open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 225/1044/18
Моніторити
Постанова /30.08.2018/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Ухвала суду /29.08.2018/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Ухвала суду /21.08.2018/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Ухвала суду /06.08.2018/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Ухвала суду /09.07.2018/ Дзержинський міський суд Донецької областіДзержинський міський суд Донецької області Рішення /02.07.2018/ Дзержинський міський суд Донецької областіДзержинський міський суд Донецької області Ухвала суду /24.04.2018/ Дзержинський міський суд Донецької областіДзержинський міський суд Донецької області Ухвала суду /03.04.2018/ Дзержинський міський суд Донецької областіДзержинський міський суд Донецької області Ухвала суду /13.03.2018/ Дзержинський міський суд Донецької областіДзержинський міський суд Донецької області
emblem
Справа № 225/1044/18
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /30.08.2018/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Ухвала суду /29.08.2018/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Ухвала суду /21.08.2018/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Ухвала суду /06.08.2018/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Ухвала суду /09.07.2018/ Дзержинський міський суд Донецької областіДзержинський міський суд Донецької області Рішення /02.07.2018/ Дзержинський міський суд Донецької областіДзержинський міський суд Донецької області Ухвала суду /24.04.2018/ Дзержинський міський суд Донецької областіДзержинський міський суд Донецької області Ухвала суду /03.04.2018/ Дзержинський міський суд Донецької областіДзержинський міський суд Донецької області Ухвала суду /13.03.2018/ Дзержинський міський суд Донецької областіДзержинський міський суд Донецької області

Номер провадження №2/225/494/2018

Єдиний унікальний номер 225/1044/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Соляник А.В.,

за участю секретаря судового засідання – Пузиревської Ю.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Військово-цивільної адміністрації міста Торецька Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю до Військово-цивільної адміністрації міста Торецька Донецької області.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що з 2003 року проживає за адресою: м.Торецьк (раніше - Дзержинськ), АДРЕСА_1. Підставою для її вселення до зазначеного житлового приміщення став договір піднайму, укладений 20 березня 2003 року з наймачем ОСОБА_4. Цей договір був складений у присутності голови домового комітету ОСОБА_5, його підпис належним чином посвідчено завідувачем організаційного відділу виконавчого комітету Дзержинської міської ради ОСОБА_6. У подальшому ОСОБА_4 була знята з реєстрації за вказаною адресою, що потягло за собою припинення договору найму. Підставою для зняття з реєстрації стало рішення Дзержинського міського суду від 01 жовтня 2003 року про визнання наймача ОСОБА_4 безвісно відсутньою, заявник - Виробничо-ремонтне житлове управління м. Дзержинська. На момент припинення договору найму вона разом зі своєю родиною були зареєстровані за вказаною адресою. Зауважує, що реєстрація відбувалася шляхом подання відповідних документів до ВРЖУ м. Дзержинська - комунального підприємства, створеного Дзержинською міською радою для виконання функцій з управління багатоповерховим житловим фондом. Дзержинським міським відділом УМВС України в Донецькій області також не було встановлено перешкод для реєстрації місця її проживання за вказаною адресою, про що свідчить відмітка у паспорті. З 2003 року і дотепер ані Дзержинською (Торецькою) міською радою, ані відповідачем, ані створеними ними органами їй не було висунуто жодних претензій, щодо володіння нею спірною квартирою. Вона постійно проживаю в зазначеній квартирі, підтримує в належному стані, сплачує комунальні платежі. Вважає, що вона заволоділа майном територіальної громади м. Торецька у вигляді спірної квартири добросовісно, оскільки не знала і не могла знати про припинення договору найму із ОСОБА_4 З 2003 року володіє цією квартирою відкрито: зареєстрована у ній, сплачує комунальні платежі, за потреби надає доступ представникам організацій, що надають житлово-комунальні послуги, до приладів обліку. Безперервність володіння підтверджується актом від 27.02.2018, складеним її сусідами, що також проживають у ІНФОРМАЦІЯ_1, їх підписи завірені начальником дільниці ПП «Техноком» ОСОБА_7. Крім того, вищезазначені обставини підтверджується довідкою про склад сім’ї від 27.02.2018 № б/н, виданою КП «Торецьккомсервіс» Торецької міської ради. Тому, вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, тому звертаєся до суду із позовом про визнання права власності на спірну квартиру, що наразі є комунальною власністю територіальної громади міста Торецька.

Також в матеріалах справи міститься відзив представника відповідача на позовну заяву, в якому зазначено, що з позовними вимогами не згодна в повному обсязі та вважає їх необгрунтованими з наступних питань. Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_3, яка зареєстрована з 02.04.2003 року за адресою: АДРЕСА_2, ставить питання щодо визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю за вищевказаною адресою. Зазначена квартира входить до громадського житлового фонду, тобто є комунальною власністю територіальної громади м. Торецьк. Як вбачається з матеріалів позовної заяви, ОСОБА_3 є піднаймачем даного житла (договір піднайму жилого приміщення б/н від 20.03.2003р.). За даним договором піднайму на той час основним наймачем була ОСОБА_4. В позовній заяві ОСОБА_3 зазначає, що вона заволоділа майном територіальної громади м. Торецька у вигляді спірної квартири добросовісно, оскільки не знала і не могла знати про припинення договору піднайму із ОСОБА_4 Але це суперечить рішенню Дзержинського міського суду Донецької області від 01.10.2003 року, згідно якого ОСОБА_4 була визнана безвісно відсутньою. З цього вбачається, що дія договору між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, припинена. Також зауважую, що відповідно до ст. 99 Житлового кодексу України, піднаймачі та тимчасові жильці самостійного права на займане жиле приміщення не набувають незалежно від тривалості проживання. У разі припинення дії договору найму жилого приміщення одночасно припиняється і дія договору піднайму. Піднаймач і члени його сім'ї, а також тимчасові жильці зобов'язані негайно звільнити займане жиле приміщення. У разі відмовлення вони підлягають виселенню в судовому порядку. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 разом з членами своєї сім'ї по теперішній час проживає за вказаною адресою (довідка КП «Торецьккомсервіс» б/н від 27.02.2018). чим порушує вищезазначену норму права. Набувальна давність поширюється на випадки фактичного, безтитульного (незаконного) володіння чужим 'майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу, а саме договір піднайму жилого приміщення, виключає застосування набувальної давності. Оскільки позивач вселилась до квартири за адресою: АДРЕСА_2, згідно договору піднайму жилого приміщення з наймачем ОСОБА_4, як піднаймач, підстав для визнання за нею права власності на зазначену вище квартиру за набувальною давністю, відповідно до статті 344 Цивільного кодексу України, немає.

Також представник позивача надала відповідь на відзив, згідно до якої сторона позивача не згодна з позицією відповідача з наступних підстав: правова оцінка обставин справи, наведена відповідачем, є суперечливою, оскільки у відзиві викладені взаємовиключні тези.

По-перше, представник відповідача зазначає, що спірне житло належить до громадського житлового фонду.

Відповідно до статті 4 Житловою кодексу, громадський житловий фонд складається з жилих будинків і жилих приміщень в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям. їх об’єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям.

Поряд із цим зазначено, що спірне житло є комунальною власністю територіальної громади м. Торецька.

Таким чином, відповідач має визначитися із правовим статусом спірного житла.

По-друге, неоднозначною є і оцінка правового статусу позивача. З одного боку, представник відповідача визнає, що дія договору піднайму припинена. З іншого прямо називає ОСОБА_3 піднаймачем та обгрунтовує свою позицію посиланням на статтю 99 Житлового кодексу, згідно із якою піднаймачі самостійного права на займане жиле приміщення не набувають.

Сторона позивача наполягає, що одночасно із припиненням договору найму припинилася і дія договору піднайму, як це і передбачено статтею 99 Житлового кодексу, тому позивач втратила статус піднаймача і не набула жодного іншого юридичного титулу.

По-третє, відповідач зазначає, що добросовісність заволодіння спірним майном спростовується рішенням Дзержинського міського суду у справі про визнання основного наймача ОСОБА_4 безвісно відсутньою. Слід зауважити, що позивач не була стороною у зазначеній справі. Заявником виступило Виробничо-ремонтне житлове управління м. Дзержинська - комунальне підприємство, створене Дзержинською міською радою саме з метою здійснення функцій з управління багатоповерховим житловим фондом. Після постановления відповідного судового рішення ані Дзержинська міська рада, ані її виконавчі органи і створені нею підприємства з відповідною компетенцією не тільки не висунули позивачу і членам її сім’ї вимог про звільнення займаного жилого приміщення, але навіть не повідомили піднаймача про наявність такого судового рішення.

Сторона позивача наполягає, що володіння спірним житлом без належних правових підстав ОСОБА_3 розпочалося з моменту дострокового припинення договору піднайму внаслідок припинення дії договору найму.

Також в матеріалах справи містяться заперечення відповідача, щодо наведених представником пояснень позивача у відповіді на відзив, в яких зазначено, що по-перше - зазначені у відзиві поняття «громадський житловий фонд» та «комунальна власність територіальної громади м. Торецька» використовуються позивачем самостійно, із незрозумілих причин ОСОБА_3 використовує ці різні поняття при обгрунтуванні своїх позовних вимог.

По-друге. Позивач ОСОБА_3 в своїй позовній заяві зазначає, що після рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 01 жовтня 2003 року наймача ОСОБА_4 було визнано безвісно відсутньою, у зв'язку з чим ОСОБА_4 була знята з реєстрації за адресою спірного житла. З іншого боку, ОСОБА_3 вказує на те, що заволоділа спірним житлом добросовісно, оскільки не знала і не могла знати про припинення договору найму із ОСОБА_4) ОСОБА_8 факти в позовній заяві є невизначеними самим позивачем, тому вважаються суперечливими.

По-третє. Сторона позивача вказує на те, що ОСОБА_3 не була повідомлена про наявність вищезазначеного судового рішення. Але існує той факт, що ОСОБА_3 були зроблені спроби щодо отримання спірного житла через спосіб подачі нею позовної заяви до Дзержинського міського суду Донецької області про визнання членом сім'ї наймача жилого приміщення. До матеріалів справи входило те саме рішення Дзержинського міського суду Донецької області про визнання безвісно відсутньою ОСОБА_4 З цього вбачається, що ОСОБА_3 ще до теперішнього часу була обізнана про наявність даного факту. До того ж звертаю Вашу увагу, що рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 21 березня 2014 року за позовною заявою ОСОБА_3А, до Дзержинської міської ради про визнання членом сім'ї наймача жилого приміщення було відмовлено (справа № 225/78/14-ц).

З огляду на вищевказане, вважає пояснення наведені представником позивача у відповіді на відзив є недоведеними та необгрунтованими.

Представник позивача ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності в судовому засіданні позов не визнала, просила в задоволенні заявлених вимог відмовити в повному обсязі.

Вислухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

У відповідності до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Частиною 4 ст. 344 ЦК України встановлено, що, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

З пункту 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07.02.2014 року вбачається, що відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).

Відповідно пункту 11 зазначеної вище Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК).

Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Судом встановлено, що на підставі договору піднайму від 20 березня 2003 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був укладений відповідний договір, згідно якого ОСОБА_3 є піднаймачем квартири АДРЕСА_3 (нині Торецьк). Згідно рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 01 жовтня 2003 року ОСОБА_4 було визнано безвісно відсутньою. Що є безумовною підставою розірвання договору найму. За правилами статті 99 Житлового кодексу, у разі припинення договору найму жилого приміщення одночасно припиняється і дія договору піднайму.

Також відповідно до ст. 99 Житлового кодексу України, піднаймачі та тимчасові жильці самостійного права на займане жиле приміщення не набувають незалежно від тривалості проживання. У разі припинення дії договору найму жилого приміщення одночасно припиняється і дія договору піднайму. Піднаймач і члени його сім'ї, в цьому випадку зобов'язані негайно звільнити займане жиле приміщення, що позивачем зроблено не було. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 разом з членами своєї сім'ї по теперішній час проживає за вказаною адресою, що підтверджено довідкою КП «Торецьккомсервіс» б/н від 27.02.2018року. ОСОБА_3 вказує на те, що заволоділа спірним житлом добросовісно, оскільки не знала і не могла знати про припинення договору найму із ОСОБА_4, однак як вбачається з позовної заяви, що після рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 01 жовтня 2003 року наймача ОСОБА_4 було визнано безвісно відсутньою, у зв'язку з чим вона була знята з реєстрації. Про що було відомо позивачу, оскільки нею було долучено в якості додатка до позовної заяви копію рішення Дзержинського міського суду від 01 жовтня 2003 року.

Як вбачається з Акту вуличного комітету від 27.02.2018 року (а.с. 9) позивач разом зі своєю родиною мешкає в спірній квартирі з січня 2003 року, однак як зазначено в рішенні Дзержинського міського суду від 01.10.2003 року в зазначеній квартирі ніхто не проживає, вона знаходиться в антисанітарному стані, майно в квартирі відсутнє (а.с 8), з цього приводу, суд має сумніви добросовісного володіння чужим майном позивачем.

Набувальна давність поширюється на випадки фактичного, безтитульного (незаконного) володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу, а саме договір піднайму жилого приміщення, виключає застосування набувальної давності. Оскільки позивач вселилась до квартири за адресою: АДРЕСА_2, згідно договору піднайму жилого приміщення з наймачем ОСОБА_4, як піднаймач, підстав для визнання за нею права власності на зазначену вище квартиру за набувальною давністю, відповідно до статті 344 Цивільного кодексу України, немає.

Керуючись ст.ст.81, 214 ЦПК, ст.ст.16, 328, 335, 344 ЦК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Військово-цивільної адміністрації міста Торецька Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :

Джерело: ЄДРСР 75075501
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку