РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

04 липня 2018 року Справа № 906/1138/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Маціщук А.В. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Мазур О.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційні скарги Акціонерного товариства "Житомиробленерго", ОСОБА_1 приватного підприємства "Світлана"

на рішення господарського суду Житомирської області від 15.03.2018 р.

(ухвалене о 12:22 год. в м. Житомирі, повний текст складено 26.03.2018 р.)

у справі № 906/1138/16 (суддя Маріщенко Л.О.)

за позовом Акціонерного товариства "Житомиробленерго"

до відповідача ОСОБА_1 приватного підприємства "Світлана"

про стягнення 61264,49 грн.

Відповідно до ч.13 ст.8, ч. 10 ст.270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Житомирської області з позовною заявою звернулось Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" про стягнення з ОСОБА_1 приватного підприємства "Світлана" коштів за недовраховану електричну енергію у сумі 61264,49 грн.

Позовні вимоги ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" обґрунтовувало наступним.

Вказувало, що 19.01.2016р. під час проведення перевірки ОСОБА_1 приватного підприємства "Світлана", представниками ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" було виявлено порушення п.6.40 Правил користування електричною енергією, шляхом зриву пломби на дверях РУ-0,4 кв КТП-265, про що складено акт про порушення ПКЕЕ №016464.

Позивач зазначав, що пошкодження чи зрив пломб, пошкодження відбитків тавр на пломбах є самостійним порушенням Правил користування електричною енергією, що тягне за собою перерахунок обсягу електричної енергії згідно Методики визначення вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ.

Пояснював, що 12.02.2016р. на Комісії з розгляду акту про порушення ПКЕЕ №016464 від 19.01.2016р. було визначено обсяг недоврахованої електричної енергії в сумі 61264,49 грн.

З посиланням на ст.27 Закону України "Про електроенергетику" , п. 6.40 Правил КЕЕ, підп. 4.2.6, п.4.2 Договору про постачання електричної енергії №245 від 30.07.2012р. ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" просила стягнути з відповідача кошти за недовраховану електричну енергію в сумі 61264,49 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Крім того, ухвалою господарського суду Житомирської області від 19.09.2017 р. у справі № 906/1138/16 було замінено найменування позивача з Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" на Приватне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго".

В подальшому, 01.02.2018р. позивач звернувся із заявою про визначення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, у якій просив додатково стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 15.03.2018 р. у справі № 906/1138/16 позов задоволено. Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 приватного підприємства "Світлана" на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" - кошти за недовраховану електричну енергію в сумі 61 264,49 грн.; судовий збір у сумі 1378,00 грн. В частині судових витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

При винесенні рішення місцевий господарський суд виходив з того, що між сторонами було укладено договір про постачання електричної енергії від 30.07.2012 №245.

Суд встановив, що Актом про порушення № 016464 від 19.01.2016р. зафіксовано порушення п. 6.40 Правил користування електричною енергією, шляхом зриву пломби на дверях РУ-0,4 кВ КТП-265.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що протокольним рішенням комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією №04/02-70С від 12.02.2016р., у відповідності до п. 2.5 Методики визначення вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, МПП "Світлана" було нараховано вартість необлікованої електричної енергії в сумі 61264,49 грн.

Взявши до уваги, що відповідач у 30-денний строк встановлений п. 6.43 Правил користування електричною енергією не сплатив кошти за недовраховану електричну енергію та врахувавши, що заборгованість підтверджена доказами, і право позивача на її стягнення закріплено приписами законодавства, позовні вимоги задоволив.

Поряд з цим, місцевий господарський суд відмовив у стягненні з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що необхідною умовою відшкодування витрат на правничу допомогу є надання доказів їх фактичного понесення, тобто здійснення оплати послуг безпосередньо адвокату. Врахувавши, що позивачем не було надано доказів понесення витрат на правничу допомогу суд першої інстанції відмовив у стягненні з відповідача коштів у сумі 5000 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, Мале приватне підприємство "Світлана" звернулось з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області від 15.03.2018р. у справі № 906/1138/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" відмовити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Вказує, що спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про електроенергетику".

Зазначає, що недоврахована електрична енергія – це збитки електропостачальника завдані порушенням споживача у сфері електроенергетики, які підлягають доказуванню за правилами ст. 225 ГК України, ст.22, 614 ЦК України.

Скаржник доводить, що обов'язковою умовою для стягнення коштів за порушення Правил користування електричною енергією є доведеність факту заподіяння збитків та встановлення їх розміру.

МПП "Світлана" звертає увагу апеляційного суду на те, що для стягнення збитків необхідним є наявність складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини, і за відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Додає, що подібна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.02.2018р. у справі №904/11836/16 та від 01.03.2018р. у справі №910/12147/16.

Наголошує, що позивачем не було доведено наявність та розмір збитків, причинного зв'язку між зазначеними у позові збитками у вигляді недоврахованої електричної енергії та протиправною поведінкою відповідача.

Підсумовує, що просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 15.03.2018 р. у справі № 906/1138/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

16.05.2018 від Акціонерного товариства "Житомиробленерго" на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу МПП "Світлана" без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог без змін.

Зазначає, що ст.ст.235, 237 ГК України передбачено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання застосовуються оперативно-господарські санкції, в односторонньому порядку та без попереднього пред'явлення претензій.

Наголошує, що рішення про нарахування недоврахованої електричної енергії є саме оперативно-господарською санкцією, і застосовується у разі порушення, зокрема, Правил користування електричною енергією.

Пояснює суду, що 19.01.2016 р. за результатами перевірки ОСОБА_1 приватного підприємства "Світлана", було складено акт про порушення ПКЕЕ № 016464 підписаний з боку відповідача ОСОБА_2.

Продовжує, що представникам Зарічанського РЕМ не було підстав сумніватися у повноваженнях ОСОБА_2, так-як він представився відповідальною особою і, крім того, допустив їх до перевірки, чого не може зробити не уповноважена особа.

Окремо вказує, що 12.02.2016 р. відбулося засідання комісії по розгляду Акту про порушення ПКЕЕ, за результатами якого було прийнято рішення про проведення нарахування споживачу вартості недорахованої електричної енергії, на засіданні був присутній представник відповідача, який у протоколі зазначив, зокрема, "зауважень до складеного акта не маю" та "зауважень до проведення комісії не маю".

Акціонерне товариство "Житомиробленерго" зазначає, що пошкодження та відсутність пломб є окремим порушенням Правил, і у такому випадку не є обов'язковим доведення факту позаоблікового споживання електроенергії.

Позивач зазначає, що правова позиція скаржника зводиться до повторного встановлення фактів та обставин, які вже були встановлені у межах справи №906/89/17, що є помилковими.

Враховуючи вищевикладене, акціонерне товариство "Житомиробленерго" просить відмовити повністю у задоволенні апеляційної скарги МПП "Світлана" на рішення господарського суду Житомирської області від 15.03.2018 р. у справі № 906/1138/16.

Приватне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго", також скористалося своїм процесуальним правом на подання апеляційної скарги та звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду. В апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000 грн. та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги повністю.

На підтвердження своїх доводів, скаржник вказує наступне.

Зазначає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, і до останніх належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач пояснює, що між ПрАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" та адвокатом ОСОБА_3 укладено договір про надання правової допомоги №10 від 25.07.2016р.

Додає, що згідно додаткової угоди №6 від 22.12.2017р., гонорар по договору про правову допомогу №10 від 25.07.2016р. складає 5000 грн. та підлягає сплаті після набрання законної сили рішенням суду на користь клієнта.

Спростовуючи висновок місцевого господарського суду, що позивачем не надано доказів понесення витрат на правничу допомогу, тобто не доведено здійснення позивачем оплати послуг безпосередньо адвокату, ПрАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" звертає увагу апеляційного суду на приписи ст.126 ГПК України. Скаржник зазначає, що нормами вказаної статті передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Доводить, що враховуючи наявність в матеріалах справи наданих позивачем додаткової угоди, детального опису робіт (наданих послуг) підписаного ПрАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго", рішення місцевого суду в частині відмови в задоволенні витрат на професійну правничу допомогу є незаконним та підлягає скасуванню.

При цьому позивач, також, просив у зв'язку зі зміною найменування Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" на Акціонерне товариство "Житомиробленерго" замінити позивача, у відповідності до ст.52 ГПК України, на Акціонерне товариство "Житомиробленерго".

У п. 1.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що за приписом статті 25 ГПК України у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства"). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

ПрАТ "ЕК "Житомиробленерго" додало копію витягу зі статуту (нову редакцію) та витяг з Протоколу №25 загальних зборів акціонерів ПрАТ "ЕК " Житомиробленерго".

Колегія суддів доходить висновку, що оскільки зміна найменування та типу з Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" на Акціонерне товариство "Житомиробленерго" не є його реорганізацією, у колегії суддів відсутні правові підстави для задоволення клопотання ПрАТ "ЕК "Житомиробленерго" про його заміну, при цьому про зміну найменування товариства зазначається в описовій частині постанови.

МПП "Світлана" не скористалося правом подати відзив на апеляційну скаргу ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго", що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, апеляційні скарги позивача та відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 приватного підприємства "Світлана" необхідно залишити без задоволення, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Житомиробленерго" - задоволити, у зв'язку із чим рішення господарського суду Житомирської області від 15.03.2018 р. у справі № 906/1138/16 підлягає скасуванню в частині відмови у стягненні з відповідача 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що 30.07.2012р. між Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" в особі його структурного підрозділу Зарічанський РЕМ та Малим приватним підприємством "Світлана" було укладено договір №245 про постачання електричної енергії (т.1, а.с.8-13).

Розділом 1 вказаного Договору передбачено, що постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі.

Абзацом 1 Розділу 2 Договору визначено, що під час виконання умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

Відповідно до п. 4.2.6. договору про постачання електроенергії №245 від 30.07.2012р. Споживач сплачує Постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем – юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 18 грудня 2008 року №1384, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій Споживача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку

- інших умов, визначених Методикою.

19.01.2016р., в ході перевірки працівниками ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" МПП "Світлана" було виявлено порушення п.6.40 Правил користування електричною енергією, яке полягало у зриві пломб на дверях РУ-0,4 кВ КТП-265.

Про вказані порушення, за результатом перевірки складено акт №016464 від 19.01.2016р. про порушення Правил користування електричною енергією. (т.1, а.с.14).

Зазначений акт складено і підписано двома представниками енергопостачальної компанії та ОСОБА_2 з боку відповідача. В акті зазначено, що представник споживача зауважень до акту немає.

12.02.2016 року на засіданні комісії по розгляду Актів про порушення Правил користування електричною енергією, у присутності уповноваженого представника споживача – ОСОБА_4, на підставі складеного акту та у відповідності до п. 2.5 Методики було визначено обсяг неврахованої електричної енергії на загальну суму 61264,49 грн. (т.1, а.с. 29)

Згідно рішення комісії, оформленого протоколом, споживачу було виставлено рахунок за електроенергію №3778 від 12.02.2016р. на суму 61264,49 грн.

Взявши до уваги, що відповідач у добровільному порядку не сплатив кошти за недовраховану електричну енергію ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" звернулося з позовом до суду.

Матеріалами справи підтверджується, що споживач скористався своїм правом оскаржити рішення комісії в суді.

Зокрема, рішенням Господарського суду Житомирської області (суддя Тимошенко О.М.) від 22.03.2017 по справі № 906/89/17 позов задоволено; визнано недійсним та скасовано рішення комісії, яке оформлене протоколом з розгляду актів про порушення ПКЕЕ №04/02-70С від 12.02.2016.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: ОСОБА_5 – головуючий суддя, судді Розізнана І.В., Грязнов В.В.) від 10.05.2017 рішення Господарського суду Житомирської області від 22.03.2017 скасовано і прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2018р. касаційну скаргу ОСОБА_1 приватного підприємства "Світлана" залишено без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.05.2017 у справі № 906/89/17 – без змін.

При цьому, Рівненський апеляційний господарський суд у постанові від 10.05.2017р. у справі № 906/89/17 скасовуючи рішення місцевого суду зазначив, що відповідно до п. 3.31 ПКЕЕ пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв’язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку.

З огляду на вказані приписи законодавства, апеляційний суд визнав хибними висновки місцевого господарського суду стосовно того, що встановлення пломби на дверях РУ-0,4 кВ є неправомірним та не передбачено ПКЕЕ, оскільки відповідачем у відповідності до положень п. п. 3.31 ПКЕЕ, без зауважень та заперечень присутнього представника споживача, встановлено пломбу на дверях РУ-0,4 кВ, що підтверджується актом збереження пломб від 21.02.2013 року.

Крім того, суд апеляційної інстанції відхилив доводи МПП "Світлана", що перевірка була здійснена за відсутності споживача або його уповноваженого представника, оскільки відсутність підтвердження повноважень ОСОБА_2 на підписання акту про порушення ПКЕЕ не спростовує того факту, що на територію підприємства з обмеженим доступом для проведення перевірки представники енергопостачального підприємства були допущенні саме представником МПП "Світлана" – ОСОБА_2, а тому представники енергопостачальної організації не мали підстав сумніватися в повноваженнях ОСОБА_2, який допустив їх до перевірки.

Також судом апеляційної інстанції прийнято до уваги, що 12.02.2016 року на засіданні комісії з розгляду акту про порушення ПКЕЕ був присутній уповноважений представник споживача - ОСОБА_4, яка підписала протокол № 04/02-70С комісії з зазначенням, що зауважень до складення акту не має.

Судова колегія доходить висновку, що відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені в постанові Рівненський апеляційний господарський суд від 10.05.2017р. у справі № 906/89/17 є такими, що мають преюдиціальний характер та не підлягають доказуванню.

Вказані факти вже було з істинністю встановлено у судовому рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність та стабільність судового акту, який вступив в законну силу. Повторний розгляд судом одного і того ж питання між тими ж сторонами є неприпустимий ще й тому, що суперечить принципу правової визначеності.

Аналізуючи встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про електроенергетику" споживачі енергії - суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до ч.2 ст.27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушенням в електроенергетиці є крадіжка електричної теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, порушення Правил користування електричною енергією.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.235 ГК України, за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

Згідно з п.1.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 (далі -ПКЕЕ) ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення). Норми розділів "Загальні положення", "Межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін" та "Особливості постачання електричної енергії для населених пунктів" поширюються на всіх споживачів без винятку.

Відповідно до п.3.1 ПКЕЕ постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Пунктом 3.3 ПКЕЕ передбачено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Згідно з п.п.1 п.10.2 Правил користування електричною енергією споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).

Пунктом 6.40 ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N782/12656.

Порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, - встановлено Методикою від 04.05.2006 р. № 562.

Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Оскільки ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго", правомірно було застосовано оперативно-господарську санкцію щодо відповідача, а також, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, які б підтверджували оплату МПП "Світлана" виставленого рахунку на суму 61264,49 грн., судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача зазначеної суми, вважає його обґрунтованим та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства України.

Колегією суддів Рівненського апеляційного господарського суду розглянуті і відхилені доводи апеляційної скарги МПП "Світлана" щодо відсутності у діях відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема, заподіяння збитків та їх розміру, та як наслідок відсутність підстав для задоволення позову.

За змістом статей 216, 217 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором; господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові санкції, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, як відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Згідно із частинами 1, 2 статті 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною; оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання; порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором; у разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зауважує, що нарахування Акціонерним товариством "Житомиробленерго" вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією є саме оперативно-господарською санкцією, а не збитками, і відповідно, відсутня потреба у доведенні позивачем наявність такого елементу складу цивільного правопорушення, як спричинені збитки.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія доходить до висновку про те, що судом першої інстанції в частині стягнення 61264,49 грн. цілком вірно встановлені обставини справи та їм дана належна юридична оцінка із застосуванням до спірних правовідносин належних норм матеріального права.

Що ж до апеляційної скарги Акціонерного товариства "Житомиробленерго", в якій позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн., колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмірі судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків).

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Акціонерним товариством "Житомиробленерго" на підтвердження понесення ним судових витрат по оплаті послуг за надання правової допомоги у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції надано до матеріалів справи копію договору про надання правової допомоги №10 від 25.07.2016р.(т.1, а.с.104-105), укладений між Адвокатом ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" в особі виконуючого обов'язки Голови Правління ОСОБА_6, копію Додаткової угоди №6 від 22.12.2017р. до договору про надання правової допомоги №10 від 25.07.2016р. (т.1, а.с.105), детальний опис та розрахунок наданих послуг (робіт) (т.1, а.с.143), копії ордерів серія ЖТ №25564 від 16.01.2018р. (т.1, а.с.144), серія ЖТ №25564 від 16.01.2018р. (т.1, а.с.145).

Відповідно до п.1.1 Договору про надання правової допомоги №10 від 25.07.2016р. предметом даного Договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.

Згідно п. 4.1 вказаного договору на визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару.

Гонорар Адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформлюється додатковою угодою до цього Договору (п.4.2 Договору).

Відповідно до положень Додаткової угоди №6 від 22.12.2017р. до договору про надання правової допомоги №10 від 25.07.2016р. за правову допомогу у формі підготовки документів, консультування Клієнта, прийняття участі в судових засіданнях, як представник Клієнта, по справі про стягнення заборгованості з МПП "Світлана" встановлено гонорар у розмірі - 5000 грн.

Також, в додатковій угоді №6 від 22.12.2017р. зазначено, що гонорар підлягає сплаті після набрання законної сили рішенням суду на користь Клієнта.

Враховуючи положення ч.2 ст.126 ГПК України, якими передбачено, серед іншого, відшкодування не лише фактично сплачених коштів за надані адвокатом послуги (виконані роботи), а й відшкодування коштів, що підлягають до сплати іншою стороною або третьою особою, колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість вимоги про стягненні з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн. та скасування рішення суду у вказаній частині.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно із п. 4 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на все вищевказане в даній постанові, рішення господарського суду Житомирської області від 15.03.2018 р. у справі № 906/1138/16 належить скасувати в частині відмови у стягненні з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн. та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення вимоги Акціонерного товариства "Житомиробленерго" про стягнення з ОСОБА_1 приватного підприємства "Світлана" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн., натомість апеляційну скаргу ОСОБА_1 приватного підприємства "Світлана" слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, –

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 приватного підприємства "Світлана" залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Житомиробленерго" задоволити.

3. Рішення господарського суду Житомирської області від 15.03.2018 р. у справі № 906/1138/16 скасувати в частині відмови в задоволені вимоги Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Прийняти в цій частині нове рішення про задоволення вимоги Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" про стягнення з ОСОБА_1 приватного підприємства "Світлана" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн., виклавши п.4 резолютивної частини рішення господарського суду Житомирської області від 15.03.2018 р. у справі № 906/1138/16 в наступні редакції:

"4. Стягнути з ОСОБА_1 приватного підприємства "Світлана" (АДРЕСА_1, код 13574139) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10008, м. Житомир, вул.Пушкінська, 32/8, код 22048622) – витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.".

В решті рішення господарського суду Житомирської області від 15.03.2018 р. у справі № 906/1138/16 залишити без змін.

4. Стягнути з ОСОБА_1 приватного підприємства "Світлана" (АДРЕСА_1, код 13574139) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10008, м. Житомир, вул.Пушкінська, 32/8, код 22048622) 2643,00 грн. - судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Господарському суду Житомирської області видати накази на виконання даної постанови.

6. Справу № 906/1138/16 повернути в господарський суд Житомирської області.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.