РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 р. м. Вінниця Справа № 802/1015/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Воробйової Інни Анатоліївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Фурмана В.В.

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідача: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження адміністративну справу

за позовом: Північного офісу Держаудитслужби, в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області

до: Крижопільської селищної ради

про: стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держадитслужби у Вінницькій області (Управління, позивач) до Крижопільської селищної ради (Крижопільська селищна рада, селищна рада, відповідач) про стягнення безпідставно зарахованих коштів у сумі 164987, 38 грн.

На обґрунтування позову зазначено, що на виконання плану роботи Північного офісу Держаудитслужби проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Крижопільської селищної ради, за результатами якої складено акт від 08.12.2017 р. № 08-30/08, в якому зафіксовані виявлені ревізією порушення про необхідність усунення яких зазначено у вимозі.

Як вказує позивач, в порушення п.п.18, 35 ч.1 ст. 64, ч.1 ст. 69 Бюджетного кодексу України на рахунок сільської ради зайво зараховані наступні кошти: частина чистого прибутку комунальних унітарних підприємств на суму 47, 0 грн.; податок на прибуток підприємств установ комунальної власності на суму 3 202, 92 грн., належні районному бюджету; податок на прибуток підприємств установ комунальної власності на суму 75 303 грн., належні обласному бюджету; адміністративні штрафи на суму 86 434, 46 грн. належні державному бюджету, які через неналежне виконання виконавчим комітетом повноважень не повернуто до відповідних бюджетів.

У зв’язку з чим позивач звернувся із цим позовом до суду про стягнення безпідставно зарахованих коштів у загальному розмірі 164 987, 38 грн. до бюджетів.

Ухвалою від 16 квітня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче провадження на 14.05.2018 р.

Протокольною ухвалою від 14.05.2018 р. розгляд справи відкладено на 29.05.2018 р. у зв’язку із витребуванням додаткових доказів.

Ухвалою від 29.05.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 25.06.2018 р.

В судовому засіданні 25.06.18 р. представники позивача позов підтримали посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та додатково наданих письмових поясненнях.

Представники відповідача позов не визнали та просили відмовити у його задоволені посилаючись на мотиви наведені у поясненнях. Зокрема зазначили, що не зважаючи на те, що відповідач не погодився з висновками ревізії, він проводив роботу щодо повернення спірних коштів, як то зазначено у вимозі.

Так, 24.01.2018 р. до державної казначейської служби України у Крижопільському районі Вінницької області виконавчим комітетом Крижопільської селищної ради направлено лист за вих. №02-24/40 про перерахування коштів, які надійшли по коду бюджетної класифікації 21081100 “Адміністративні штрафи та інші санкції” до Державного бюджету України. Однак, на даний лист відповіді не отримано та кошти не повернуто.

Окрім того, 28.12.2017 р. відповідачем направлено лист за вих.№02-24/852 до Крижопільського відділення Могилів- Подільської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області, в якому просили посприяти у відшкодуванні зайво зарахованих коштів в сумі 78 552 , 92 грн. та перерахуванні до районного та обласного бюджетів. Відповіді на даний лист Крижопільським відділенням Могилів – Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області не надано. Відповідач вказує, що органом, який здійснює перевірку повноти, своєчасності нарахування і сплати податків та інших зборів є податковий орган, яким і має контролювати питання щодо надходження коштів на відповідні бюджетні рахунки.

Також відповідач зазначає, що згідно положень статті 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”, орган державного фінансового контролю має право стягувати в дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства. В той же час, відповідачем взагалі не отримувались кошти за договорами, які б визнавались незаконними.

Стосовно штрафів, які помилково зараховано до селищного бюджету, то відповідач вказує, що окрім органів місцевого самоврядування, є також ряд інших установ, які відповідно до постанови КМУ від 16.02.2011 р. №106, контролюють справляння доходів 21081100, а саме ДФС, МВС, Держпродспоживслужба, Держгеокадастр, Суди, ДСА, Антимонопольний комітет, Мінюст, Держгеонадра та, відповідно, у разі виявлення порушень вживають дії щодо повернення коштів. Як пояснює відповідач, повернення коштів до належного бюджету є неможливим, оскільки законодавець визначив, що зайво чи помилково перераховані кошти можуть бути повернуті виключно за заявою платника і на його рахунок. Таких заяв не надходило. Правові ж підстави для проведення перерахунку помилково зарахованих коштів на рахунки інших бюджетних установ, у сільської ради відсутні.

29.05.2018 р. надійшли додаткові пояснення (за вих. №21474) від позивача в яких останній вказав, що завданням органу державного фінансового контролю є здійснення державного фінансового контролю за дотриманням бюджетного законодавства. При цьому, оскільки відповідачем допущено порушення бюджетного законодавства, що призвело до неотримання доходу державним, районним та обласним бюджетами, такі підлягають стягненню. Окремо вказали, що позивач ставить питання не про стягнення податкового боргу, і не про здійснення контролю за своєчасністю, повнотою нарахування та сплати податків, а про порушення бюджетного законодавства.

Також позивач вказує, що повернення коштів має здійснюватись за поданням відповідача, однак такого не було, як і не вживалось інших заходів для повернення коштів, зокрема звернення до платників.

Відповідачем через канцелярію суду подано додаткові пояснення (вх. №21481 від 29.05.2018 р.), в яких зазначено, що порядок повернення коштів , визначений наказом МФУ від 03.09.2013 р. №787, яким не передбачено можливість звернення органів місцевого самоврядування до платника про повернення помилково сплачених коштів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

У період з 11.09.2017 р. по 01.12.2017 р., відповідно до пункту 2.3.6.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на III квартал 2017 року, на підставі направлень на проведення ревізії від 06.09.2017 р. р. №459, 460, ревізійною групою проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Крижопільської сільської ради за період з 1.01.2014 р. по 01.09.2017 р.

За наслідком проведеної ревізії складено акт №08-30/8 від 08.12.2017р., у якому зафіксовані виявлені ревізією порушення.

Зокрема, у акті вказано, що суцільною ревізією казначейських виписок встановлено, що протягом перевіряємого періоду до селищного бюджету за КБКД 21010302 “Частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету” зараховано доходи в загальній сумі 47,0 грн. від КП “Редакція “ТРК” “Новини Крижопілля”, засновником якого є Крижопільська районна рада.

Подібно, ревізією казначейських виписок встановлено, що протягом ревізійного періоду до селищного бюджету за КБКД 11020202 “Податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності” зараховано доходи в загальній сумі 78 505, 92 грн. від КП “Редакція “ТРК” “Новини Крижопілля” (3 202, 92 грн.) і ДП “Крижопільський райагроліс” ВОКСЛП “Віноблагроліс”, засновниками яких є Крижопільська районна рада та ВОКСЛП “Віноблагроліс”.

Таким чином, через неналежне виконання виконавчим комітетом ради, очолюваним селищними головами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до загального фонду селищного бюджету за період з 1 січня 2014 року по 1 вересня 2017 року в порушення вимог п.п.18, 35 ч.1 ст. 64, Бюджетного кодексу України зайво зараховані наступні кошти: частина чистого прибутку комунальних унітарних підприємств на суму 47, 0 грн. ; податок на прибуток підприємств установ комунальної власності на суму 3 202, 92 грн., належні районному бюджету; податок на прибуток підприємств установ комунальної власності на суму 75 303 грн., належні обласному бюджету .

Вказане порушення призвело до недоотримання доходів районним та обласним бюджетам на суму 3249,92 грн. та 75303 грн. відповідно.

Ревізією з питань правильності розмежування доходів між державними та місцевими бюджетами встановлено, що згідно Додатку 33 до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів “Звіт про виконання місцевих бюджетів за доходами” за 2014 -2016 роки та січень – серпень 2017 року надходження по КБКД 21081100 “Адміністративні штрафи та інші санкції” селищного бюджету склали 76 746, 15 грн., в тому числі у 2014 році - 22201,34 грн., у 2015 році – 50923,81 грн., у 2016 році – 2 975, 0 грн. та протягом січня – серпня 2017 року – 646, 0 грн.

Відповідно до вимог п.12 ч.1 ст. 69 Бюджетного кодексу №2456, до доходів місцевих бюджетів віднесено адміністративні штрафи, що накладаються місцевими органами виконавчої влади та виконавчими органами місцевих рад або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями.

Згідно форми статистичного спостереження №1-АП (річна) “Звіт про розгляд справ про адміністративні правопорушення та осіб, які притягнуті до адміністративної відповідальності ” за 2014-2016 роки та довідки від 18 вересня 2017 року б/н, адміністративною комісією Ради стягнено штрафів на загальну суму 4 284, грн.., в т.ч . у 2014 році – 714, 0 грн., за 2015 рік – 1700 грн., за 2016 рік – 1343 грн. та січень –серпень 2017 року – 527, 0 грн.

Крім того, згідно Додатку 33 до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів “Звіт про виконання місцевих бюджетів за доходами” за 2014 -2016 роки та січень – серпень 2017 року надходження до селищного бюджету доходів за КБКД 21081500 “Адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів” склали 13 972,31 грн., в т.ч. у 2015 році – 6 800 грн., у 2016 році – 7 172, 31 грн.

Одночасно, згідно форми державного статистичного спостереження №1-АП (річна) “Звіт про розгляд справ про адміністративні правопорушення та осіб, які притягнуті до адміністративної відповідальності”, адміністративні штрафи за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів Радою протягом ревізійного періоду не накладались.

Таким чином, через неналежне виконання виконавчим комітетом ради, очолюваним селищними головами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повноважень, наданих пп.1 п.б ст. 28 Закону №280 до селищного бюджету протягом 2014-2016 років та січня – серпня 2017 року в порушення вимог п.12 ч.1 ст. 69 Бюджетного кодексу України зайво зараховані належні державному бюджету України доходи на загальну суму 86 434, 46 грн.

Вказане порушення призвело до недоотримання доходів державним бюджетом України на загальну суму 86 434, 46 грн.

Враховуючи викладене, ревізійною групою зроблено висновок про недоотримання доходів державним бюджетом України на загальну суму 86434, 46 грн. та районним і обласним бюджетами на суму 3 249,92 грн. та 75 303 грн. відповідно, що є порушенням п.11 ч.1 ст. 116 Бюджетного кодексу України.

22 грудня 2017 року управлінням сформовано лист про усунення порушень законодавства з фінансових питань за № 26-02-08-13/6752 (далі – лист-вимога), у якому зазначено про необхідність усунення виявлених порушень законодавства в установленому порядку.

У зв’язку з невиконанням вимог зазначеного листа, управління звернулось до суду з цим позовом, у якому просить стягнути з селищної ради зайво зараховані кошти в загальній сумі 164 987, 38 грн.

Надаючи оцінку виявленим в ході ревізії та зафіксованим у акті порушенням, суд вказує на наступне.

Відповідно до пунктів 18, 35 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України, до доходів загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать: податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності. Податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, засновником яких є районні, міські ради, об’єднані територіальні громади, зараховується відповідно до районних, міських бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад; частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету, в порядку, визначеному відповідними місцевими радами.

Згідно пункту 12 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України, до доходів загального фонду бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів належать: адміністративні штрафи, що накладаються місцевими органами виконавчої влади та виконавчими органами місцевих рад або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями;

Відповідно до частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України, недотримання якої ставиться в провину відповідачу, порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме, зарахування доходів бюджету до іншого, ніж визначено цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, бюджету, в тому числі внаслідок здійснення поділу податків і зборів та інших доходів між бюджетами з порушенням визначених розмірів.

При цьому в розумінні частини третьої статті 19 Бюджетного кодексу України, учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов'язками з управління бюджетними коштами).

В свою чергу, процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначається Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який затверджений наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 р. № 787 (далі – Порядок №787).

Згідно пункту 3 Розділу 1 Порядку №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім’я органу Казначейства, або з відповідних рахунків банку чи підприємства поштового зв'язку, вказаних у поданні або заяві платника (його довіреної особи).

Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили (п.5 Розділу 1 Порядку №787).

У разі потреби в поверненні помилково або надміру зарахованих коштів у готівковій формі фізичним особам, які не мають рахунків у банках (більше ніж одному одержувачу), органом, що контролює справляння надходжень бюджету, в доповнення до подання до відповідного органу Казначейства подається реєстр одержувачів коштів, в якому зазначаються: прізвище, ім'я та по батькові одержувача, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума, що підлягає поверненню, у двох примірниках.

Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.

Пунктом 9 Розділу 1 Порядку №787 встановлено, що у випадках повернення платежів, що зараховані до місцевих бюджетів, а також платежів, що підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган, який контролює справляння надходжень бюджету або який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, передає подання на погодження відповідному місцевому фінансовому органу.

Відповідний місцевий фінансовий орган протягом двох робочих днів погоджує подання шляхом засвідчення підписом керівника місцевого фінансового органу, скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертає його органу, який подав подання, для подальшої передачі до органів Казначейства відповідно до законодавства.

Із аналізу вище процитованих норм видно, що повернення коштів здійснюється казначейством за заявою платника , яка подається разом із поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Отже, за відсутності заяви платника та, відповідно, оригіналу або копії документа на переказ, або паперової копії електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету, у органу місцевого самоврядування відсутні правові підстави для повернення помилково або зайво сплачених суб’єктами коштів та/або для їх перерахування на рахунки інших установ.

При цьому слід звернути увагу, що Порядок №787 не встановлює обов’язку органу, що контролює справляння надходжень бюджету звертатись із відповідною заявою до платника податку/збору про помилкове перерахування/зарахування та необхідність подання останнім заяви про повернення помилково перерахованих коштів.

Відтак, із урахуванням вищепроцитованого, позиція позивача щодо необхідності вжиття відповідачем заходів для усунення порушень, шляхом звернення до платників із пропозицією щодо необхідності подання відповідної заяви про повернення помилково сплачених коштів або для безпосереднього перерахування селищною радою помилково зарахованих сум, - не знайшло свого підтвердження, а тому не приймається судом до уваги.

Стосовно доводів відповідача, що окрім нього, є також ряд інших органів, які контролюють справляння доходів за кодом бюджетної класифікації 21081100, а саме: ДФС, МВС, Держпродспоживслужба, Держгеокадастр, Суди, ДСА, Антимонопольний комітет, Мінюст, Держгеонадра та, відповідно, у разі виявлення порушень такі (органи) повинні вживати дії щодо повернення коштів, то з такими суд погоджується, виходячи з наступного.

Пунктом 2 постанови КМ України "Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету" №106 від 16.02.2011 р. вказано, що органам, які контролюють справляння надходжень бюджету забезпечити відповідно до законодавства здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів податків, зборів, платежів та інших доходів згідно з переліком, а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.

Цим органами, згідно додатку 1 до вказаної постанови, є: ДФС, МВС, Держпродспоживслужба, Держгеокадастр, Суди, ДСА, Антимонопольний комітет, Мінюст, Держгеонадра та інші.

В ході розгляду даної справи не знайшли свого підтвердження доводи сторони позивача про порушення відповідачем, як учасником бюджетного процесу, пункту 11 частини 1 статті 116 Бюджетного Кодексу України, адже не зафіксовано, що останній зарахував доходи бюджету до іншого, ніж визначено цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, бюджету, в тому числі внаслідок здійснення поділу податків і зборів та інших доходів між бюджетами з порушенням визначених розмірів.

В розрізі наведеного, при вирішені даного спору суд також керується та виходить з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” (далі – Закон №2939-ХІІ).

Згідно положень статті 2 Закону № 2939-ХІІ, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов’язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб’єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб’єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

За змістом статті 3 Закону № 2939-ХІІ, державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі органом державного фінансового контролю фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю.

Згідно статті 4 Закону № 2939-ХІІ, інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Отже з аналізу наведеного видно, що орган державного фінансового контролю в межах своїх повноважень, серед іншого, здійснює державний фінансового контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов’язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності втому числі на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства. При цьому, державний фінансовий контроль забезпечується через проведення державного фінансового аудиту та інспектування.

Як встановлено судом, державний фінансовий контроль у селищній раді здійснювався шляхом проведення інспектування, адже проведено саме ревізію фінансово-господарської діяльності за наслідком якої складено акт.

Згідно положень частини першої статті 8 Закону № 2939-ХІІ, до основних функцій органу державного фінансового контролю належить здійснення державного фінансового контролю за цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів, усуненням виявлених недоліків і порушень, вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.

Суд наголошує на тому, що фінансовий контроль здійснюється за цільовим використанням, саме коштів державного та місцевого бюджету. Тоді як у досліджуваному спорі, порушень цільового використання коштів органом місцевого самоврядування не встановлено.

Згідно пунктів 8, 10 статті 10 Закону № 2939-ХІІ, органу державного фінансового контролю надається право:

- у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства;

- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Водночас, пунктом 50 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її межрегіональними територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20.04.2006 р. (далі – Порядок № 550), встановлено, що за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Аналізуючи положення статті 10 Закону № 2939-ХІІ та пункту 50 Порядку, можна дійти висновку про те, що органу державного фінансового контролю надано право звертатись до суду з вимогою про стягнення у дохід держави коштів лише у випадку, якщо такі отримані за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

У такому випадку, зайво зараховані кошти можуть бути стягнуті у дохід відповідного бюджету, за умови, що це кошти отримані підконтрольними установами саме з бюджету за незаконними договорами, без установлених підстав та з порушенням законодавства. Проте, дана обставина судом не встановлена та позивачем не доведена. Спірні кошти перераховувались не з бюджетів, а від фізичних та юридичних осіб, а отже вирішувати питання щодо їх повернення можуть, відповідно до процитованих вище норм, виключно останні. При цьому, повноваження та правові підстави у органу місцевого самоврядування, як вже зазначалось, щодо повернення помилково перерахованих коштів громадянам чи юридичним особам та/або їх перерахування до інших бюджетів, - відсутні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та наданих відповідачем, суд доходить висновку про відмову у задоволені позову.

Враховуючи відсутність підстав для задоволення позову, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (вул. Хм. шосе, 7, м. Вінниця, 21100)

Відповідач: Крижопільська селищна рада (вул. Героїв України, 59, смт. Крижопіль, Вінницька область, 24600, код ЄДРПОУ 04325940).

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна