П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 133/2202/17 Головуючий у 1-й інстанції: Сорока Д.В.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

03 липня 2018 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 березня 2018 року (головуючий суддя Сорока Д.В., повне судове рішення складено 21.03.2018 року) у справі №133/2202/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Козятинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про зобов'язання вчинити дії щодо нарахування та виплати грошової допомоги,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА _2 звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просила зобов'язати Козятинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області зарахувати до її стажу роботи педагогічний стаж 37 років 07 місяці 07 днів, що дає право на пенсію за вислугу років, та здійснити нарахування і виплату допомоги в розмірі десяти пенсій за віком станом на день призначення відповідно до п. 7-1 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Зокрема, позивач, посилаючись на факт наявності у неї трудового стажу на посаді викладача музичної школи, який складає більше 37 років, та керуючись положеннями п. 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1191, зазначала про наявність у неї права на отримання грошової допомоги при призначенні пенсії за віком у відповідності до п.7-1 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне та невірне з'ясування судом всіх обставин справи, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначила про помилкове тлумачення судом першої інстанції, в ході обгрунтування власних висновків, правової позиції Верховного Суду України, якої притримується касаційна інстанції у спірних правовідносинах.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач, посилаючись на факт відсутності посади, яку займає позивач, у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909, зазначив про безпідставність вимог апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, ОСОБА_2 починаючи з 01.04.1980 року по теперішній час працює в Козятинській дитячій музичній школі викладачем по классу домри ( а.с. 8).

17.10.2017 року позивач звернулась до Козятинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області з заявою про призначення та нарахування їй грошової допомоги в розмірі десяти пенсій за віком станом на день призначення пенсії відповідно до п. 7-1 розділу ХV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Листом від 26.10.2017 року за № 57/Г-8 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для призначення та виплати їй грошової допомоги в розмірі десяти пенсій за віком станом на день призначення пенсії відповідно до п. 7-1 розділу ХV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з недостатністю спеціального стажу роботи. Зокрема, відповідач повідомив позивача про неможливість зарахування періоду її роботи на посаді викладача в музичній школі до спеціального стажу роботи.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду із даним адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що посада викладача по класу домри дитячої музичної школи Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років не передбачена, що не дає правових підстав для зарахування до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, періоду роботи позивача на посаді викладача в позашкільному закладі освіти.

Колегія суддів погоджується з такими висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Тобто, право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій мають особи за наявності ряду факторів: досягнення особою пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; робота в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; наявність відповідного страхового стажу; не отримання ними будь-якої пенсії до цього.

Згідно п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про освіту» до позашкільних навчальних закладів належать: палаци, будинки, центри, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв, студії, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.

Згідно ч. 2 ст. 54 Закону України «Про освіту» педагогічну діяльність у навчальних закладах здійснюють педагогічні працівники, у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації та закладах післядипломної освіти - науково-педагогічні працівники.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про позашкільну освіту» та Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2011 року №433, до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші.)

Статтею 19 Закону України «Про позашкільну освіту», пунктом 25 Положення про позашкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2011 року №433, встановлено, що учасниками навчально-виховного процесу в позашкільному навчальному закладі, зокрема, є педагогічні працівники, психологи, соціальні педагоги, бібліотекари, спеціалісти, залучені до навчально-виховного процесу.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про позашкільну освіту» педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Перелік посад педагогічних працівників системи позашкільної освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 затверджено «Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», згідно якого робота в загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах на посадах учителів, логопедів, вчителів-логопедів, вчителів-дефектологів, викладачів, сурдопедагогів, тифлопедагогів, вихователів, завідуючих та інструкторів слухових кабінетів, директорів, завідуючих, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючих навчальною і навчально-виховною частиною, завідуючих філіями, їх заступників з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальних педагогів (організаторів позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичних психологів, педагогів-організаторів, майстрів виробничого навчання, керівників гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи дає право на пенсію за вислугою років.

В той же час, згідно вказаного Переліку № 909 у позашкільних навчальних закладах право на пенсію за вислугу років мають директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

При цьому, відповідно до положення пункту «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є два невід'ємних критеріїв для призначення пенсії за вислугу років, а саме: 1) наявність спеціального стажу роботи від 25 до 30 років; 2) посада, що дає право на призначення пенсії повинна бути зазначена у переліку, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно даних трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_2 починаючи з 01.04.1980 року працює на посаді викладача по класу домри Козятинської дитячої музичної школи, яка згідно статуту відноситься до позашкільних навчальних закладів.

В розрізі викладеного судова колегія зазначає, що посада викладача позашкільного навчального закладу, на якій працює позивач, Переліком № 909 не передбачена.

При цьому, згідно з Приміткою 2 вказаного вище Переліку №909, роботу за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 01.01.1992 року, що давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше чинного законодавства, зараховують до стажу для призначення пенсії за вислугу років.

Враховуючи те, що в Переліку закладів, організацій та посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 17.12.1959 р. №1397, було передбачено посаду викладача в музичній школі, яка належала до навчальних закладів та дитячих установ, до спеціального стажу за матеріалами пенсійної справи відповідача правомірно врахував період роботи позивача на посаді викладача в Козятинській дитячій музичній школі з 01.04.1980 р. по 31.12.1991 р. до спеціального стажу.

Тобто, ОСОБА_2 працює з 01.01.1992 року на посаді, робота на якій не дає права на призначення пенсії за вислугу років.

Аналогічний висновок був зроблений Вищім адміністративним судом України в постанові від 16.03.2017 року, справа № 2а/1210/9669/12.

Посилання позивача на ту обставину, що за клопотанням Міністерства соціального захисту населення України Кабінетом Міністрів України поширено на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання порядок призначення пенсій за вислугу років, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909, без внесення змін до неї (доручення Кабінету Міністрів України від 6 січня 1995 року №397/21), суд першої інстанції правомірно відхилив, оскільки наявність доручення КМУ від 06.01.1995 року №397/21 без відповідних змін до Переліку №909 не є достатньою законодавчою підставою для зарахування до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, періоду роботи позивача на посаді викладача в позашкільних закладах освіти.

Такий висновок зроблений Верховним Судом України в постанові від 25 травня 2016 року у справі №419/794/15-а, який, на підставі ст.244-2 КАС України, має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні відповідних норм права.

Оскільки позивач не має достатнього стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що є однією з підстав для нарахування та виплати ОСОБА_2 грошової допомоги за вислугу років відповідно до пункту 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції , які в ході апеляційного перегляду справи спростовані не були.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню, а доводи викладені в ній не спростовують висновків суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 03 липня 2018 року.

Головуючий

Мельник-Томенко Ж. М.

Судді

Ватаманюк Р.В. Сторчак В. Ю.