Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2018 р. Справа№805/2096/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі :

Головуючого судді Шинкарьової І.В.,

при секретарі судового засідання – Заїченко Я.В.,

за участі:

позивача – не з’явився

представника відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії за вислугу років, зобов’язання признати пенсію за вислугою років,-

В С Т А Н О В И В:

26 березня 2018 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області від 11 листопада 2017 року № 140 про відмову у призначення пенсії за вислугу років, згідно Закону України «Про прокуратуру»;

- зобов’язати управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області з 26 жовтня 2017 року (дати звернення) призначити пенсії за вислугу років, згідно статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що рішенням управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області від 17 листопада 2017 року № 140 йому відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідної вислуги років. Вважає ,вказане рішення протиправним та просить його скасувати, призначивши пенсії за вислугою років згідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику сторін) учасників справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року розгляд справи призначений за правилами загального позовного провадження, судове засідання замінено по суті підготовчим судовим завданням. Підготовче судове засідання призначено на 07 червня 2018 року на 14 год. 30 хвилин.

07 червня 2018 року по справі оголошена перерва у підготовчому судовому засіданні на 21 червня 2018 року на 12 год. 00 хвилин.

23 квітня 2018 року відповідачем через відділ діловодства та архівної роботи суду поданий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, та зазначив, що на день звернення позивача до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області від 26 жовтня 2017 року про призначення пенсії за вислугою років, відповідно до вимог статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року, стаж позивача складає 19 років 1 місяць 12 днів, замість 23 роки 6 місяців, як того вимагає закон. До вислугу років управлінням Пенсійного фонду не враховувалось:

- половина строку навчання у Донецькому училищі міліції з 1992 року по 1994 роки в зв'язку з не наданням доказів про перейменування училища в інститут.

- період проходження служби в органах внутрішніх справ, згідно довідки від 21 вересня 2017 року № В-590/301 , 14804/01-2017 з 15 вересня 1992 року по 08 вересня 1998 року не враховано до вислуги років, в зв’язку з відсутністю відомостей про роботу на посадах начальницького складу;

- довідка від 18 січня 2018 року № 7/лк про присвоєння первинного спеціального звання ОСОБА_1 «лейтенанта міліції», надана позивачем тільки при зверненні до суду із позовною заявою;

- не врахований стаж роботи на посадах прокурорів, а саме: період роботи з 15 вересня 1998 року по 05 червня 2012 року, в зв’язку з відсутністю переліку посад, зазначених у статті 15 Закону України № 1697 «Про прокуратуру».

На підставі викладеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (арк. справи 41-42).

05 червня 2018 року позивачем через відділ діловодства та архівної роботи суду подана відповідь на відзив, в якому позивач зазначив наступне. Вважає, що відповідач помилково мотивує обставину не зарахування половину строку періоду навчання у Донецькому інституті внутрішніх справ, оскільки відповідно закону про освіту, вищим закладом є технікум (училище). Факт вислуги років навчання денної форми у Національній академії внутрішніх справ України , підтверджується довідкою, виданою Національною академією внутрішніх справ від 12.04.2016 року № 46 ВКЗ/20/15. Факт на роботі на посадах начальницького складу підтверджується виданою довідкою ГУ МВС України в Донецькій області № 7/лк від 18 січня 2018 року про присвоєння звання «лейтенант міліції». Не зарахування стажу роботи на посадах прокурорів, а саме: період роботи з 15 вересня 1998 року по 05 червня 2012 року позивач також заперечує, оскільки , такий перелік посад які зазначені в статті 56 закону України «Про прокуратуру» на період часу роботи позивача. Також зазначає, оскільки відповідачем у відзиві не спростовано щодо зарахування до вислуги років період військової служби в зоні проведення антитерористичної операції - один місяць за три місяці, тому відповідно до части 4 статті 159 КАС України, позивачем визнані позовні вимоги в цій частині. Також позивач посилається на те, що відповідач в супереч вимогам, визначеного Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій, при розгляді його заяви не повідомляв про недостатність поданих документів для підтвердження вислуги років, не витребував додаткові документи, а відразу відмовив у призначенні пенсії. На підставі поданих заперечень до відзиву відповідача, вважає, що його позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі (арк. справи 55-58).

В судове засідання позивач не з’явився, 05 червня 2018 року через відділ діловодства та архівної роботи суду подав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача (арк. справи 54).

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи своєчасно повідомлений. У наданому відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

26 жовтня 2018 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області із заявою про призначення пенсії за вислугою років відповідно до закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.

До заяви позивачем були додані такі документи:

- копія паспорту та ідентифікаційного номеру;

- копія трудової книжки АС № 430919;

- копія диплому ЗН № 003951;

- копія наказу № 1217-к від 25 квітня 2016 року;

- копія військового квітка АВ № 330767;

- довідка про стаж роботи в органах прокуратуру № 11Є/1252 від 22 вересня 2017 року;

- довідка та додаток до довідки про заробітну плату за 60 календарних місяців виданої прокуратурою Донецької області № 18-57-601 від 14 вересня 2017 року;

- копія посвідчення учасника бойових дій АВ № 447644 від 18 травня 2015 року;

- копія військового квитка.

Відповідачем за результатами розгляду заяви було прийнято рішення від 17 листопада 2017 року № 140, яким позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за вислугою років за нормами Закону України «Про прокуратуру». В рішенні відповідач зазначив, що відповідно до ст..86 Закону України «Про прокуратуру», прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше 23 років і 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років і 6 місяців.

На день звернення 26 жовтня 2017 року згідно наданих документів позивач має стаж роботи за вислугу років 19 років 01 місяць 12 днів, в тому числі період роботи на посадах прокурорів 4 роки 04 місяця 24 дні та період проходження військової служби 11 місяців 26 днів.

За таких обставин прийнято рішення відмовити заявникові в призначенні пенсії за вислугу років за нормами Закону України «Про прокуратуру».

Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України. (стаття 81 Закону №1058-V).

Статтею 82 Закону №1058-V, документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії (стаття 81), не пізніше 10 днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Відповідно до статті 83 Закону №1788-ХІІ та статті 45 Закону №1058-V пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Питання з приводу подання та оформлення документів для призначення пенсії регулюються постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року “Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 ( далі - Постанова №22-1).

Статтею 80 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1058- V, визначений порядок звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до частини 1 статті 80 Закону №1058-V, заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до зазначених у статті 81 цього Закону органів за місцем проживання заявника.

Процедура подання документів для оформлення пенсій визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок № 22-1).

Відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 Порядку № 22-1, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідачем під час розгляду заяви про призначення пенсії дії щодо витребування додаткових документів, для вирішення питання про призначення пенсії позивачу за вислугою років не приймались. В спірному рішенні причини не зарахування певного часу до стажу не зазначені.

Підстави не зарахування стажу в повному обсязі відповідачем зазначені лише у відзиві до позовної заяви а саме:

- половини строку навчання у Донецькому училищі міліції з 1992 року по 1994 роки в зв'язку з не наданням доказів про перейменування училища в інститут.

- періоди проходження служби в органах внутрішніх справ, згідно довідки від 21 вересня 2017 року № В-590/301, 14804/01-2017 з 15 вересня 1992 року по 08 вересня 1998 року не враховано до вислуги років, в зв’язку з відсутністю відомостей про роботу на посадах начальницького складу;

- довідка від 18 січня 2018 року № 7/лк про присвоєння первинного спеціального звання ОСОБА_1 «лейтенанта міліції», надана позивачем тільки при зверненні до суду із позовною заявою;

- не врахований стаж роботи на посадах прокурорів, а саме: період роботи з 15 вересня 1998 року по 05 червня 2012 року, в зв’язку з відсутністю переліку посад, зазначених у статті 15 Закону України № 1697 «Про прокуратуру».

Судом встановлено, що відповідач не звертався до позивача, и не пропонував йому до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також не скористався своїм правом перевіряти обґрунтованість їх видачі, а відповідно відповідачем не в повному обсязі були досліджувались документи при прийнятті спірного рішення про призначення пенсії за вислугою років.

Суд зазначає, що витребування та перевірка додаткових документів і довідок є також правом пенсійного органу. Тобто перекладання обов’язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.

Як вже зазначалось відповідач в спірному рішенні не зазначив підстав відмови в призначенні пенсії. Що стало причиною відмови відповідач зазначив лише у відзиві до позовної заяви.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі, регулюються Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі по тексту - Закон України від 14 жовтня 2014 року №1697- VII).

Відповідно до статі 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697- VII, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше зокрема з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців;

Відповідно до частини 6 статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697- VII, до вислуги років, що дає право на пенсію

згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, зазначених у статті 15 цього Закону, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів, слідчими, суддями;

на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою;

у науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання;

на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Національній академії прокуратури України;

на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури;

військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання;

відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.

Відповідно до трудової книжки позивача вбачається, що з 15 вересня 1998 року позивача було прийнято на посаду слідчого-стажиста прокуратури м. Краматорська.

07 червня 1999 року позивач переведений стажистом на вакантну посаду помічника прокурора м. Краматорська.

26 вересня 1999 року позивач призначений помічником прокурора м. Краматорська.

25 листопада 2010 року переведений старшим помічником прокурора цього ж міста. 03 лютого 2011 року прийняв присягу працівника прокуратури.

06 червня 2012 року призначений старшим прокурором м. Краматорська.

14 листопада 2012 року переведений прокурором м. Краматорська.

06 лютого 2014 року переведений старшим прокурором прокуратури м. Краматорська.

06 вересня 2014 року увільнений від виконання службових обов’язків на військову службу за призивом під час мобілізації, на особливий період, із збереженням посади та середнього заробітку на період одного року, відповідно до статті 119 КЗпП України.

02 вересня 2015 року поновлений на посаді старшого прокурора прокуратури м. Краматорська у зв'язку з вислуженим встановленим строком.

03 вересня 2015 року переведений прокурором прокуратури м. Краматорська.

15 грудня 2015 року призначений прокурором Краматорської місцевої прокуратури (арк. справи 20-24)

Статус прокурора визначає стаття 15 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697- VII , в якій зазначено посади які є прокурором органу прокуратури.

Відповідно до частини шостої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року N 1789-XII ( із змінами, внесеними згідно із Законом N 3668-VI ( 3668-17 ) від 08.07.2011) яка згідно пп. 1 п. 3 Прикінцевих положень Закону № 1697-VII не втратила чинність) передбачено що до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних

службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

Отже, пенсія за вислугою років може призначатись за умов, передбачених статтею 86 Закону № 1697, тому посилання відповідача щодо не зарахування періоду роботи з 15 вересня 1998 року по 05 червня 2012 року на посадах слідчого – стажиста прокуратури, стажиста на вакантній посаді помічника прокурора, помічника прокурора, старшого помічника прокурора, які відсутні в переліку статті 15 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII є безпідставними.

У судове засідання позивачем було надано документи які не було надано відповідачу до заяви, а відповідно не враховувались відповідачем при винесенні спірного рішення а саме:

- довідка Національної академії внутрішніх справ від 12 квітня 2016 року № 46 ВК-120/157, виданої ОСОБА_1В про те, що він дійсно у період з 01 вересня 1995 року по 27 червня 1998 року навчався в Національній академії внутрішніх справ України на денній формі навчання, за державним замовленням (арк. справи 73);

- копії дипломів Національної академії внутрішніх справ України ЛВ НХ № 004646 та диплому Донецького інституту внутрішніх справ при Донецькому державному університеті по спеціальності правознавство ЗН № 003951 з додатками (арк. справи 67-72);

- довідка від 18 січня 2018 року № 7/лк, яка видана Головним управлінням МВС України в Донецькій області, з якої вбачається, що за даними обліків ліквідаційної комісії ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 15 липня 1992 року пол. 30 вересня 1998 року. Наказом від 26 червня 1994 року ОСОБА_1 присвоєно первинне спеціальне звання «лейтенант міліції» (арк. справи 26);

- довідка прокуратури Донецької області від 22 вересня 2017 року № 11/1252, з якої вбачається, що ОСОБА_2В. працює в органах прокуратури з 15 вересня 1998 року по теперішній час, і стаж роботи в органах прокуратури ОСОБА_1 станом на 21 вересня 2017 року складає 19 років 00 місяців 06 днів (арк. справи 27);

- довідка Головного управління МВС України в Донецької області від 18 січня 2018 року № 7/лк, в якій зазначено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 15 липня 1992 року по 30 вересня 1998 року. Згідно з наказом від 26 червня 1994 року ОСОБА_1 присвоєно первинне спеціальне звання «лейтенант міліції» (арк. справи 26).

Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначену норму, суд зазначає, що спірне рішення було прийнято не обґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. У зв’язку з чим суд не приймає доводи відповідача зазначені у відзиві, оскільки вони не знайшли свого відображення в рішенні, та потребують додаткового вивчення відповідачем з урахуванням наданих у судове засідання документів, яким відповідач повинен надати оцінку.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення про відмову у призначені пенсії за вислугою років підлягають задоволенню.

Разом із цим, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача у розглядуваних правовідносинах, є саме зобов’язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 26 жовтня 2017 року про призначення йому пенсії, з урахуванням наданих у судове засідання додаткових доказів, які можуть вплинути на результат розгляду заяви.

Стосовно позовних вимог щодо зобов’язання управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо зобов’язання управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області з 26 жовтня 2017 року (дати звернення) призначення позивачу пенсії за вислугу років, згідно статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 14 цієї частини, та стягнення з відповідача суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до статті 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, органом, який призначає пенсії є Пенсійний фонд.

Як встановлено, саме до повноважень органу віднесено вирішення питання щодо призначення пенсії.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм закону, слід зазначити, що суд не є тим органом, якому надані повноваження в сфері призначення пенсій. Суд не може підміняти компетентний орган, не може перебирати на себе функції призначення пенсії та самостійно призначити пенсію позивачу відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, оскільки такі повноваження не входять до компетенції судів.

Відтак, такі повноваження є дискреційними, тобто такими, які дають можливість на власний розсуд суб'єкту владних повноважень визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених нормативно-правовим актом.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд, згідно з статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи наведене, суд вважає,що для повного захисту порушених прав позивача необхідно зобов’язати управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області повторно розглянути заяву позивача від 26 жовтня 2017 року (дати звернення) про призначення пенсії за вислугою років, згідно статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII, з урахуванням встановлених обставин у справі.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача до відповідача підлягають частковому задоволенню.

Згідно частини 3 статті 139 КАС України , при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позивач, відповідно до положень частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», позивач звільнений від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки судовий збір позивачем при зверненні до суду із адміністративним позовом не сплачувався.

Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 250, 256, 258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним і скасування рішення управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області від 11 листопада 2017 року № 140 про відмову у призначення пенсії за вислугу років, згідно Закону України «Про прокуратуру» та зобов’язання управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області з 26 жовтня 2017 року (дати звернення) призначити пенсію за вислугою років, згідно статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII,- задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області від 11 листопада 2017 року № 140 про відмову у призначення пенсії за вислугу років, згідно Закону України «Про прокуратуру».

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області повторно розглянути заяву позивача від 26 жовтня 2017 року (дати звернення) про призначення пенсії за вислугою років, згідно статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 02 липня 2018 року.

Суддя Шинкарьова І.В.