Провадження № 33/772/443/2018

Категорія: 204

Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач: Спринчук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року м. Вінниця

Суддя Апеляційного суду Вінницької області Спринчук В.В., за участю представника Укртрансбезпеки ОСОБА_2, адмінпритягуваного ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 55, кв.16, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_3 12.02.2018 року о 12:50 год. в м. Вінниці по вул. Пирогова, 133 здійснював провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів на таксі транспортним засобом ЗАЗ DAEWOO, д.н.з. НОМЕР_1, без державної реєстрації як суб’єкта господарювання та одержання ліцензії на даний вид діяльності, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 07.05.2018 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень на користь держави, стягнуто з останнього судовий збір в розмірі 352,40 гривень в дохід держави.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі у зв’язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, мотивуючи свої вимоги тим, що з початку 2017 року до січня 2018 року в зв’язку із хворобою він тимчасово призупиняв свою господарську діяльність як фізична особа-підприємець. В січні 2018 року вирішив відновити свою господарську діяльність, 12.02.2018 року подав до державного реєстратора Вінницької міської Ради необхідні документи для відновлення господарської діяльності, та приблизно у 12:30 год. виїхав до вул. Пирогова, 33 де мав зустрітись із своїм знайомим на даху його автомобіля НОМЕР_2 розташовувався показник служби таксі «555-888», який встановлено в нього стаціонарно, проте зазначає, що пасажирів він не перевозив, очікуючи свого знайомого до нього підійшов чоловік, який назвався старшим державним інспектором ВДК та нагляду за безпекою на транспорті ОСОБА_2, який здійснює контроль за дотриманням ліцензійних вимог працівниками таксі, і розпорядився надати йому відповідні документи, проте апелянт повідомив, що не здійснює господарську діяльність з пасажирських перевезень в режимі таксі, після цього інспектор повідомив, що в апелянта немає ліцензії, а тому йому необхідно прийти через тиждень в Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області для подальшого вирішення питань, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності з надання транспортних перевезень. Прийшовши у зазначений час апелянту повідомили, що адміністративні матеріали відносно нього скеровані до Вінницького міського суду Вінницької області.

Апелянт зазначає, що в матеріалах справи немає жодного доказу, щодо скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, немає письмових свідчень, свідків, які зазначені в протоколі, крім того дані свідки в суді першої інстанції, а також інспектор Баранчук О.І. не викликалися.

Заслухавши адмінпритягуваного ОСОБА_3, який підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі, інспектора Укртрансбезпеки Баранчука О.І., який заперечив проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що вона підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак, у даному випадку судом першої інстанції вищезазначені вимоги Закону належним чином не виконані.

У відповідності до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Тобто, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.

Однак у даному випадку, суд першої інстанції в порушення вищевказаних норм помилково дійшов висновку щодо наявності в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Частина 1 ст.164 КУпАП визначає, що провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, є не тільки факт надання послуг за винагороду, а систематичний характер таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності.

Отже, диспозиція ч.1 ст.164 КУпАП передбачає відповідальність за дії, які полягають у провадженні господарської діяльності: без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування. Суб'єктом відповідальності в даному випадку є суб'єкт господарювання.

Згідно ст.3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Разом з тим, відповідно до п.14.1.36 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно положень ст.1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначено, зокрема, що ліцензія - запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про рішення органу ліцензування щодо наявності у суб'єкта господарювання права на провадження визначеного ним виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Згідно з ч. 1 ст.20 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 року №222-VIII, за провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування посадові особи суб'єктів господарювання несуть адміністративну відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративну відповідальність.

Таким чином, складаючи протокол про адміністративне правопорушення державний інспектор з-поміж наведених, чи інших норм, мав вибрати та навести у протоколі ті порушення діючого законодавства, які на його думку порушив ОСОБА_3 та інкримінувати їх йому.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ІІ № 0007756 від 12.02.2018 року вбачається, що 12.02.2018 року о 12:50 год. в м. Вінниці по вул. Пирогова, 133 ОСОБА_3 здійснював провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів на таксі транспортним засобом ЗАЗ DAEWOO, д.н.з. НОМЕР_1, без державної реєстрації як суб’єкта господарювання та одержання ліцензії на даний вид діяльності, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП (а.с.1).

В протоколі про адміністративне правопорушення не наведено норм закону, що регулюють заняття господарською діяльністю з перевезення пасажирів, не зазначено, які саме норми він порушив, у чому це виразилося, а тому не викладено повно фактичних обставин правопорушення, не зазначено, чи був автомобіль відповідно обладнаний, не вказано осіб, яким він надавав послуги таксі, за якою ціною здійснював послуги з перевезення пасажирів чи існувала регулярність таких послуг та чи взагалі такі послуги надавалися, не зазначено кількість пасажирів яких перевозив. Не містить висновків щодо даних обставин і оскаржувана постанова.

Оскільки, норма ст.164 КУпАП є бланкетною, то в протоколі обов'язково має бути посилання на норму спеціального закону, за порушення якої настає відповідальність, в даному випадку, на Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 року № 222-VIII, яким передбачена видача ліцензії на перевезення пасажирів суб'єктам підприємницької діяльності, однак таке посилання у протоколі відсутнє.

Суд першої інстанції при розгляді даної справи, на вказані вище обставини уваги не звернув, та не конкретизував обставини вчинення ОСОБА_3 правопорушення і не навів відповідної мотивованої оцінки доведеності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Суд враховує, що у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року ЄСПЛ повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Таким чином, з огляду на вказане сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_3 не може бути беззаперечним доказом його вини, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не впливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

За таких обставин вважаю, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, тому апеляційну скаргу ОСОБА_3 слід задовольнити та скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції, а провадження у справі щодо нього за ч.1 ст.164 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – задовольнити.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 07 травня 2018 року, якою ОСОБА_3 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП – скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутності в діях ОСОБА_3 події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя : (підпис) ОСОБА_4

Згідно з оригіналом