ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________________________________________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 295/4808/18

ПОСТАНОВА

іменем України

"03" липня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Мацького Є.М.

Шевчук С.М.,

за участю секретаря Баліцької Т.М.,

позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від "15" травня 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Поліцейського роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у м.Житомирі Департаменту патрульної полііції Заєць Аліни Вікторівни про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення , -

суддя в 1-й інстанції - Полонець С.М.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м.Житомир,

дата складання повного тексту рішення - не зазначено,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _2 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати дії відповідача протиправними, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 056895 від 12.04.2018 року про накладення на нього адміністративного стягнення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП та закрити провадження у адміністративній справі, посилаючись на те, що поліцейський неправомірно виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, так як він Правила дорожнього руху не порушував.

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 15.05.2018 року позов ОСОБА_2 до поліцейського роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції Заєць Аліни Вікторівни про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, залишено без задоволення.

Постанову поліцейського роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції Заєць Аліни Вікторівни про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 12 квітня 2018 року серії ВР № 056895, залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого судді по справі, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги встановила наступні обставини.

Судом встановлено, що поліцейським роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції Заєць Аліною Вікторівною 12.04.2018 року складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 056895, відповідно до якої 12.04.2018 року о 13 год. 25 хв. на автомобільній дорозі Київ-Ковель, 173 км., водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Delta, д.н.з. АМ3921А, у якому були відсутні, передбачені конструкцією транспортного засобу дзеркала заднього виду (п.п.31.4.7.а ПДР України).

Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Суд першої інстанції вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності дійшов висновку про законність прийнятої постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Колегія суддів частково погоджується з вказаним судовим рішенням, зважаючи на наступні підстави.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі про порушення правил дорожнього руху, визначені частинами першою, другою, третьою, п"ятою і шостою статті 121 КУпАП.

Відповідно ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п.31.4.7 (а) ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: немає передбачених конструкцією транспортного засобу стекол, дзеркал заднього виду.

Пунктом 2.3 (а) ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.

Згідно п.31.1 ПДР України, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

Відтак, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Судом апеляційної інстанції досліджено відеозаписи, які містяться в матеріалах справи.

Дійсно, з наданого позивачем суду відеозапису не вбачається дати та місця події, номеру транспортного засобу, а тому вказаним доказом не підтверджується наявність обставин, на які посилається позивач в обгрунтування позову.

З наданого суду відповідачем відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається відсутність 12.04.2018 року на транспортному засобі позивача Delta, д.н.з. АМ3921А правого дзеркала заднього виду.

Крім того, сам позивач не заперечує відсутності правого дзеркала заднього виду.

Відповідно до п.31.5. Правил дорожнього руху, у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9. (аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена: в) на механічному транспортному засобі, що рухається з технічними несправностями, якщо такий рух не заборонено цими Правилами) і 9.11 (якщо транспортний засіб не обладнано аварійною світловою сигналізацією або вона несправна, треба встановити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар) цих Правил.

Встановлено, що жодних заходів для усунення несправностей транспортного засобу позивачем не було здійснено.

Таким чином, факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КУпАП України, суд вважає доведеним, так як останній порушив п.п.31.4.7 «а» Правил дорожнього руху України.

Разом з тим суд апеляційної інстанції не погоджується з рішенням суду в частині стягнення з ОСОБА_2 в дохід держави судового збору в розмірі 704 грн.80 коп. з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Отже, за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується.

Відповідно до ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення з ОСОБА_2 в дохід держави судового збору в розмірі 704 грн. 80 коп.

Відповідно до ч.3 ст.272 КАС України, судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених ст.ст.273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Ст.286 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Отже, постанова суду апеляційної інстанції у справах про адміністративне правопорушення оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від "15" травня 2018 р. скасувати в частині стягнення з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.Б. Шидловський

судді: Є.М. Мацький

С.М. Шевчук

Повне судове рішення складено "03" липня 2018 р.