ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2018 р.

м. Одеса

Справа № 916/49/18

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №б/н від 01.09.2017р.; ОСОБА_3 за довіреністю №б/н від 01.09.2017р.;

Від відповідача: ОСОБА_4 за довіреністю №212 від 05.05.2018р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Банкет Ка” до акціонерного товариства “Одесаобленерго” про визнання дій незаконними та стягнення збитків у розмірі 1 578 742,24 грн., –

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Банкет Ка” (далі по тексту – ТОВ “Банкет Ка”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до публічного акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго”, найменування якого було змінено на акціонерне товариство “Одесаобленерго” (далі по тексту – АТ “Одесаобленерго”) про визнання дій відповідача, спрямованих на розірвання договору про постачання електричної енергії №144 від 20.03.2014р. та припинення електропостачання об’єктів позивача з 01.01.2018р. незаконними; про стягнення збитків, завданих незаконними діями, які спрямовані на розірвання договору про постачання електричної енергії №144 від 20.03.2014р. та припинення електропостачання об’єктів позивача з 01.01.2018р., у загальній сумі 1 578 742,24 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом намагання відповідача в порушення умов договору про постачання електричної енергії та приписів чинного законодавства відключити об’єкти позивача від електропостачання, в результаті чого ТОВ “Банкет Ка” було завдано збитків.

АТ “Одесаобленерго” повністю заперечувало проти задоволення пред’явленого позову, посилаючись на його необґрунтованість та незаконність. У відзиві на позовну заяву відповідачем наголошується про припинення між сторонами договірних відносин в результаті відмови АТ “Одесаобленерго” від продовження дії договору на наступний рік. Крім того, відповідач в обґрунтування власної правової позиції посилається на невикористання ТОВ “Банкет Ка” об’єктів, постачання електричної енергії на які передбачено умовами договору. Наведене, з урахуванням встановленого приписами чинного законодавства обов’язку споживача укладати договір про постачання електричної енергії з метою забезпечення потреб власних електроустановок, за переконанням відповідача, свідчить про правомірність дій АТ “Одесаобленерго”, спрямованих на відключення електропостачання споживача. Окрім того, у запереченнях на відповідь на відзив АТ “Одесаобленерго” було зауважено, що правомірне відключення споживача від електричної енергії звільняє постачальника від обов’язку відшкодувати завдані збитки. Більш того, за переконанням відповідача, укладені між позивачем та третіми особами договори суборенди приміщень є фіктивними та такими, що укладені з метою безпідставного стягнення із постачальника електричної енергії нібито завданих збитків.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

20.03.2014р. між АТ “Одесаобленерго” (Постачальник) та ТОВ “Банкет Ка” було укладено договір постачання електричної енергії №144, відповідно до п. п. 1, 2.1 якого Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, величини якої на площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використання (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Під час виконання умов цього договору з питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі – ПКЕЕ).

Відповідно до додатку №10 до договору постачання електричної енергії №144 від 20.03.2014р. об’єкти ТОВ “Банкет Ка”, які живляться від високовольтних мереж АТ “Одесаобленерго”, розташовані за наступними адресами: м. Одеса, вул. Академічна (Купріна), 49; вул. Люстдорфська дорога, 172/1; вул. Івана і ОСОБА_5 (Гайдара), 11.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ “Банкет Ка” використовує нежитлові приміщення, які розташовані за адресами: м. Одеса, вул. Купріна, 49; вул. Люстдорфська дорога, 172/1; вул. Івана і ОСОБА_5 (Гайдара), 11, на підставі укладених з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 договорів оренди.

Згідно з п. 2.2.2 договору постачання електричної енергії №144 від 20.03.2014р. Постачальник зобов’язується постачати Споживачу електричну енергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням розділу 6 цього договору.

Відповідно до п. п. 2.3.3, 2.5 договору постачання електричної енергії №144 від 20.03.2014р. Споживач зобов’язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку 5 та додатку 2 цього договору. У разі звільнення займаного приміщення, реорганізації, ліквідації, відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення Споживач зобов’язаний повідомити Постачальника електричної енергії за 20 діб до дня зміни власника приміщення і в цей самий термін здійснити оплату усіх видів платежів, передбачених цим договором, а Постачальник електричної енергії зобов’язаний припинити постачання електричної енергії.

Умовами п. п. 3.1.2 договору постачання електричної енергії №144 від 20.03.2014р. передбачено, що Постачальник електричної енергії має право обмежувати або припиняти постачання електричної енергії Споживачу згідно з умовами розділу 6 цього договору та у відповідності до порядку, передбаченого ПКЕЕ.

Відповідно до п. п. 3.2.3, 4.1.4 договору постачання електричної енергії №144 від 20.03.2014р. Споживач має право вимагати відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення Постачальником умов цього договору. Постачальник електричної енергії не несе відповідальності за завдану майнову шкоду, заподіяну Споживачу або третім особам внаслідок припинення або обмеження електропостачання, здійсненого у встановленому ПКЕЕ порядку.

Положеннями п. 4.4 договору постачання електричної енергії №144 від 20.03.2014р. передбачено, що у випадку виявлення однією із сторін порушення умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачено застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду, на місці оформлюється двосторонній акт про порушення. Акт складається у присутності представників двох сторін договору у двох примірниках.

Відповідно до п. п. 6.1.3 розділу 6 договору постачання електричної енергії №144 від 20.03.2014р. електропостачання Споживача може бути обмежено або припинено Постачальником електричної енергії з повідомленням Споживача письмово, телефонограмою або факсограмою про дату та час відключення чи обмеження споживача електроенергії, не пізніше ніж за 3 робочих дні у разі:

- недопущення споживачем уповноважених осіб постачальника до власних електроустановок або розрахункових засобів обліку електроенергії;

- споживання електричної енергії після закінчення строку дії цього договору;

- несплати споживачем відповідних платежів, передбачених цим договором у терміни встановлені додатком 5;

- несплати рахунку за недовраховану електричну енергію, визначену у відповідності до складеного в установленому порядку акта про порушення;

- невиконання вимог Постачальника щодо приведення засобів обліку у відповідності до вимог чинного законодавства;

- отримання припису представника, на якого покладені відповідні обов’язки у відповідності до вимог нормативних документів;

- відсутності у Споживача персоналу для обслуговування електроустановок або договору на обслуговування електроустановок;

- порушення п. 8.1.6, 8.1.7 цього договору;

Згідно з п. 9.4 договору постачання електричної енергії №144 від 20.03.2014р. цей договір набирає чинності з моменту його підписання і укладається на строк до 31.12.2014р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, але не більш ніж до 30.11.2016р.

Додатковою угодою від 28.10.2016р. до договору постачання електричної енергії №144 від 20.03.2014р. сторонами по справі було продовжено строк дії договору до 31.12.2016р., але не більш ніж до 01.11.2019р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.02.2017р. по справі №916/3506/16, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.04.2017р. та постановою Вищого господарського суду України від 28.11.2017р., позовні вимоги ТОВ “Банкет Ка” до АТ “Одесаобленерго” про визнання права та визнання недійсним одностороннього правочину було задоволено частково, визнано право ТОВ „Банкет Ка” на отримання електричної енергії відповідно до договору про постачання електричної енергії № 144 від 20.03.2014р. із змінами, внесеними додатковою угодою від 28.10.2016р.

Необхідно зауважити, що підставою для звернення ТОВ “Банкет Ка” до суду із позовними вимогами до АТ “Одесаобленерго”, за результатами розгляду яких судом у межах справи №916/3506/16 були постановлені відповідні судові рішення, стало звернення постачальника електричної енергії до споживача із листом №366 від 26.11.2016р. про закінчення терміну дії договору у зв’язку з його невідповідністю Правилам користування електричною енергією.

З матеріалів справи вбачається, що 27.10.2017р. ТОВ “Банкет Ка” звернулось до АТ “Одесаобленерго” із листом, відповідно до якого повідомило про очікувані обсяги споживання електричної енергії за договором №144 від 20.03.2014р. у 2017 році. Суд зауважує, що фактично позивачем була допущена помилка та очікувані обсяги споживання електричної енергії за договором №144 від 20.03.2014р. стосувалися періоду на 2018 рік. У будь-якому випадку матеріали справи не містять зауважень постачальника електричної енергії щодо наведеного листа ТОВ “Банкет Ка”.

22.11.2017р. АТ “Одесаобленерго” звернулось до ТОВ “Банкет Ка” із листом №261, відповідно до якого повідомило позивача про припинення дії договору постачання електричної енергії №144 від 20.03.2014р. з 01.01.2018р. на підставі п. 9.4 договору та у зв’язку із невідповідністю умов договору вимогам ПКЕЕ. При цьому, АТ “Одесаобленерго” було повідомлено споживача про необхідність укладання нового договору до 31.12.2017р., оскільки у протилежному випадку споживач буде з 01.01.2018р. відключений від постачання електричної енергії.

28.11.2017р. АТ “Одесаобленерго” звернулось до позивача із листом №6956, відповідно до якого повідомило ТОВ “Банкет Ка”, що у зв’язку з відсутністю відомостей про очікувані обсяги споживання електричної енергії на 2018р., Постачальник електричної енергії відповідно до п. 9.4 договору №144 від 20.03.2014р. заявляє про припинення його дії з 01.01.2018р.

29.11.2017р. АТ “Одесаобленерго” листом №419 було доповнено та уточнено лист №261 від 22.11.2017р., а саме: постачальником електричної енергію було повідомлено споживача, що АТ “Одесаобленерго” стало відомо про факт користування нежитловими приміщеннями, які розташовані за адресами: м. Одеса, вул. Купріна, 49; вул. Люстдорфська дорога, 172/1; вул. Івана і ОСОБА_5 (Гайдара), 11, іншими суб’єктами господарювання, що відповідно до вимог п. п. 6.18, 7.5 ПКЕЕ свідчить про необхідність укладення між постачальником та новими користувачами зазначених об’єктів договорів постачання електричної енергії, у зв’язку з чим, відповідач повідомив позивача про припинення дії договору №144 від 20.03.2014р. з 01.01.2018р. Разом з цим, АТ “Одесаобленерго” просило вважати даний лист попередженням про припинення постачання електричної енергії з 01.01.2018р.

Листом №30/11-2017р. від 30.11.2017р. ТОВ “Банкет Ка” було повідомлено АТ “Одесаобленерго” про незгоду із відмовою постачальника від розірвання договору з огляду на відсутність у АТ “Одесаобленерго” як права на одностороннє розірвання договору так і правових обґрунтувань доводів, наведених у листі №261 від 22.11.2017р..

Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2017р. між ТОВ “Банкет Ка” (Орендар) та ТОВ „Альянс Херсонбуд” (Орендодавець) було укладено договір оренди обладнання №15/20-12, у відповідно до п. 1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування наступне обладнання: генератор Volvo 625 kVa 2015 250h АВР у кількості 3 шт. Стан обладнання на момент передачі в оренду: обладнання було у використанні, без зовнішніх і внутрішніх дефектів, придатне до використання в господарській діяльності Орендаря. Орендодавець доставляє Орендарю, змонтовує, налаштовує та здійснює всі приготування до запуску обладнання, а також здійснює його обслуговування протягом всього періоду оренди за даним Договором.

Відповідно до п. п. 3.1, 4.1, 4.2 договору оренди обладнання №15/20-12 від 20.12.2017р. строк оренди складає з 01.01.2018р. по 31.03.2018р. Розмір орендної плати за кожен генератор становить 100 000 грн на місяць, в т.ч. ПДВ. Орендна плата за обладнання (об'єкт оренди) виплачується Орендарем шляхом 100% попередньої оплати за весь період оренди на поточний рахунок Орендодавця протягом трьох банківських днів від дати укладення цього Договору. На виконання наведених умов договору 21.12.2017р. ТОВ “Банкет Ка” було перераховано на рахунок „Альянс Херсонбуд” грошові кошти у розмірі 900 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7 від 21.12.2017р.

Згідно з умовами п. 5.1 – 5.3 договору оренди обладнання №15/20-12 від 20.12.2017р. передача майна в оренду здійснюється представниками Сторін за актом приймання-передавання. Об'єкт оренди вважається переданим Орендодавцем та прийнятим Орендарем з моменту підписання Сторонами відповідного акта приймання-передавання обладнання. Орендодавець доставляє по одному генератору на об’єкти Орендодавця, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Купріна, 49; м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 172/1; м. Одеса, вул. Івана і ОСОБА_5 (Гайдара), 11.

01.01.2018р. на виконання умов договору оренди обладнання №15/20-12 від 20.12.2017р. між сторонами договору було підписано акти приймання-передачі обладнання, які були доставлені на об’єкти оренди, які розташовані за адресами: м. Одеса, вул. Купріна, 49; м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 172/1; м. Одеса, вул. Івана і ОСОБА_5 (Гайдара), 11.

Як свідчать матеріали справи, 01.12.2017р. між ТОВ “Банкет Ка” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 було укладено договір суборенди №1/91 від 01.12.2017р.; 21.12.2017р. між “Банкет Ка” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 було укладено договір суборенди №21/12 від 21.12.2017р., 21.12.2017р. між “Банкет Ка” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 було укладено договір суборенди №2112 від 21.12.2017р. Варто зауважити, що умовами договорів суборенди передбачено передання ТОВ “Банкет Ка” у користування суборендарів нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 172/1.

Листом від 22.12.2017р. суборендарем ОСОБА_9 було повідомлено ТОВ “Банкет Ка” про розірвання договору суборенди №2112 від 21.12.2017р., у зв’язку із наявною у суборендаря інформацією про припинення електропостачання з 01.01.2018р. на об’єкт оренди, а також про обов’язок ТОВ “Банкет Ка” повернути передоплату за договором у розмірі 250000,00 грн. та сплатити неустойку у розмірі 60 000,00 грн.

Листом від 25.12.2017р. суборендарем ОСОБА_7 було повідомлено ТОВ “Банкет Ка” про розірвання договору суборенди №1/91 від 01.12.2017р., у зв’язку із наявною у суборендаря інформацією про припинення електропостачання з 01.01.2018р. на об’єкт оренди, а також про обов’язок ТОВ “Банкет Ка” повернути передоплату за договором у розмірі 100000,00 грн. та сплатити неустойку у розмірі 30 000,00 грн.

Листом від 25.12.2017р. суборендарем ОСОБА_8 було повідомлено ТОВ “Банкет Ка” про розірвання договору суборенди №21/12 від 21.12.2017р., у зв’язку із наявною у суборендаря інформацією про припинення електропостачання з 01.01.2018р. на об’єкт оренди, а також про обов’язок ТОВ “Банкет Ка” повернути передоплату за договором у розмірі 200000,00 грн. та сплатити неустойку у розмірі 40 000,00 грн.

На виконання вимог суборендарів, ТОВ “Банкет Ка” було повернуто грошові кошти за договорами суборенди №1/91 від 01.12.2017р., №21/12 від 21.12.2017р., №2112 від 21.12.2017р., та сплачено суборендарям неустойку, що підтверджується платіжними дорученнями №13 від 26.12.2017р. на суму 100000,00 грн., №14 від 26.12.2017р. на суму 30 000,00 грн., №15 від 26.12.2017р. на суму 200 000,00 грн., №16 від 26.12.2017р. на суму 40000,00 грн., №17 від 26.12.2017р. на суму 250000,00 грн., №18 від 26.12.2017р. на суму 60000,00 грн.

Разом з тим, 29.12.2017р. АТ “Одесаобленерго”, за результатами проведеної перевірки було встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність за адресами: м. Одеса, вул. Купріна, 49; вул. Люстдорфська дорога, 172/1; вул. Івана і ОСОБА_5 (Гайдара), 11, споживають електричну енергію без укладання договорів про постачання електричної енергії, що є порушенням вимог ПКЕЕ /т. 1, а. с. 15-29/.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до АТ “Одесаобленерго”, ТОВ “Банкет Ка” було наголошено про неправомірність дій відповідача щодо розірвання договору про постачання електричної енергії №144 від 20.03.2014р. та припинення електропостачання об’єктів позивача з 01.01.2018р., оскільки будь-які правові підстави для здійснення останніх відсутні. При цьому, позивачем було наголошено, що в результаті здійснення відповідачем вказаних дій позивачеві було завдано збитків, в тому числі у вигляді упущеної вигоди, у зв’язку із відмовою суборендарів від продовження договірних відносин та необхідністю укладання договору оренди обладнання з метою недопущення припинення функціонування закладів ТОВ “Банкет Ка”.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені приписами частини другої ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Господарський суд зазначає, що для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: вина особи, яка заподіяла шкоду; протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв?язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

З огляду на звернення ТОВ “Банкет Ка” до суду із позовною вимогою до АТ “Одесаобленерго” про визнання дій відповідача, спрямованих на розірвання договору про постачання електричної енергії №144 від 20.03.2014р. та припинення електропостачання об’єктів позивача з 01.01.2018р. незаконними, що передбачає необхідність встановлення судом факту протиправності поведінки відповідача, господарський суд зауважує наступне.

Питання правомірності або неправомірності дій відповідача, яке фактично ставиться позивачем при зверненні до суду із даною позовною вимогою, підлягає дослідженню судом в розрізі питання обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення збитків, оскільки відноситься до складу цивільного правопорушення. Окрема констатація судом факту наявності у діях відповідача протиправної поведінки в якості окремої позовної вимоги не відповідає способам захисту порушеного права, так як безпосередньо не спрямоване на відновлення порушеного права.

Наведене свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги ТОВ “Банкет Ка” до АТ “Одесаобленерго” про визнання дій відповідача, спрямованих на розірвання договору про постачання електричної енергії №144 від 20.03.2014р. та припинення електропостачання об’єктів позивача з 01.01.2018р. незаконними, що має наслідком необхідність відмови у її задоволенні.

В силу положень ч. ч. 1-3 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З огляду на викладене, господарський суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору встановити факт наявності або відсутності у діях АТ “Одесаобленерго” елементів складу цивільного правопорушення.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Частиною 6 ст. 179 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів (суб'єктів господарювання або негосподарюючих суб'єктів-юридичних осіб) електроенергією, зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно з п. 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28 (з наступними змінами та доповненнями; чинний на дату виникнення спірних правовідносин, далі – Правила №28) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до ст. 188 ГПК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Господарський суд зауважує, що АТ “Одесаобленерго” з посиланнями на умови договору №144 від 20.03.2014р. було повідомлено позивача про розірвання договору у односторонньому порядку на підставі п. 9.4 договору. Як зазначалось вище по тексту рішення, ТОВ “Банкет Ка” було повідомлено відповідача про незгоду із розірванням договору та відключенням від постачання електричної енергії. Відмова сторони за договором від його розірвання потребує необхідність застосування приписів ст. 188 ГПК України, шляхом вирішення спірних питань у судовому порядку.

Проте, АТ “Одесаобленерго” після отримання заперечень споживача щодо розірвання договору в односторонньому порядку не було передано спір на вирішення суду, що, в тому числі, передбачено п. 9.3 договору №144 від 20.03.2014р.. При цьому, з посиланнями на ПКЕЕ та встановлений факт використання об’єктів, які живляться від мережі АТ “Одесаобленерго”, іншими суб’єктами господарювання, відповідачем було винесено попередження про припинення постачання електричної енергії.

З огляду на постачання електричної енергії на об’єкти позивача до теперішнього часу, отримання останнім від відповідача рахунків за спожиту електроенергію та оплату їх вартості, суд доходить висновку про чинність укладеного між сторонами по справі договору №144 від 20.03.2014р., що, в тому числі не заперечувалось учасниками даного судового процесу.

Але, враховуючи підстави заявленого позову в частині стягнення збитків, суд вважає за необхідне надати правову оцінку діям АТ “Одесаобленерго” спрямованим на відключення об’єктів ТОВ “Банкет Ка” від електропостачання.

Згідно з п. п. 1, 3 ч. 1, п. п. 1,2 ч. 2 ст. 57 Закону України „Про ринок електричної енергії” від 13 квітня 2017 року N 2019-VIII (з наступними змінами та доповненнями) електропостачальники мають право купувати та продавати електроенергію на ринку електричної енергії, здійснювати експорт-імпорт електричної енергії за вільними цінами; на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів. Електропостачальник зобов'язаний дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; укладати договори, обов'язкові для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови таких договорів.

Відповідно до п. 7 Правил №28 електрична енергія постачається споживачу безперервно, крім випадків, передбачених договором та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами. Обмеження в споживанні електричної енергії, а також вживання заходів щодо регулювання постачання електричної енергії споживачам здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.

Згідно з п. 7.5 Правил №28 постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі:

1) відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);

2) недопущення до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів обліку електричної енергії уповноважених посадових осіб органів виконавчої влади та/або електропередавальної організації, на яких покладено згідно з законодавством України та/або договором відповідні обов'язки;

3) несплати рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами (для споживача, який у встановленому законодавством порядку визнаний банкрутом, припинення повністю або частково постачання електричної енергії здійснюється без попередження у разі наявності від'ємного сальдо на особовому рахунку згідно з показаннями засобу обліку, крім випадків, коли такий споживач, щодо якого в установленому порядку вживаються заходи для запобігання банкрутству, здійснює своєчасний розрахунок поточної плати за спожиту електричну енергію, а погашення його заборгованості включено до заходів щодо забезпечення вимог кредиторів);

4) несплати за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до законодавства;

5) невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;

6) невиконання обґрунтованих вимог електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) щодо приведення розрахункового обліку в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів;

7) закінчення терміну дії, розірвання або неукладення між суб'єктами господарювання договорів, наявність яких передбачена цими Правилами;

8) порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж Правил охорони електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення неналежних умов експлуатації зазначених електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких споживачем порушуються Правила охорони електричних мереж.

Попередження про припинення повністю або частково постачання електричної енергії оформляється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено.

По тексу рішення вище зазначалось, що АТ “Одесаобленерго” повідомило ТОВ “Банкет Ка” про необхідність вважати лист від 29.11.2017р. за №419 попередженням про припинення постачання електричної енергії з 01.01.2018р., у зв’язку із неповідомленням ТОВ “Банкет Ка” про припинення використання займаних приміщень та передання їх у користування іншим суб’єктам господарювання.

Відповідно до п. 6.18 Правил №28 у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Господарський суд зауважує, що АТ “Одесаобленерго” зобов’язано здійснювати господарську діяльність відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору постачання електричної енергії №144 від 20.03.2014р., якими АТ “Одесаобленерго” не надано повноважень самостійно встановлювати факт звільнення або використання споживачем займаних приміщень, оскільки питання про припинення електропостачання споживачу з наведених вище мотивів вирішується у будь-якому випадку після надходження до постачальника електричної енергії відповідного повідомлення від споживача.

Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які повідомлення ТОВ “Банкет Ка” до АТ “Одесаобленерго”, надіслані з підстав наведених у п. 6.18 Правил №28, у зв’язку з чим, суд відхиляє доводи відповідача у названій частині. Більш того, господарський суд зауважує, що факти, які були наведені відповідачем у листах, надісланих у листопаді 2017р. до ТОВ “Банкет Ка”, відповідач підтверджує актами, складеними 29.12.2017р., що свідчить про необґрунтованість та безпідставність доводів відповідача у названій частині.

Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, ч. 2 ст. 386 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Положеннями ст. 396 ЦК України передбачено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

По тексту рішення вище зазначалось, що ТОВ “Банкет Ка” використовує нежитлові приміщення, які розташовані за адресами: м. Одеса, вул. Купріна, 49; вул. Люстдорфська дорога, 172/1; вул. Івана і ОСОБА_5 (Гайдара), 11, на підставі укладених з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 договорів оренди, умовами яких передбачено право ТОВ “Банкет Ка” передавати об’єкти оренди у суборенду без попередньої згоди орендодавця.

З огляду на вище наведені приписи чинного законодавства, господарський суд зауважує, що ТОВ “Банкет Ка”, яке на законних підставах використовує об’єкти оренди, на власний розсуд вирішує питання про розпорядження майном та про способи його використання. У зв’язку з чим, припинення електропостачання на об’єкти позивача з підстав невикористання цих об’єктів або їх передачі в користування іншим особам розцінюється судом як втручання у господарську діяльність позивача так і втручання у мирне володіння майном та, відповідно до вимог чинного законодавства, у випадку оплати споживачем вартості електричної енергії відповідно до умов договору про постачання електричної енергії, не може бути підставою для відключення споживача від електропостачання.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до п. 8.6 Правил №28 постачальник електричної енергії за регульованим тарифом не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок обмеження у постачанні електричної енергії, та матеріальні збитки, які викликані:

1) протиправними діями третіх осіб;

2) форс-мажорними обставинами (наслідки форс-мажорних обставин підтверджуються відповідним актом);

3) некваліфікованими діями персоналу споживача;

4) внаслідок припинення або обмеження електропостачання, здійсненого у порядку, встановленому цими Правилами, та/або застосованого відповідно до законодавства України;

5) пошкодженням устаткування споживача, що спричинило автоматичне відключення лінії живлення;

6) недотриманням споживачем встановленого договором режиму електроспоживання та перевищення договірної граничної величини електричної потужності;

7) перервами в електропостачанні споживача при спрацюванні пристроїв протиаварійної автоматики автоматичного частотного розвантаження (далі - АЧР), а також системи автоматичного відключення навантаження (далі - САВН), яка має автоматичний і ручний запуск, на час, передбачений нормативними документами, для забезпечення сталої роботи енергосистеми та на час, що необхідний для стабілізації режиму роботи енергосистеми. Сторони можуть передбачити в умовах договору, які саме умови мають бути підтверджені документально.

Попередження про припинення повністю або частково постачання електричної енергії оформляється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено.

Згідно з ч. 1, 2, 6 ст. 226 ГПК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого виконання зобов'язання. У разі невиконання зобов'язання виконати певну роботу (надати послугу) управнена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуги) третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов'язанням, та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язання.

Направлення АТ “Одесаобленерго” повідомлення про припинення електропостачання об’єктів ТОВ “Банкет Ка” з 01.01.2018р., яке, як було встановлено судом було вчинено за відсутності правових підстав, спричинило загрозу завдання споживачу збитків, у зв’язку з припиненням функціонування об’єктів, які живляться електричною енергією АТ “Одесаобленерго”. Протиправна поведінка відповідача призвела до понесення позивачем збитків, які виникли у зв’язку з необхідністю, в першу чергу, недопущення припинення функціонування об’єктів та укладання договору оренди обладнання №15/20-12 від 20.12.2017р., з оплатою орендної плати у сумі 900 000,00 грн. Викладене підтверджує існування причинно-наслідкового зв’язку між протиправною поведінкою відповідача та завданими позивачу збитками на суму 900 000,00 грн. При цьому, суд зауважує, що будь-які підстави, які передбачені приписами чинного законодавства, для звільнення постачальника електричної енергії від відповідальності за завдані збитки, відсутні.

При наданні правової оцінки доводам ТОВ “Банкет Ка” щодо необхідності віднесення до збитків повернутих суборендарям платежів та сплачених на їх користь штрафних санкцій, а також неотриманого прибутку у вигляді суборендної плати, розрахованої за 3 договорами, у загальному розмірі 687742,24 грн. господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 42 ГПК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Господарський суд зауважує, що умовами договорів суборенди №1/91 від 01.12.2017р., №21/12 від 21.12.2017р., №2112 від 21.12.2017р. передбачено обов’язок ТОВ “Банкет Ка”, зокрема, передати об’єкт оренди у користування та забезпечити нормальне функціонування інженерних мереж та безперебійне електропостачання (п. 2.2 договорів).

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 283 ГК України, ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положеннями ч. 1 ст. 206 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Як зазначалось вище по тексту рішення, договори суборенди 1/91 від 01.12.2017р., №21/12 від 21.12.2017р., №2112 від 21.12.2017р. були розірвані суборендарями з підстав неможливості забезпечити ТОВ “Банкет Ка” безперебійне електропостачання об’єктів оренди. Проте, господарський суд, з огляду на наявні в матеріалах справи докази на підтвердження укладання позивачем договору оренди обладнання №15/20-12 від 20.12.2017р. з метою недопущення припинення електропостачання в тому числі об’єктів суборенди, дійшов висновку про наявність у ТОВ “Банкет Ка” фактичної можливості виконати умови договорів суборенди.

Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку про відсутність причинно-наслідкового зв’язку між діями АТ “Одесаобленерго” та заявленими до стягнення ТОВ “Банкет Ка” збитками у розмірі 687742,24 грн. Господарський суд зауважує, що позивач, будучи обізнаним про можливість виконання зобов’язань за договорами суборенди, у добровільному порядку повернув отримані платежі та сплатив неустойку, що свідчить про відсутність вини АТ “Одесаобленерго” у неможливості виконання позивачем зобов’язань за укладеними договорами суборенди. Крім того, суд звертає увагу позивача, що договори суборенди були укладені після отримання останнім попередження від відповідача про припинення електропостачання, що, з огляду на здійснення господарської діяльності на власний ризик, свідчить про відсутність вини АТ “Одесаобленерго” у понесених позивачем збитків з наведених підстав.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про відсутність правових підстав для стягнення із АТ “Одесаобленерго” на користь ТОВ “Банкет Ка” збитків у розмірі 687742,24 грн., у зв’язку з відсутністю у діях відповідача всіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення, що виключає можливість притягнення останнього до відповідальності у вигляді стягнення збитків.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд дійшов висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених ТОВ “Банкет Ка” позовних вимог до АТ “Одесаобленерго” шляхом присудження до стягнення на користь позивача збитків у розмірі 900 000,00 грн. відповідно до ст. ст. 16, 22, 319, 321, 386, 614, 627, 714, 901, 1166 ЦК України, ст. ст. 20, 179, 188, 206, 224, 225, 226, 275, 283 Господарського кодексу України, ст. 57 Закону України „Про ринок електричної енергії”, п. п. 5.1, 6.18, 8.6 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28.В решті позову необхідно відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись принципом пропорційності, та з метою забезпечення розумного балансу між витратами, понесеними позивачем під час розгляду справи, та витратами, які має понести відповідач, приймаючи до увагу часткове задоволення заявлених позовних вимог, а також заявлене ТОВ “Банкет Ка” клопотання про відшкодування судового збору та витрат на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн., виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем було надано суду договір про надання правової допомоги №20/12-2017 від 20.12.2017р., укладений між ТОВ “Банкет Ка” та адвокатським бюром ОСОБА_3, а також платіжне доручення №21 від 27.12.2017р. про перерахування на рахунок адвокатського бюро витрат на правову допомогу згідно договору №20/12-2017 від 20.12.2017р.

Оскільки вимогами ст. 129 ГПК України передбачено необхідність розподілу інших судових витрат, тобто і витрат на правову допомогу, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, господарський суд враховуючи відмову у задоволенні позовної вимоги немайнового характеру (про визнання дій незаконними), вважає за необхідне покласти на позивача витрати на правову допомогу у розмірі 7500,00 грн.; приймаючи до уваги часткове задоволення позовної вимоги майнового характеру (про стягнення) пропорційно розподіляє витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 7500,00 грн. шляхом присудження до стягнення із АТ “Одесаобленерго” на користь ТОВ “Банкет Ка” витрати у розмірі 4275,55 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 – 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з акціонерного товариства “Одесаобленерго” /65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, 28 Б, ідентифікаційний код 00131713/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Банкет Ка” /65113, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 172/1, ідентифікаційний код 37609502/ збитки у розмірі 900 000,00 грн. /дев’ятсот тисяч грн. 00 коп./, судовий збір у розмірі 13 500,00 грн. /тринадцять тисяч п’ятсот грн. 00 коп./, витрати на правову допомогу у розмірі 4275,55 грн. /чотири тисячі двісті сімдесят п’ять грн. 55 коп./

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02 липня 2018 р.

Суддя С.П. Желєзна