Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2018 року м. Київ № 826/17979/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Херсонгаз» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, у якому просило суд:

- визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ 39369133) щодо незабезпечення належного розгляду заяви позивача про встановлення для Публічного акціонерного товариства «Херсонгаз» (код ЄДРПОУ 003355353) економічно обґрунтованого тарифу на послуги розподілу природного газу;

- зобов’язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ 39369133) встановити Публічному акціонерному товариству «Херсонгаз» (код ЄДРПОУ 003355353) економічно обґрунтований тариф на послуги розподілу природного газу на підставі поданої публічним акціонерним товариством «Херсонгаз» заяви;

- Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг №452 від 24 березня 2016 року визнати такою, що втратила чинність з моменту встановлення нового економічно обґрунтованого тарифу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачем зазначено, що 20 жовтня 2017 року за вих. № 171020/1012/5136 ПАТ «Херсонгаз» звернулось до відповідача із заявою про встановлення економічно обґрунтованого тарифу, але відповіді у 30-денний строк, встановлений законодавством, не отримало. У зв'язку з чим просить визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання енергетики та комунальних послуг щодо незабезпечення належного розгляду заяви від 20 жовтня 2017 року про перегляд тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами для Публічного акціонерного товариства «Херсонгаз» у бік економічно обґрунтованого.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2018 року, за клопотанням представника відповідача, позовну вимогу про визнання такою, що втратила чинність Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг №452 від 24 березня 2016 року з моменту встановлення нового економічного обґрунтованого тарифу залишено без розгляду.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив в повному обсязі, виходячи з підстав вказаних у відзиві. Зокрема, заперечення представника відповідача мотивовані тим, що позивачем неодноразового на протязі 2017 року подавались заяви про перегляд тарифу, на що надавались відповідачем обгрунтовані відповіді. Оскільки пакет документів, доданих до заяв містив певні недоліки, позивачу пропонувалось надати відповідні документи. Що стосується заяви позивача від 20 жовтня 2017 року, то розгляд її зупинявся для надання можливості позивачу надати необхідні документи та пояснення, а за наслідками розгляду звернення від 20 жовтня 2017 року остаточну відповідь надано листом від 09 січня 2018 року. Стосовно встановлення тарифу, представник відповідача зауважив на тому, що падіння обсягів розподілу природного газу протягом 2016 року склало 21,8% млн. м3 та загальне відхилення тарифної виручки становить 15369,3 тис. грн., що складає 4,9% від планових показників, а тому таке відхилення планових показників (менше 5%) не є підставою для перегляду тарифу на послуги розподілу природного газу, що спростовує доводи позивача про бездіяльність НКРЕКП щодо встановлення тарифів для позивача.

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З 01 квітня 2016 року для ПАТ «Херсонгаз» діяв тариф на послуги розподілу природного газу, встановлений постановою НКРЕКП №452 від 24 березня 2016 року в розмірі 728,00 грн. за 1000 м.куб. (без урахування ПДВ) – у редакції постанови НКРЕКП від 27 вересня 2016 року №1639. Додатком до постанови НКРЕКП №452 від 24 березня 2016 року є структура тарифу на послуги розподілу природного газу, яка включає такі складові, як зокрема: «Планована тарифна виручка (дохід)», що обчислюється в тис. грн. (без ПДВ) та «Вартість газу на технологічні та власні потреби», що обчислюється в тис. грн. (без ПДВ) та грн. за 1000 куб. м. (без ПДВ).

Так, відповідно до постанови НКРЕКП №452 від 24 березня 2016 року (в редакції постанови НКРЕКП від 27 вересня 2016 року №1639) «Планова тарифна виручка (дохід)» складає – 322715,1 тис. грн. (без ПДВ), «Вартість газу на технологічні та власні потреби» (ВТВ) – 121660,6 тис. грн. (без ПДВ) та 274,45 за 1000 куб. м. (без ПДВ).

15 грудня 2016 року НКРЕКП прийняла постанову №2311, якою внесла зміни до постанови НКРЕКП від 24 березня 2016 року №452 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для ПАТ «Херсонгаз», а саме в абзаці другому пункту 1 цифри « 728,00» замінила цифрами « 600,20», тобто зменшила розмір тарифу для ПАТ «Херсонгаз» на 17,55% або на 127,8 грн. за 1000 куб. м. (без ПДВ), крім того, відповідно до нової структури тарифу, зменшено складову «Планована тарифна виручка (дохід)» з 322715,1 тис. грн. (без ПДВ) до 266062,7 тис. грн. (без ПДВ) – таким чином зменшила плановану тарифну виручку на 17,55% або на 56652,4 тис. грн., при цьому складова «Вартість газу на технологічні та власні потреби» (ВТВ) залишилась незмінною.

20 жовтня 2017 року ПАТ «Херсонгаз» звернулося до НКРЕКП з відповідною заявою про встановлення економічно обґрунтованого тарифу на послуги розподілу природного газу разом із додатками відповідно до постанови НКРЕКП від 03 квітня 2013 року №369.

Не отримавши у встановлений законодавством термін відповіді від відповідача, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

У відповідності до статті 2 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» від 09 липня 2010 року № 2479-VI (далі - Закон № 2479), органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Порядок організації діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, визначається Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 3 цього Закону, одним із завдань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, зокрема, є здійснення державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках шляхом захисту прав споживачів товарів і послуг у частині отримання товарів і послуг належної якості та в достатньому обсязі за економічно обґрунтованими цінами, а також стимулювання підвищення їх якості і задоволення попиту на них.

Зокрема, статтею 4 Закону № 2479 передбачено, що основними принципами діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є:

1) законність;

2) гласність, доступність, прозорість та відкритість процедури державного регулювання;

3) незалежність і передбачуваність державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках для споживачів та суспільства;

4) колегіальність, незалежність та об'єктивність при прийнятті рішень;

5) адре сність регулювання, його спрямованість на конкретний суб'єкт природних монополій та суб'єкт господарювання на суміжних ринках;

6) захист прав споживачів товарів (послуг) на ринку, що перебуває у стані природної монополії, та суміжних ринках у сфері теплопостачання і централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів;

7) відповідальність за прийняті рішення та відшкодування завданої шкоди суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках.

Відповідно до статті 5 Закону № 2479 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, застосовує такі засоби регуляторного впливу на суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках: 1) ліцензування господарської діяльності та контроль за дотриманням ліцензійних умов; 2) встановлення тарифів на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках; 3) встановлення для суб'єктів природних монополій, які провадять діяльність у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, індивідуальних технологічних нормативів використання питної води; 4) інші засоби, передбачені чинним законодавством України.

На виконання Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014 затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Положення), згідно якого Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг.

Пунктом 4 Положення визначено, що НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює ліцензування господарської діяльності у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання і водовідведення та у нафтогазовому комплексі відповідно до вимог чинного законодавства; установлює тарифи на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП; здійснює контроль за: додержанням ліцензіатами ліцензійних умов провадження господарської діяльності; цільовим використанням коштів, обсяги яких передбачені структурою тарифів і які одержані в результаті провадження ліцензованої діяльності суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання на суміжних ринках; виконанням суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання на суміжних ринках інвестиційних програм, спрямованих на оновлення основних фондів, підвищення ефективності та зменшення втрат у процесі провадження діяльності, що підлягає регулюванню; здійснює безперешкодно перевірку дотримання ліцензійних умов; вживає заходів щодо запобігання порушенням ліцензійних умов; розглядає справи про порушення ліцензійних умов, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає відповідні рішення у межах своєї компетенції.

Згідно п. 6 Положення НКРЕКП для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право, зокрема: 1) приймати у межах своєї компетенції рішення, що є обов'язковими до виконання суб'єктами природних монополій; 2) звертатися до суду з метою захисту інтересів держави, споживачів, суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках з підстав, передбачених законодавством; 3) отримувати безоплатно: від суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках - статистичну звітність в обсязі, порядку і строки, визначені законодавством; від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування - документи, матеріали, статистичну та іншу інформацію, визначені законодавством; 4) приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій (штрафів) до суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках у випадках і розмірах, передбачених законом; 5) складати відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення протоколи про порушення посадовими особами суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках законодавства про природні монополії, електроенергетику, ринок природного газу, про теплопостачання, централізоване водопостачання і водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів; 6) приймати в межах своєї компетенції рішення, що є обов'язковими для виконання суб'єктами природних монополій.

З аналізу наведеного слідує, що НКРЕКП, як орган державного регулювання у сфері комунальних послуг, наділена повноваженнями по встановленню тарифів на комунальні послуги, а також виконання покладених на неї завдань і функцій, визначених чинним законодавством України та Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Процедура встановлення та перегляду тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання природного газу, закачування, зберігання та відбору природного газу визначена Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 03.04.2013 № 369 «Про затвердження Процедури встановлення та перегляду тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання природного газу, закачування, зберігання та відбору природного газу», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.04.2013 за № 685/23217 (далі - Постанова).

Так, відповідно до пункту 3.1 розділу ІІІ Постанови заява та документи, щодо неї додаються, перевіряються структурним підрозділом НКРЕ, до компетенції якого належить формування цінової, тарифної та інвестиційної політики в нафтогазовому комплексі, щодо її відповідності вимогам цієї Процедури.

У разі надання неповного пакета документів, визначеного пунктом 2.1 розділу ІІ цієї Процедури, заява не розглядається, про що НКРЕ повідомляє заявника у письмовій формі у 10-денний строк з дня надходження таких документів до НКРЕ та повертає їх заявнику.

У разі відповідності заяви та доданих до неї документів, визначених пунктом 2.1 розділу ІІ цієї Процедури, відповідний структурний підрозділ НКРЕ, до компетенції якого належить формування цінової, тарифної та інвестиційної політики в нафтогазовому комплексі, розглядає їх протягом 30 календарних днів з дня надходження до НКРЕ.

У разі потреби НКРЕ може звернутися до суб'єкта господарювання, що провадить або має намір провадити господарську діяльність, зазначену у пункті 1.3 розділу І цієї Процедури, щодо надання додаткових пояснень та обґрунтувань, які подаються суб'єктом господарювання до НКРЕ у визначений нею строк, підписані керівником та засвідчені печаткою суб'єкта господарювання.

Розгляд заяви призупиняється на строк, необхідний для доопрацювання структури тарифу або інвестиційної програми, якщо при розгляді структурними підрозділами НКРЕ виникають питання, що потребують додаткового вивчення і доопрацювання, про що НКРЕ письмово повідомляє суб'єкта господарювання.

З аналізу наведеного слідує, що даною Постановою чітко визначено порядок та строки, протягом яких НКРЕКП, має право зупинити розгляд заяви та доданих до неї документів або повернути заявнику, а у разі відповідності заяви та доданих до неї документів розглядає їх протягом 30 календарних днів з дня надходження до НКРЕКП.

Відповідно до пункту 2.1 Постанови для встановлення тарифу, визначеного у пункті 1.2 розділу І цієї Процедури, суб'єкт господарювання подає до НКРЕ не пізніше ніж за 30 робочих днів до початку планованого періоду заяву про встановлення тарифу (далі - заява) за формою, наведеною в додатку 1 до цієї Процедури, до якої додаються:

2.1.1. Пояснювальна записка до розрахунку тарифу.

2.1.2. Динаміка розвитку основних техніко-виробничих показників.

2.1.3. Розрахунок рівня тарифу на планований період.

2.1.4. Обсяг надання послуг (з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, транспортування природного газу розподільними трубопроводами, постачання природного газу, закачування, зберігання та відбору природного газу з підземних сховищ газу) з відповідними обґрунтуваннями.

2.1.5. Розрахунок витрат, пов’язаних із закупівлею природного газу, що використовується для забезпечення виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат природного газу.

2.1.6. Розрахунок матеріальних витрат та динаміка цих витрат за попередній період, базовий період та очікувані зміни у планованому періоді з відповідними обґрунтуваннями.

2.1.7. Розрахунок витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи та інформація щодо показників витрат на оплату праці за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями.

2.1.8. Розрахунок амортизаційних відрахувань на планований період та динаміка цих витрат за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями.

2.1.9. Розрахунок інших витрат на планований період та динаміка цих витрат за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями.

2.1.10. Розрахунок прибутку з урахуванням суми капітальних інвестицій на планований період та динаміка відповідних показників за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями.

2.1.11. Інвестиційна програма, оформлена з дотриманням вимог порядку формування інвестиційних програм газопостачальних, газорозподільних, газотранспортних та газозберігаючих підприємств, встановленого НКРЕ, та розрахунок джерел її фінансування.

2.1.12. Копії фінансової звітності (за попередній звітний період) - баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до фінансової звітності.

Як вбачається із заяви про встановлення тарифу, направленої до НКРЕКП від 20 жовтня 2017 року №171020/1012/5136, ПАТ «Херсонгаз» надало на опрацювання Комісії документи. Однак, як слідує із листів ПАТ «Херсонгаз» від 30 жовтня 2017 року №171030/1012/5336 та від 02 листопада 2017 року №171102/1012/5429, адресованих відповідачу, перелік документів, поданих разом із заявою від 20 жовтня 2017 року повністю не відповідав пункту 2.1 Постанови. В той же час, відсутні докази повідомлення відповідачем позивача протягом десяти днів про не розгляд його заяви, як то передбачено підпунктом 2 пункту 3.1 розділу ІІ Постанови.

Відповідь на звернення позивача від 20 жовтня 2017 року відповідач надав листом від 09 січня 2018 року №169/16/7-18, в якому НКРЕКП повідомило ПАТ «Херсонгаз» про розгляд заяв з урахуванням суті та змісту наданих документів та розрахунків, та про наявні у них порушення вимог чинного законодавства, при усуненні яких у НКРЕКП буде змога здійснити перегляд встановленого тарифу.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

В той же час, суд наголошує на наступному, зі змісту наведених конституційних та законодавчих положень убачається, що провадження щодо розгляду заяви про встановлення тарифу має здійснюватися у порядку та строки, встановлені законом. Зволікання у його проведенні за певних умов та обставин може розцінюватися як протиправна бездіяльність.

Як протиправну бездіяльність суб’єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов’язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб’єкта владних повноважень, були об’єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов’язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов’язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Слід наголосити й на тому, що самі по собі строки поза зв’язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набувати) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13 червня 2017 року у справі №21-1393а17.

Суд погоджується з позивачем, що відповідач не надав у встановлений строк відповіді на заяву позивача від 20 жовтня 2017 року. Проте, враховуючи, що бездіяльність суб’єкта владних повноважень це відсутність будь-яких дій, які суб’єкт владних повноважень мав би вчинити, але не вчинив, а з викладеного вище вбачається, що відповідач з часу надходження заяви від 20 жовтня 2017 року розглядав цю заяву по суті, в зв’язку з чим додатково позивач надсилав на адресу відповідача супровідними листами від 30 жовтня 2017 року №171030/1012/5336 та від 02 листопада 2017 року №171102/1012/5429 певний пакет документів, - підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ 39369133) щодо незабезпечення належного розгляду заяви позивача про встановлення для Публічного акціонерного товариства «Херсонгаз» (код ЄДРПОУ 003355353) економічно обґрунтованого тарифу на послуги розподілу природного газу суд не вбачає.

Що стосується іншої позовної вимоги зобов’язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ 39369133) встановити Публічному акціонерному товариству «Херсонгаз» (код ЄДРПОУ 003355353) економічно обґрунтований тариф на послуги розподілу природного газу на підставі поданої публічним акціонерним товариством «Херсонгаз» заяви, слід наголосити на такому.

Як вже було зазначено вище Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг діє та виконує свої повноваження і функції відповідно до Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014 та іншими чинними нормативно-правовими актами. Дії відповідача та прийняття ним відповідних рішень, в тому числі і щодо встановлення чи перегляду тарифів, здійснюються за відповідною процедурою та з урахуванням наданих заявниками чи іншими особами документів. Відповідно, такі дії та рішення є дискреційними повноваженнями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов’язати відповідача – суб’єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Однак, як встановлено у судовому засіданні, відповідачем здійснювався розгляд заяв позивача разом із доданими до цих заяв документами, і за наслідками розгляду заяв, в тому числі і заяви від 20 жовтня 2017 року, відповідач встановив наявність у цих документах порушень вимог чинного законодавства, при усуненні яких у НКРЕКП буде змога здійснити перегляд встановлення тарифу. Тобто, в даній справі вирішення позитивно для позивача питання залежить від наданих ним документів, відсутності порушень, про які зазначено в листі НКРЕКП від 09 січня 2018 року №169/16/7-18 та інших чинників, визначених процедурою, що регулює встановлення та перегляд тарифів.

З наведеного слідує, що суд не вправі зобов’язувати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг встановлювати Публічному акціонерному товариству «Херсонгаз» економічно обґрунтований тариф на послуги розподілу природного газу, оскільки таке рішення приймає саме НКРЕКП у відповідності з наданими законом повноваженнями та за відповідною процедурою. Тому позовна вимога зобов’язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг встановити Публічному акціонерному товариству «Херсонгаз» економічно обґрунтований тариф на послуги розподілу природного газу на підставі поданої публічним акціонерним товариством «Херсонгаз» заяви, задоволенню не підлягає.

Враховуючи все вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ «Херсонгаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є безпідставними та необгрунтованими, а тому в силу статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись статтями 2, 77, 241-246, 250 Окружний адміністративний суд міста Києва, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Херсонгаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 – 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко