ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року м.Суми

Справа №587/2638/17

Номер провадження 22-ц/788/1095/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

сторони:

позивач - Сумська місцева прокуратура, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області,

відповідачі - Шпилівська сільська рада Сумського району Сумської області, ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщення Апеляційного суду Сумської області в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Сумської місцевої прокуратури

на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 16 травня 2018 року, постановлену у складі судді Дашутіна І.В., в приміщенні Сумського районного суду Сумської області,-

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

18 вересня 2017 року Сумська місцева прокуратура звернулась до суду з позовом, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, до Шпилівської сільської ради Сумського району Сумської області, ОСОБА_1 про скасування рішення та державного акту на право власності на земельну ділянку. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що рішенням Шпилівської сільської ради Сумського району Сумської області від 20 липня 2010 року надано ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку, площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1. Посилається на те, що вказане рішення було прийняте з порушенням вимог ст.ст. 38. 39 ЗК України, ст.ст. 1, 5, 8, 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. ч. 2, 4 ст. 48 Закону України «Про охорону земель», ст.ст. 17, 21 Закону України «Про охорону містобудування», а тому просить визнати незаконним та скасувати рішення Шпилівської сільської ради від 20 липня 2010 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр.. ОСОБА_2. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, що посвідчує право власності на земельні ділянки» в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянки ОСОБА_1; скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2, що посвідчує право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, виданий 30 грудня 2010 року відділом Держкомзему у Сумському районі Сумської області; зобов'язати ОСОБА_1 повернути вказану земельну ділянку.

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 16 травня 2018 року позовну заяву Сумської місцевої прокуратури, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі Сумська місцева прокуратура, посилаючись на порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу суду скасувати справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

При цьому вказує на те, що судом першої інстанції при постановленні ухвали не було взято до уваги те, що в позовній заяві було належним чином обґрунтовано підстави для представництва інтересів держави, а також зазначено орган в інтересах якого заявлено позов. Зазначає, що спірне рішення винесено Шпилівською сільською радою ще 20 липня 2010 року, проте Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області, з моменту наділення його контрольними повноваженнями, жодних заходів на усунення порушень чинного законодавства під час розпорядженнями землями комунальної власності не вжито.

Головне управління Держгеокадастру у Сумській області у своїх письмових поясненнях, погоджується з доводами апеляційної скарги та просить її задовольнити, оскільки вбачаються порушення інтересів держави, а управління не мало підстав, передбачених нормами чинного законодавства, для проведення перевірок, а тому самостійне не може звернутись з відповідним позовом.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника прокуратури Сумської області Мороз А.В., яка підтримала апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу та залишаючи позов на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що прокурором не надано доказів на підтвердження того, що державний орган в інтересах якого подано позов, не має змоги самостійно звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів, чи докази звернення до прокуратури з клопотанням про представництво їх інтересів. Твердження прокурора про відсутність органу, уповноваженого на виконання функцій розпорядника земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності та здійснення державного контролю в цій сфері є помилковими та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 2 статті 45 ЦПК України (в редакції, яка діяла станом на 18 вересня 2017 року) встановлено, що з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Прокурор, який звертається до суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України «Про прокуратуру». Для представництва інтересів громадянина в суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 121 цього Кодексу.

У відповідності до приписів ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, судом першої інстанції положення статті 121 ЦПК до позовної заяви прокурора не було застосовано. Провадження у справі відкрито 19 вересня 2017 року. Тобто судом фактично було підтверджено підстави для представництва прокурора в даній справі. Розгляд справи з часу відкриття провадження постійно відкладався судом у зв'язку з участю головуючого у розгляді інших справ, перебуванням у відрядженні та у відпустці. Тобто з матеріалів справи вбачається, що суд порушив строки розгляду даної цивільної справи та не вирішивши спір по суті, безпідставно залишив позовну заяву без розгляду.

Із матеріалів справи вбачається, що позов Сумською місцевою прокуратурою було подано в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області. Підстави для представництва були мотивовані тим, що оскаржуваним рішенням Шпилівської сільської ради порушуються інтереси держави. Органом, уповноваженим державою для здійснення нагляду у частині дотримання органами місцевого самоврядування земельного законодавства та встановленого порядку набуття та реалізації права на землю є Головне управління Держгеокадастру у Сумській області. Однак, управлінням жодних заходів із 2010 року на усунення порушень чинного законодавства під час розпорядження землями комунальної власності вжито не було. Більш того, Законом України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» до 31 грудня 2017 року встановлено мораторій на проведення перевірок суб'єктів господарювання.

За змістом п.п. 30 п. 4, п.п. 3 п. 6 Положення про Головне управління Держгеокадастру в Сумській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17 листопада 2016 року за №308, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Посадові особи Головного управління в межах своїх повноважень мають право звертатись до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісового виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк використання яких закінчився.

Статтею 2 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено до 31 грудня 2018 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Таким чином, на час звернення заступника керівника Сумської місцевої прокуратури із позовом Головне управління Держгеокадастру у Сумській області позбавлено можливості здійснювати державний нагляд за дотриманням органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити також, що Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повністю підтримало позовну заяву, подану Сумською місцевою прокуратурою.

Крім того судом першої інстанції не враховано, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи. Зазначена підстава стосується випадку, коли позовна заява, подана від імені заінтересованої особи представником, який не має повноважень на ведення справи у суді (відсутні правовстановлюючі документи, що їх підтверджують), а тому така позовна заява не може породжувати юридичних наслідків і у зв'язку з цим підлягає залишенню без розгляду. Тобто з зазначених судом першої інстанції мотивів залишення позову прокурора на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, є помилковим. В даному випадку, розглянувши справу, суд повинен був вирішити позов прокурора по суті.

Отже, оскаржувану ухвалу не можна визнати законною, у зв'язку із чим вона підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 6; 379 ч. 1 п. 4, 381-382 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Сумської місцевої прокуратури задовольнити.

Ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 16 травня 2018 року в даній справі скасувати, а справу за позовом Сумської місцевої прокуратури, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Сумській області, до Шпилівської сільської ради Сумського району Сумської області, ОСОБА_1 про скасування рішення та свідоцтва про право власності на земельну ділянку, направити для продовження розгляду до Сумського районного суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: Т.А. Левченко

Судді: О.Ю. Кононенко

С.С.Ткачук