ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 813/1382/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2018 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Карп’як О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про стягнення компенсації втрати частини доходів в зв’язку з порушенням строків їх виплати в сумі, визначеній судом на день прийняття рішень, -

встановив:

13.04.2018 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про стягнення компенсації витрат частини доходів (підвищень до пенсії як дитині війни) у зв’язку з порушенням строків їх виплати в сумі, визначеній судом на день прийняття рішення.

Ухвалою від 04.05.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

04.06.2018 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.

04.06.2018 року та 19.06.2018 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив.

Позиція позивача викладена у позовній заяві та відповіді на відзив, обґрунтовується тим, що відповідачем в порушення норм Закону України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» відмовлено позивачу у виплаті компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована їй на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2013 року №9104/111422/11 в розмірі 860,43 грн. та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012 року №65805/12/9104 в розмірі 647,58 грн. Також, просить врахувати висновки ВС України, викладені в Постанові від 11.07.2017 року у справі №21-2003а16.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 04.06.2018 року. Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив, вважає, що відповідно до Постанови КМ України від 03.09.2014 року №440, якою затверджено Порядок погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантовано державою, та визначено механізм обліку виконавчих документів та судових рішень, видано довідку №16 від 11.08.2015 року та скеровано її для виконання до ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області. Тому позивачу слід повторно звернутись до виконавчої служби з оригіналом виконавчого листа. Тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та одержує пенсію за віком з 15.04.1993 року.

На виконання постанови про відкриття виконавчого провадження ВДВС Яворівського районного управління юстиції від 23.05.2013 року ВП №37863959 згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2013 року №9104/111422/11, розпорядженням від 10.07.2013 року, проведено перерахунок щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 30.09.2010 року по 28.02.2011 року з врахуванням виплачених сум. Сума боргу за вказаний період становить 860,43 грн.

На виконання постанови про відкриття виконавчого провадження ВДВС Яворівського районного управління юстиції від 21.02.2013 року ВП №36375229 згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012 року №65805/12/9104, розпорядженням від 10.07.2013 року, проведено перерахунок щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 04.04.2011 року по 22.07.2011 року з врахуванням виплачених сум. Сума боргу за вказаний період становить 647,58 грн.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, виплата вказаних сум не була проведена.

27.12.2017 року позивач звернулась до відповідача з заявою про погашення вказаної заборгованості та здійснення нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу у зв’язку із несвоєчасною його виплатою. Вказане не заперечується відповідачем.

Однак, листом від 16.01.2018 року відповідачем відмовлено у задоволенні такої заяви позивача.

Вважаючи таку відмову ГУПФУ в Львівській області протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

В силу ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому згідно із ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від19.10.2000 №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 (далі - Порядок №159).

Згідно ч.2 ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Згідно зі ст.ст.1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі органом Пенсійного фонду) добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно зі ст.3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Тобто, необхідною ознакою при вирішенні спору, є встановлення факту нарахування доходу, про що вказано в ст.3 цього Закону.

За змістом ст.4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць

З аналізу норм Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від21.02.2001 №159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:

1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;

2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);

3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);

4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;

5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.

При цьому, як вже було зазначено, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) і компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Тобто, за наявності визначених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" умов, присуджена за рішенням суду сума підлягає компенсації у тому ж самому порядку, якщо ці умови настали у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2014 у справі №6-43цс14.

З наведеного слідує, що коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. А отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.

Таким чином, моментом, коли виник факт нарахованого та не виплаченого доходу, як початку періоду обчислення суми компенсації, є:

- щодо заборгованості в сумі 860,43 грн. – 05.02.2013 року, у зв’язку з набранням постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2013 року №9104/111422/11, законної сили;

- щодо заборгованості в сумі 647,58 грн - 09.10.2012 року, у зв’язку з набранням постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012 року №65805/12/9104, законної сили.

Оскільки постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2013 року №9104/111422/11 та від 09.10.2012 року №65805/12/9104, не виконані відповідачем, за встановленого факту нарахування суми компенсації судом та виплати такої компенсації - періодом, на який розповсюджується право заявляти компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати понад 1 місяць, є: щодо заборгованості в розмірі 860,43 грн. період з 05.02.2013 року по 04.07.2018 року, щодо суми заборгованості в розмірі 647,58 грн. період з 09.10.2012 року по 04.07.2018 року.

За таких обставин позов необхідно задовольнити, шляхом зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щодо заборгованості в розмірі 860,43 грн. за період з 05.02.2013 року по 04.07.2018 року, щодо суми заборгованості в розмірі 647,58 грн. за період з 09.10.2012 року по 04.07.2018 року .

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Таким чином суд доходить висновку, що сума судового збору має бути стягнута з відповідача на користь позивача.

Щодо клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов’язання відповідача подати в установлений судом термін звіт про виконання судового рішення.

Частиною 1 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто положеннями вказаної норм закріплено право саме суду встановлювати контроль за виконанням судового рішення і вирішувати у яких випадках належить подавати відповідний звіт. Більше того, такі вимоги не є способом захисту порушеного права та не належать до позовних вимог, які може містити позовна заява у силу ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проаналізувавши обставини справи, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у вказаній адміністративній справі.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79046, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (адреса:81042, Львівська область, Яворівський район, м. Калинівка, вул. Грушевського,17, іден. номер НОМЕР_1) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щодо заборгованості в розмірі 860,43 грн. за період з 05.02.2013 року по 04.07.2018 року, щодо суми заборгованості в розмірі 647,58 грн. за період з 09.10.2012 року по 04.07.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79046, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (адреса:81042, Львівська область, Яворівський район, м. Калинівка, вул. Грушевського,17, іден. номер НОМЕР_1) судові витрати в сумі 704,80грн (сімсот чотири гривні 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Карп`як ОСОБА_2