open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 761/28090/17

Провадження № 2/761/2573/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2018 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.

при секретарях Голопич Н.Р., Іовенко М.В.,

за участі

представника позивача Мартиновської З.І.,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» до ОСОБА_3 про спростування недостовірної інформації, стягнення моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Телерадіокомпанія 1+1» звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 на особистій сторінці соціальної мережі Fecebook, що розташована в мережі інтернет, ОСОБА_3 поширив недостовірну інформацію стосовно Товариства наступного змісту: «нагадало мені недавній репортаж на каналі 1+1, в якому українців переконували, що 500 доларів за авіаквиток - це добра ціна, а 20 євро за такий переліт - це непосильно і непотрібно нікому». Інформація знаходиться в мережі інтернет за посиланням https:ІНФОРМАЦІЯ_2. Позивач вважає таку інформацію недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію. Соціальна мережа Fecebook є загальнодоступною та являється джерелом поширення інформації на необмежену кількість користувачів. Особиста сторінка відповідача є сторінкою з публічним доступом і з перевіреним профілем. Факт поширення інформації підтверджується і висновком експертного дослідження № 001-УКЮ/17 від 24.07.2017 р. Поширена інформація стосується саме позивача, оскільки відповідач використовує графічне позначення компанії - 1+1. Компанія є єдиною юридичною особою, яка має право вести телевізійне мовлення під таким логотипом. Викладена, поширена інформація є недостовірною, оскільки позивач ніколи, в жодній програмі, що були у телеефірі не стверджував, що «500 доларів за квиток - це добра ціна, а 20 євро за такий переліт - це непосильно і непотрібно нікому», не використовував такого вислову і не намагався переконати в цьому глядачів. Інформація, в тому вигляді, в якому вона поширена в мережі інтернет не є його твердженням, щодо новини, відео сюжету або репортажу, який він міг побачити у ефірі Компанії. Інформація є повідомленням про факт, а отже підлягає спростуванню. Така інформація порушує особисті немайнові права позивача та порушує ділову репутацію Компанії, яка є однією з найстаріших, найвпливовіших та найпопулярніших телеканалів в Україні. Громадська думка щодо її ділової репутації та професійних якостей дуже висока. За останніми соціологічними опитуваннями телеканалу «1+1» довіряють 83% аудиторії - найвищий показник серед українських ЗМІ. Поширення ж ганебної інформації призвело до втрати довіри з боку телеглядачів, погіршення його ділових стосунків із партнерами, що підтверджують численні звернення останніх до позивача з вимогами надати пояснення щодо фактів, викладених у статті, кА опублікована відповідачем. Виходячи з наведеного, позивач просить суд: визнати недостовірною інформацію «недавній репортаж на 1+1, в якому українців переконували, що 500 доларів за авіаквиток - це добра ціна, а 20 євро за такий же переліт - це непосильно і непотрібно нікому», поширену ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 на особистій сторінці соціальної мережі Fecebook в мережі Інтренет за посиланням https:ІНФОРМАЦІЯ_2; зобов»язати ОСОБА_3 спростувати недостовірну інформацію шляхом публікації резолютивної частини рішення суду у даній справі на особистій сторінці соціальної мережі Fecebook, що знаходиться за інтернет - адресою: https:ІНФОРМАЦІЯ_3; стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія «1+1» моральну шкоду у розмірі 13 000,00 грн. .

В судовому засіданні 06.03.2018 року у зв»язку із набранням чинності змін до ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) за участі представників сторін вирішено питання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Сторонам роз»яснено право надати заяви по суті справи, докази на підтвердження своїх вимог і заперечень.

Представником відповідача надано відзив на позов, в якому учасник процесу зазначив наступне. З метою визначення характеру публікації та встановлення наявності або відсутності негативної, ганебної інформації щодо позивача відповідачем отримано висновок експертного дослідження за № 056/589 від 04.12.2017 р. ДП «Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України». Даний висновок свідчить про відсутність у публікації негативної інформації, ганебних висловлювань та висловлювань, що завдають шкоди діловій репутації позивача. Також зазначено про те, що висловлювання відповідача є оціночним судженням. Відповідач вважає, що відсутній юридичний склад правопорушення, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Відповідач висловив свої погляди, що жодним чином не вплинуло на ділову репутацію телеканалу, такі докази відсутні.

В подальшому, в судовому засіданні, представником відповідача повідомлено про те, що спірна публікація стосується сюжету передачі, що транслювалась позивачем «ІНФОРМАЦІЯ_4» в якому йшла мова про українську владу, яка намагається здешевити перельоти для громадян шляхом залучення авіаперевізників, що працюють за моделлю «лоукост».

В свою чергу, представником позивача вказано, що після перегляду сюжету «ІНФОРМАЦІЯ_4» можна зробити висновки, що представник ОСОБА_3 вдається до перекручування фактів, і надає пояснення, які не стосуються змісту викладеного у сюжеті.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені вимоги, просив задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні вимог в повному обсязі.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані сторонами докази та надавши їм належну оцінку, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Встановлено і не заперечується представником відповідача, що в мережі Інтернет, а саме на особистій сторінці соціальної мережі Fecebook ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 розмістив публікацію де, зокрема, зазначив: «нагадало мені недавній репортаж на 1+1, в якому українців переконували, що 500 доларів за авіаквиток - це добра ціна, а 20 євро за такий же переліт - це непосильно і непотрібно нікому».

Як повідомив представник ОСОБА_3 відповідач мав на увазі репортаж який був в ефірі телеканалу «1+1» - «ІНФОРМАЦІЯ_4» щодо авіакомпаній, які працюють за моделлю «лоукост».

Згідно по положень ст.. 200 ЦК України Інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ст.. 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Положеннями ст. 277 ЦК України визначено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

В свою чергу положеннями ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації.

З огляду на приписи ст. 91 ЦК України щодо належності юридичній собі таких же прав і обов»язків як і фізичній особі, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині, свідчить про поширення права на спростування недостовірної інформації, повагу та недоторканість ділової репутації.

Представник ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія «1+1» зазначає, що публікація відповідача містить в собі інформацію, яка є недостовірною та підлягає спростуванню. Крім того, розповсюдження такої інформації було на шкоду діловій репутації позивача, а тому відповідач має нести відповідальність шляхом відшкодування моральної шкоди у розмірі зазначеному в позові.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

В своїй постанові № 1 від 27.02.2009 р. Пленум Верховного суду України в п. 18 також роз'яснив, зо згідно з положеннями статті 277 ЦК ( 435-15 ) і статті 10 ЦПК ( 1618-15 ) обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації.

Виходячи з вищенаведеного, суд під час розгляду по суті справ такої категорії має встановлювати, чи наявен юридичний склад правопорушення, чи є поширена інформація такою, що підлягає спростуванню та чи наявні порушення ділової репутації про захист якої йдеться.

Під час розгляду справи було встановлено, що інформація, спростування якої вимагається була поширена відповідачем ОСОБА_3 в мережі Інтернет в соціальній мережі Fecebook, отже доведена до відома необмеженій кількості осіб і стосується ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія «1+1».

Разом з тим, приймаючи рішення по суті спору, суд має зазначити про застосування положень цивільного процесуального законодавства щодо змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства.

Так приписами ч.ч 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Стороною відповідача надано висновок експертного дослідження № 056/589 від 04.12.2017 р. складений ДП «Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України», складений після проведення дослідження за клопотанням представника ОСОБА_3 текстового матеріалу, оприлюдненого у соціальній мережі Фейсбук з кодом доступу https:ІНФОРМАЦІЯ_2.

Як бачається з зазначеного висновку текстовий матеріал, наданий для експертного дослідження, не містить негативної інформації про осбу, позначену в тексті як «1+1»; інформацію про особу, позначено як «1+1», в текстовому матеріалі, наданому для експертного дослідження, виражено у формі оціночного судження; текстовий матеріал, наданий для експертного дослідження, не містить висловлювань, які є ганебними щодо особи, позначеної в тексті як «1+1»; з позиції лінгвістичної кваліфікації є підстави стверджувати, що текстовий матеріал, наданий для експертного дослідження, не містить висловлювань, які завдають шкоди діловій репутації особи, позначеної в тексті як «1+1».

Пленум Верховного Суду України у вищезазначеній постанові наголосив - вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України "Про інформацію" ( 2657-12 ) оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості (п. 19).

Таку позицію замає і Європейський суд справ людини. Як зазначено в рішення у справі «Лінгенса проти Австрії» - слід розмежовувати факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна.

Крім того, Європейський суд з прав людини виловив у рішення по справі «Бодрожич та Вуїін проти Сербії» наступну позицію - свобода вираження поглядів, яка захищена ч. 1 ст. 10 Конвенції утворює одну із фундаментальних цінностей у демократичному суспільстві. Причому, це стосується не лише тієї «інформації» чи «ідей», які «приємно» отримувати та які не є образливими. А також тих, які є шокуючими чи такими, що викликають занепокоєння.

Доказування, згідно до положень ч.6 ст. 81 ЦПК України, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази, в розумінні ч. 5 ст. 81 ЦПК України, подаються сторонами та іншими учасниками справи.

При цьому за положеннями ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

В свою чергу приписами ч.ч. 1,2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Все вищенаведене, обставини встановлені під час розгляду справи свідчать про те, що відсутні підстави вважати викладене відповідачем на сторінці в соціальній мережі Fecebook, а саме: інформацію «недавній репортаж на 1+1, в якому українців переконували, що 500 доларів за авіаквиток - це добра ціна, а 20 євро за такий же переліт - це непосильно і непотрібно нікому» інформацією, яка є недостовірною та в розумінні вимог чинного законодавства підлягає спростуванню.

За приписами ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд, з урахуванням отриманих доказів приходить до висновку, що зазначене ОСОБА_3 є особистою думкою відповідача, його поглядом, оціночним судженням щодо інформації поданою позивачем у сюжеті «ІНФОРМАЦІЯ_4», а отже і не вважає за можливе задовольнити вимоги позивача щодо визнання її недостовірною та її спростування у спосіб обраний ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія «1+1».

За приписами ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

За роз»ясненнями Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (п. 3) під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Беручи до уваги, що судом під час розгляду справи не встановлено порушення прав позивача, підстави для задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди відсутні.

За приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається а сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розподіляючи судові витрати суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-5,11-13,141,196,223,258,259,263,268,352,354 ЦПК України, ст. ст. 15, 23,91,200,277 ЦК України, Законом України «Про інформацію», суд -

ВИРІШИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» до ОСОБА_3 про спростування недостовірної інформації, стягнення моральної шкоди залишити без задоволення.

Судові витрати відповідно до положень ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України не стягуються.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29.06.2018 року.

Суддя:

Джерело: ЄДРСР 75108098
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку