Провадження № 3/127/3741/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2018 р.

м. Вінниця

Вінницький

міський суду Вінницької області в складі:

головуючого суді ОСОБА_1,

при секретарі Войтенко А.В.,

за участю прокурора Марченкова Д.С.,

особи стосовно, якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, що надійшли від Управління захисту економіки у Вінницькій області ДЗЕ НП України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Росії, українця, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого,

за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 139 від 08.06.2018 року складеного відносно ОСОБА_2 вбачається, що останній перебуваючи на посаді перший заступник генерального директора ДП "Вінницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (ДП «Вінницястандартметрологія») будучи згідно підпункту «а» п. 2 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закону) примітки до статті 172-6 КУпАП, суб’єктом відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону несвоєчасно, без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період неохоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_2 та його захисник в судовому засіданні надали заперечення та суду пояснили, що ОСОБА_2 вину у вчиненні правопорушення не визнає, оскільки він електрону декларацію подав вчасно, про свідчить скріншот. Однак, як було встановлено пізніше дана електорна дикларація не збереглась та вважається неподаною, тому останній був вимушений заповнити її повторно. Наведена обставина свідчить про відсуність умислу в діях ОСОБА_2, що в свою чергу виключає суб'єктивну сторону адміністративного правопорушення передбаченого ст. 172-6 ч. 1 КУпАП, а тому останній просить провадження у справі закрити.

Прокурор Марченков Д.С. в судовому засіданні просив притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки останній несвоєчасно, без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період неохоплений раніше поданими деклараціями.

Заслухавши думку прокурора, ОСОБА_2, його захисника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб’єктами декларування є, зокрема, особи, визначені у підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, а саме посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої статті 3.

Відповідно до статті 81 Цивільного кодексу України, юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або місцевого самоврядування. Згідно з статтями 167 та 169 цього кодексу, держава та територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, комунальні підприємства тощо) у випадку та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.

Таким чином, державні та комунальні підприємства та інші юридичні особи, які створені розпорядчим актом Президента України, органу державної влади або органу місцевого самоврядування, є юридичними особами публічного права. Посадові особи таких підприємств є суб’єктами декларування, на яких поширюється дія розділу V («Фінансовий контроль») Закону України «Про запобігання корупції» з урахуванням особливостей, визначених частиною 5 статті 45 цього ж Закону.

Отже, посада першого заступника генерального директора Державного підприємства «Вінницястандартметрологія» відноситься до посад посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

Частиною 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті

Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

З метою забезпечення єдиного підходу до виконання норм чинного антикорупційного законодавства Національне агентство з питань запобігання корупції, своїми рішеннями № 2 від 10 червня 2016 року «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за № 958/29088 та № 3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за № 95, надало роз’яснення щодо Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до пункту 5-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» строк подання щорічної декларації для осіб, які відповідно до цього Закону подають таку декларацію вперше продовжено до 1 травня 2017 року.

Згідно ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 176-2 ч. 1 КУпАП несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вих. № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року звернуто увагу на те, що вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, щодо порушення вимог фінансового контролю, яке полягало у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід враховувати об'єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об'єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Що стосується суб'єктивної сторони правопорушення, то згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 20.03.2017 року отримав сертифікат в Акредитованому центрі сертифікації ключів ІДД ДФС, що підтверджується документами наданими стороною захисту в судовому засіданні. Того ж дня, останній зареєструвався на сайті НАЗК з використання власного ЕЦП, що підтверджується електронним листом, який був надісланий на електрону скриньку ОСОБА_2 29.03.2018 року останній заповнив та зберіг затребувану інформацію. Дані обставини підтверджуються наданими в судове засідання стороною захисту копії електроної декларації (скріншоти). Як було встановлено пізніше, у зв’язку проблемами технічного характеру в роботі Реєстру, електронна декларація ОСОБА_4 не збереглась, тому останній був вимушений подати її ще раз коли дізнався про її відсутність, а саме 05.12.2017 року.

Наведене свідчить про те, що ОСОБА_4 не мав прямого умислу на вчинення даного адміністративного правопорушення, оскільки останній за даними наданого НАЗК додатку послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» з яких вбачається, що ОСОБА_4 дійсно намагався подати електрону декларації в строк, а саме 29.03.2018 року, крім того здійснював це значну кількість раз та в кінцевому результаті був впевнений, що він її подав, однак враховуючи те, що робота реєстру була нестабільна, відбувалися постійні перебої в роботі Реєстру, його електрона декларація не збереглась. Про зазначену обставину ОСОБА_4 стало відомо значно пізніше, однак одразу з метою виконання покладеного на нього обов’язку з боку держави ним негайно було повторно заповнено та подано електрону декларацію. Відсутність прямого умислу свідчить про відсутність суб’єктивної сторони адміністративного правопорушення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає адміністративну відповідальність.

Крім того, суд звертає увагу на те, що несвоєчасне подання декларації через необережність виключає настання відповідальності передбаченої ст. 172-6 ч. 1 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення, повязане з корупцією, відносно ОСОБА_4 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв’язку з відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Підсумовуючи наведене, оцінивши вищевказані докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі, у зв’язку із відсутністю в діях ОСОБА_4 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.9, 245, 247, 284, 285, ч.1 ст.172-6 КУпАП, суд,-

п о с т а н о в и в :

Провадження по справі № 127/14461/18 стосовно ОСОБА_2за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - закрити, в зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя