АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3786/18 А Справа № 201/15467/17

Головуючий у 1 й інстанції - Ткаченко Н. В. Доповідач - Деркач Н.М.

Категорія 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року м. Дніпро

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах :

головуючого судді - Деркач Н.М.,

суддів: Лаченкової О.В., Ткаченко І.Ю.,

при секретарі - Гречишниковій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро апеляційну скаргу Національної металургійної академії України на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 27 лютого 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Національної металургійної академії України, третя особа Міністерство освіти і науки України, про стягнення стипендії з урахуванням інфляційних втрат,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Національної металургійної академії України про стягнення стипендії з урахуванням інфляційних втрат.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначив, що з вересня 2012 року він був зарахований до складу студентів НМА України, прийнятий на денну форму навчання на пільгових умовах згідно з ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської правці», як дитина шахтаря, який має стаж підземної роботи більше 15 років. Факт наявності у позивача відповідних пільг підтверджується довідкою ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 18.06.2012 року, згідно якої батько позивача, ОСОБА_3, має стаж роботи на підземних роботах з повним робочим днем у шахті 18 років 2 місяці 27 дні.

Позивач зазначає, що відповідачем йому нараховувалася стипендія на загальних підставах та була нижчою за рівень прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, чим було порушено його право на належний соціальний захист та спричинило виникнення заборгованості з виплати стипендії за період з вересня 2012 року по червень 2016 року у розмірі 49281 грн. та інфляційних втрат у розмірі 35046,85 грн., всього 84327,85 грн. Крім того, при зверненні до суду з позовом ОСОБА_2 зазначив, що про порушене право він дізнався наприкінці квітня 2017 року, тобто після закінчення навчання та після того, як ним було отримано довідку про доходи за 2012-2016 роки.

На підставі наведених обставин позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь не нараховану та невиплачену стипендію з урахуванням інфляційних втрат у розмірі 84327,85 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 27 лютого 2018 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Національної металургійної академії України на користь ОСОБА_2 заборгованість по соціальній стипендії з урахуванням інфляційних втрат за період з травня 2014 року по червень 2016 року включно у сумі 58965,50 грн. В іншій частині позову відмовлено. Розподілено судові витрати.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач з моменту вступу до вищого навчального закладу мав право на отримання стипендії у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, при цьому суд, враховуючи заяву представника відповідача про застосування строків позовної давності, відмовив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за період з вересня 2012 року по квітень 2014 року. Також суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення суми стипендії з урахуванням інфляційних втрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Національна металургійна академія України звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Апеляційна скарга мотивована тим, що частиною 1 статті 5 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" передбачено, що саме шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, а також протягом трьох років після здобуття загальної середньої освіти мають право на пільги, визначені цією статтею. При цьому позивачем не надано доказів того, що він є шахтарем, який має зазначений стаж підземної роботи.

Крім того, судом першої інстанції не було взято до уваги, що жодних звернень про виплату соціальної стипендії від позивача до академії не надходило, тому він не має права на її виплату. Також апелянтом зазначено про помилковість висновку суду щодо наявності правових підстав для індексації суми стипендії та зауважено про безпідставність розгляду даної справи у порядку спрощеного провадження.

Відповідно до п.8 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року та ч.2 ст.147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції в яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Дніпропетровської області в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 з 01.09.2012 року був зарахований на навчання до ВНЗ Національної металургійної академії України.

Згідно довідки ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» № 7/1176 від 18.06.2012 року, батько позивача, ОСОБА_3, станом на момент видачі довідки працював у ВСП «Шахта «Павлоградська» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» машиністом гірничих виїмкових машин на дільниці видобутку вугілля № 1. Дана професій відноситься до списку № 1 відповідно до Постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 року. Стаж його роботи на підземних роботах з повним робочим днем у шахті складає 18 років 2 місяці 27 днів.

Відповідно до довідок Національної металургійної академії України № 753,754 від 27.04.2017 року та 26.04.2017 року відповідно, позивачу за вересень, жовтень, листопад і грудень 2012 року та січень, лютий, березень, квітень, травень і червень 2013 року була нарахована стипендія у сумі 730 грн. (а.с.12,13)

Відповідно до довідок академії №754,755,756,757 з липня 2013 року по червень 2016 року позивачу ОСОБА_2 стипендія не нараховувалася та не виплачувалася. (а.с.13-16)

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на отримання стипендії згідно ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської правці» та її індексації у зв'язку з несвоєчасним нарахуванням та виплатою. При цьому судом на підставі заяви представника відповідача було застосовано строк позовної давності до позовних вимог ОСОБА_2 за період з вересня 2012 року по квітень 2014 року та відмовлено у цій частині позовних вимог.

Колегія суддів не може повністю погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Статтею 3 Закону України «Про вищу освіту» визначено, що реалізація державної політики у галузі вищої освіти забезпечується шляхом надання особам, які навчаються у вищих навчальних закладах, пільг та соціальних гарантій у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з частиною другою статті 54 Закону України від 17 січня 2002 року № 2984-ІІІ «Про вищу освіту» студенти вищих навчальних закладів мають право на отримання стипендій, призначених юридичними та фізичними особами, які направили їх на навчання, а також інших стипендій відповідно до законодавства.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України від 02 вересня 2008 року № 345-VІ «Про підвищення престижності шахтарської праці» шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, а також протягом трьох років після здобуття загальної середньої освіти особи, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали інвалідами І або II групи, зараховуються поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та гарантованою виплатою за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Згідно з частиною третьою статті 10 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» Закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Чинним Порядком призначення і виплати стипендії «Питання стипендіального забезпечення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 (далі - Порядок), окремо не передбачена виплата соціальних чи академічних стипендій особам, батьки яких є шахтарями та мають стаж підземної роботи не менш як 15 років, у тому числі і у підвищеному розмірі. До цього нормативного акту неодноразово вносились зміни та доповнення, але відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» він не приведений.

Положення, визначені в Порядку, щодо розміру стипендій не можуть бути застосовані до правовідносин, що виникли між сторонами, оскільки пізніше прийнятим Законом, який має вищу юридичну силу щодо зазначеної постанови, встановлено вищий розмір стипендій для категорії студентів із числа дітей шахтарів.

Факт наявності у позивача права на отримання стипендії згідно статті 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» підтверджується копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, а також довідкою ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» від 18.06.2012 року № 7/1176, згідно якої батько позивача має стаж роботи на підземних роботах з повним робочим днем у шахті 18 років 2 місяці 27 дні.

Як вбачається з матеріалів справи, довідками Національної металургійної академії України підтверджено факт виплати позивачу стипендії у розмірі 730 грн. з вересня 2012 року по червень 2013 року та не нарахування позивачу стипендії за період з липня 2013 року по червень 2016 року.

При цьому, статтею 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 01 січня 2012 року становив 1112 гривень, з 1 квітня - 1134 гривні, з 1 липня - 1144 гривень, з 1 жовтня - 1161 гривень, з 1 грудня - 1197 гривень.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 01 січня 2013 року становив 1210 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2014 року становив 1218,00 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2015 року становив 1218,00 грн., а з 01 вересня 1378,00 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2014 року становив 1378 грн., з 1 травня - 1450 грн., з 1 грудня - 1600 грн.

Розглядаючи спір по суті, суд першої інстанції застосував строк позовної давності та дійшов до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості по соціальній стипендії з урахуванням інфляційних втрат за період з травня 2014 року по червень 2016 року в межах трирічного строку позовної давності, виходячи з того, що до суду з позовом ОСОБА_2 звернувся у жовтні 2017 року.

При цьому судом не було враховано, що частиною 4 статті 261 ЦК України передбачено, що у разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.

Враховуючи неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які регулюють питання обчислення строків позовної давності, суд апеляційної інстанції на підставі п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення.

Так, матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2. Тому до позовних вимог за період з вересня 2012 року по травень 2013 року строк позовної давності на підставі ч.4 ст.261 ЦК України не застосовується.

Враховуючи межі позовних вимог ОСОБА_2 та зазначені ним суми недоплат стипендії, за період з вересня 2012 року по травень 2013 року з урахуванням виплати позивачу стипендії у зазначений період по 730 грн. щомісячно та розміру прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості по соціальній стипендії у сумі 3637 грн., виходячи з розрахунку:

372+388+388+404+417+417+417+417+417=3637 грн.

Враховуючи те, що позивач звернувся до суду з даним позовом у жовтні 2017 року, при цьому не заявив клопотання про поновлення строку позовної давності, а відповідач заявив про його застосування, то заборгованість по соціальній стипендії в межах трирічного строку позовної давності за період з жовтня 2014 року по червень 2016 року становить 27322 грн., виходячи з розрахунку:

1218*11+1378*8+1450*2=27322 грн.

Тобто загальна сума заборгованості по соціальній стипендії, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 30959 грн., виходячи з розрахунку 3637+27322 = 30959.

Позовні вимоги ОСОБА_2 за період з червня 2013 року по вересень 2014 року не підлягають задоволенню у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Згідно статті 1 «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 зазначеного Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, стипендії.

Аналогічне положення закріплено у пункті 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України

від 17 липня 2003 року № 1078 (надалі Порядок).

Пунктом 4 зазначеного Порядку обумовлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Згідно даних Мінфін України та Державної служби статистики України, за період з вересня 2012 року по травень 2013 року було встановлено наступні індекси інфляції:

2012 рік: жовтень - 100, листопад - 99,9, грудень - 100,2;

2013 рік: січень-100,2, лютий-99,9, березень-100, квітень-100, травень-100,1, червень - 100.

За період з жовтня 2014 року по червень 2016 року було встановлено наступні індекси інфляції:

2014 рік: листопад-101,9, грудень-103;

2015 рік: січень-103,1, лютий-105,3, березень-110,8, квітень-114, травень-102,2, червень - 100,4, липень-99, серпень-99,2, вересень-102,3, жовтень-98,7, листопад-102, грудень-100,7;

2016 рік: січень-100,9, лютий-99,6, березень-101, квітень-103,5, травень-100,1, червень - 99,8.

Колегією суддів перевірено розрахунок позивача та встановлено, що вихідні суми заборгованості по стипендії та індекси інфляції застосовано правильно, тому, за виключенням періоду з червня 2013 року по вересень 2014 року, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати за період з вересня 2012 року по травень 2013 року та з жовтня 2014 року по червень 2016 року у сумі 14540,89 грн., виходячи з розрахунку:

457,21+476,87+477,74+495,64+509,74+510,66+510,66+510,66+509,73+1048,98+1006,71+941,91+876,96+771,52+577,6+357,08+323,18+317,04+332,54+345,04+350,61+373,38+339,04+327,11+311,89+318,68+301,88+345,07+256,17+259,59=14540,89 грн.

Загальна сума заборгованості по соціальній стипендії з урахуванням інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 14540,89 грн.+ 30959 грн. = 45499,89 грн.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що право на отримання соціальної стипендії на підставі ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» мають саме шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, а також протягом трьох років після здобуття загальної середньої освіти мають право на пільги, визначені цією статтею, не можуть бути підставою для відмови у позові, оскільки спростовуються положеннями статті 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», якою обумовлено право на соціальну стипендію для осіб, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали інвалідами I або II групи.

Посилання апелянта на те, що позивач не звертався до академії щодо виплати йому соціальної стипендії не можуть бути взяті до уваги, оскільки, як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_2 був зарахований на навчання до Національної металургійної академії України на денну форму навчання на пільгових умовах згідно з ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської правці» як дитина шахтаря, який має стаж підземної роботи більше 15 років, тобто про наявність у позивача права на соціальну стипендію відповідачу було відомо ще при зарахуванні його на навчання.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності правових підстав для індексації стипендії спростовуються статтею 2 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», якою передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, стипендії.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном, а також закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

На підставі вищевказаних доказів та відповідно до вимог статті 3, частини 2 статті 62 ЗУ «Про вищу освіту», частини 1 статті 2, частини 1 статті 5, частини 3 статті 10 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці», положень Законів України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, колегія суддів вважає, що позивачу при наявності у нього права не нараховано та не виплачено стипендію в розмірі, який передбачений частиною 1 статті 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, не може бути поставлена в залежність від наявності на це коштів у бюджеті чи кошторисі навчального закладу, в якому навчається студент (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 року).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково, рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Відповідно до частини 13 вказаної норми процесуального закону, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи розмір задоволених позовних вимог ОСОБА_2, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції у сумі 454 грн. 99 коп., а з позивача на користь відповідача судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у сумі 202 (двісті дві) грн. 02 коп.

Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Національної металургійної академії України задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 27 лютого 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до Національної металургійної академії України, третя особа Міністерство освіти і науки України, про стягнення стипендії з урахуванням інфляційних втрат задовольнити частково.

Стягнути з Національної металургійної академії України на користь ОСОБА_2 заборгованість по соціальній стипендії з урахуванням інфляційних втрат за період з вересня 2012 року по травень 2013 року та з жовтня 2014 року по червень 2016 року у сумі 45499 (сорок п'ять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 89 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Національної металургійної академії України на користь ОСОБА_2 судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції у сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 99 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Національної металургійної академії України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у сумі 202 (двісті дві) грн. 02 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Головуючий : Н.М. Деркач

Судді : О.В. Лаченкова

І.Ю. Ткаченко