ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2018 року

м. Київ

справа №823/589/16

адміністративне провадження №К/9901/30861/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик Ю.А., Гімона М.М., -

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу 823/589/16

за позовом управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (далі - управління ДСНС) до публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод» (далі - Завод) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Заводу

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року у складі судді Гараня С.М. та

ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого судді Твердохліб В.А., суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О., -

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2016 року управління ДСНС звернулось до суду з позовом, в якому просило застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації цеху тягових двигунів, цеху полюсних котушок та приміщення бойлерної Заводу за адресою: Черкаська область м. Сміла, вул. Коробейника, 1, у спосіб визначений Інструкцією про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 21 жовтня 2004 року № 130 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 08 листопада 2004 року за № 1416/10015), шляхом: відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері приміщень цеху тягових двигунів, цеху полюсних котушок та приміщення бойлерної Заводу, заборони використання вищевказаних приміщень та будівель за цільовим призначенням, покладення обов'язку щодо забезпечення виконання даної постанови на управління ДСНС.

Позов мотивовано тим, що в ході проведення уповноваженими особами відповідача планової перевірки Заводу (цеху тягових двигунів, цеху полюсних котушок та приміщення бойлерної) було виявлено факт порушення останнім законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, про що складено акт від 11 травня 2016 року № 77, у зв'язку із чим позивач просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації цеху тягових двигунів, цеху полюсних котушок та приміщення бойлерної Заводу до усунення встановлених порушень.

Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 02 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2017 року, задовольнив позовні вимоги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акта, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд. А оскільки Завод включено до Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки та у зв'язку із тим, що під час проведення перевірки позивачем були встановлені 34 недоліки із яких 8 стосувалися цивільної оборони, а решта 26 - пожежної безпеки, тому такий захід реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є доцільним.

24 березня 2017 року Завод звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2017 року, ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що Заводом усунуто більшу частину виявлених перевіркою порушень, які становили потенційну небезпеку для життя та здоров'я людей і ця обставина позивачем не заперечувалась.

Вищий адміністративний суд України ухвалою 27 березня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Пунктом 4 частини першої розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).

Касаційний адміністративний суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Суди встановили, що управлінням ДСНС, на підставі наказу від 29 березня 2016 року № 88 проведено планову перевірку додержання вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту Заводу за адресою: Черкаська обл., м. Сміла, вул. Коробейника, 1.

За результатами перевірки складено акт від 11 травня 2016 року № 77 щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки (далі - Акт перевірки).

Висновками вказаного Акта перевірки встановлено порушення Заводом Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417, Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом Міністерства України з надзвичайних ситуацій від 15 серпня 2007 року №557 (далі - Правила техногенної безпеки), постанови Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2000 року № 1214 «Про затвердження переліку об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому на договірній основі обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами» (далі - постанова № 1214), ДБН В.2.5-76:2014 «Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення». Зокрема, встановлено 34 недоліки із яких із яких 8 стосувалися цивільної оборони, а решта 26 пожежної безпеки.

А саме: приміщення бойлерної, цеху полюсних котушок не обладнані системою пожежної сигналізації (розділ V п.1.2. Правил пожежної безпеки в Україні); сигнал від контрольно-приймального приладу системи пожежної сигналізації не виведено на пульт центрального пожежного спостереження пожежної охорони (розділ V п.1.4. Правил пожежної безпеки в Україні); не укладено угоду на технічне обслуговування системи пожежної сигналізації об'єктів підприємства (розділ V п.1.4. Правил пожежної безпеки в Україні); система пожежної сигналізації підприємства знаходиться в неробочому стані (розділ V п.1.1. Правил пожежної безпеки в Україні); не проведено заміну пожежних рукавів пожежних кранів, які непридатні до використання (розділ V п.2.2. Правил пожежної безпеки в Україні); вогнегасникам, що встановлені на підприємстві, не проведено технічне обслуговування (розділ V п.3.17. Правил пожежної безпеки в Україні); не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання; в приміщенні цеху тягових двигунів пожежні крани ПК №5,8,9 не забезпечені вентилями (розділ V п.2.2. Правил пожежної безпеки в Україні); в приміщенні цеху тягових двигунів зварювальні дільниці не забезпечені первинними засобами пожежогасіння (розділ VІІ п.1.1. Правил пожежної безпеки в Україні); в приміщенні цеху тягових двигунів підлога на зварювальних дільницях виконана із застосуванням горючих матеріалів (розділ VІІ п.1.1. Правил пожежної безпеки в Україні); в приміщенні цеху тягових двигунів не проведено очищення від нашарувань лаку на підлозі, обладнанні та установок сушильно-просочувальної дільниці; в приміщенні цеху тягових двигунів не проведено прибирання відходів в сушильно-просочувальній дільниці; в приміщенні цеху тягових двигунів обмежені підходи до протипожежного обладнання та пожежних кранів; в приміщенні цеху тягових двигунів не проведено очищення від нашарувань вентиляційної установки на клинорізочній ділянці та бункерах з відходами; в приміщенні цеху тягових двигунів протікає масло на верстатах ТВ-100, СВ-77, ПГ-13, Р-5, Р-8, Р-20; в приміщенні цеху тягових двигунів не проведено заміну електропроводки в кімнаті майстрів; в приміщенні цеху тягових двигунів присутні протоки бітуму та протоки фарби біля фарбувальної камери; в приміщенні цеху тягових двигунів не очищено фарбувальну камеру від нашарувань фарби; в приміщенні цеху тягових двигунів не прибрано порожню тару з-під фарби; в приміщенні цеху полюсних котушок не проведено очищення від нашарувань лаку підлоги, виробничих ділянок та обладнання сушильно-просочувальної ділянки; приміщення бойлерної не відділено від приміщення котельні протипожежними дверима 2-го типу; не укладено договір на постійне та обов'язкове обслуговування підприємства з державною аварійно-рятувальною службою, атестованою в Центральній міжвідомчій атестаційній комісії з атестації аварійно-рятувальних служб та рятувальників (стаття 133 Кодексу цивільного захисту України, постанова №1214, п.3.3. Правил техногенної безпеки; не обладнано прямий телефонний зв'язок чергового диспетчера підприємства з оперативним черговим Смілянського міськвиконкому та ДПРЧ-12 м. Сміла (п.4.4.7. Правил техногенної безпеки); відсутня декларація безпеки об'єкту (п.4.9.6. Правил техногенної безпеки); на підприємстві не створена система раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у випадку їх виникнення та не прийнята в експлуатацію відповідно до встановленого порядку (ст.53 Кодексу цивільного захисту України, п.3.1.1. Правил техногенної безпеки, ДБН В.2.5-76:2014); не поновлений наказ про організацію цивільного захисту на підприємстві (п.3.1. Правил техногенної безпеки); не проведено уточнення та відповідне затвердження плану реагування на надзвичайні ситуації (статті 130 Кодексу цивільного захисту України); не проведено страхування цивільної відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на пожежовибухонебезпечних об'єктах (п.4.9.5. Правил техногенної безпеки); працівників диспетчерської служби, що займаються оповіщенням, не забезпечено протигазами з переговорним пристроєм (п.4.3.4. Правил техногенної безпеки); не всі працівники, що безпосередньо зайняті на обслуговуванні небезпечних виробництв (просочування, фарбування), забезпечені відповідними засобами захисту органів дихання (п.4.3.2. Правил техногенної безпеки); не розроблено та не погоджено номенклатуру об'єктового матеріального резерву; не створено запас матеріальних ресурсів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і їх наслідків, проведення невідкладних відновних робіт; не організовано та не проведено спеціальні об'єктові навчання і тренування з питань цивільного захисту відповідно до затвердженого Порядку (наказ Міністерства внутрішніх справ України від 11 вересня 2014 року № 934), захисні споруди цивільної оборони №89023, 89024, 89026, 89036, 89041 не приведені у готовність до прийняття осіб, що укриваються, відповідно до актів комплексних перевірок вказаних споруд від 11.05.2016 року (розділ 4.6 Правил техногенної безпеки).

Також суд апеляційної інстанції встановив, що Завод є об'єктом підвищеної небезпеки.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене Указом Президента України від 16 січня 2013 року № 20/2013 Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС) є центральним органом виконавчої влади та здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2013 року № 33 «Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій, яким є позивач.

Відповідач є суб'єктом господарювання, тому за приписами статті 20 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, забезпечує виконання заходів у сфері цивільного захисту на об'єктах суб'єкта господарювання; забезпечує дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; розробляє заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; забезпечує виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримує у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням.

Забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника (частина друга статті 51 Кодексу цивільного захисту України), забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання (частина третя статті 55 Кодексу цивільного захисту України).

Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Згідно до абзацу третього частини першої статті 6 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» - підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що позивач наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб'єктів господарювання певних заходів реагування (зокрема, складання приписів, протоколів, розпоряджень про усунення виявлених порушень вимог техногенної та пожежної безпеки).

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об'єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

В матеріалах справи міститься Акт від 14 вересня 2016 року № 208, складений позивачем за результатами проведення позапланової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, з якого вбачається про часткове усунення виявлених контролюючим органом порушень. Це, на думку колегії суддів свідчить про добросовісність намірів Заводу щодо проведення ним роботи по усуненню порушень та вжиття відповідних заходів.

Разом з цим, на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не було надано. А ті порушення, які залишались, продовжували створювати загрозу життю та здоров'ю людей, тому у судів першої та апеляційної інстанції не було підстав для скасування зазначених заходів реагування.

Відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Суди ухвалили судові рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустили порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод» залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2017 року у справі № 823/589/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

/підпис/

...........................

/підпис/

...........................

/підпис/

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон,

Судді Верховного Суду

З оригіналом згідно

М.М. Дубіна

...........................

Помічник судді