Постанова

Іменем України

13 червня 2018 року

м. Київ

справа № 703/4088/15-ц

провадження № 61-9341св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Карпенко С. О., Погрібного С. О.,

СтупакО. В. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

відповідачі: Компанія Reworld Europe s.r.o. в особі Українського представництва, фізична особа - підприємець ОСОБА_5, Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18 серпня 2016 року у складі судді Компанійця О. В. та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 04 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Міщенка С. В., Демченка В. А., Сіренка Ю. В.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду із позовом до Компанії Reworld Europe s.r.o. в особі Українського представництва, фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (далі - ФОП ОСОБА_5) про захист прав споживача, визнання договору недійсним, повернення коштів та відшкодування моральної шкоди.

Свої позовні вимоги обґрунтовували тим, що 28 липня 2014 року ОСОБА_3 у ФОП ОСОБА_5 як представника Чеської компанії Reworld Europe s.r.o. придбала продукт компанії, до якого входять: карта «Advogrand» на отримання цілодобових юридичних послуг всіма членами родини без обмежень за тарифним планом «Platinum Family», карта «Free World Active» на отримання знижок на відпочинок в розмірі 30-70 %, сервісна карта «Service card» на отримання допомоги в дорозі власникам автомобілів, карта «Priority Pass» на безкоштовне обслуговування у VIP залах очікування в аеропортах, банківська картка на поточний рахунок у закордонному банку для отримання комісійних за залучення клієнтів для Компанії Reworld Europe s.r.o.

За цей продукт ОСОБА_3 з використанням електронного платіжного засобу через мережу Інтернет перерахувала із належної ОСОБА_4 платіжної картки № НОМЕР_1 суму 2 394,14 доларів США за послуги компанії Reworld. Однак 04 серпня 2014 року компанією Reworld Europe s.r.o. було відмовлено позивачу ОСОБА_4 у наданні повного пакету юридичних послуг, тому позивачі вважають, що відповідачі порушили право споживача на інформацію, здійснювали нечесну підприємницьку діяльність, ввели споживачів в оману, що свідчить про нікчемність укладеного між сторонами договору.

Враховуючи наведене, з урахуванням уточнення та збільшення позовних вимог, позивачі просили стягнути солідарно з відповідачів: Компанії Reworld Europe s.r.o. в особі Українського представництва, ФОП ОСОБА_5, суму сплачених ними коштів у подвійному розмірі - 124 495,28 грн, суму інфляції - 37 890,14 грн, 3 % річних - 2 941,84 грн, пеню в розмірі 1 % вартості продукції (послуг) за кожен день прострочення - 357 923, 93 грн, а всього 523 251,19 грн.

У березні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») про захист прав споживача, повернення помилково зарахованих коштів.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 березня 2015 року відкрито провадження у справі за зазначеним позовом, при цьому хвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 квітня 2016 року зазначена цивільна справа об'єднана в одне провадження зі справою за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Компанії Reworld Europe s.r.o. в особі Українського представництва, ФОП ОСОБА_5 про захист прав споживача, визнання договору недійсним, повернення коштів та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 зазначив, що між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладений договір банківського рахунку, на підставі якого банк надав йому платіжну картку «Mastercard Gold» № НОМЕР_1.

28 липня 2014 року ОСОБА_4 з використанням електронного платіжного засобу через мережу Інтернет перерахував з цієї картки 2 394,14 доларів США за послуги Компанії Reworld Europe s.r.o. При цьому зазначає, що платіжна картка призначена для операцій в гривнях і банк самостійно придбав долари США, і як виявилося пізніше, здійснив їх переказ за межі України.

Зазначений переказ було здійснено незаконно, оскільки сума переказу в гривнях була більше 15 000,00 грн, а він, ОСОБА_4, не надавав банку підтверджувальних документів щодо наявності законних підстав для перерахування коштів за межі України. Оскільки банк не виконав функцій агента валютного контролю і не зупинив операції з перерахунку коштів, внаслідок неправомірного переказу, позивач втратив 2 394,14 доларів США.

Враховуючи наведене та з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_4 просив визнати неправомірними дії ПАТ КБ «ПриватБанк» з переказу коштів з карткового рахунку ОСОБА_4 № НОМЕР_1 в сумі, еквівалентній 2 394,14 доларів США; стягнути з банку суму помилково перерахованих коштів, яка за офіційним курсом у гривневому еквіваленті становить 60 571,74 грн; суму інфляції за період з серпня 2014 року по березень 2016 року в розмірі 37 651,39 грн та пеню в розмірі 43,2 % річних в сумі 45 598,07 грн, а всього 143 821,20 грн.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18 серпня 2016 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 у частині позовних вимог до Компанії Reworld Europe s.r.o. на підставі пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України, у зв'язку з тим, що представництво компанії Reworld Europe s.r.o. не зареєстроване в Україні, а тому справа підсудна компетентному суду Чеської Республіки.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18 серпня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ФОП ОСОБА_5 про захист прав споживача, визнання договору недійсним, повернення коштів та відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Позов ОСОБА_4 до ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Визнано неправомірними дії ПАТ КБ «ПриватБанк» з переказу коштів з карткового рахунку ОСОБА_4 № НОМЕР_1 в сумі, еквівалентній 2 394,14 доларів США. Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_4 60 571,74 грн суми помилкового переказу і 45 598,07 грн пені, а всього 106 169,81 грн. У решті позовних вимог до ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до ФОП ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що позивачами не доведено, що остання є офіційним представником Компанії Reworld Europe s.r.o., між ними та ФОП ОСОБА_5 склалися договірні відносини та остання отримала від них кошти у вищезазначеній сумі.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_4 до ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив з того, що банк у порушення пункту 3.2 Правил здійснення за межі України та в Україні переказів фізичних осіб за поточними валютними неторговельними операціями та їх виплати в Україні та внесення змін до деяких нормативно-правових актів, затверджених постановою Правління НБУ від 29 грудня 2007 року № 496, помилково здійснив переказ коштів з карткового рахунку НОМЕР_2, відкритого на ім'я ОСОБА_4, що є неналежним платником, 2 394,14 доларів США за межі України через Інтернет за допомогою платіжної картки «Mastercard Gold», емітованої банком, на рахунок Компанії Reworld Europe s.r.o.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 04 листопада 2016 року ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18 серпня 2016 року скасовано, а цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3 в частині позовних вимог до Компанії Reworld Europe s.r.o. в особі Українського представництва про захист прав споживачів, визнання договору недійсним, повернення коштів, відшкодування моральної шкоди направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 04 листопада 2016 року апеляційні скарги ОСОБА_4 та ПАТ КБ «ПриватБанк» відхилені, рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18 серпня 2016 року залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, банк не мав права здійснювати зазначену операцію, мав відмовити позивачу у здійсненні переказу як неналежному платнику, але не вчинив цього, а отже, переказ коштів банком є помилковим.

У грудні 2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» подано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 04 листопада 2016 року, в якій просив скасувати зазначені судові рішення в частині задоволення позовних вимог до ПАТ КБ «ПриватБанк» та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні вказаних позовних вимог у повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права. Зокрема, вказував на те, що переказ коштів за кордон було здійснено ОСОБА_4 за його власним усвідомленим вибором, а тому цей переказ не можна визнати помилковим, оскільки є належний платник ОСОБА_4 та належний отримувач Компанія Reworld Europe s.r.o. Крім того, посилання судів на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2016 року не заслуговує на увагу, оскільки вказаними рішеннями не встановлено факт того, що проведений 28 липня 2014 року переказ у розмірі 2 394,14 доларів США є помилковим, а навпаки встановлено, що саме позивач ОСОБА_4 проводив валютну операцію, оскільки мав намір підключитися та отримувати юридичні послуги, що надає Компанія Reworld Europe s.r.o.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 січня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, ухвалою від 18 квітня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

У березні 2017 року ОСОБА_4 подав заперечення на касаційну скаргу, згідно з якими останній просив залишити рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, посилаючись на те, що судами ухвалено законні та обґрунтовані рішення.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У лютому 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 червня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про відмову у відкритті касаційного провадження у зазначеній цивільній справі з підстав її малозначності.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та третьої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом установлено, що згідно з наданою банком копією «Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 09 листопада 2010 року, підписаної ОСОБА_4, останній погодився, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. У ній також зазначено, що ОСОБА_4 ознайомлений і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були йому надані для ознайомлення у письмовому вигляді.

Сторони визнали, що у 2014 році платіжна картка «Універсальна», оформлена відповідно до цієї заяви-анкети, була замінена на платіжну картку «Mastercard Gold» № НОМЕР_1.

Згідно з випискою з цього карткового рахунку, наданою 12 серпня 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк», 30 квітня 2014 року банк опрацював дебетову операцію, здійснену ОСОБА_4 28 квітня того ж року. Деталі операції зазначені, як юридичні послуги Reworld3, Prague 2. Сума у валюті операції - 28 638,04 грн, сума у валюті карти - 2 394,14 доларів США. Представник банку пояснив, що цей запис засвідчує перерахування з картки ОСОБА_4 на рахунок компанії Reworld у м. Празі 2 394,13 доларів США.

19 січня 2015 року за результатами перевірки на підставі протоколу порушення валютного законодавства начальник управління Національного банку України в Черкаській області Забудський С. А. виніс постанову № 1 про притягнення ПАТ КБ «ПриватБанк» до відповідальності за порушення валютного законодавства у вигляді штрафу у сумі 4 452,15 грн.

У постанові зазначено, що 28 липня 2014 року ОСОБА_4 без відкриття поточного рахунку здійснена оплата юридичних послуг нерезидента Компанії «Reworld» в сумі 2 394,14 доларів США за межі України через Інтернет за допомогою платіжної картки «Mastercard Gold» № НОМЕР_1 емітованої банком. Ця валютна операція проведена без наявності у фізичної особи підтвердних документів, тоді як згідно з вимогами пункту 2 постанови Правління Національного банку України від 30 травня 2014 року № 328 «Про врегулювання діяльності фінансових установ та проведення валютних операцій», чинної на момент здійснення операції, та пункту 1.3 глави 1, пункту 2.1 глави 2 Правил здійснення за межі України та в Україні переказів фізичних осіб за поточними валютними неторговельними операціями та їх виплати в Україні та внесення змін до деяких нормативно-правових актів, затверджених постановою Правління НБУ від 29 грудня 2007 року № 496, фізичні особі можуть здійснювати за межі України перекази іноземної валюти в сумі, що в еквіваленті не перевищує 15 000 грн, виключно з поточного рахунку в іноземній валюті на підставі підтвердних документів. Відповідно до вимог глави 3 цих Правил банки зобов'язані здійснювати процедуру контролю в режимі реального часу за дотриманням клієнтами встановлених у цих правилах норм переказів коштів та відмовляти фізичній особі у здійсненні переказу в разі неподання необхідних для його здійснення документів, визначених правилами. Банк не виконав функцію агента валютного контролю за операцією, що проводилася ОСОБА_4 через банк.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2016 року, встановлено, що вищезазначену постанову винесено правомірно.

Враховуючи встановлені обставини, суди визнали, що зазначений переказ є помилковим та вчинений внаслідок неправомірних дій ПАТ КБ «ПриватБанк», а тому банк зобов'язаний переказати за рахунок власних коштів суму переказу на рахунок неналежного платника - позивача ОСОБА_4, а також сплатити останньому пеню.

Верховний Суд не погоджується із зазначеними висновками суду першої та апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до пункту 32.3.2 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі помилкового переказу з рахунку неналежного платника, що стався з вини банку, цей банк зобов'язаний переказати за рахунок власних коштів суму переказу на рахунок неналежного платника, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня помилкового переказу до дня повернення суми переказу на рахунок неналежного платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.

Помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Платник - це особа, з рахунку якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів. Неналежний платник - особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів. Неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Стаття 1071 ЦК України визначає перелік підстав списання грошових коштів з рахунку клієнта. Так, банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Звертаючись до суду із позовом до Компанії Reworld Europe s.r.o. в особі Українського представництва та ФОП ОСОБА_5 та в судових засіданнях, позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначали, що 28 липня 2014 року ОСОБА_4 з використанням електронного платіжного засобу через мережу Інтернет перерахував зі своєї платіжної картки № НОМЕР_1 суму в розмірі 2 394,14 доларів США за послуги Компанії Reworld, тобто в цьому випадку є належний платник - ОСОБА_4 та належний отримувач - Компанія Reworld Europe s.r.o.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 грудня 2016 року залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2016 року.

Зазначеною ухвалою встановлено, що 28 липня 2014 року ОСОБА_4 без відкриття поточного рахунку через мережу Інтернет, а саме веб-сайт WWW.RWGG.COM, за допомогою платіжної картки «Mastercard Gold» № НОМЕР_1, емітованої ПАТ КБ «ПриватБанк», здійснив оплату юридичних послуг нерезидента - Компанії «Reworld» за межі України в сумі 2 394,14 доларів США (28 638,04 грн за курсом 11,9617 грн за 1 долар США).

Враховуючи наведене, посилання судів на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2016 року як на підставу для стягнення з банку помилково перерахованих коштів є необґрунтованими, оскільки зазначеними рішеннями встановлено факт невиконання належним чином ПАТ КБ «ПриватБанк» функцій агента валютного контролю та не зазначено, що проведений 28 липня 2014 року переказ у розмірі 2 394,14 доларів США є помилковим, а навпаки встановлено, що саме позивач проводив валютну операцію, оскільки мав намір підключитися та отримувати юридичні послуги, що надає Компанія Reworld.

Також постановою управління Національного банку України в Черкаській області від 19 січня 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» вже притягнуто до відповідальності за порушення валютного законодавства за операцією, що проводилася ОСОБА_4 через банк у вигляді штрафу у сумі 4 452,15 грн.

Крім того, у запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_4 підтвердив, що 28 липня 2014 року ним ініційовано оплату юридичних послуг нерезидента - Компанії Reworld через мережу Інтернет за допомогою належної йому платіжної картки в сумі 2 394,14 доларів США.

Таким чином, вирішуючи спір по суті, суд на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, встановив, що відсутні підстави для стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь позивача грошових коштів у сумі 60 571,74 грн як помилково перерахованих та пені в розмірі 45 598,07 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду в частині задоволення позову ОСОБА_4 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення суми помилкового переказу та пені, з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права, та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Разом з тим колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про залишення без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині задоволення позову ОСОБА_4 про визнання неправомірними дій ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо переказу коштів з карткового рахунку ОСОБА_4 № НОМЕР_1 в сумі, еквівалентній 2 394,14 доларів США, оскільки вказані обставини встановлені рішеннями судів в адміністративній справі, що набрали законної сили, а тому не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, судові витрати, понесені ПАТ КБ «ПриватБанк» за подання апеляційної скарги у розмірі 1506,23 грн та касаційної скарги у розмірі 1643,16 грн підлягають компенсації за рахунок держави.

Крім того, рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18 серпня 2016 року підлягає зміні шляхом зменшення судових витрат, стягнутих з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь спеціального фонду державного бюджету України з 1061,70 грн до 243,60 грн.

Керуючись статтями 141, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 04 листопада 2016 року в частині задоволення позову ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення суми помилкового переказу та пені скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення суми помилкового переказу та пені відмовити.

Змінити рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18 серпня 2016 року шляхом зменшення стягнутих з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на користь спеціального фонду державного бюджету України судових витрат з 1061,70 грн до 243,60 грн.

В іншій частині рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 04 листопада 2016 року залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 1506,23 грн та за подання касаційної скарги у розмірі 1643,16 грн компенсувати за рахунок держави на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк».

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Стрільчук

Судді: С. О. Карпенко

С.О. Погрібний

О.В. Ступак

Г. І.Усик