ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 907/83/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Пількова К.М., Чумака Ю.Я.

секретар судового засідання: Підгірська Г.О.

за участю представників:

прокуратури - Іващенко І.А.,

позивача - Костіна М.К.,

відповідачів - Деяк Я.М., Колотухи О.М.,

третіх осіб - Невмержицької І.М., Грикун В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Підприємства об'єднання громадян експлуатаційно-виробничого підприємства "Учбово-спортивна база "Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" Агропромислового комплексу України та Заступника прокурора Львівської області

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2018 (судді: Кордюк Г.Т., Давид Л.Л., Орищин Г.В.) і рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.06.2017 (судді: Васьковський О.В., Йосипчук О.С., Івашкович І.В.) у справі № 907/83/17

за позовом Підприємства об'єднання громадян експлуатаційно-виробничого підприємства "Учбово-спортивна база "Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" Агропромислового комплексу України

до Державного підприємства "СЕТАМ" Міністерства юстиції України, Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖАЙВОРОНОК-ПАЧІРТА" та Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариство "Колос" Агропромислового комплексу України, Державної служби геології та надр України і Фонду державного майна України,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області_ - Товариства з обмеженою відповідальністю "СПД-К",

за участю прокурора, який вступив у справу на підставі поданої заяви від 21.02.2017

про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна та визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2017 року Підприємство об'єднання громадян експлуатаційно-виробничого підприємства "Учбово-спортивна база "Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" Агропромислового комплексу України (далі - ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття") звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Державного підприємства "СЕТАМ" Міністерства юстиції України (далі - ДП "Сетам"), Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖАЙВОРОНОК-ПАЧІРТА" (далі - ТОВ "Жайворонок-Пачірта") та Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (далі -ВДВС) про визнання недійсними електронних торгів від 12.10.2016 із реалізації арештованого майна, а саме: споруди експлуатаційної свердловини термальної води № 2-т у м. Береговому, вул. Корятовича, 1, у системі "Сетам", визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів від 12.10.2016 № 204258 із реалізації арештованого майна.

Позовну заяву із посиланням на положення статей 16, 181, 182, 190, 203, 215, 325, 331 Цивільного кодексу України обґрунтовано тим, що ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття" згідно з державним актом на право постійного користування землею від 05.05.1997 серії ІІ-ЗК № 002129 є землекористувачем земельної ділянки у м. Береговому, вул. Корятовича, 1 для розміщення виробничих та учбових баз. На земельній ділянці розташовано водозабірні свердловини Берегівського родовища термальних мінеральних вод №№ 2-т, 8-т, 15-т та 19-т. Свердловини №№ 2-т і 8-т введені в експлуатацію у 1973 році та використовувалися позивачем для відкритого басейну Учбово-спортивної бази "Закарпаття". Однак, як зазначив позивач, він ніколи не був власником, зокрема, свердловини № 2-т, а також будівель і споруд у м. Береговому, вул. Корятовича, 1, власником яких, у свою чергу, є Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство "Колос" Агропромислового комплексу України (далі - ВФСТ "Колос АПК України").

Позивач зазначив, що згідно з чинним законодавством арешт може бути накладено лише на майно, належне боржникові на праві власності, проте у цьому випадку неправомірно було накладено арешт на свердловину термальних вод № 2-т у м. Береговому, вул. Корятовича, 1, що не є майном у розумінні положень Цивільного кодексу України та не належить позивачеві на праві власності.

Позивач послався на порушення положень Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, при проведенні торгів, оскільки споруда свердловини термальних вод № 2-т фактично не була описана та арештована, інформації щодо свердловини немає в акті опису та арешту майна від 21.10.2015, ВДВС не повідомило позивачеві про визначення вартості майна, а отже позбавило ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття" права взяти участь у процедурі оцінки майна та оскаржити її.

ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття" наголосило, що проведення прилюдних торгів із реалізації споруди свердловини № 2-т у м. Береговому, вул. Корятовича, 1 суперечить вимогам Цивільного кодексу України, Кодексу України про надра, а також інтересам держави, оскільки фактично за результатами торгів ТОВ "Жайворонок-Пачірта" набуло право власності на надра, що прямо заборонено статтею 4 Кодексу України про надра.

ДП "Сетам" у відзиві на позовну заяву просило відмовити в її задоволенні з огляду на безпідставність вимог ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття", акцентуючи, що реалізація арештованого майна - експлуатаційної свердловини термальної води № 2-т відбулася відповідно до Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2015 № 2710/5, а не на підставі Порядку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, на який посилався позивач. При цьому саме ВДВС несе відповідальність за повноту та достовірність інформації, розміщеної в системі, оскільки організатор торгів вносить інформацію про лот, зазначену у заявці ВДВС. Крім того, на реалізацію було виставлено не надра землі, як зазначив позивач, а споруду експлуатаційної свердловини термальної води № 2-т, що вбачається з інформаційного повідомлення та документів виконавчого провадження.

ВДВС належним чином виконав вимоги Закону України "Про виконавче провадження" у частині проведення оцінки арештованого майна та повідомив про оцінку арештованого майна, однак позивач не скористався своїм правом на оскарження такої оцінки. Крім того, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

ТОВ "Жайворонок-Пачірта", заперечуючи проти задоволення позову зазначило, що позивач, стверджуючи, що він не є власником спірної свердловини, позбавлений права на звернення до суду за захистом права, яке у такому випадку не порушено. Крім того, відповідач акцентував на недоведеності позивачем відсутності права у ДП "Сетам" продавати спірне майно, а також недоведеності позивачем порушення вимог чинного законодавства під час проведення торгів.

22.02.2017 до Господарського суду Закарпатської області Заступником прокурора Закарпатської області подано заяву від 21.02.2017 про вступ прокуратури області у справу на підставі статті 29 Господарського процесуального кодексу України та положень Закону України "Про прокуратуру" з метою захисту інтересів держави в особі органу державного геологічного контролю - Державної служби геології та надр України та Фонду державного майна України як власника державного майна.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 22.02.2017 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача -ВФСТ "Колос" АПК України, Державну службу геології та надр України та Фонд державного майна України.

Прокуратура Закарпатської області підтримала позовні вимоги ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття", просила їх задовольнити, наголошуючи, що ВФСТ "Колос" АПК України згідно зі статутом належало до профспілкових організацій, яким, зважаючи на положення Закону України "Про власність" і Закону України "Про об'єднання громадян", майно передавалося виключно у відання. Отже, споруда експлуатаційної свердловини термальної води № 2-т у м. Береговому, вул. Корятовича, 1, яка перебуває у віданні ВФСТ "Колос" АПК України і ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття", є державною власністю і здійснення будь-яких дій щодо зміни власника цього майна є неправомірним і включення спірної експлуатаційної споруди до переліку арештованого майна ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття" із подальшим відчуженням на торгах органами державної виконавчої служби також є неправомірним.

ВФСТ "Колос" АПК України просило задовольнити позовні вимоги з підстав, аналогічних викладеним у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.05.2017 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (ВДВС) - Товариство з обмеженою відповідальністю "СПД-К".

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 26.06.2017, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2018, у задоволенні позову відмовлено повністю з огляду на недоведення позивачем порушення закону при проведенні електронних торгів із реалізації арештованого майна - експлуатаційної свердловини термальних вод № 2-т у м. Береговому.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття" у касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.06.2017 і постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2018 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаржник наголошує на безпідставності висновків судів про належність експлуатаційної свердловини термальних вод № 2-т позивачеві на праві приватної власності, які зроблено на підставі неналежних, на думку скаржника, доказів - листів Державної служби геології та надр України і ВФСТ "Колос" АПК України, на той час як належних доказів, зокрема інформаційної довідки із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та свідоцтва про право власності на це майно від 12.10.2012, суди не досліджували.

Суди, за твердженням скаржника, за відсутності допустимих доказів права власності боржника на майно, з огляду на положення статей 182, 331 Цивільного кодексу України, залишили поза увагою неможливість звернення стягнення на таке майно.

Щодо недійсності процедури торгів, скаржник зазначив про неправильне застосування судами положень Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2015 № 2710/5, а також зазначив, про залишення судами поза увагою, що державний виконавець описав лише експлуатаційну свердловину, яка, у свою чергу, є частиною інженерної споруди, що складається із багатьох елементів, і фактично здійснив оцінку всієї інженерної споруди експлуатаційної свердловини термальної води № 2-т, яка не була об'єктом опису та арешту.

Заступник прокурора Львівської області у касаційній скарзі також просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.06.2017 і постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2018 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, акцентуючи на залишенні судами поза увагою відсутності у матеріалах справи доказів належності спірного майна - експлуатаційної свердловини термальної води № 2-т на праві власності чи господарського відання позивачеві - ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття", натомість на електроні торги 12.10.2016 передано державне майно, яке на час їх проведення не належало боржникові, чим порушено положення статті 52 Закону України "Про виконавче провадження".

Прокурор наголосив, що суди не надали належної оцінки порушенню процедури електронних торгів і залишили поза увагою доводи всіх учасників справи, надавши перевагу аргументам відповідачів, а також не взяли до уваги правові позиції Верховного Суду України, викладені у постановах від 13.04.2016 у справі № 367/8018/14-ц, у справах № 3-107гс14, № 3-173гс14, № 3-190гс14, та обставини, установлені у справі № 17/41.

ТОВ "Жайворонок-Пачірта" у відзиві на касаційні скарги просить відмовити у їх задоволенні зазначаючи, зокрема, що позивачем не доведено порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, як і того, що ці порушення вплинули на результат торгів, внаслідок чого законні інтереси поривача порушено під час проведення торгів. Разом із цим прокурором не доведено, в чому саме полягає порушення інтересів держави, оскільки Фонд державного майна України наголосило, що спірна свердловина не є державним майном, а отже прокурор здійснює представництво інтересів позивача, всупереч положенням статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

ДП "Сетам" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити судові рішення без змін акцентуючи, зокрема, що державний виконавець належним чином виконував вимоги Закону України "Про виконавче провадження" в частині оцінки арештованого майна, а доводи позивача не підтверджені ним належними доказами. При цьому дій державного виконавця позивач не оскаржував. Торги також проведено відповідно до норм чинного законодавства, а позивачем не доведено його доводів і вимог.

ВДВС у відзиві на касаційні скарги, заперечуючи проти їх задоволення, просить залишити судові рішення без змін, з огляду на встановлення судами всіх обставин справи на підставі належних і допустимих доказів, а також зважаючи на необґрунтованість доводів позивача і прокурора.

Фонд державного майна України у відзиві на касаційні скарги просить їх задовольнити і скасувати судові рішення у справі, зазначаючи, що суди належно не дослідили доказів щодо порушення як самої процедури проведення торгів, так і вимог стосовно вчинення виконавчих дій. При цьому, Фонд державного майна України наголошує, що прокуратурою Львівської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України подано позов до ДП "Сетам", ТОВ "Жайворонок-Пачірта", ВДВС про визнання за державою в особі Фонду державного майна України права власності на споруду експлуатаційної свердловини термальних вод № 2-т у м. Береговому та звільнення майна з-під арешту. Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 02.05.2018 прийнято цю позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі № 907/310/18.

Громадська організація ВФСТ "Колос" АПК України у письмових поясненнях просить задовольнити касаційну скаргу ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття", акцентуючи на залишенні судами поза увагою, зокрема, порушення відповідачами норм діючого законодавства під час реалізації спірного майна.

Заявлене у судовому засіданні ПОГ ЕВП "КСБ Закарпаття" клопотання про зупинення провадження у цій справі до вирішення справи № 907/310/18 не підлягає задоволенню, оскільки згідно з пунктом 5 частини 1 статті 227 300 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 15.12.2017, яка діє на час здійснення касаційного провадження), на яку в обґрунтування свого клопотання посилається заявник суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. За змістом статті 300 цього Кодексу переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Предметом спору у справі № 907/83/17 є недійсними електронних торгів, на той час як предметом спору у справі № 907/310/18 є визнання права власності на майно. Отже, у цьому випадку заявником не доведено наявність саме об'єктивної неможливості розгляду касаційних скарг у справі № 907/83/17 на підставі зібраних судами доказів та встановлених обставин.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, установлено, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 20.10.2014 у справі № 907/870/14 стягнуто з ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття" на користь фізичної особи-підприємця Калинич І.І. заборгованість за договором генерального підряду від 01.07.2011 № 010711/01 та витрати зі сплати судового збору у сумі 904 786,83 грн. На виконання рішення суду видано наказ від 15.05.2015.

20.05.2015 ВДВС відкрито виконавче провадження № 47602724, а 20.04.2016 державним виконавцем винесено постанови про прийняття виконавчих проваджень до виконання щодо наказів Господарського суду Закарпатської області від 15.05.2015 № 907/870/14 та від 23.02.2016 № 907/663/15.

Під час проведення виконавчих дій державним виконавцем описано рухоме та нерухоме майно, в тому числі експлуатаційну свердловину термальних вод № 2-т у м. Береговому по вул. Корятовича, 1, згідно з актом опису та арешту майна від 21.10.2015.

13.05.2016 державним виконавцем до Державної служби геології та надр України надіслано запит № 1373/4-915 щодо надання правовстановлюючих документів та технічної документації, зокрема щодо експлуатаційної свердловини термальних вод № 2-т, на підставі яких ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття" надано спеціальний дозвіл від 25.10.2004 № 3476 на користування надрами.

Згідно з листом Державної служби геології та надр України від 05.05.2016 № 9398/13/12-16 свердловина № 2-т належить ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття".

ВФСТ "Колос" АПК України на запит державного виконавця від 06.07.2016 у листі від 14.07.2016 № 287/01-5 повідомило, що описане майно, на яке накладено арешт, перебуває на балансі ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття", а власником свердловини є Державний фонд надр, який видає спеціальні дозволи на користування надрами.

18.07.2016 за наслідками проведеної оцінки майна державним виконавцем сторонам виконавчого провадження, у тому числі позивачеві, надіслано витяг із висновку про вартість майна, а саме експлуатаційної свердловини термальних вод № 2-т у м. Береговому по вул. Корятовича, 1.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що у матеріалах справи немає доказів заперечень чи рецензування цього звіту позивачем, його оскарження чи оскарження дій державного виконавця.

Суди установили, що інформаційне повідомлення щодо реалізації лоту № 172345 було опубліковано 20.09.2016 у системі електронних торгів арештованим майном. Датою проведення електронних торгів визначено 10.10.2016, 9:00 год., датою закінчення подання заявок - 12.10.2016, 21:00 год. В інформаційному повідомленні зазначено відомості про майно, його склад, характеристики, технічний стан. Порядок ознайомлення з майном визначено шляхом ознайомлення у зберігача у будь-який будній день з 9:00 до 18:00 годин.

Електронні торги завершено 12.10.2016 року о 22:00 год. Визнано торги такими, що відбулися згідно із протоколом проведення електронних торгів № 204258. Переможцем за найвищою ціновою пропозицією у сумі 887 250,00 грн визнано учасника № 5 - ТОВ "Жайворонок-Пачірта".

Предметом спору у цій справі є вимога ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття" про визнання недійсними електронних торгів від 12.10.2016 із реалізації арештованого майна, а саме споруди експлуатаційної свердловини термальної води № 2-т у м. Берегово, вул. Корятовича, 1 у системі "Сетам" і визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів від 12.10.2016 № 204258 із реалізації арештованого майна.

За змістом статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника передбачено статтею 48 цього Закону і полягає в арешті майна боржника, його вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно з частинами 5, 6 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника (частини 1, 2 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з частиною 5 цієї норми про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди; 3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

За змістом частин 1, 2 статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині 8 статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

За змістом статей 14, 15 Закону України "Про виконавче провадження" учасниками виконавчого провадження є, зокрема, виконавець і сторони. Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

Як убачається із матеріалів справи та установлено судами попередніх інстанцій, ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття" користується свердловиною № 2-т із 1997 по 2016 роки згідно з державним актом на право постійного користування землею від 05.05.1997, спеціальним дозволом на користування надрами, наданим Державною службою геології та надр України від 25.10.2004 № 3476 і технічним паспортом.

Крім того, як установлено судами та вбачається із пояснень Фонду державного майна, згідно з відомостями в Єдиному реєстрі об'єктів державної власності споруда експлуатаційної свердловини термальних вод № 2-т у м. Береговому, вул. Корятовича, 1 не обліковується, а за змістом інформаційної довідки із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, експлуатаційна свердловина № 2-т перебуває у приватній власності ВФСТ "Колос" АПК України, що, як зазначено судами, спростовує доводи прокурора про проведення оспорюваних торгів стосовно державного майна.

Разом із цим судами попередніх інстанцій установлено, що згідно з повідомленням ВФСТ "Колос" АПК України на запит державного виконавця (лист від 14.07.2016 № 287/01-5) описане державним виконавцем майно, на яке накладено арешт, перебуває на балансі ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття", а власником свердловини є Державний фонд надр, який видає спеціальні дозволи на користування надрами.

Як убачається із матеріалів справи, державний акт на право постійного користування землею від 05.05.1997 серії ІІ-ЗК № 002129 видано Центральній Раді "Колос" Учбово-спортивній базі "Закарпаття" для розміщення виробничих та учбових споруд (том 1, а.с. 211-214).

При цьому, з наявного у матеріалах справи статуту ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття", затвердженого постановою Президії Центральної Ради ВФСТ "Колос" АПК України та зареєстрованого 05.04.2011, убачається, що власником ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття" (за статутом - Підприємство) є ВФСТ "Колос" АПК України (за статутом - Товариство "Колос"). Майно Підприємства утворюється за рахунок внесків Товариства "Колос", діяльності Підприємтсва та надходжень інших видів не заборонених чинним законодавством (доходів від цінних паперів, лотерей, аукціонів, безвідплатних чи благодійних внесків та інше) (пункт 6.1 статуту). Власником майна Підприємства, переданого йому у повне господарче відання Товариством "Колос", а також майна та коштів, придбаних ним у результаті господарської діяльності, є Товариство "Колос" (пункт 6.3 статуту). Майно Підприємства може бути вилучено лише за рішенням суду, яке набрало законної сили (пункт 6.6 статуту). Підприємство від свого імені може укладати угоди, набувати майнові та немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у цивільному і господарському судах, а також Підприємство відповідає за всіма своїми зобов'язаннями всім належним йому майном (пункти 4.2, 4.3 статуту) (том 1, а.с. 237-244).

Зі змісту свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.10.2012 убачається, що ВФСТ "Колос" АПК України на праві приватної власності на підставі рішення Виконавчого комітету Берегівської міської ради належить будівля готелю, "А", загальна площа 2 069,3 м2; будівля головного корпусу, "Б", "Б1", "Б2", "Б3", загальною площею 2 928,2 м2; котельня "В" загальною площею 457,2м2; гараж "Г" загальною площею 140,1 м2; будівля грп "Д" загальною площею 30,9 м2; вбиральня, "Ж", гараж "З" загальною площею 135,5 м2; мийка (естакада) "Й" загальною площею 46,6 м2; теплиця "И" загальною площею 114,7 м2; їдальня "Л" загальною площею 1 158,9 м2 (том 1, а.с. 224-225).

Однак, дійшовши висновку про належність експлуатаційної свердловини термальних вод № 2-т у м. Береговому, вул. Корятовича, 1 на праві приватної власності ВФСТ "Колос" АПК України, суди попередніх інстанцій не обґрунтували наявності правових підстав для такого висновку належними та допустимими доказами, а також не надали належної оцінки наявності правових підстав для включення державним виконавцем до акта опису та арешту майна і здійснення реалізації через проведення торгів експлуатаційної свердловини термальних вод № 2-т у м. Береговому, вул. Корятовича, 1 саме як майна, належного боржникові, у виконавчому провадженні.

При цьому, дійшовши висновку, що звернення стягнення на майно, належне суб'єктам господарювання на праві господарського відання чи оперативного управління здійснюється в тому ж порядку, що і на майно, належне їм на праві власності, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, на навів доказів перебування експлуатаційної свердловини термальних вод № 2-т у віданні чи в оперативному управлінні ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття". Натомість, як убачається зі змісту листа від 14.07.2016 № 281/01-5 ВФСТ "Колос" АПК України повідомляло державного виконавця, що є власником цілісного майнового комплексу у м. Берегово, вул. Котяровича, 1, який перебуває на балансі ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття", а власником свердловин є Державний фонд надр, який видає спеціальний дозвіл на користування надрами.

Крім того, суди залишили без належної оцінки доводи, зокрема прокуратури, викладені у заяві від 06.04.2017 (том 1, а.с. 179-183), стосовно як правового статусу ВФСТ "Колос" АПК України, яке згідно зі статутом належало до профспілкових організацій, так і правового статусу спірної експлуатаційної свердловини термальних вод № 2-т у м. Береговому, вул. Корятовича, 1, виходячи із положень Закону України "Про власність", Закону України "Про об'єднання громадян", Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", Закону України "Про приватизацію державного майна" та Постанов Верховної Ради УРСР від 15.10.1990 "Про управління державним майном УРСР", від 29.11.1990 № 506 "Про захист суверенних прав власності УРСР", постанов Верховної Ріди України від 10.04.1992 № 2268-ХІІ "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР", від 04.02.1994 № 3943-ХІІ "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР", від 14.02.1992 "Про управління майном підприємств, установ та організацій, що є у загальнодержавній власності" і положень постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)".

Крім того, Кодексом про надра України передбачено, що надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння, а також установлено, що гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них (статті 1, 3 цього Кодексу).

Згідно зі статтею 4 цього Кодексу надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.

Законом України "Гірничий закон України" визначено правові та організаційні засади проведення гірничих робіт, забезпечення протиаварійного захисту гірничих підприємств, установ та організацій. У статті 1 цього Кодексу наведено основні терміни і поняття, а саме визначено, що свердловина - циліндрична гірнича виробка, створена бурами або іншими буровими інструментами.

Проте, посилаючись на наявність у ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття" спеціального дозволу на користування надрами від 25.10.2004 № 3476 (видобування термальних мінеральних вод, придатних для використання їх плавальним басейном, а також у якості лікувальних для зовнішнього використання) на земельній ділянці Берегівського родовища, де розташовані свердловини № 2-т, № 8-т, суди попередніх інстанцій не навели норм чинного законодавства, за якими у державного виконавця виникло право на включення до акта опису та арешту майна з подальшою реалізацією на торгах експлуатаційної свердловини термальних вод № 2-т як нерухомого майна, належного боржникові на праві власності, оскільки спеціальний дозвіл суб'єкту господарювання надано саме на користування надрами, що не свідчить про набуття (наявність) у такого користувача будь-якого іншого права.

За змістом частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною 3 статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

За таких обставин колегія суддів вважає висновок судів першої та апеляційної інстанцій передчасним і таким, що зроблено без дослідження всіх зібраних у справі доказів і всіх доводів учасників справи, тому судові рішення у справі підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду слід урахувати наведене, надати оцінку правомірності вимог позивача, оцінити всі доводи учасників справи із належним обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів, а отже і встановити обставини щодо наявності або, навпаки, відсутності підстав для задоволення позову, виходячи з його предмета та підстав.

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України , Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційні скарги Підприємства об'єднання громадян експлуатаційно-виробничого підприємства "Учбово-спортивна база "Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" Агропромислового комплексу України та Заступника прокурора Львівської області задовольнити.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2018 і рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.06.2017 у справі № 907/83/17 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Закарпатської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.Б. Дроботова

Судді К.М. Пільков

Ю.Я. Чумак