Справа : 431/3162/18

Провадження: 2-о/431/1040/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2018 року Старобільський районний суд Луганської області

В складі: головуючого – судді Ткач О.В.,

за участю секретаря с/з: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа Старобільський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _2 звернулася до суду із заявою про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України. В обґрунтування своєї заяви посилається на те, що вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 та 22.11.2017 року в м. Луганськ, що знаходиться на тимчасово окупованій території України, народила дитину – дівчинку. На підтвердження чого було видане медичне свідоцтво про народження, яке не є дійсним на території України. У зв’язку з чим просить суд винести рішення, яким встановити факт народження дитини.

У судове засідання заявник ОСОБА_2 не з’явилася, у заяві просила розглянути справу у її відсутність та відсутність її представника ОСОБА_4

Представник заінтересованої особи Старобільського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області в судове засідання не з’явився, надав суду письмову заяву про згоду із задоволенням заяви ОСОБА_2 про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази по справі, перевіривши наведені в заяві доводи, суд вважає заяву обґрунтованою і такою, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ксерокопії паспорту громадянина України (а.с. 4-7) ОСОБА_2 народилась 28.02.1990 року, уродженка м. Алчевськ Луганської області, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ксерокопії паспорту громадянина України (а.с. 9-12) ОСОБА_3 народився 14.04.1985 року, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб (а.с. 13), актовий запис № 284 від 14 липня 2012 року, місце реєстрації: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Алчевського міського управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі.

З наданого суду копії медичного свідоцтва про народження № 1019 від 22.11.2017 р. (а.с. 14-15) вбачається, що ОСОБА_2 22.11.2017 року на тимчасово окупованій території України у м. Луганськ народила при одноплідних родах, першу дитину – дівчинку.

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 р. №595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей», встановлено, що міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям забезпечити до 1 грудня 2014 р. переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Переміщення здійснюється лише тих бюджетних установ, підприємств та організацій, що у разі зміни місцезнаходження зможуть забезпечити провадження своєї діяльності.

Розпорядженням КМУ № 1085-р від 07.11.2014 р. затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до якого включено у т.ч. м. Луганськ.

За загальним правилом документи, видані органами, їх посадовими та службовими особами на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, їх акти (рішення, документи) є недійсними і не створюють правових наслідків.

Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлює обов'язковість прецедентів Європейського суду для національних судів України та впроваджує в українське судочинство практику європейських стандартів прав людини. Згідно ст.17 вказаного Закону суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Оцінюючи вказану копію медичного свідоцтва про народження, видане установою на тимчасово окупованій території України, суд враховує практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), зокрема висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Відповідно до ч. 2 ст. 317 ЦПК України справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Згідно ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження для реалізації особистих немайнових та майнових прав заявника, суд вважає, що надана заявником копія медичного свідоцтва про народження № 1019 від 22.11.2017 р. (а.с. 14-15) є підтвердженням того, що дійсно ОСОБА_2 22.11.2017 року на тимчасово окупованій території України у м. Луганськ народила при одноплідних родах, першу дитину – дівчинку.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 145-147 СК України, ст.ст. 12-13, 259, 263-265, п. 7 ч. 1 ст. 315, 317, ч. 2 ст. 319 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_2, заінтересована особа Старобільський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України - задовольнити повністю.

Встановити факт народження в певний час, а саме, що ОСОБА_2 (громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженка м. Алчевськ Луганської області, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) знаходячись в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 (громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3) народила 22.11.2017 р. при одноплідних пологах першу дитину – дівчинку у м. Луганськ, яку назвали – ОСОБА_5; підстава запису відомостей про батька – шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Алчевського міського управління юстиції у Луганській області, актовий запис № 284 від 14 липня 2012 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суддя О.В. Ткач