open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року справа № 925/521/18

Господарський суд Черкаської області в складі :

Головуючий суддя - Єфіменко В.В.,

з секретарем судового засідання - Горбатюк С.В.,

представники сторін в судове засідання не викликались:

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Господарського суду Черкаської області в м. Черкаси матеріали справи

за позовом Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав", м.Київ,

до Фізичної особи - підприємця Кокуашвілі Теймураза Бідзіновича, с.Яснозір"я, Черкаського району

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, посилаючись на ст.ст. 612, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст.230, 231, 232 Господарського кодексу України заявив позов про стягнення з відповідача - Фізичної особи - підприємця Кокуашвілі Теймураза Бідзіновича на користь позивача - Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (далі - ПП «УЛАСП»; УЛАСП) 5100 грн. боргу, 463 грн. 81 коп. втрат внаслідок інфляції, 101 грн. 85 коп. 3% річних, 3900 грн. штрафу та 2100 грн. дострокової сплати винагороди (Роялті) за неналежне виконання зобов'язань по грошових розрахунках за договором від 01.01.2017 № КБР-06/01/17. Також позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 29.05.2018 розгляд справи призначено в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи на 10 год. 30 хв. 26 червня 2018 р.

Позивач обґрунтовує заявлені вимоги тим, що 01 січня 2017 року між позивачем і відповідачем був укладений Договір №КБР-06/01/17 (далі - Договір), відповідно до умов якого відповідач визнає, що він здійснює публічне виконання оприлюднених музичних творів, а позивач надає відповідачу згідно з цим Договором невиключне право на таке виконання (а.с.24-27).

На думку Позивача, за надане невиключне право відповідач відповідно до п.3.3. Договору зобов'язаний перераховувати на поточний рахунок Позивача винагороду (роялті) узгоджену Сторонами у відповідних Додатках до Договору не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до початку місяця за який здійснюється платіж. Перший платіж здійснюється не пізніше трьох календарних днів після підписання Договору.

Строк дії Договору визначено п. 6.1. Договору - до 01.01.2018, і у випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу Сторону про припинення дії Договору протягом місяця до настання зазначеної в п. 6.1. дати припинення дії Договору, дія договору вважається подовженою на той самий строк, і на тих же умовах, і так кожного разу, коли протягом місяця до завершення строку дії Договору не буде належного повідомлення про припинення.

Позивач вважає, що оскільки жодна із Сторін не повідомляла іншу Сторону про припинення протягом місяця до завершення строку дії Договору (п.6.2. Договору), то строк дії Договору визначається періодом: з 01.01.2017 по 01.01.2019.

За умовами п. 1.2. Додатку № 2 до Договору загальна сума щомісячної винагороди з дня набуття чинності Договором (з 01.01.2017) складала 300,00 (триста) гривень.

Позивач зауважив, що з моменту підписання Договору та станом на момент підписання цієї Позовної заяви Відповідач мав право легально здійснювати комерційне використання музичних творів. Одночасно з цим Відповідач не дотримувався належним чином зустрічного обов'язку: обов'язку сплачувати винагороду Позивачу.

Відповідач у відзиві на позов заявлені вимоги не визнав повністю вважаючи їх безпідставними посилаючись на те, що на підставі договору оренди від 24.08.2016 між орендодавцем Фізичною особою-підприємцем Ключка Зоєю Борисівною та орендарем Фізичною особою-підприємцем Кокунашвілі Теймуразом Бідзіновичем, останній отримав право оренди приміщення та майна за адресою м. Черкаси, вул, Гагаріна, буд. 106 з метою підготовки для відкриття ресторану грузинської кухні «Бєлий дом» (далі - ресторан; заклад). Відкриття цього закладу відбулося 15.10.2016.

В закладі використовувались в якості музичного супроводження аудіозаписи грузинських національних народних (фольклорних) музикальних творів.

Відповідач зазначив, що на початку листопада 2016 року до ресторану завітав нібито представник Приватної організації «Українська ліга

авторських і суміжних прав» та повідомив, що згідно до законодавства України

використання будь-яких музичних творів є платним, а тому запропонував укласти договір, згідно якого необхідно сплачувати до цієї організації грошові кошти.

Як стверджує відповідач, що він, не будучи фахівцем в галузі права, був вимушений погодитись на вищевказану пропозицію. Представник позивача йому пояснив, що оскільки керівництво знаходиться в м. Києві, відповідачу було запропоновано підписати останні аркуші договору в двох примірниках, та дві додаткових угоди: додаткову угоду про визначення кількості посадкових місць в закладі; додаткову угоду про розмір щомісячного платежу. Повний текст договору відповідачу не надавався.

Відповідач стверджує, що повний текст вищевказаного договору він отримав разом із позовною заявою позивача.

Відповідач зазначив, що у зв'язку з збитковістю ресторану він був вимушений його закрити та повернути орендоване приміщення та майно орендодавцю з 15.04.2017, що підтверджується укладеною Угодою про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 24.08.2016 та Актом приймання - передачі нежитлового приміщення від 15.04 2017.

На думку відповідача, цей факт с підтвердженням відсутності у нього повного тексту договору, інакше він би знав про штрафні санкції, закладені в умовах цього договору і обов'язково б повідомив би позивача про припинення роботи закладу.

Відповідач наголосив, що у вищевказаному закладі використовувались в якості музичного супроводження аудіозаписи грузинських національних народних (фольклорних) музикальних творів, а відповідно до п.п. б ч.І ст.10 Закону України «Про авторське право і суміжні права» не є об'єктом авторського права твори народної творчості (фольклор). Відтак, як вважає відповідач, відповідно до вимог законодавства України при використанні в якості музичного супроводження в закладі творів народної творчості, він нікому не повинен сплачувати винагороду.

Представники сторін в судове засідання не викликались.

Справа розглядається за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, приходить до наступного.

За приписами ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача винагороди (Роялті) та господарські санкції за не належне виконання умов договору щодо здійснення використання в комерційній діяльності музичних творів шляхом їх публічного виконання.

За приписами ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ст.11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 ЦК України).

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ч.1 ст.181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Позивачем подана до суду копія Договору від 01.01.2017 № КБР-06/01/17(далі - Договір) Преамбула якого визначає, що УЛАСП є організацією, що має повноваження надавати право (невиключну ліцензію) на використання в комерційній діяльності музичних творів, а також здійснювати збір винагороди (роялті) за таке використання на підставі Свідоцтва про облік організації колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права та суміжних прав № 19/2011 від 24 січня 2011 року, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (а.с.24-27).

П.3.1 Договору передбачає, що Фізична особа - підприємець Кокуашвілі Т.Б. (далі - Користувач) здійснює використання в комерційній діяльності музичних творів шляхом їх публічного виконання, а ПП «УЛАСП» надає Користувачу на умовах, визначених цим Договором, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання Творів. Користувач, в свою чергу, зобов'язується виплатити винагороду (роялті) на поточний рахунок УЛАСП відповідно до умов цього Договору та Закону.

За умовами п.3.3 Користувач зобов'язується перерахувати на поточний рахунок ПП «УЛАСП» Винагороду (Роялті), узгоджену Сторонами у відповідних додатках до цього Договору. Відповідний загальний щомісячний платіж, що є складовою частиною винагороди (роялті) має перераховуватись не пізніше ніж за 5 (П'ять) днів до початку місяця, за який він здійснюється.

Не зважаючи на дату укладання Договору, Користувач здійснює перший платіж за весь місяць (календарний період), в якому було укладено Договір. Перший платіж здійснюється не пізніше трьох календарних днів після підписання цього Договору.

П.3.5 Договору визначено, що сторони підтверджують сплату та збір винагороди (роялті) шляхом підписання щоквартального Акту про виплату роялті. У разі необхідності підтвердження виплати винагороди (роялті) щомісячно, обов'язок щодо складання відповідного Акту покладається на Користувача.

Відповідно до п.6.2 Договору у випадку, якщо жодна із Сторін не повідомить письмово іншу Сторону про припинення дії Договору протягом місяця до настання зазначеної в п.6.1. дати, дія договору вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії Договору не буде належного повідомлення про припинення. Належним повідомленням про припинення зі сторони Користувача є лист з доданим до нього Актом припинення використання творів, що має бути підписаний уповноваженими представниками Сторін. Повідомлення про припинення дії цього Договору має бути надіслане засобами поштового зв'язку (цінним листом), при цьому належним доказом направлення повідомлення є чек відділу поштового зв'язку із зазначенням вказаних в цьому Договорі поштових реквізитів Сторони на адресу якої направлено листа, а також опис вкладення з відтиском (печаткою) поштового відділу, який посвідчує відправлення зазначеного вище повідомлення.

Додатком № 1 до вищевказаного Договору сторонами погоджено, що закладом, в якому користувач здійснює публічне виконання творів є: «Бєлий дом» з кількістю місць 40, розташований за адресою: м.Черкаси,вул.Гагаріна,106 (а.с.28).

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені ст.203 ЦК України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1 ст.203); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2 ст.203); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3 ст.203); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4 ст.203); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст.203); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. (ч.6 ст.203).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. (ст.204 ЦК України).

За приписами ст. 418 ЦК України, право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

За змістом ст.426 ЦК України, способи використання об'єкта права інтелектуальної власності визначаються цим Кодексом та іншим законом.

Особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб. Використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом. Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Положеннями ст.1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визначено, що організацією колективного управління (організацією колективного управління майновими правами) є організація, що управляє на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і не має на меті одержання прибутку.

Ст.7 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

Суб'єктами суміжних прав є: виконавці творів, їх спадкоємці та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконань; виробники фонограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм; виробники відеограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо відеограм; організації мовлення та їх правонаступники (ст.36 Закону).

Стаття 45 Закону встановлює такі способи управління майновими правами суб'єктів авторського права і суміжних прав: особисто, через свого повіреного або через організацію колективного управління.

Право суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління передбачено також ч.1 ст.47 Закону.

Відповідно до ст.48 Закону України "Про авторське право і суміжні права", повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі. На основі одержаних повноважень організації колективного управління надають будь-яким особам шляхом укладання з ними договорів невиключні права на використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Доказів отримання (вручення) відповідачем повного тексту вищевказаного Договору на час його підписання позивачем до суду не подано.

Доказів виконання сторонами п.3.5 Договору ні позивачем, ні відповідачем до суду не подано.

За приписами п.п.б ч.1 ст.10 48 Закону України "Про авторське право і суміжні права" не є об'єктом авторського права твори народної творчості (фольклор).

Доказів того, що відповідачем використовувались у закладі інші музичні твори, крім творів грузинської народної творчості (фольклор), позивач до суду не подав.

З огляду на вищевикладене суд приходить до переконання, що позивачем не подано до суду належних і допустимих доказів, що підтверджують заявлені ним вимоги, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 123,219, 220,232 - 240 ГПК України, суд -,

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в порядку визначеному ГПК України.

Рішення складено 03.07.2018.

Суддя В.В.Єфіменко

Джерело: ЄДРСР 75109583
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку