open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

04.07.2018

Справа № 494/381/18

Провадження № 2/494/209/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2018 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

судді – Римаря І.А.,

за участю: секретаря судового засідання – Козубенко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Березівка Одеської області цивільну справу №494/381/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

29.03.2018 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

У своїй заяві позивач посилається на те, що з відповідачем вони зареєстрували шлюб 21.10.2014 року. Шлюб зареєстровано Березівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №138. Від шлюбу спільних дітей не мають. Позивач вказав, що з листопада 2017 року з відповідачем припинила шлюбні стосунки та перестали вести спільне господарство. Кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім’ю, між позивачем та відповідачем втрачено почуття любові одне до одного, родина фактично розпалася, її відновлення неможливе. У зв’язку з вищевказаним позивач просить суд задовольнити його заяву та розірвати шлюб між ним та відповідачем.

Ухвалою суду від 02.04.2018 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання на 07.05.2018 року.

Ухвалою суду від 12.06.2018 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до розгляду по суті.

ОСОБА_1 в судове засідання 04.07.2018 року не з’явився. Разом з тим на адресу суду 04.07.2018 року надіслав заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності та зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, спору про поділ майна немає, проти заочного рішення не заперечує (а.с.39).

Відповідач у судові засідання 07.05.2018 року, 29.05.2018 року, 12.06.2018 року та 04.07.2018 року також не з’явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, так на її адресу надсилались повістки про виклик до суду, які ОСОБА_2 отримала, що підтверджується письмовими повідомленнями про вручення кореспонденції (а.с.13,27,38), також відповідач повідомлялась у телефонному режимі, про що свідчить телефонограма та витяг з журналу телефонограм (а.с.25-26).

За таких обставин, розгляд справи відбувався за відсутності відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до частини 1 статті 280 ЦПК України, «Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи».

Суд ухвалює заочне рішення відповідно до статті 280 ЦПК України, про що не заперечував представник позивача.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши думку представника позивача, оцінивши і проаналізувавши докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 24 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 року зі змінами та доповненнями (далі - СК України) «шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається…».

Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою «чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.».

Судом встановлено, що 21.10.2014 року між позивачем та відповідачем зареєстровано шлюб Березівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №138 (а.с.6).

Суд вважає зазначити, що шлюб - це сімейний добровільний та рівноправний союз жінки та чоловіка, їх спільність, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану та спрямований на створення сім'ї. Добровільність шлюбу - одна з основних його засад.

Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу, тобто наявність вільної згоди, - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.

За статтею 51 Конституції України від 28.06.1996 року: «Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка…».

Як вбачається з заяви позивача, зазначеної вільної згоди між сторонами по справі не має.

Причиною припинення шлюбно-сімейних відносин є те, що між сторонами втрачено почуття любові одне до одного. Родина фактично розпалася і її відновлення неможливо при обставинах зазначених позивачем, у ОСОБА_1 відсутні будь-які почуття до відповідача, їх шлюбний союз розпався, на примирення категорично не згоден.

Одночасно, суд вважає, що подальше спільне життя чоловіка й жінки та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, даний факт має істотне значення.

Чинне законодавство України забороняє примушування до шлюбу. Примушування - значить добиватися певної поведінки від особи за допомогою фізичного або психічного насильства.

Закріплені у законодавстві права дружини та чоловіка на повагу до своєї індивідуальності є засобом захисту психологічно слабшого у шлюбі від психічного диктату чи навіть агресії дружини, чоловіка або іншої особи. Воно схиляє до толерантності, терпимості у шлюбі, спрямовує кожного з них на спокійне, інтелігентне залагодження колізії індивідуальних рис характеру, життєвих звичок.

Однією з причин припинення шлюбу є його розірвання.

Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 року (Заяви №№29381/09 та 32684/09) передбачено: «Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім’ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов’язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя».

Окрім цього, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв’язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні.»

Відповідно до статей110,112 СК України передбачено: «позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. …Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення».

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Приймаючи до уваги відсутність згоди позивача на примирення, суд вважає причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Спір про поділ майна - відстуній.

Згідно частини 2 ст.114 СК України: «У разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу».

Питання щодо розподілу судових витрат позивачем не заявлено, згідно квитанції про сплату судового збору позивач сплатив 704 грн. 80 коп.

Керуючись статтями110-112 Сімейного кодексу України, статтями 12, 13, 200, 229, 265, 273 Цивільно-процесуального кодексу України , суд –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований Березівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 21.10.2014 року, актовий запис №138.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач – ОСОБА_1 (адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

Відповідач – ОСОБА_2 (адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, Львівська обл.).

Суддя І.А. Римар

Джерело: ЄДРСР 75085382
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку