Справа № 603/213/18

Провадження № 3/603/120/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" липня 2018 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді: Іванчук В. М.

при секретарі: Сандалюка О.В.

за участі особи, яка притягається

до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1,

представника-адвоката: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Монастириського відділення поліції Теребовлянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, тимчасово не працює,

- за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 06.04.2018 року о 08 год. 50 хв. на автодорозі Івано-Франківськ – Бучач – Тернопіль км 37 + 222 м, керуючи транспортним засобом марки Opel Vivaro, д.н.з. НОМЕР_1, порушив правила обгону, а саме здійснюючи обгін автомобіля НОМЕР_2 на перехресті доріг, перетнувши при цьому суцільну лінію розмітки 1.1, будучи неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого допустив зіткнення із автомобілем марки ВАЗ 2121, у результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.п. 2.3 (б), 14.6 (а), 12.1 Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав та суду пояснив, що автомобіль, який рухався попереду різко повернув вліво, внаслідок чого він не міг уникнути зіткнення. На підтвердження зазначених доводів ОСОБА_1 додав копію висновку №2197 комісійного експертного автотехнічного дослідження по заяві ОСОБА_1 від 26.06.2018 року, Львівського науково дослідного інституту судових експертиз.

Представник-адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначені доводи ОСОБА_1 підтримала, вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, дослідивши матеріали адміністративної справи та заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає у випадку порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Пунктом 13.3 ПДР України, зазначено, що під час обгону, випередження, об’їзду перешкоди чи зустрічного роз’їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху. Відповідно до 14.6. А обгін забороняється на перехресті.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 №545589 від 06.04.2018 року, вбачається, що ОСОБА_1 06.04.2018 року о 08 год. 50 хв. на автодорозі Івано-Франківськ – Бучач – Тернопіль км 37 + 222 м, керуючи транспортним засобом марки Opel Vivaro, д.н.з. НОМЕР_1, порушив правила обгону, а саме здійснюючи обгін автомобіля НОМЕР_2 на перехресті доріг, перетнувши при цьому суцільну лінію розмітки 1.1, будучи неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого допустив зіткнення із автомобілем марки ВАЗ 2121, у результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.п. 2.3 (б), 14.6 (а), 12.1 Правил дорожнього руху.

На стпростування зазначених обставин, ОСОБА_1 надав суду копію висновку №2197 комісійного експертного автотехнічного дослідження по заяві ОСОБА_1 від 26.06.2018 року, Львівського науково дослідного інституту судових експертиз, з якого вбачається, що у заданій дорожній ситуації водій автомобіля «ВАЗ-2121 » білого кольору повинен був, з технічної точки зору, керуватися вимогами п.п. 1.5 1.10 (в частині значення терміну «дати дорогу» ) ; 2.3 (підпунктів «б» «д») ; 9.2 (підпункту «б»); 9.4; 10.1 та 14.3 ПДР України, у відповідності до яких вказаний водій завчасно перед початком маневру повороту ліворуч повинен був увімкнути лівий світловий покажчик повороту, переконатися у безпеці виконання вказаного маневру та не перешкоджати маневру обгону , який виконував автомобіль «Опель Віваро » р.н. НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_1

При цьому, як вбачається з дослідженого всудовому засіданні відеозапису з камери відео – реєстратора автомобіля Opel Vivaro, водій ОСОБА_1 здійснював маневр обгону перетнувши пр ицьому суцільну лінію дорожньої розмітки на перехресті, що стало наслідком даної ДТП.

Зазначені обставини підтверджуються схемою наслідків дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 06.04.2018 року о 08 год. 50 хв., зворотній бік якої містить перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортних засобів;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 06.04.2018 року, з яких убачається, що при повороті ліворуч, увімкнувши показник лівого повороту, у задню сторону його автомобіля в’їхав ОСОБА_1, чим спричинив його транспортному засобу механічні пошкодження.

Таким чином, суд критично оцінює висновок №2197 комісійного експертного автотехнічного дослідження по заяві ОСОБА_1 від 26.06.2018 року, оскільки зазначеним висновком лише констатовано той факт, що при заданих вихідних даних, тобто після початку маневру обгону, водій ОСОБА_1 не мав технічної можливості шляхом своєчасного застосування гальмування зупинити керований автомобіль до місця зіткнення з автомобілем «ВАЗ-2121» білого кольору.

Крім того, висновок експерта про те, що причиною настання даної ДТП , з технічної точки зору, є невідповідність дій водія «ВАЗ-2121 » білого кольору вимогам п.п. 1.5 1.10 (в частині значення терміну «дати дорогу»), не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки з дослідженого в судовому засіданні відеозапису з камери відео – реєстратора автомобіля Opel Vivaro вбачається, що водій ОСОБА_1 здійснюючи маневр обгону попутнього транспортного засобу, при цьому перетнувши суцільну лінію дорожньої розмітки перед перехрестям, допустив зіткнення із транспортним засобом марки «ВАЗ-2121 », який в той момент здійснював маневр повороту із включеним лівим показчиком повороту та рухався в попутньому напрямку.

В даному випадку, порушення ОСОБА_1 п.п. 2.3 (б), 14.6 (а), 12.1, 13.3 Правил дорожнього руху перебуває в причинно-наслідковому звязку із даною дорожньо транспортної пригодою.

Також суд критично оцінює паказання ОСОБА_1 надані ним в судовому засіданні, та вважає їх способом захисту та намаганням уникнути відповідальності, оскільки вони повністю спростовуються сукупністю інших досліджених судом доказів.

Так, відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Таким чином, аналізуючи матеріали справи, суд приходить до переконання про наявність в матеріалах справи належних, достатніх і переконливих доказів, які б, поза розумним сумнівом, підтверджували, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, тому вважаю за доцільне ОСОБА_1 піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу.

Призначаючи покарання, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

У відповідності до ст. 40-1 КУпАП слід стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 352,40 грн.

Керуючись ст.ст. 124, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА _4 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. в доход держави.

Стягнути із ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області.

Суддя

ОСОБА_5