Провадження № 4-с/344/81/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано -Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого– судді Татарінової О.А.,

секретаря Бухвак І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», зацікавлені особи: Державний виконавець Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1, ОСОБА_2, на дії державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, -

В С Т А Н О В И В:

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» ОСОБА_3 звернулася з вказаною скаргою, в обґрунтування якої посилалась на те, що 06.02.2011р. Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області видав виконавчий лист № 0907/2-7825/2011 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» 120грн. витрат на ІТЗ розгляду справи та 1700грн. витрат по оплаті судового збору. Зазначений виконавчий лист було пред'явлено до виконання поштовою кореспонденцією до Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області. 27.12.2017 року державним виконавцем Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_1 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». У постанові вказано, що при проведенні виконавчих дій, майно придатне для звернення стягнення, не виявлено. 10.04.2018 року стягувач отримав вказану постанову. Повідомлення, яке оскаржується, було направлено скаржнику лише 04.04.2018 року та без повідомлення про вручення, що є порушенням ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», в якій закріплено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документу стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Скаржник не погоджується з даною постановою, вважає її незаконною та такою, що направлена не у спосіб, визначений Законом України «Про виконавче провадження», порушує права стягувача. Зазначає, що державний виконавець поверхово підійшов до виконання своїх обов’язків, не в повному обсязі виконав роботу щодо виконання посадових прав та обов’язків, передбачених ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». У постанові не вказано, які заходи було здійснено державним виконавцем. Державним виконавцем всупереч вимогам Закону вжито не всіх виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа, а саме: не винесено постанову про примусовий привід боржника через органи НП для надання пояснень щодо невиконання рішення суду, не викликано боржника з приводу невиконання виконавчого документа, що перебуває у виконавчому провадженні, державний виконавець не звернувся до суду з поданням про примусове входження до житла боржника, виявлення та опису майна, не звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника – фізичної чи іншої особи, в якої перебуває майно боржника, не звернувся до суду про розшук боржника, у разі відсутності боржника за адресою, вказаною у виконавчому документі, не звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України божника до виконання зобов’язань. У оскаржуваній постанові від 27.12.2017 року вказано неповні відомості щодо результатів проведеної роботи щодо перевірки майнового стану ОСОБА_2

З метою захисту прав в законних інтересів вкладників банків та забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку є необхідним забезпечення максимального та своєчасного формування ліквідаційної маси, яка в подальшому буде спрямована на задоволення вимог кредиторів банку. На підставі наведеного просила суд визнати дії державного виконавця Івано-Франківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 щодо не надсилання постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.12.2017 року не пізніше наступного дня з дня її винесення – неправомірними; визнати дії державного виконавця Івано-Франківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу ЄДРВП № 54807030 – неправомірними; скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.12.2017 року ЄДРВП № 54807030; відновити виконавче провадження ЄДРВП № 54807030 з примусового виконання виконавчого листа №0907/2-7825/2011, виданого 21.06.2017 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» 120грн. витрат на ІТЗ розгляду справи, 1700грн. витрат по оплаті судового збору.

В судове засідання представник ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» не з’явилася, надіслала заяву, в якій скаргу підтримала, просила скаргу задовольнити та розглянути таку за відсутності представника скаржника.

Державний виконавець Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце судового розгляду скарги.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання також не з'явилася.

Враховуючи положення ст. 450 ЦПК України щодо строку розгляду скарги суд вважає, що скаргу слід розглянути за відсутності державного виконавця, та відповідача по справі, надіславши їм копію ухвали для забезпечення можливості оскарження з моменту отримання, що не позбавить їх права на справедливий розгляд справи.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У відповідності до ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Судом встановлено, що 21.06.2017р. Івано-Франківським міським судом був виданий дублікат виконавчого листа №0907/2-7825/2011 року про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_5» 120грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 1700грн. витрат по оплаті судового збору (а.с.5-6), який за пред'явлено у Івано-Франківський МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області до виконання та відкриття ВП.

27.12.2017 року державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки при проведенні виконавчих дій майно придатне для звернення стягнення не виявлено (а.с.4).

Згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Пунктом 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України передбачено одну з основних засад судочинства - обов'язковість рішень суду.

У відповідності до ст.13 Закону України «Про судоустрій України» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади їх посадовими та службовими особам на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Аналогічну норму містить стаття 18 ЦПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним Законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, а також порядок оскарження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця.

Статтею 5 Закону встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Обов'язки виконавців та права громадян регламентовано законодавством України.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Як вбачається із п. 2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Про наявність обставин, зазначених п.2-6 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець складає акт. У разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску. Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

З врахуванням вищевикладеного, доказів, які б свідчили про вжиття державним виконавцем всіх можливих заходів для своєчасного та повного виконання рішення суду Івано-Франківським МВ ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області суду не надано.

Отже, приймаючи постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, державний виконавець Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області не дотримався в повному обсязі вимог Закону України «Про виконавче провадження» та не провів усіх передбачених законом дій по виконанню рішення суду, а відтак постанова про повернення виконавчого документу від 27.12.2017р. винесена передчасно, та як наслідок підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Судом встановлено, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачу була винесена 27.12.2017 року, а отримана скаржником 04.04.2018 року (а.с.7,8,9).

Суд вважає, що даний строк стягувачем не пропущено.

Відповідно до ч.2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що скарга Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» підлягає частковому задоволенню.

На підставі наведеного, ст.ст.5,10,37 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст.258,259,260,261,447-451,453 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», зацікавлені особи: Державний виконавець Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1, ОСОБА_2, на дії державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу - задовольнити частково.

Визнати дії державного виконавця Івано-Франківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 щодо не надсилання постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.12.2017 року не пізніше наступного дня з дня її винесення – неправомірними.

Визнати дії державного виконавця Івано-Франківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 54807030 – неправомірними.

Скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.12.2017 року ВП № 54807030.

В решті вимог скарги відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Івано-Франківський міський суд протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя О.А. Татарінова

Повний текст ухвали складено 03 липня 2018 року.