РІШЕННЯ

Іменем України

03 липня 2018 року

м. Чернігів

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Фетисової І.А.

за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К.

розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу 927/362/18

за позовом: Приватної організації «Українська ліга авторських та суміжних прав»

вул. Євгена Сверстюка, 23, офіс 1016, м. Київ, 02002

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа-Груп»

вул. Рокосовського, 6, м. Чернігів, 14030

про стягнення 26842,82 грн

представники сторін в судове засідання не з’явились

Приватною організацією “Українська ліга авторських та суміжних прав” подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіа-Груп” про стягнення 11400 грн основного боргу по договору № КБР-20/01/15 від 01.01.2015, 2615,17 грн індексу інфляції, 527,65 грн 3 % річних та 10200 грн штрафу, 2100 грн дострокової сплати винагороди (роялті).

Ухвалою суду від 16.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 927/362/18, розгляд справи по суті призначено на 12.06.2018 на 09:30 год.

До початку судового засідання позивачем через канцелярію суду 04.06.2018 подано заяву (пояснення в порядку ст. 169 ГПК України, про окремі питання, на яких ґрунтуються позовні вимоги). Договір № КБР-20/01/15 за своєю правовою природою є ліцензійним договором. Повноваження організацій колективного управління роз’яснені у Постанові Пленуму Вищого господарського суду від 17.10.2012 № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності». Договір № КБР-20/01-15 не є нікчемним. Договір недійсним не визнавався. Договір спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а саме на отримання однією стороною невиключної ліцензії на використання об’єктів інтелектуальної власності, а іншою на отримання винагороди. Оскільки повідомлення від відповідача у передбачений договором строк, то договір на сьогоднішній день залишається чинним. Користувач прострочив 38 платежів. Відповідач порушив грошове зобов’язання відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, а тому відповідно до п. 3.6 договору має сплатити штраф, який був погоджений між позивачем та відповідачем. Правовими наслідками порушення грошового зобов’язання є обов’язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку, інфляційні нарахування та проценти річних від простроченої суми основного боргу. Відповідач має сплатити всю суму заборгованості незважаючи на те, що він міг деякий час не використовувати у своїй господарській діяльності музичні твори, якщо договір є чинним. Надано докази відправки.

До початку судового засідання позивачем через канцелярію суму 04.06.2018 подано заяву від 24.05.2018 про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Ухвала суду від 16.05.2018 про відкриття провадження у справі, направлена відповідачу по справі Товариству з обмеженою відповідальністю «Авіа-Груп» за вказаною в позовній заяві адресою 14030 м. Чернігів, вул. Рокосовського, 6, повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв’язку «за закінченням терміну зберігання».

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.06.2018 відкладено розгляд справи на 03.07.2018 на 09:30 год.

З метою інформування відповідача про розгляд справи, надання можливості використати процесуальні права на формування відзиву на позов, судом було здійснено направлення судової кореспонденції за наявною в матеріалах справи адресою для листування на фотокопії договору : м. Чернігів, вул. Лесная, 11 та засновникам товариства за відомостями з ЄДРЮОФОПГФ : ОСОБА_1 – 14034, АДРЕСА_1, ОСОБА_2 14027, АДРЕСА_2.

В судове засідання 03.07.2018 сторони не з’явились.

Позивач належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, наявним в матеріалах справи.

Ухвала суду від 12.06.2018 направлена засновнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа-груп» ОСОБА_1 за адресою 14034, АДРЕСА_1, отримана останнім 14.06.2018, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, наявним в матеріалах справи.

Ухвали суду від 12.06.2016, направлені відповідачу за адресою вказаною в позовній заяві – 14030 м. Чернігів, вул. Рокосовського, 6, за адресою для листування на фотокопії договору : м. Чернігів, вул. Лесная, 11 та засновнику товариства відповідача ОСОБА_2 14027, АДРЕСА_2, повернулись на адресу суду з відміткою відділення зв’язку «інші причини, що не дали змоги виконати обов’язки щодо пересилання поштового відправлення» та «за закінчення встановленого строку зберігання».

Крім того, інформація про розгляд справи № 927/362/18 була розміщена на офіційному веб-порталі «Судова влада України» 13.06.2018.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Крім того, інформація стосовно слухання судом справ є публічною і розміщується на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

Таким чином, враховуючи вчинені судом дії по направленню судової кореспонденції як за адресою відповідача вказаною в позовній заяві, за поштовою адресою наявною в матеріалах справи, за адресами засновників товариства за відомостями з ЄДРЮОФОПГФ, судом було вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, але відповідач своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні не скористалися, повноважних представників для дачі пояснень по справі не направили, про причини невиконання ухвали суд не повідомили.

Судом також враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України”).

Зважаючи на те, що згідно ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов’язані користуватися визначеними законом процесуальними правами; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи, а тому неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 03.07.2018 судом здійснено розгляд справи по суті, підписано вступну та резолютивну частини рішення.

З’ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, суд встановив:

01.01.2015 між сторонами укладено договір №КБР-20/01/15.

Відповідно до розділу 1 договору УЛАСП є організацією, що має повноваження надавати право (невиключну ліцензію) на використання в комерційній діяльності музичних творів, а також здійснювати збір винагороди (роялті) за таке використання на підставі Свідоцтва про облік організації колективного управління майновими правами суб’єктів авторського права та суміжних прав.

Згідно розділу 2 договору винагорода (роялті) – загальна винагорода, яка повинна бути сплачена користувачем УЛАСПу стосовно строку. Твори – перелік музичних творів та каталогів творів, що розміщений на сайті УЛАСП.

Відповідно до п. 3.1 договору користувач (відповідач) здійснює використання в комерційній діяльності музичних творів шляхом їх публічного виконання, а УЛАСП надає користувачу на умовах, визначених договором, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання творів. Користувач в свою чергу зобов’язується виплатити винагороду (роялті) на поточний рахунок УЛАСП відповідно до умов договору та Закону.

Відповідно до п. 6.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2016 року, а в частині невиконаних фінансових зобов’язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов’язань – до їх повного виконання.

Відповідно до п. 6.2 договору у випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії договору протягом місяця до настання зазначеної в п. 6.1 дати, дія договору вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії договору не буде належного повідомлення про припинення. Належним повідомленням про припинення зі сторони користувача є лист з доданим до нього актом припинення використання творів, що має бути підписаний уповноваженими представниками сторін. Повідомлення про припинення дії договору має бути надіслане засобами поштового зв’язку (цінним листом), при цьому належним доказом направлення повідомлення є чек відділу поштового зв’язку із зазначенням вказаних в цьому договорі поштових реквізитів сторони на адресу якої направлено листа, а також опис вкладення з відтиском (печаткою) поштового відділу, який посвідчує відправлення зазначеного вище повідомлення.

Матеріали справи не містять доказів формування та направлення відповідачем позивачу позиції щодо припинення договору, у спосіб встановлений п.6.2 договору. Позивачем також такого повідомлення відповідачу не направлялось. А тому, оскільки жодна із сторін не повідомляла іншу сторону про припинення протягом місяця до завершення строку дії договору (п. 6.2 договору), договір є пролонгованим до 01.01.2019.

Відповідно до п. 3.3 договору користувач зобов’язується перерахувати на поточний рахунок УЛАСП винагороду (роялті), узгоджену сторонами у відповідних додатках до цього договору. Відповідний загальний щомісячний платіж, що є складовою частиною винагороди (роялті) має перераховуватись не пізніше ніш за 5 днів до початку місяця, за який він здійснюється. Незважаючи на дату укладання договору, користувач здійснює перший платіж за весь місяць (календарний період), в якому було укладено договір. Перший платіж здійснюється не пізніше трьох календарних днів після підписання договору. Розмір винагороди (роялті) не залежить від кількості творів, що використовуватимуться користувачем під час дії договору, та частоти їх використання.

Відповідно до п. 3.5 договору сторони підтверджують сплату та збір винагороди (роялті) шляхом підписання щоквартального акту про виплату роялті. У разі необхідності підтвердження виплати винагороди (роялті) щомісячно, обов’язок щодо складання відповідного акту покладається на користувача.

Згідно п. 1 додатку № 2 до договору розмір щомісячного платежу має складати 300 грн за кожен заклад користувача зазначений у відповідних додатках до договору. Загальний розмір щомісячного платежу з дня набуття чинності договору становить 300 грн. Зазначена сума щомісячно перераховується користувачем на розрахунковий рахунок УЛАСП відповідно до умов договору.

Позивачем надано докази оплати відповідачем винагороди (роялті) в сумі 900 грн з призначенням платежу за 1 квартал 2015, що підтверджується копією виписки банку від 07.05.2018.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по виплаті винагороди (роялті) за період з квітня 2015 року по травень 2018 року в сумі 11400 грн (за 38 місяців).

Доказів своєчасного та повного виконання грошового обов’язку, в обсягах та порядку передбачених договором - щомісячно згідно графіку, суду відповідачем не надано, матеріали справи не містять. Наведене свідчить про порушення відповідачем умов оплати роялті за умовами п.3.3. договору.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язань по оплаті винагороди (роялті) виникла заборгованість в сумі 11400 грн за період з квітня 2015 по травень 2018 року, яка підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача в сумі 11400 грн.

Умовами п.3.6 договору передбачено, що якщо користувач прострочить платіж стосовно одного місяця на строк більший ніж 4 місяці, то користувач повинен буде сплатити УЛАСП штраф, що складає 100 % від розміру простроченого платежу. Крім цього, в разі зазначеної прострочки УЛАСП набуває право на дострокове отримання винагороди (роялті) за строк в повному обсязі (п. 3.6 договору).

Позивач просить стягнути 10200 грн штрафу за прострочку виплати винагороди на строк більш ніж 4 місяці за період з квітня 2015 по січень 2018 (місяці внесення оплат згідно умов договору (п. 3.3)).

Здійснивши перевірку розрахунку заявленого до стягнення штрафу в сумі 10200 грн. суд вважає обґрунтованим визначення позивачем дат виникнення права на нарахування штрафу за кожним щомісячний випадок прострочки оплати роялті більш ніж на 4-ти місяці, однократність нарахування за кожний факт прострочки оплати, а тому вимога про стягнення штрафу є обґрунтованою та підлягає задоволенню. При цьому, суд констатує про відсутність поданих сторонами заяв про застосування позовної давності.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача розмір дострокової сплати винагороди (роялті) в сумі 2100 грн за червень – грудень 2018 за прострочення платежу стосовно одного місяця на строк більший ніж 4 (чотири) місяці за умовами п.3.6. договору. При цьому, строком у розділі 2 договору визначено строк використання творів, на який надане право (невиключна ліцензія), що відповідає строку договору за п.6.1 договору, а у випадку коли строк зазначений у п.6.1 закінчився, але цей договір залишився чинним – строк визначений на підставі п.6.2 договору. З огляду на наявність боргу відповідача, прострочки у виконанні грошового обов’язку більший ніж 4 (чотири) місяці, позивач правомірно застосовує п.3.6 договору, в зв’язку з чим у відповідача виникає обов’язок по достроковій оплаті винагороди (роялті) до 01.01.2019 – строку дії договору. А тому, заявлена до стягнення сума 2100 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 527,65 грн за період з 27.03.2018 по 26.04.2018 та індекс інфляції в сумі 2615,17 грн за період з квітня 2015 по квітень 2018.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних, суд приходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково в сумі 527,08 грн, в решті позовних вимог в частині стягнення 3 % річних в сумі 0,57 грн відмовити, оскільки позивачем при нарахуванні було допущено помилку при арифметичному округленні сум та не взято до уваги, що 2016 рік – рік високосний та в лютому місяці не 28, а 29 днів, в зв’язку з чим в формулі повинно бути застосовано ділення на 366 днів в календарному році.

Позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково в сумі 2451,64 грн, в решті позовних вимог відмовити в частині стягнення 163,53 грн, оскільки позивачем допущено помилки при нарахуванні та не враховано п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць, у якому мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем не надано ґрунтовних заперечень заявленого позову.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу, пов’язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Як визначено ч.1 ст.124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 128 Господарського процесуального кодексу України у випадках, коли сума витрат пов’язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов’язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Позивачем подано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат: судовий збір в сумі 1762 грн, 50 грн витрати на поштове відправлення копії позовної заяви відповідачу та копії відповіді на відзив відповідачу.

Відповідно до ст.172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов’язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Таким чином, відправлення позовної заяви та доданих документів є обов’язком позивача, покладеним на нього процесуальним законом та відноситься до процесуальної дії, пов’язаної з розглядом справи, а тому має ознаки судових витрат та підлягає розподілу при винесенні рішення у справі.

Надано на підтвердження платіжне доручення на сплату судового збору в сумі 1762 грн. № 231 від 07.05.2018 та фіскальний чек «Укрпошти» на суму 21 грн.

З огляду на відсутність вчинення позивачем направлення відповіді на відзив, враховуючи відсутність подання відповідачем відзиву, заявлена до стягнення решта сум судових витрат 29 грн. не підлягає відшкодуванню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язань по оплаті винагороди (роялті), позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково: 11400 грн основного боргу, 10200 грн штрафу, суму дострокової винагороди (роялті) 2100 грн, 527,08 грн 3 % річних та 2451,64 грн індексу інфляції, в решті позовних вимог в частині стягнення 3 % річних в сумі 0,57 грн та індексу інфляції в сумі 163,53 грн відмовити.

В зв’язку з частковим задоволенням позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в розмірі 1751,23 грн та витрати в сумі 21 грн.

Керуючись ст.74, 123, 129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав»(02002 м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 23, офіс 1016 код ЄДРПОУ 37396233) доТовариства з обмеженою відповідальністю «Авіа-Груп» (14030 м. Чернігів, вул. Рокосовського, 6 код ЄДРПОУ 39390268) про стягнення 26842,82 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа-Груп» (14030 м. Чернігів, вул. Рокосовського, 6 код ЄДРПОУ 39390268)на користь Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав»(02002 м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 23, офіс 1016 код ЄДРПОУ 37396233 р/р 26002010052452 в АТ «Укрексімбанк» в м. Києві МФО 322313)11400 грн основного боргу, 10200 грн штрафу, суму дострокової винагороди (роялті) 2100 грн, 527,08 грн 3 % річних та 2451,64 грн індексу інфляції, 1751,23 грн судового збору та судових витрат в сумі 21 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог в частині стягнення 3 % річних в сумі 0,57 грн та індексу інфляції в сумі 163,53 грн відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 03.07.2018

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/. Відомості про адреси для листування та зв'язку Господарського суду Чернігівської області: пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; тел. 676-311, факс 77-44-62.

Суддя І.А. Фетисова