Справа № 357/13112/17

Головуючий у І інстанції Цуранов А. Ю.

Провадження № 22-ц/780/2511/18

Доповідач у 2 інстанції Березовенко Р. В.

Категорія 24

03.07.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 липня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді-

Березовенко Р.В.,

суддів:

Лівінського С.В., Олійника В.І.,

за участю секретаря

Немудрої Ю.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з додаткової відповідальністю «Експрес-Страхування» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Товариства з додаткової відповідальністю «Експрес-Страхування», третя особа - Представництво «Берлів-Хемі/А.Менаріні Україна ГмбХ» про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року позивач звернувся до відповідача про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування. Позовні вимоги мотивовано тим, що 21 липня 2016 року о 17 годині 10 хвилин в м. Біла Церква відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Шкода, д.н.з. НОМЕР_2, який належить представництву «Берлін Хемі/А. Менаріні Україна ГмбХ», під керуванням ОСОБА_7, та автомобіля Тойота, д.н.з. НОМЕР_1, який належить на праві власності позивачу, внаслідок якої зазначені автотранспортні засоби були пошкоджені.

Постановою Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_7 притягнуто до адміністративної відповідальності.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_7 застрахована у Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування», страховий поліс № АІ-7390346 від 22 липня 2015 року. Про настання страхового випадку було повідомлено страхову установу.

Оскільки сума страхового відшкодування не покриває розмір матеріальної шкоди, заподіяної позивачу наслідок пошкодження в ДТП належного йому на праві власності автомобіля, він звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» матеріальну шкоду у загальному розмірі 19 771,65 грн., яка є різницею між страховою виплатою (14 414,03грн.) та реальними збитками позивача (34 185,68 грн.), які були понесені ним для відновлення свого пошкодженого транспортного засобу, а також витрати за проведення експертизи в сумі 1000 грн.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 квітня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_5 до Товариства з додаткової відповідальністю «Експрес-Страхування», третя особа - Представництво «Берлів-Хемі/А.Менаріні Україна ГмбХ», про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з додаткової відповідальністю «Експрес-Страхування» (м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2) на користь ОСОБА_5 (АДРЕСА_1) 7 731,72 грн. матеріального збитку, 391 грн. судових витрат за проведення експертного дослідження та 250,24 грн. витрат з оплати судового збору.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ТзДВ «Експрес-Страхування» просить змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ТзДВ «Експрес-Страхування» 7 731,72 грн. матеріального збитку через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким зменшити стягнення з ТзДВ «Експрес-Страхування» до 3 048,09 грн. та змінити розподіл судових витрат.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що місцевий суд невірно застосував норми матеріального права, а саме, п. 29 Закону № 1961 та п. 7.39, 7.40 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України, в частині незастосування коефіцієнту фізичного зносу 0,33 при визначені розміру страхового відшкодування, яке підлягає виплаті за рахунок ТДВ «Експрес Страхування».

В скарзі відповідач посилається на те, що складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом та вони мали пошкодження у вигляді деформації автомобіля Тойота, та попередній власник вже відновлював автомобіль до ДТП 21 липня 2016 року. Тому є всі підстави для застосування коефіцієнту фізичного зносу відповідно до п.7.39 Методики, оскільки складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом.

Також , вважає належним, допустимим та достовірним доказом у справі лист АТ «СК «АХА Страхування» № 1790/12цв від 15.02.2017, який судом першої інстанції не враховано. Отже, стягненню з ТзДВ «Експрес-Страхування» підлягає матеріальний збиток на суму 3 048,09 грн. на підставі висновку № 253 від 22 листопада 2016 року.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження відповідачу було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, однак відзив не подавався.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним нормам права судове рішення в повній мірі не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що 21 липня 2016 року о 17 годині 10 хвилин в м. Біла Церква відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Шкода, д.н.з. НОМЕР_2, який належить представництву «Берлін Хемі/А. Менаріні Україна ГмбХ», під керуванням ОСОБА_7, та автомобіля Тойота, д.н.з. НОМЕР_1, який належить на праві власності позивачу, внаслідок якої зазначені автотранспортні засоби були пошкоджені.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2016 року ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди (а. с. 19).

Також встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_7 застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування», страховий поліс № АІ-7390346 від 22.07.2015 року.

За даним полісом ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 50 000 грн.

Позивач 25 липня 2016 року звернувся на адресу ТДВ «Експрес Страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування, на що отримав відповідь (а. с. 25, 26).

Представником страхової установи проведено огляд пошкодженого транспортного засобу Тойота, д.н.з. НОМЕР_1 та визначено розмір страхового відшкодування у сумі 14 414,03 грн., про що було повідомлено позивача (а.с. 22)

Товариством з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» 15 листопада 2016 року виплаченого позивачу страхове відшкодування у розмірі 14414,03 грн., згідно заяви про страхове відшкодування від 25 липня 2016 року, про що в зазначалось позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, позивач звертався до ТДВ «Експрес-Страхування» з заявами про обґрунтування нарахованої суми страхового відшкодування, оскільки він був не згоден з розрахунком. В зв'язку з чим, 16 листопада 2016 року ОСОБА_5 звернувся до судового експерта ОСОБА_10 з заявою про проведення експертного автотоварознавчого дослідження з метою визначення матеріального збитку заподіяного ушкодженням колісного транспортного засобу Toyota, д.н.з. НОМЕР_1, внаслідок чого 22 листопада 2016 року було складено висновок №253.

Згідно вказаного висновку та ремонтної калькуляції, вартість відновлювального ремонту автомобіля фактично становить 34 185,68 грн., з яких 7 610,77 грн. - розмір втрати товарної вартості, а 26 574,91 грн. - сам матеріальний збиток.

Відповідно до акту виконаних робіт від 22 листопада 2016 року, робота по проведенню автотоварознавчого дослідження складає 1 000 грн. (а.с. 15), що підтверджується квитанцією №111 від 26 листопада 2016 року.

Таким чином, не погоджуючись із розміром страхового відшкодування, позивач звернувся із позовом до суду, надавши звіт про визначення суми нанесеного збитку.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що до відшкодування, відповідно до норм діючого законодавства не підлягають 7 610,77 грн. - величина втрати товарної вартості та 20% ПДВ від суми матеріальної шкоди.

В цій частині рішення суду сторонами не оскаржується.

Визначаючи ж розмір матеріального збитку, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд першої інстанції виходив з того, що коефіцієнт фізичного зносу (Е) розраховується за Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом фонду Державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092. Відповідно до п. 7.38 значення Е приймається, таким що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 7 років для інших легкових автомобілів.

Враховуючи, що рік випуску транспортного засобу належного позивачу є 2011 та на момент скоєння ДТП 21 липня 2016 року строк його експлуатації не перевищував 7 років, суд першої інстанції вважав, що експертом правомірно застосовано коефіцієнт фізичного зносу 0 при розрахунку суми збитку і тому стягненню підлягає 7 731, 72 грн.

При цьому, судом першої інстанції було визнано неналежним та недопустимим доказом лист АТ «АХА Страхування» від 15.02.2017 року та не взято до уваги викладену в ньому інформацію.

Проте, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони зроблені в результаті неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Зокрема збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В силу вимог ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі ст. 22 Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 вказаного вище Закону страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілі досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на підтвердження своїх заперечень щодо розміру шкоди та доводів з приводу необхідності застосуванння коєфіціенту фізичного зносу в розмірі 0,33, як визначено у поданому позивачем Звіті, було подано лист-відповідь АТ «СК»АХА Страхування» від 15.02.2017 року (а.с. 44).

Зі змісту даного листа вбачається, що автомобіль Тойота, ідентифікаційний номер (УШ) ЛТ4ВР4К403004716, що належить позивачу раніше отримував пошкодження внаслідок подій, що сталися 30.12.11, 06.03.12, 26.03.12, 04.04.12, 13.06.12, 02.07.13.

Зокрема 26.03.12, відбувалася незначна деформація задньої лівої стійки, а внаслідок ДТП, що сталося 13.06.12 відбувалося пошкодження дверей передніх правих та порогу правого.

Отже , складові частини кузова Тойота, ідентифікаційний номер (УП4) Л7ЧВР4К403004716, зокрема лівої стійки, дверей передніх правих та порогу правого до ДТП 21.07.16 мали пошкодження у вигляді деформації та до ДТП 21.07.16 підлягали відновлювальному ремонту.

Аналізуючи акт огляду до висновку № 253 від 22.11.16 вбачається висновок, що складові частини кузова, кабіни Тойота, ідентифікаційний номер (УШ) «ГПЧВГ4К403004716, вже не мали пошкоджень внаслідок попередніх подій, тобто пошкодження, які було отримано (30.12.11, 06.03.12, 26.03.12, 04.04.12, 13.06.12, 02.07.13) вже були відновлені ремонтом.

На спростування цих обставин позивачем не було надано жодного належного та допустимого доказу, однак не зважаючи на це, судом першої інстанції було визнано лист-відповідь АТ «СК»АХА Страхування» від 15.02.2017 року (а.с. 44) неналежним та недопустимим доказом з надуманих і формальних підстав, які не ґрунтуються на вимогах ст.ст. 76-80 ЦПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а рішення суду першої інстанції в частині стягнення матеріального збитку не може залишатися без змін.

Змінюючи судове рішення в частині стягнення матеріального збитку колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст.7 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року:

п.7.38. Значення Е приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує:

5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД;

7 років - для інших легкових КТЗ:

3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД;

4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів;

5 років - для мототехніки.

п .7.39. Винятком стосовно використання зазначених вимог є:

а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний);

б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації;

в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).

Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховує ться за формулою:

Сврз = С р + С м + С с X (1- Е 3), де:

С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн;

С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн;

С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремон ту, грн;

Е 3 - коефіцієнт фізичного зносу.

Отже , якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, відповідач за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників пошкодженого транспортного засобу. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду № 910/5001/17 від 12.03.2018р, постановах Верховного Суду України від у справах №№ 910/3650/16, 910/32969/15 та у постановах Верховного Суду від у справі № 910/3867/16, від 01.02.2018 у справі № 910/22886/16.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що за наданим позивачем висновком № 253 від 22.11.16 ФОП ОСОБА_12, з урахуванням інформації, яка міститься у листі АТ «СК»АХА Страхування» від 15.02.2017 року стягненню з відповідача на користь позивача підлягає матеріальна шкода, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,33, визначеного висновком експерта № 253 від 22.11.16.

А саме: вартість складових, що підлягають заміні під час ремонту 17 030,69 грн. з ПДВ на аркуші 7 висновку № 253 від 22.11.16 та аркуші 3 калькуляції №Ж-253 від 22.11.16 тобто 14 192,24 грн. без ПДВ .

З урахуванням розрахованого на аркуші 7 висновку № 253 від 22.11.16 коефіцієнта фізичного зносу 0,33, вартість складових з урахуванням коефіцієнта фізичного становить 14 192,24 * (1-0,33) = 9 508,80 грн.

Вартість ремонтно-відновлювальних робіт на аркуші 7 висновку № 253 від 22.11.16 3233,00 грн. з ПДВ тобто 2694,16 грн. без ПДВ.

Вартість необхідних для ремонту матеріалів на аркуші 7 висновку № 253 від 22.11.16 6311,22 грн. з ПДВ тобто 5259,16 грн. без ПДВ.

Вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу без ПДВ складає 17 462,12 грн. (9 508,80 + 2694,16 +5259,16).

Отже різниця між здійсненим розрахунком на підставі висновку № 253 від 22.11.16 автотоварознавчого дослідження ФОП ОСОБА_12 з урахуванням п.п. 29, 36.2, 32.7 Закону 1961 та п.п. 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року 17 462,12 грн. та здійсненим відшкодуванням відповідачем у розмірі 14 414,03 грн. складає 3 048,09 грн, які і підлягають стягнення з відповідача на користь позивача.

Крім того, відповідно до ч.1, ч.13 ст. 141 ЦПК України перерозподілу підлягають судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (6,81%) та апеляційної скарги (100%) (а.с.1,14,108).

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес-Страхування» задовольнити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 квітня 2018 року в частині стягнення матеріального збитку змінити.

Стягнути з Товариства з додаткової відповідальністю «Експрес-Страхування» (м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2) на користь ОСОБА_5 (АДРЕСА_1) 3 048 (три тисячі сорок вісім) грн. 09 коп. матеріального збитку.

Стягнути з Товариства з додаткової відповідальністю «Експрес-Страхування» (м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2) на користь ОСОБА_5 (АДРЕСА_1) 146 ( сто сорок шість) грн. 84 коп. судових витрат за проведення експертного дослідження та 93 (дев»яносто три) грн. 97 коп. витрат з оплати судового збору.

Стягнути з ОСОБА_5 (АДРЕСА_1) на користь Товариства з додаткової відповідальністю «Експрес-Страхування» (м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2) судові витрати в розмірі 960 (дев»ятьсот шісдесят) грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: С.В. Лівінський

В.І. Олійник