ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

^{_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________}

46001, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:НОМЕР_1, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

02 липня 2018 року

Справа №921/50/18

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

за участі секретаря судового засідання Панчук М.В.

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Борен-А» без номеру та дати (вх.№12661 від 19.06.2018)

про відшкодування судових витрат

у справі

за первісним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Техномістбуд Холдинг», с.Острів Тернопільського району Тернопільської області,

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопіль Мостобуд», м.Тернопіль

відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю «Борен-А», м.Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чижика Андрія Павловича, м.Київ

про визнання права власності на рухоме майно (транспортні засоби), зняття арешту та скасування розшуку майна

та за зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Борен-А», м.Київ

до відповідача -1: товариства з обмеженою відповідальністю «Техномістбуд Холдинг», с.Острів Тернопільського району Тернопільської області

відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопіль Мостобуд», м.Тернопіль

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу транспортних засобів, укладених між ТОВ «Тернопіль Мостобуд» та ТОВ «Техномістбуд Холдинг»,

за участю представників:

позивача за первісним позовом: не з'явився;

відповідача-1 за первісним позовом: не з'явився;

відповідача-2 за первісним позовом: не з'явився;

третьої особи: не з'явився.

Заявник - товариство з обмеженою відповідальністю «Борен-А», звернувся 15.06.2018 (згідно відтиску календарного штемпеля тринадцятого відділення поштового зв'язку м.Києва на поштовому конверті №0101304949490) до Господарського суду Тернопільської області в порядку п.8 ч.1 ст.129 ГПК України, із заявою без номеру та дати (вх.№12661 від 19.06.2018) про відшкодування судових витрат, вказуючи, що товариством з обмеженою відповідальністю «Борен-А» у зв'язку з поданням зустрічного позову понесено судові витрати, які складаються, зокрема з: витрат судового збору в розмірі 8810,00грн; поштових витрат в розмірі 1388,64грн; витрат, пов'язаних із залученням суб'єкта оціночної діяльності для проведення оцінки майна в розмірі 2000грн; витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000грн та транспортних витрат в розмірі 168,70грн.

До заяви долучено: копію платіжного доручення №15 від 23.02.2018, копії фіскальних чеків із описами вкладення до цінного листа, копії договору про надання правової допомоги від 10.01.2018 із Додатком №3 від 19.02.2018, копію акту приймання - передачі наданих послуг №1 від 12.06.2018, копію рахунку фактури №293/03/18 від 27.03.2018, копію бланку замовлення №ИЖП-Е1-1585284-0503 від 05.03.2018, а також оригінали доказів (фіскальних чеків із описами вкладення до цінного листа) про надіслання даної заяви на адреси учасників справи. Оскільки рішенням від 11.06.2018 задоволено зустрічні позовні вимоги про визнання недійсними з моменту укладення договори купівлі-продажу транспортних засобів №23-11-17 від 23.11.2017, №3246/2017/727931 від 29.11.2017, №3246/2017/728869 від 29.11.2017, №3246/2017/728061 від 29.11.2017, №3246/2017/727815 від 29.11.2017, котрі укладені між товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Мостобуд" та товариством з обмеженою відповідальністю "Техномістбуд Холдинг", ТОВ «Борен-А» просить відшкодувати йому понесені судові витрати з ТОВ «Техномістбуд Холдинг» та ТОВ «Тернопільмостобуд» в загальному розмірі 32367,34грн.

Ухвалою суду від 20.06.2018 призначено розгляд заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Борен-А» про відшкодування судових витрат у справі №921/50/18 в судовому засіданні 02.07.2018 на 12:00год. з повідомленням сторін.

Представник заявника в судове засідання не з'явився. Натомість, після закінчення судового засідання 02.07.2018 о 14:41год. (згідно даних відстеження пересилання за експрес-накладною №59000347032569) до канцелярії Господарського суду Тернопільської області доставлено клопотання ТОВ «Борен-А» без номеру від 27.06.2018 (вх.№13217 від 02.07.2018), згідно якого до матеріалів справи заявник просив долучити Звіт про надання адвокатських послуг від 11.06.2018 та копію платіжного доручення №36 від 27.04.2018 про сплату 881грн судового збору. Водночас зазначено, що за умовами договору про надання правової допомоги виплата адвокату гонорару здійснюється протягом 60 днів від дати прийняття рішення у справі №921/50/18; щодо вимог суду про надання доказів понесення транспортних витрат зазначив про наявність лише бланка-замовлення на проїзд у залізничному транспорті; підтвердив факт внесення коштів за проїзд та вказав, що у потязі №143КБ НШ (вагон №13К) встановлено електронний сканер штрих-коду, тому потреба у роздрукуванні проїзного документа (квитка) відсутня.

Уповноважений представник товариства з обмеженою відповідальністю «Техномістбуд Холдинг» в судове засідання не з'явився. Згідно поданих заперечень без номеру та дати (вх.№13166 від 27.06.2018) просив відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Борен-А», зсилаючись на проведення судом розподілу судових витрат при прийнятті рішення у справі та з огляду на відсутність в матеріалах справи інших доказів фактичного понесення заявлених до відшкодування судових витрат.

Представник ТОВ «Тернопіль Мостобуд» в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином шляхом направлення відповідної рекомендованої поштової кореспонденції з повідомленням про вручення на адресу товариства, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Враховуючи, що учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви ТОВ «Борен-А» суд, з урахуванням приписів ч.4 ст.244 ГПК України, вважає за можливе розглянути заяву товариства в даному судовому засіданні, без участі представників сторін.

Розглянувши заяву ТОВ «Борен-А», дослідивши наявні у справі документи, господарський суд встановив наступне.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 12.02.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, втім у зв'язку з поданням товариством з обмеженою відповідальністю «Борен-А» 26 лютого 2018 року зустрічного позову без номеру від 23.02.2018 (вх.№78) та його прийняття до спільного розгляду з первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Техномістбуд Холдинг" без номеру від 07.02.2018 (вх.№55 від 07.02.2018) у справі №921/50/18, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження (ухвала від 15.03.2018).

Ухвалою від 26.03.2018 судом відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "Борен - А" без номера від 20.03.2018 (вх.№7976 від 22.03.2018) про забезпечення зустрічного позову у даній справі.

Ухвалою суду від 04.05.2018 задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Борен-А", м.Київ, №47 від 27.04.2018 (вх.№10354 від 02.05.2018) про вжиття заходів забезпечення зустрічного позову у справі №921/50/18 шляхом накладення арешту на транспортні засоби, що були предметом розгляду первісного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Техномістбуд Холдинг».

11.06.2018 Господарським судом Тернопільської області прийнято рішення у справі №921/50/18, яким в задоволенні первісного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Техномістбуд Холдинг", с.Острів Тернопільського району Тернопільської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Мостобуд", м.Тернопіль та товариства з обмеженою відповідальністю "Борен-А", м.Київ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чижика А.П., м. Київ, про: визнання права власності на рухоме майно - транспортні засоби: автобус MERCEDES-BENZ 411 CDI, 2003 року випуску, номерний знак НОМЕР_2; автомобіль вантажний CITROEN JUMPY, 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_3; автомобіль вантажний RENAULT TRAFIC, 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_4; автомобіль вантажний КАМАЗ 65115, 2013 року випуску, номерний знак НОМЕР_5; автомобіль вантажний МAN 8.150F, 2005 року впуску, номерний знак НОМЕР_6; автобус MERCEDES-BENZ SPRINTER 413, 2001 року випуску, номерний знак НОМЕР_7; автомобіль легковий CITROEN BERLINGO, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_8; автомобіль легковий FORD FOCUS, 2001 року випуску, номерний знак НОМЕР_9; зняття арешту з даного рухомого майна; скасування розшуку транспортних засобів, - відмовлено, а зустрічний позов ТОВ "Борен-А" до ТОВ "Тернопіль Мостобуд" та ТОВ "Техномістбуд Холдинг", про визнання недійсними договорів купівлі-продажу транспортних засобів №23-11-17 від 23.11.2017, №3246/2017/727931 від 29.11.2017, №3246/2017/728869 від 29.11.2017, №3246/2017/728061 від 29.11.2017, №3246/2017/727815 від 29.11.2017, - задоволено. Пунктом 2 резолютивної частини рішення судові витрати у розмірі 11453грн (10572грн+881грн) покладено в рівних частинах на відповідачів за зустрічним позовом.

15.06.2018 ТОВ "Борен-А" звернулося до суду із заявою про відшкодування судових витрат, вказуючи, що у зв'язку з поданням зустрічного позову ним понесено витрати в загальній сумі 32367,34грн, які складаються з: витрат судового збору в розмірі 8810,00грн; поштових витрат в розмірі 1388,64грн; витрат, пов'язаних із залученням суб'єкта оціночної діяльності для проведення оцінки майна в розмірі 2000грн; витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000грн та транспортних витрат в розмірі 168,70грн, які просить відшкодувати за рахунок відповідачів за зустрічним позовом.

При цьому просить врахувати, що на виконання ч.1 ст.124 ГПК України товариством у зустрічному позові зазначено орієнтовний розрахунок суми судових витрат, який перевищує заявлену у клопотанні суму, та ту обставину, що товариством до закінчення судових дебатів у справі в порядку ч.8 ст.129 ГПК України зроблено заяву щодо подання доказів на підтвердження судових витрат протягом 5 днів після ухвалення судового рішення у справі.

22.06.2018 ухвалою суду повернуто товариству з обмеженою відповідальністю «Борен-А» з Державного бюджету України 1762грн надмірно сплаченого судового збору на підставі платіжного доручення №15 від 23.02.2018.

Оцінивши подані докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, виходячи з таких міркувань.

Згідно п.3 ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

З аналізу наведеної правової норми вбачається, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасовувати чи змінювати, проте він має право виправити деякі його недоліки, не пов'язані з його законністю і обґрунтованістю, зокрема, неповноту. Додаткове рішення за своїм змістом не може відрізнятися від основного рішення та долучається до нього.

Таким чином, якщо господарський суд не прийняв рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат чи про повернення судового збору з Державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також з власної ініціативи він на підставі статті ст.244 ГПК України, має право прийняти додаткове рішення зі справи, яким вирішити відповідне питання.

Згідно з чинним господарським процесуальним законодавством України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи (ч. 1 ст.123 ГПК України).

До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу, транспортні, поштові витрати тощо. Такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з судовим збором за результатами розгляду справи (ст.129 ГПК України).

Згідно ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як стверджує заявник та це підтверджується долученими до справи доказами, позивачем за зустрічним позовом було сплачено судовий збір в загальній сумі 12334грн, з яких: 10572грн - за подання зустрічного позову та 1762грн - за подання двічі заяви про забезпечення зустрічного позову. Ухвалою суду від 26.03.2018 в задоволенні заяви ТОВ «Борен-А» без номеру від 20.03.2018 (вх.№7976 від 22.03.2018) про забезпечення зустрічного позову відмовлено, відтак судовий збір в сумі 881грн, сплачений за її подання, покладається на ТОВ «Борен-А», а 881грн судового збору, сплаченого за подання заяви №47 від 27.04.2018 (вх.№10354 від 02.05.2018) про забезпечення зустрічного позову, котру ухвалою суду від 04.05.2018 було задоволено, підлягає відшкодуванню за рахунок відповідачів за зустрічним позовом.

Поряд з цим, матеріалами справи, зокрема квитанціями відділень поштового зв'язку та ТОВ «Нова Пошта», фіскальними чеками підтверджено витрати ТОВ «Борен-А», понесені на послуги поштового зв'язку в загальній сумі 1388,64грн.

Щодо суми судового збору, то такий позивачем за зустрічним позовом сплачено в більшому, ніж це необхідно, розмірі, тому судом ухвалою від 22.06.2018 на підставі клопотання представника товариства повернуто товариству з обмеженою відповідальністю «Борен-А» з Державного бюджету України 1762грн надмірно сплаченого згідно платіжного доручення №15 від 23.02.2018 судового збору.

Таким чином, відшкодуванню ТОВ «Борен-А» за рахунок відповідача-1 та відповідача-2 за зустрічним позовом у справі підлягають судові витрати в сумі 11079,64грн, які складаються з 8810грн сплаченого судового збору за подання зустрічного позову, 881грн сплаченого судового збору за подання заяви про забезпечення зустрічного позову та 1388,64грн витрат на пересилання поштової кореспонденції. Тобто, шляхом стягнення з відповідачів порівну по 5539,82грн (11079,64/2).

Судом, приймаючи 11.06.2018 рішення у справі №921/50/18 судові витрати по зустрічному позову покладено порівну на відповідачів у справі, втім у розмірі 5716,50грн з кожного з відповідачів, виходячи із суми сплаченого позивачем судового збору (за подання позову) 10572грн та 881грн (за подання заяви про забезпечення зустрічного позову), тобто без урахування суми надмірно сплаченого судового збору, котру згодом постановлено повернути заявнику (ухвала від 22.06.2018).

Таки чином, суд вважає, що у рішенні суду від 11.06.2018 товариству з обмеженою відповідальністю відшкодовано понесені судові витрати як зі сплати судового збору, так і витрати щодо пересилання поштової кореспонденції, тому підстав для їх перерозподілу немає.

Водночас, при вирішенні питання відшкодування товариству понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 20000грн, транспортних витрат в розмірі 168,70грн, витрат, понесених у зв'язку з залученням суб'єкта оціночної діяльності в розмірі 2000грн, то суд виходить з наступного.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем за зустрічним позовом надано: договір про надання правової допомоги без номеру від 10.01.2018, укладений з адвокатом Нестеренко Євгенією Петрівною (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ №1969 від 09.01.2018 ), додаток №3 до договору, Акт прийому-передачі наданих послуг №1 від 12.06.2018, а після судового засідання - Звіт про надання адвокатських послуг;

- на підтвердження витрат, понесених у зв'язку з залученням суб'єкта оціночної діяльності: рахунок-фактуру №293/03/18 від 27.03.2018 на суму 2000грн;

- на підтвердження транспортних витрат: бланк замовлення для проїзду №ИЖП-Е1-1585284-0503 від 05.03.2018 із сполученням Київ-Тернопіль.

Будь-яких інших доказів, підтверджуючих понесення заявлених судових витрат ТОВ «Борен-А» не надано, а матеріали справи таких не містять.

Згідно ч.ч.2, 3 ст.126, ч.4ст.127 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, експерта та спеціаліста, замовленого стороною у справі, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Інші види судових витрат учасником справи підтверджуються документами щодо їх оплати.

Суд враховує, що згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, залучення експерта, транспортних витрат входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги; докази понесення витрат на оплату роботи експерта (в даному випадку суб'єкта оціночної діяльності), транспортні витрати. Такі документи повинні бути оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, посвідчення про відрядження, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо).

Відсутність документального підтвердження понесення судових витрат відповідними розрахунковими документами є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Долучений розрахунок вартості складових наданих юридичних послуг (надані ТОВ «Борен-А» документи із зазначенням виду виконаних робіт та затраченого часу) не дають можливості належним чином оцінити відповідність понесених витрат на правничу допомогу визначеним у законі критеріям.

З поданих та долучених до заяви ТОВ «Борен-А» документів не вбачається понесення товариством фактичних витрат на оплату правової допомоги адвокату Нестеренко Є.П., оскільки доказів оплати зазначених юридичних послуг матеріали справи не містять, як і не містять доказів наявності договірних обов'язків та оплати вартості послуг залученого товариством суб'єкта оціночної діяльності та вартості оплати залізничного квитка, оскільки ні рахунок-фактура, ані бланк замовлення на проїзд не є розрахунковими документами та не відповідають ознакам первинних документів в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки ними не фіксується будь-яка господарська операція, а такі є лише дозволом на проведення відповідної операції, тобто зазначені документи носять інформаційний характер про необхідність перерахування коштів (необхідність придбання проїзного документу в касі залізничного вокзалу). При цьому в долученому бланку замовлення на проїзд чітко зазначено, що необхідною умовою здійснення поїздки є роздрукування на його підставі проїзного документа в будь-якій автоматизованій білетній касі. Тому, відсутність у ТОВ «Борен-А» проїзного документу, доказів його оплати товариством ставлять під сумнів понесення таких транспортних витрат в сумі 168,50грн, а тому не беруться до уваги в якості належного та допустимого доказу (ст.ст.76-79 ГПК України).

Разом з тим, не знайшли свого підтвердження матеріалами справи заперечення ТОВ «Техномістбуд Холдинг» стосовно недоведеності ТОВ «Борен-А» понесення витрат на пересилання поштової кореспонденції в сумі 566,94грн, з огляду на наявність в матеріалах справи як фіскальних чеків, так і описів вкладення до них, які свідчать про направлення поштової кореспонденції, пов'язаної з розглядом безпосередньо даної справи.

Беручи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ «Борен-А» про стягнення судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу, витрат, понесених у зв'язку з залученням суб'єкта оціночної діяльності щодо оцінки рухомого майна та транспортних витрат, оскільки такі витрати не підтверджені документально належними доказами.

Керуючись статтями 14, 16, 76-79, 123, 129, 238, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Борен-А» в задоволенні заяви про відшкодування понесених судових витрат в загальному розмірі 32367,34грн.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на нього, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне додаткове рішення складено 05.07.2018.

Суддя Н.О. Андрусик