Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2018 р. Справа№805/3852/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Красноармійського об’єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області третя особа: Управління соціального захисту населення Покровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ

Позивач , ОСОБА_1, звернулась до Донецької окружного адміністративного суду із позовною заявою до Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, відповідно до якої, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України щодо невиплати пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, пенсії за період з 01 лютого 2017 року по 01 квітня 2017 року;

- зобов’язати ОСОБА_2 об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, пенсії за період з 01 лютого 2017 року по 01 квітня 2017 року;

- зобов’язати ОСОБА_2 об’єднане управління Пенсійного фонду України донецької області подати у місячний строк звіт про виконання постанови суду відповідно до ст. 382 КАС України.

В обґрунтування позову зазначає, що перебуває на обліку в Красноармійському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та одержує пенсію за віком.

Однак, з лютого 2017 року без правових підстав відповідач припинив нарахування та виплату пенсії. У серпні 2017 року виплату пенсії позивачу поновлено проте належні суми пенсії за період з 01 лютого 2017 року по 01 квітня 2017 року не виплачено.

02 квітня 2018 року позивачем отримано довідку про розмір пенсії, де зазначено, що за лютий березень 2017 року пенсійні виплати не проведено. Листом від 17 квітня 2018 року №10390/02/25 відповідачем повідомлено, що після звернення до управління за поновленням пенсії 27 липня 2017 року виплату пенсії поновлено через два місяці з місяця прийняття рішення про припинення соціальних виплат. Вважає що відповідачем порушені принципи, які закріплені Конституцією України та підставам, наведеним в ОСОБА_3 України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з огляду на те, що таких підстав для невиплати пенсії, як рішення комісії або постанови Кабінету міністрів України, зокрема від 08.06.2016 року №365 вищенаведеними Законами не передбачено.

Ухвалою суду від 30 травня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 02 липня 2018 року замінено первинного відповідача ОСОБА_2 об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області на його правонаступника Покровське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Відповідачем надано відзив на адміністративний позов. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що позивача було взято на облік як внутрішньо переміщену особу з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ст. 14 ОСОБА_3 України “Про боротьбу з тероризмом” від 20 березня 2003 року №638 у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.

Відповідно до ст. 7 ОСОБА_3 України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Відновлення усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам - громадянам пенсійного віку, особам з інвалідністю та іншим особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, які зареєстровані як внутрішньо переміщені особи, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Згідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначений особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”.

Реалізація права на отримання пенсійних виплат пов’язана з фактом реєстрації пенсіонера як внутрішньо переміщеної особи, що має бути підтверджено відповідною довідкою, про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

В процесі синхронізації баз управління (АСОПД) та бази УСЗН (база переміщених осіб з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, затвердженого постановою КМУ від 01 жовтня 2014 року № 509), у вказаній електронній пенсійній справі фіксується “ 93 особливість”, яка не дає можливості поновити виплату пенсій.

Регулювання виплати пенсії відбувається на підставі протоколу УСЗН в якому зазначено період з якого поновлюється виплата пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ОСОБА_3 України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється, зокрема, в інших випадках, передбачених законом.

З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено наступне.

ОСОБА _1 є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії ВС № 379238.

Згідно довідки від 21 липня 2014 року № НОМЕР_2 позивача взято на облік як внутрішньо переміщену особу, фактичне місце проживання: м/р Южний, 39/83, м. Покровськ, м. Красноармійськ, Донецька область, 85307.

Позивач є отримувачем пенсії за віком, про що свідчить пенсійне посвідчення ААЕ № 898783, видане 10 листопада 2010 року.

Згідно довідки про розмір пенсії, ОСОБА_1 пенсію виплачено за січень 2017 року, за лютий 2017 року та березень 2017 року пенсійні виплати не нараховані та не виплачені. Починаючи з квітня 2017 року виплата пенсії поновлена.

Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо не виплати пенсії позивачу за період з лютого 2017 року по березень 2017 року, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.1 ОСОБА_3 України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно зі ст. 4 вказаного ОСОБА_3, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього ОСОБА_3.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього ОСОБА_3, на момент їх виникнення.

Як зазначено вище, позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується відповідною довідкою.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” № 637 від 05.11.2014 року, встановлено, що продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою.

Згідно з ч. 1 ст. 47 ОСОБА_3 України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, пенсії виплачуються щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі, за зазначеним в заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством, зокрема, в інших випадках, передбачених ч.1 ст. 49 цього ОСОБА_3.

Підстави для припинення виплати пенсії передбачені ч.1 ст.49 цього ОСОБА_3, а саме: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом шести місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пунктів 10-12 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 08.06.2016 року структурний підрозділ з питань соціального захисту населення протягом трьох робочих днів з дня складення акта обстеження матеріально-побутових умов сім’ї (крім осіб, зазначених в абзаці другому пункту 7 цього Порядку) та отримання електронної справи отримувача соціальної виплати вносить на розгляд комісій з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворених районними, районними у мм. Києві і Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - комісії), подання про призначення (відновлення) або про відмову в призначенні (відновленні) відповідної соціальної виплати.

Питання щодо призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам можуть також розглядатися комісіями, утвореними районними, районними у мм. Києві і Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 “Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива” (ЗП України, 1996 р., № 2, ст. 76; Офіційний вісник України, 2000 р., № 5, ст. 178), за умови включення до складу таких комісій представників органів, що здійснюють соціальні виплати.

Комісія розглядає подання про призначення (відновлення) або про відмову у призначенні (відновленні) відповідної соціальної виплати протягом п’яти робочих днів з дня отримання такого подання.

За результатами розгляду подання з урахуванням акта обстеження матеріально-побутових умов сім’ї або інших документів, визначених в абзаці другому пункту 7 цього Порядку, комісія приймає рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати з моменту припинення її виплати, в тому числі з урахуванням інформації про стан фінансування та виплати, що оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики або інших органів, що здійснюють соціальні виплати.

Як вбачається з відзиву Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на адміністративний позов, відповідачем не надано ніякого обґрунтування не виплати пенсії позивачці за спірний період, а саме за лютий 2017 року та березень 2017 року.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року “Про здійснення соціальних виплат особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції” № 637, передбачено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509.

Зазначені виплати, що призначені або продовжені відповідним особам до набрання чинності цією постановою, здійснюються за фактичним місцем їх проживання (перебування) у разі видачі їм такої довідки.

Перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч. 1 ст. 49 ОСОБА_3 України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках передбачених законом.

Зазначеної підстави як “ 93 особливість”, для припинення виплати пенсії діючим ОСОБА_3 не передбачено. Відповідач не послався на конкретну норму ОСОБА_3 України, що передбачає припинення виплати пенсії.

Наведені норми ОСОБА_3 та підзаконних актів встановлюють підстави припинення виплати пенсії, але не врегульовують порядок припинення (призупинення) таких виплат у зв'язку з виключними обставинами щодо внутрішньо переміщених осіб, відповідних перевірок та фінансування таких виплат місцевими органами Пенсійного Фонду України.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України.

Згідно з частиною 2 ст. 14 ОСОБА_3 України від 20 березня 2003 року № 638-IV “Про боротьбу з тероризмом” у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.

Загальновідомою обставиною є те, що в Україні ані воєнного, ані надзвичайного стану не оголошено, а з 14.04.2014 року в країні триває антитерористична операція, яка не може за своєю правовою сутністю відповідно до приписів ч. 2 ст. 14 ОСОБА_3 України “Про боротьбу з тероризмом” обмежувати конституційні права громадян України, зокрема, конституційне право на соціальний захист у старості. Тобто, стаття 14 ОСОБА_3 України “Про боротьбу з тероризмом” в частині введення тимчасових обмежень прав і свобод громадян у районі проведення антитерористичної операції суперечить статті 64 Конституції України.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про незалежність судової влади” № 8 від 13.06.2007 року, зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод. Суди при визначенні юридичної сили законів та інших нормативно-правових актів щодо їх діяльності повинні керуватися Конституцією України як актом прямої дії.

За приписами статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Крім того, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Верховна Рада України може змінити закон виключно законом, а не шляхом прийняття підзаконного правового акта. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України відносяться до категорії підзаконних.

З огляду на вищевикладене, постанови Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач, є підзаконними нормативно-правовими актами, які приймаються у відповідності до виконання ОСОБА_3 України, у зв’язку з чим, не можуть змінювати в бік звуження права громадян на пенсійне забезпечення, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Дана правова позиція узгоджується з позицією Верховного суду викладеною у постановах від 30 січня 2018 року у справі К/9901/3099/17; від 06 лютого 2018 року у справах К/9901/173/17, К/9901/614/17; від 13 лютого 2018 року у справах К/9901/163/17, К/9901/3741/17.

Згідно ч. 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак , дії відповідача щодо припинення (призупинення) виплати пенсії позивачу не відповідають Конституції України та ОСОБА_3 України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в виключних умовах окупації частини територій України.

Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункти 1, 6).

ОСОБА _3 України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003 року, ані ОСОБА_3 України від 02.09.2014р. №1669-VII “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, ані будь-яким іншим ОСОБА_3 України не встановлено обмежень права на отримання пенсійних виплат осіб, які проживають на території, яка не контролюється органами державної влади.

Як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні в справі “Пічкур проти України”, яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення).

У п. 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала ст.14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у зразковій адміністративній справі № 805/402/18 від 03 травня 2018 року.

Відповідно до ч. 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Крім того, частиною 2 статті 46 ОСОБА_3 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Відтак, з огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що дії позивача щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 є протиправними.

Щодо вимоги позивача про зобов’язати відповідача подати у місячний строк звіт про виконання постанови суду відповідно до ст. 382 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Тобто, питання щодо зобов'язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Водночас, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов'язком.

Поряд із цим суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконання зазначеного рішення.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог стосовно визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати пенсії з лютого 2017 року по 01 квітня 2017 року, а також суд вважає, що є наявні підстави для зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити заборгованість пенсійних виплат позивачу за період з 01 лютого 2017 року по 01 квітня 2017 року.

Відповідно до статті 139 КАС України судовий збір не стягується, оскільки позивач від сплати судового збору звільнений на підставі ОСОБА_3 України "Про судовий збір".

Керуючись п.п. 10, 15, 15.5 Розділу VII Перехідних положень, статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВІРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (85300, Донецька область, м. Покровськ, м/н Южний, 39/83, ІНН НОМЕР_1) до Покровського об’єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області (85323, Доненька область, м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13, ЄДРПОУ 42169323), третя особа: Управління соціального захисту населення Покровської міської ради (85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Поштова, 22, ЄДРПОУ 25953161) про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України щодо невиплати пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, пенсії за період з 01 лютого 2017 року по 01 квітня 2017 року.

Зобов’язати Покровське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, пенсії за період з 01 лютого 2017 року по 01 квітня 2017 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення складено та підписано у нарадчій кімнаті 02 липня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, коли справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Буряк І. В.