РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року Справа № 414/1286/18

Провадження № 2-а/414/31/2018

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Безкровного І.Г.,

за участю секретаря с/з ОСОБА_1,

позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до поліцейського роти № 2 взводу № 2 батальйону УПП в Луганській області ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття справи,

ВСТАНОВИВ:

До Кремінського районного суду Луганської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до поліцейського роти № 2 взводу № 2 батальйону УПП в Луганській області ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття справи.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначив, що 10.05.2018 приблизно о 23 год. він, керуючи транспортним засобом КАМАЗ 53212 з реєстраційним номером 09768НІ, 1989 року випуску, рухався маршрутом Станиця Луганська - Кремінна з метою перевезення вантажу. На блокпосту у смт Метьолкіно м. Сєвєродонецьк Луганської області позивача було зупинено працівниками поліції для перевірки документів. ОСОБА_2 надав працівникам поліції паспорт громадянина України, товарно-транспортну накладу на вантаж, також останніми було оглянуто транспортний засіб. Звернувши увагу на завантаженість транспортного засобу, працівники поліції попросили надати їм неправомірну вигоду у розмірі 50 грн з метою безперешкодного подальшого руху позивачем за вказаним маршрутом, на що позивач їм відмовив, після чого працівниками поліції було викликано патрульну поліцію.

Прибувши на місце, працівники патрульної поліції разом з поліцейськими, які несли службу на блокпосту, почали замірювати кузов транспортного засобу позивача та вантажу за допомогою звичайної господарської металевої стрічкової рулетки невідомого походження, яка не є сертифікованим вимірювальним пристроєм, а також за допомогою автоматів, що знаходилися у правоохоронців на блокпосту.

За результатами здійснених неправомірних заходів поліцейським роти № 2 взводу № 2 батальйону УПП в Луганській області ОСОБА_3 було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 421539 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 132^{1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.}

^{Зі змісту цієї постанови вбачається, що позивач, нібито, керуючи вищевказаним транспортним засобом та рухаючись по трасі Т1306, 10.05.2018 о 22:40 год. порушив правила перевезення великогабаритного вантажу, а саме перевозив вантаж, що перевищує габарити за шириною 2,6 м без узгодження з органами Національної поліції України МВС, чим порушив вимоги п. 22.5 ПДР України.}

^{Позивач вважає зазначену постанову необґрунтованою та незаконною, оскільки центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті в Україні є Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), а отже слід констатувати перевищення повноважень з боку відповідача.}

^{Крім того, після незаконного огляду та замірів транспортного засобу позивача та вантажу, працівниками поліції було некоректно витлумачено норми ПДР України і, як наслідок, неправильно кваліфіковано діяння відповідно до норм КУпАП. Так, у п. 22.5 ПДР України йде мова про великогабаритний транспортний засіб, тобто маються на увазі габарити самого транспортного засобу, а не вантажу, у той час як ст. 1321 КУпАП встановлює відповідальність за порушення правил дорожнього проїзду саме великогабаритних транспортних засобів. В свою чергу, вимоги до габаритів вантажу встановлені у п. 22.4 ПДР України, який передбачає, що вантаж, який за шириною перевищує 0,4 м від зовнішнього краю переднього або заднього габаритного ліхтаря, повинен бути позначений відповідно до вимог підпункту «з» пункту 30.3 цих Правил.}

^{У зв’язку з цим можна зробити висновок, що законодавець встановив вимоги до габаритів транспортного засобу, що не є великогабаритним і має право рухатися автомобільними дорогами України без спеціального дозволу контролюючого органу, а саме з шириною до 2,6 метрів з допустимою похибкою у 2%, при цьому вантаж, який перевозиться на такому транспортному засобі, не повинен за шириною перевищувати 0,4 метри від зовнішнього краю переднього або заднього габаритного ліхтаря.}

^{Транспортний засіб КАМАЗ 53212 з реєстраційним номером 09768НІ за своїми технічними характеристиками норми ПДР до транспортних засобів, що не є великогабаритними, не перевищує, розмір за шириною складає 2,5 метри, при цьому вантаж, який перевозився 10.05.2018, не перевищував за шириною 0,4 метри.}

^{Таким чином, позивач просив визнати дії поліцейського роти № 2 взводу № 2 батальйону УПП в Луганській області ОСОБА_3 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності протиправними, скасувати винесену відповідачем постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 421539 від 10.05.2018 та закрити справу.}

^{Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог, зазначивши, що 10.05.2018 приблизно о 23 год. транспортний засіб КАМАЗ з реєстраційним номером 09768НІ під керуванням позивача був зупинений на блокпосту у смт Метьолкіно м. Сєвєродонецьк Луганської області працівниками поліції для перевірки документів. Не виявивши будь-яких порушень з боку позивача, працівники поліції почали вимагати в нього грошову винагороду в розмірі 50 грн. Після того, як позивач відмовився дати їм неправомірну вигоду, ці працівники поліції викликали патрульну поліцію. Після приїзду на місце працівники патрульної поліції почали здійснювати заміри транспортного засобу та вантажа позивача за допомогою металевої господарської несертифікованої рулетки та автоматів, з якими чергували працівники поліції на блокпосту. В той же час, таке вимірювання має проводитися працівниками Укртрансбезпеки у спеціально обладнаному місці. В результаті працівниками поліції була винесена незаконна, на думку позивача, постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності, яку він отримав поштою 23.05.2018.}

^{Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно з яким ухвала про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та доданими до неї документами відповідачем були отримані ще 12.06.2018. При цьому про причини неявки відповідач суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань від нього не надійшло, відзиву на позов він також не подав.}

^{Суд, заслухавши позивача, повно, всебічно та об’єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням всі надані докази як окремо, так і в їх сукупності, дійшов наступних висновків.}

^{Судом встановлено, що відповідно до постанови серії АР № 421539 від 10 травня 2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, водій ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом КАМАЗ 53212 з реєстраційним номером 09768НІ, порушив правила перевезення великогабаритного вантажу, а саме перевозив вантаж, габарити якого за шириною перевищують 2.6 м без узгодження з органами Національної поліції України МВС, чим порушив п. 22.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 1321 Кодексу України про адміністративні правопорушення, внаслідок чого поліцейським роти № 2 взводу № 2 батальйону УПП в Луганській області рядовим поліції ОСОБА_3 була винесена вказана постанова, за якою на ОСОБА_2 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн (а.с. 9).}

^{Згідно з пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи наведених останнім доводів.}

^{Статтею 33 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що рух транспортних засобів, навантажень на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.}

^{Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.}

^{Пунктом 1.10 ПДР України визначено, що габаритно-ваговий контроль – це перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.}

^{Згідно з пп. 2, 7 п. 15 Постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» № 879 від 27.06.2007 місце здійснення габаритно-вагового контролю являється спеціально облаштоване місце розташування стаціонарних або пересувних пунктів габаритно-вагового контролю. Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.}

^{Відповідно до пп. 8, 9 п. 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю – це позначене відповідними дорожніми знаками та розташоване поблизу проїзної частини дороги відокремлене місце для здійснення контролю навантаження на вісь (осі) транспортних засобів, загальна маса та/або габарити яких перевищують установлені параметри, де розташовані спеціальні службові приміщення, споруди з вимірювальним і зважувальним обладнання, а також майданчики для зберігання вантажів та стоянки транспортних засобів. Пересувний пункт габаритно-вагового контролю – це спеціальний транспортний засіб, обладнаний вимірювальною технікою для здійснення контролю. Ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами. Місце здійснення габаритно-вагового контролю позначається відповідними тимчасовими дорожніми знаками.}

^{Згідно з п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» № 879 від 27.06.2007 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.}

^{Пунктом 2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001, визначено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху України.}

^{Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги — 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах — 4,35 м), за довжиною — 22 м (для маршрутних транспортних засобів — 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів — понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах — до 46 т), навантаження на одиночну вісь — 11 т (для автобусів, тролейбусів — 11,5 т), здвоєні осі — 16 т, строєні — 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь — 11 т, здвоєні осі — 18 т, строєні — 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.}

^{Відповідальність за статтею 1321 КУпАП настає за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.}

^{Отже, для притягнення особи за порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху України необхідно встановити факт переміщення транспортним засобом, зокрема у даному випадку, великогабаритного вантажу.}

^{Системний аналіз Правил дорожнього руху України та Постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» № 879 від 27.06.2007 свідчить про те, що даний факт підлягає доведенню шляхом здійснення габаритно-вагового контролю, який регламентовано Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007.}

^{Пунктами 6, 12, 18 вказаного Порядку визначено, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів. Вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія – міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.}

^{Висновок про великогабаритність вантажу відповідачем було зроблено шляхом візуального огляду вантажу без його вимірювання у передбаченому законом порядку, оскільки у спірній постанові відсутня будь-яка інформація стосовно фактичних габаритів вантажу, який перевозився, що підтверджувало б наявність вини позивача та свідчило про факт скоєння ним адміністративного правопорушення, у зв’язку з недотриманням позивачем вимог інкримінованого йому порушення п. 22.5 ПДР України, якими встановлені правила дорожнього перевезення вантажів щодо їх габаритів, навантаження на вісь транспортного засобу та, як наслідок підстав для отримання документації, відповідно до вимог спеціальних правил.}

^{Крім того, відповідно до пункту 18 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.}

^{З диспозиції постанови відповідача не вбачається, якими саме доказами керувався відповідач, обґрунтовуючи винуватість позивача у вчиненні правопорушення. З оскаржуваної постанови не вбачається, чи знаходився на ділянці дороги, де був зупинений транспортний засіб, пункт габаритно-вагового контролю та чи був він позначений відповідними тимчасовими дорожніми знаками. Зі змісту постанови незрозуміло, на підставі чого було встановлено негабаритний вантаж та як здійснювався габаритно-ваговий контроль транспортного засобу. Суд вважає, що у даному випадку не доведений склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 1321 КУпАП.}

^{Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в рамках повноважень і в спосіб передбачений Конституцією України та Законами України.}

^{Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.}

^{Однак у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази провини правопорушника, окрім постанови про адміністративне правопорушення, що розцінюється судом як односторонність та неповнота при складанні вищевказаної постанови.}

^{За змістом п. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.}

^{Однак відповідач, отримавши судову повістку і матеріали адміністративного позову, ознайомившись з їх змістом, не з’явився в суд і не довів правомірність своїх дій, не надав будь-яких доказів чи навіть відзиву на позовну заяву, а тому суд вважає, що відповідач своєю пасивною поведінкою щодо реалізації наданих йому процесуальних прав фактично висловив мовчазну згоду з вимогами позивача.}

^{Згідно зі статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.}

^{З огляду на вищевикладене та встановлені у справі обставини, суд вважає, що стороною відповідача не доведено правомірності винесення оскаржуваної постанови, оскільки викладені у ній факти належними та допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, які в даному випадку кореспондують з Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007, не підтверджені, а наведені у постанові відповідача висновки щодо переміщення позивачем великогабаритного вантажу мають розцінюватися не інакше, як припущення, що в силу ст. 62 Конституції України є неприпустимим.}

^{Крім того, пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001, встановлено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданого перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.}

^{При цьому у п. 25 цих Правил визначено, що забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред’являтися на вимогу уповноважених осіб.}

^{Аналогічні приписи містить Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007, у п. 22 якого наголошується, що у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 2652 Кодексу України про адміністративні правопорушення.}

^{Водночас згідно зі ст. 2652 КУпАП, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене статтею ст. 1321 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.}

В даному ж випадку транспортний засіб позивача не був затриманий відповідачем та після винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності позивач продовжив рух.

З даного приводу суд зазначає, що у відповідності до вищевикладених положень підзаконних нормативно-правових актів відповідач мав би затримати транспортний засіб позивача, тим не менш, всупереч таким вимогам, відповідач у справі жодних дій щодо затримання даного транспортного засобу не вчинив.

За таких обставин, відповідачем не було вжито всіх заходів для повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином, встановлені судом обставини у їх сукупності свідчать про те, що оскаржувана постанова є протиправною. Зважаючи на викладене, суд вважає, що постанова, яку оскаржує позивач, підлягає скасуванню із закриттям відповідної справи про адміністративне правопорушення.

Що стосується позовних вимог в частині визнання неправомірними дій відповідача, то суд вважає, що у їх задоволенні слід відмовити, оскільки на права позивача впливає тільки постанова як рішення суб’єкта владних повноважень, яке у зв’язку із його неправомірністю суд і скасовує, в той же час визнання дій щодо винесення цієї постанови неправомірними в даному випадку правового значення для прав і обов’язків позивача не має. Суд зазначає, що в даному випадку, з огляду на положення ст. 286 КАС України, належним та ефективним способом захисту прав позивача є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72-77, 79, 229, 241-246, 286 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до поліцейського роти № 2 взводу № 2 батальйону УПП в Луганській області ОСОБА_3 (місцезнаходження: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Штейгерська, 8) про визнання дій протиправними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття справи – задовольнити частково.

Скасувати постанову серії АР № 421539, винесену 10 травня 2018 року поліцейським роти № 2 взводу № 2 батальйону УПП в Луганській області ОСОБА_3 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за ст. 132^{1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень, а відповідну справу про адміністративне правопорушення – закрити.}

^{У задоволенні позовних вимог в частині визнання дій відповідача протиправними – відмовити.}

^{Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.}

^{Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду через Кремінський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.}

Суддя І.Г. Безкровний