ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10534/18

провадження № 2-а/753/343/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2018 р. суддя Дарницького районного суду м.Києва Комаревцева Л.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративний позов ОСОБА_2 до інспектора ПП роти №1 батальйону УПП у м.Борисполі Недожій Марини Олександрівни, третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом до поліцейського роти №1 батальйону УПП у м. Борисполі Департаменту ПП Недождій М.О. про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР №229290 від 28.05.2018 щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за статтею 121-1 КУпАП та стягнення штрафу у розмірі 255 гривень за порушення п. 32.2 ПДР.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що адміністративного правопорушення ним не здійснювалось, а тому просить суд визнати дії полцейського роти №1 батальйону УПП у м. Борисполі Департаменту ПП Недождій М.О. протиправними та скасувати постанову серії БР №229290 від 28.05.2018 щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за статтею 121-1 КУпАП.

Ухвалою Дарницького районного суду м.Києва від 13.06.2018 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення осіб, у якій роз'яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

В установлений законом строк відповідач подав відзив на позов, в якому позовних вимог позивача не визнав, зазначивши, що останній дійсно вчинив інкриміноване йому порушення Правил, а тому законно підданий адміністративному стягненню у виді штрафу, в зв'язку з чим відсутні підстави для скасування постанови.

Дослідивши матеріали справи та надавши оцінку наданим сторонами доказам, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно копії постанови про накладення адміністративного стягнення, 28.05.2018 о 08 год. 30 хв. водій ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1, за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, номери агрегатів шасі двигуна якого не відповідають записам в реєстраційних документах (НОМЕР_3), чим порушив п. 32.2 ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 та скоїв адміністративне правопорушення, за яке статтею 121-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність. Внаслідок чого, ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності, шляхом накладення на нього штрафу в розмірі 255 грн.

Для оцінювання рішень, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди на підставі ч.3 ст.2 КАС України повинні перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, як зазначає Пленум Вищого адміністративного суду у постанові від 06.03.2008 №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ», підставами для визнання будь-якого акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (ст. 68 Конституції України).

Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, шо діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративне правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення (ст. 8 КУпАП).

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність ( ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.

Відповідно до пункту 1.1 ПДР ці правила відповідно до Закону України «Пре дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з пунктом 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 32.2 ПДР України забороняється, у тому числі в умовах спеціалізованих підприємств, як займаються ремонтом і технічним обслуговуванням транспортних засобів, внесенні змін в ідентифікаційні номери і номерні таблички кузова чи шасі (рами), двигуні транспортного засобу, а також їх знищення (перенесення, закріплення, відновленні тощо) без попереднього узгодження з органами Національної поліції.

Відповідно до Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх марок і моделей причепів, напівпричепів та мотоколясок транспортні засоби із знищеними фальсифікованими або підробленими ідентифікаційними номерами вузлів і агрегатів реєстрації, перереєстрації та зняттю з обліку (крім вибракування) не підлягають. Заміна таких вузлів і агрегатів на нові дозволяється за наявності повідомлення органу Національної поліції про те, що транспортний засіб у розшуку в зв'язку з незаконним заволодінням не перебуває.

Якщо органом Національної поліції буде встановлено, що ідентифікаційні номери кузова (рами) транспортного засобу підроблені після незаконного заволодіння, на підставі підтверджуючого висновку органу Національної поліції, уповноваженим підрозділом Національної поліції виноситься аргументований висновок про подальшу експлуатацію цього транспортного засобу і вносяться відповідні позначки в реєстраційні документи.

Поліцейський після зупинки транспортного засобу проворить його перевірку по інформаційно-пошукових базах: чи не перебуває т.з. у розшуку, чи не є учасником ДТП зі зниклими, а також перевіряється свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на оригінальність та відповідність транспортному засобу.

Під час перевірки транспортного засобу позивача по базі «НАІС» поліцейський встановив, що: 16.05.2015 автомобіль «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1 пройшов перереєстрацію на нового власника за довідкою-рахунком, а саме на ОСОБА_2 На підставі перереєстрації було видане свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, що вбачається із наданого відповідачем витягу по базі «НАІС».

Крім того, згідно данних пошуку права на реєстрацію ТЗ для фізичної особи від 26.06.2018 року вбачається, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 здане в архів..

Також, згідно наданих відповідачем данних по базі «НАІС» встановлено, що автомобіль «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 пройшов перереєстрацію на нового власника за договором купівлі-продажу, а саме - ОСОБА_4 На підставі перереєстрації було видане свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4.

Отже, на підставі договору купівлі-продажу №1842/572 від 18.03.2016 автомобіль «Volkswagen Passat» синього кольору номер двигуна НОМЕР_2 вибув з володіння ОСОБА_2 та став власністю ОСОБА_4

Крім того, судом встановлено, що на номерний знак автомобіля позивача з 24.03.2016 згідно бази «НАІС» державний номерний знак НОМЕР_1 належить транспортному засобу Mitsubishi Lancer .

Аналізуючи висновок експертного дослідження №11 від 24.01.2018, який надав позивач, слід зазначити наступне.

З вихідних даних експертизи вбачається, що досліджувався автомобіль іншої моделі, іншого кольору та з іншим номером двигуна.

Згідно вказаного висновку, на експертне дослідження було надано автомобіль «Volkswagen Passat», фіолетового кольору, двигун НОМЕР_5, тоді як згідно даних свідоцтва про реєстрацію ТЗ позивачу належить автомобіль «Volkswagen Passat» 1.9 D, синього кольору, двигун НОМЕР_2.

На підставі викладеного, висновок експертного дослідження №11 від 24.01.2018 не можна вважати належним та допустимим доказом, адже досліджуваний автомобіль немає ніякого відношення до транспортного засобу позивача.

Відповідно до ст.121-1 КУпАП експлуатація водіями транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені або підроблені, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, відповідно до п.5 ст.213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Згідно ч.2 ст.214 цього Кодексу органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, віднесені цим Кодексом до їх відання.

Статтею 217 КУпАП передбачено, що посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.

Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у пунктах 2, 5 ст.213 КУпАП, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема, у разі якщо водій порушив правила дорожнього руху (ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію»).

Положеннями ст.222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху (в тому числі визначені статтею 121-1 Кодексу).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Статтею 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У випадках, передбачених ч. 1 та 2 ст. 258 КУпАП, посадовими особами Національної поліції на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення (ч. 5 ст. 258 КУпАП).

Відповідно до статті 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, розглядаючи дану адміністративну справу, інспектор діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.

Крім того слід зауважити, що відповідно до статей 72-74, 77 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право прийняти одне з передбачених ч.3 ст.286 КАС України рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 2,7-12, 14, 20, 72, 241-243, 246, 250, 293 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_2 до інспектора ПП роти №1 батальйону УПП у м.Борисполі Недожій Марини Олександрівни, третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Київського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 03.07.2018 року.

Суддя Л.В. Комаревцева