ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2018 р.Справа № 922/1401/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвій Л.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 банк розвитку", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Престиж", м. Харків про стягнення 1047463,08 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 довіреність № 25 від 02.04.2018;

відповідача - ОСОБА_3 довіреність № 7 від 01.06.2018; ОСОБА_4 довіреність № 7 від 01.06.2018р.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 банк розвитку", м. Київ звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ТОВ Фірма "Престиж" заборгованість за кредитним договором №ККРОВ.1500.010 від 05.03.14р. в сумі 1047463,08 грн., з яких 899450,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 148013,08 грн. - прострочена заборгованість за відсотками. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 28.04.17р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 09 червня 2017 року провадження у справі № 922/1401/17 було зупинено до прийняття Дзержинським міським судом Донецької області рішення по справі за № 225/264/16-й за заявою ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення суду за позовом Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 банк розвитку" до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ККРОВ. 1500.010 від 05 березня 2014 року.

27.04.18р. від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження по справі, в якому вказує, що постановою апеляційного суду Донецької області від 15.03.18р. апеляційну скаргу ОСОБА_5 було задоволено, рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 12.10.17р. - скасовано та в задоволенні позовних вимог ПАТ "ВБР" було відмовлено.

Ухвалою суду від 07.05.18р. за клопотанням позивача провадження у справі № 922/1401/17 поновлено, здійснено перехід до розгляду даної справи за правилами встановленими Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017; встановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження; продовжено підготовче провадження на 30 днів по 23.06.18р. (субота); призначено підготовче засідання на "23" травня 2018 р. об 11:30.

Ухвалою суду від 23.05.2018 підготовче провадження у справі № 922/1401/17 закрито та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 19.06.18р. о 10:00 год.

Ухвалою суду від 19.06.18р. відкладено розгляд справи на 21 червня 2018 року о 09:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні 21.06.18р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні 21.06.18р. проти позову заперечували, просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи те, що норми Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

05 березня 2014 року між Публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 РОЗВИТКУ (далі - Позивач, ОСОБА_1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Престиж (далі - Позичальник, Відповідач) був укладений Кредитний договір № ККРОВ. 1500.010.

Відповідно до п.п. 1.1 Кредитного договору, ОСОБА_1 надає Відповідачу у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності грошові кошти, надалі за текстом - Кредит, на умовах, визначених договором: Кредит надається в сумі 900 000,00 гривень (девятсот тисяч гривень) у вигляді поновлюваної кредитної лінії на рефінансування заборгованості за овердрафтом та поповнення обігових коштів (п.1.1.1., 1.2. та п. 1.4. Кредитного договору). Термін користування Кредитом до 04 червня 2014 року. Процентна ставка за користування кредитом: 19,00 % відсотки річних. Тип процентної ставки фіксована.

Пунктом 2.3. Кредитного договору встановлено, що моментом (днем) надання Кредиту вважається день перерахування грошових коштів на відповідні рахунки, визначені в заяві Позичальника, ПАТ ВБР в повній мірі виконало договірні зобов'язання шляхом надання кредитних грошових коштів, що підтверджується розпорядженням на урахування коштів, меморіальним ордером та відповідною випискою по рахунку.

Відповідно до п. 2.4 Кредитного договору період сплати процентів встановлений з 1-го по 5-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання договору. Заборгованість за процентами погашається в сумі залишку на 1 -ше число кожного поточного місяця за попередній місяць, починаючи з дати підписання даного Договору.

При несплаті відсотків у зазначений строк вони вважаються простроченими. Згідно з п. 7.2. Кредитного договору, за порушення строків погашення заборгованості за користування кредитом ОСОБА_1 нараховує Позичальнику відсотки в розмірі 29 % річних, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктом 2.5 Кредитного договору визначено, що Позичальник погашає кредит згідно Графіку зменшення ліміту кредиту.

Відповідно до п. 7.4 Кредитного договору при порушенні Позичальником строків сплати процентів за користування Кредитом та/або комісії ОСОБА_1 має право нараховувати Позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

У зв'язку з порушенням позичальником умов договору по своєчасному погашенню кредиту, та процентів за його користування, 04.06.2014 року сторони уклали додаткову угоду №1 до кредитного договору, відповідно до якої була проведена реструктуризація простроченої за цим договором заборгованості, а саме:

-продовжено термін користування кредитом до 08.10.2014 року;

-процентна ставка за користування кредитом встановлена у розмірі 22% річному;

-внесені відповідні зміни у графік зменшення ліміту:

-процентна ставка за користування кредитом при порушенні строків погашення заборгованості за користування кредитом встановлена у розмірі 32 % річних.

Додатковою угодою №2 від 17.09.2014 року до Кредитного договору було змінено п.2.7 кредитного договору, відповідно до яких термін користування кредитом встановлений до 08.04.2015 року. Відповідні зміни було внесено у графік зменшення ліміту кредитної лінії - п.2.5 Кредитного договору.

Відповідач свої зобовязання, передбачені Кредитним договором, не виконав.

Про порушення зобовязань по Кредитному Відповідача було повідомлено Повідомленням від 12.06.2015 року за вих. № 2859, яке отримано відповідачем 24.06.2015 року.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Внаслідок невиконання Позичальником своїх зобов'язань по своєчасному погашенню кредиту та нарахованим процентам, станом на 13.04.2017 р. загальна заборгованість по кредиту становить 1 047 463,08 гривень (один мільйон сорок сім тисяч чотириста шістдесят три гривні 08 копійки), а саме:

-прострочена заборгованість по тілу кредиту 899 450,00 гривень (вісімсот

девяносто девять тисяч чотириста пятдесят гривень)

-прострочена заборгованість за процентами 148 013,08 гривень (сто сорок вісім тисяч тринадцять гривень 08 коп.).

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобовязання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт господарювання (зобовязана сторона, у тому числі боржник)зобовязаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого субєкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязків.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по тілу кредиту в сумі 899450,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 по справі № 910/20134/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Престиж" до Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 банк Розвитку" про визнання з 04.08.2015 припиненим зобов'язання зі сплати основного боргу за кредитним договором № ККРОВ.1500.010 від 05.03.2014 р. на суму 474 663,70 грн., визнано зобов'язання Відповідача по оплаті суми основного боргу за спірним договором припиненим в частині 474 663 (чотириста сімдесят чотири тисячі шістсот шістдесят три) грн. 70 кой. з 04.08.2015 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач вказує, що на виконання Постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 по справі № 910/20134/15 Банком було здійснено зарахування відповідачу зустрічних однорідних вимог на суму 333535,72 грн.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, дане зарахування не стосувалась зменшення саме суми тіла кредиту, як це було передбачено Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 по справі № 910/20134/15, у зв`язку з чим, суд доходить висновку, що позивачем не було здійснено зменшення суми заборгованості за тілом кредиту на суму припиненого зобов`язання за постановою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що несплачена відповідачем заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором № ККРОВ.1500.010 від 05.03.2014 р. становить 424 786,30 грн. з урахуванням припиненого зобов`язання за постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 по справі № 910/20134/15.

Щодо нарахування відповідачу 148013,08 грн. - прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитом, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч.ч. 1-2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У зв'язку з порушенням позичальником умов договору по своєчасному погашенню кредиту, та процентів за його користування, 04.06.2014 року сторони уклали додаткову угоду №1 до кредитного договору, відповідно до якої була проведена реструктуризація простроченої за цим договором заборгованості, а саме:

-продовжено термін користування кредитом до 08.10.2014 року;

-процентна ставка за користування кредитом встановлена у розмірі 22% річному;

-внесені відповідні зміни у графік зменшення ліміту:

-процентна ставка за користування кредитом при порушенні строків погашення заборгованості за користування кредитом встановлена у розмірі 32 % річних.

Додатковою угодою №2 від 17.09.2014 року до Кредитного договору було змінено п.2.7 кредитного договору, відповідно до яких термін користування кредитом встановлений до 08.04.2015 року. Відповідні зміни було внесено у графік зменшення ліміту кредитної лінії - п.2.5 Кредитного договору.

Таким чином, позивачем нараховано відповідачу проценти в сумі 148 013,08 гривень (сто сорок вісім тисяч тринадцять гривень 08 коп.)

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що як вбачається із матеріалів справи, а саме: у пункті 1.1.3 спірного договору встановлено процентну ставку у розмірі 19 % річних; тип процентної ставки - фіксована. У п. 2 Додаткової угоди до спірного договору процентна ставка встановлена у розмірі 22 % річних; тип процентної ставки - фіксована. При цьому, у наданому Позивачем до суду розрахунку (том 1 аркуш справи 9) зазначено, що процентна ставка становить як на поточну так і на прострочену заборгованість 32 % річних. Тому, на думку відповідача, вказане свідчить про те, що при укладанні спірного договору існували приховані відсотки, про які Відповідачу не було відомо.

Як вбачається з матеріалів справи, посилання на наявність прихованих відсотків не було документально підтверджено, а розрахунок відсотків наданий позивачем не було спростовано відповідачем, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача простроченої заборгованість за відсотками в сумі 148 013,08 грн.

Станом на момент розгляду справи, відповідач не сплатив позивачу 572799,38 грн. заборгованості та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором у сумі 572799,38 грн., з яких: 424 786,30 грн. - основна заборгованість по тілу кредиту; 148 013,08 грн. - прострочена заборгованість за відсотками, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 572799,38 грн., з яких: 424 786,30 грн. - основна заборгованість по тілу кредиту; 148 013,08 грн. - прострочена заборгованість за відсотками, правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

В частині стягнення з відповідача 474663,70 грн. - тіла кредиту за кредитним договором № ККРОВ.1500.010 від 05.03.2014 р. суд відмовляє, оскільки дане зобов`язання припинено Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 по справі № 910/20134/15.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином судові витрати покладаються на відповідача в в частині задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 16, 212, 525, 526, 527, 530, 553, 554, 555, 611, 625, 629, 651, 1049, 1050, 1052 Цивільного кодексу України; ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Престиж" (код ЄДРПОУ 31714807, 62495, Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вул. Слобідська, буд. 26/2) на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 банк розвитку" (код ЄДРПОУ 36470620, адреса: 01135, м. Київ, вул. Чорновола В`ячеслава, буд. 25) заборгованість за кредитним договором № ККРОВ.1500.010 від 05.03.2014, а саме: 424 786,30 грн. - основна заборгованість по тілу кредиту; 148 013,08 грн. - прострочена заборгованість за відсотками та судовий збір в розмірі 8 591,99 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 27.06.18р.

СуддяОСОБА_6