АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

факс: 284-15-77, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження Головуючий у 1-й інстанції - Декаленко В.С.

№22-ц/796/5761/2018 Доповідач - Українець Л.Д.

Справа №758/10861/15-ц

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі:

судді-доповідача УкраїнецьЛ.Д.

суддів Оніщука М.І.

Шебуєвої В.А.,

за участю секретаря Федорчук Я.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, поданою представником ОСОБА_4 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_5 до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання права користування квартирою,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2015 року ОСОБА_5 звернулася в суд з позовомдо Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання права користування квартирою.

Свої вимоги мотивувала тим, що 20.12.2007 року генеральним директором КП «Поділ-Житло» їй, як працівнику житлово-комунальної сфери, було надано в користування квартиру АДРЕСА_1

Зазначала, що на той час КП «Поділ-Житло» здійснювало управління житловим фондом, а всі будинки комунальної власності Подільського району перебували в оперативному управлінні(господарському віданні) цього підприємства, відповідно це комунальне підприємство мало повноваження щодо розпорядження цим житловим фондом.

Починаючи з 20.12.2007 року вона законно отримала в користування та користується спірною квартирою, проте відповідач не видав їй ордер на підставі зазначеного рішення про надання житлового приміщення та не уклав з нею договору найму.

Ураховуючи наведене просила суд визнати за нею право користування квартирою АДРЕСА_1

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2015 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_5 право користування квартирою АДРЕСА_1

Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Зазначає, що судом невірно зроблено висновок, що не видаючи ордер на жиле приміщення, Подільська районна в місті Києві районна адміністрація порушила право позивача на житло.

Вважає, що позивач самоправно зайняла жиле приміщення, оскільки наказ Генерального директора КП «Поділ-Житло» не є підставою для вселення в жиле приміщення.

Зауважує, що в спірній квартирі зареєстрована вона та її син ОСОБА_6.

Подільська районна в місті Києві державна адміністрація не могла не знати щодо існування права користування жилим приміщенням за ОСОБА_3 та ОСОБА_7

Крім того, вона та її син не визнавалися такими, що втратили право користування жилим приміщенням.

Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано апеляційний суд міста Києва та утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.

У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом міста Києва.

ОСОБА_5 в судове засідання не з&quО.;явилася, про час та місце розгляду справи судом повідомлена, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення їй поштового відправлення 26.06.2018 року.

Подільська районна в місті Києві державна адміністрація направила в суд клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_3 та її представника, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 20.12.2007 року Наказом Генерального директора КП «Поділ-Житло» № 61, у зв'язку з виробничою необхідністю надано дозвіл на тимчасове заселення ОСОБА_5 та дозволено користуватися квартирою АДРЕСА_1

Звертаючись в суд з позовом про визнання права користування квартирою, ОСОБА_5 посилалася на те, що починаючи з 20.12.2007 року вона законно отримала в користування та користується спірною квартирою, проте відповідач не видав їй ордер на підставі зазначеного рішення про надання житлового приміщення та не уклав з нею договору найму.

У позовній заяві ОСОБА_5 зазначала, що АДРЕСА_1 належить до комунальної власності Подільського району, перебував у господарському віданні КП «Поділ-Житло».

Просила задовольнити позов з підстав, передбачених статтями 52,58,61 ЖК (порядок надання жилих приміщень у будинках відомчого житлового фонду).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що незважаючи на законне вселення позивача до спірної квартири, відповідачем не було видано їй ордер на спірну квартиру, що в свою чергу позбавило її можливості укласти відповідний договір найму жилого приміщення. При цьому керувався окрім статей 58,61 ЖК також статтями 51,53 ЖК, які регулюють порядок надання жилих приміщень у будинках житлового фонду місцевих Рад народних депутатів, а також порядок надання жилих приміщень у будинках громадського житлового фонду.

Також суд погодився з доводами позивача про те, що саме Подільська районна в місті Києві державна адміністрація, є належним відповідачем , оскільки саме вона наділена правом видачі відповідних ордерів на жилі приміщення.

Проте з таким висновком суду погодитися неможливо з огляду на таке.

Оскаржуючи зазначене рішення суду, як особа, яка не була залучена до участі в справі, ОСОБА_3, зазначила, що вона зареєстрована в спірній квартирі з 08.07.1998 року, а її син ОСОБА_6 зареєстрований в спірній квартирі з 01.05.1989 року. На підтвердження цього апелянт надала довідки про реєстрацію місця проживання, які підтверджують факт реєстрації ОСОБА_3 та ОСОБА_6 в спірній квартирі по теперішній час.

У суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 пояснила, що вона в 2000 році була засуджена до позбавлення волі, а неповнолітнього сина забрала на виховання її мати, яка проживала за іншою адресою. Питання про визнання її та її сина такими, що втратили право користування жилим приміщенням не порушувалось і вона не визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням, не знята з реєстраційного обліку. Після звільнення з місць позбавлення волі вона не змогла вселитися в квартирі, оскільки всі її документи на квартиру залишилися в квартирі і зникли. Довгий час вона займається відновлення цих документів. Оскільки не давала згоди на вселення в квартиру ОСОБА_8 вважає, що ОСОБА_5 самовільно вселилися в спірну квартиру і в провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває на розгляді її позов про виселення ОСОБА_5 з квартири.

Відповідно ч.1 ст. 26 ЦПК України, в редакції, яка діяла на час ухвалення оскаржуваного рішення, у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Статтею 30 ЦПК України передбачено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

У справах за позовом про визнання права користування квартирою належним відповідачемє особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право користування спірним майном.

Заявляючи позов до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, позивач не переконалася, що саме Подільська районна в місті Києві державна адміністрація є належним відповідачем у даній справі, оскільки в спірній квартирі на час звернення ОСОБА_5 в суд з позовом були зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_6

ОСОБА_5 не надала суду доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6, будучи зареєстрованими в квартирі, втратили право користування цим жилим приміщенням.

У ході розгляду справи, позивачем не заявлялося клопотання про залучення осіб, які зареєстровані в квартирі до участі в справі.

Отже, суд задовольнивши позов про визнання за ОСОБА_5 права користування квартирою, не залучивши до участі в справі ОСОБА_3, порушив її право користування квартирою в якій вона зареєстрована і не визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням та не знята з реєстрації.

У силу п.4 ч.3 ст.376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Крім того, відповідно частин 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи наведене, з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 730 грн. 80 коп.

Керуючись статтями 141,367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2015 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_5 до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання права користування квартирою відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 730 грн. 80 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04 липня 2018 року.

Суддя -доповідач Л.Д. Українець

Судді М.І. Оніщук

В.А. Шебуєва