, що в середньому складає 3316 грн. на місяць та становить менше ніж половина його доходу.

З огляду на викладене, на думку суду, зміна способу стягнення з ОСОБА_2 аліментів з твердої грошової суми на ? частку його доходу, з врахуванням суми отриманих ним доходів, не тільки не суперечитиме положенням ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», а і забезпечить більш кращі умови для фізичного розвитку його доньки.

Аналізуючи в сукупності всі зібрані та досліджені судом докази, суд вважає, що на даний час розмір аліментів, що визначений рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.05.2016 року по справі №308/3726/16-ц у твердій грошовій сумі, з врахуванням доходу, який на даний час отримує відповідач та того, що матеріальне становище платника аліментів покращилось, може бути зміненим, оскільки суму грошових коштів, що отримує позивачка є недостатньою для забезпечення нормального розвитку дитини, оскільки в силу свого віку дитина потребує більших витрат на матеріальне забезпечення, розвиток, освіту та інше, що тягне і відповідну зміну матеріального становища матері.

З огляду на викладені фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення та слід змінити спосіб стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліментів, який визначений рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.05.2016 року по справі №308/3726-16-ц, у твердій грошовій сумі в розмірі 1228,00 грн., щомісячно, на стягнення аліментів у частці ? всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з п. 23 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст.180, 181, 182, 183, 192 СК України, ст.ст.2, 13, 141, 259, 263, 265, 268, 271, 354 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву - задоволити.

Змінити спосіб стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліментів, який визначений рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.05.2016 року по справі №308/3726-16-ц, у твердій грошовій сумі в розмірі 1228,00 грн., щомісячно, на стягнення аліментів у частці ? всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2, щомісячно, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Повний текст рішення суду складено 04 липня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.п.15.5 п.15 розділу 13 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до або через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Суддя В.М. Малюк