ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/5709/17

Провадження № 2/210/728/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"13" квітня 2018 р. м. Кривий Ріг

Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_2 розглянувши в спрощеному позовному провадження в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом Первинної профспілкової організації ПП «Стіл Сервіс» в особі ОСОБА_3 до ОСОБА_4 директора ПП "СТІЛ СЕРВІС" визнати ППО ПП "СТІЛ СЕРВІС" та розпочати переговори по укладенню КОЛЕКТИВНОГО ДОГОВОРУ між трудовим колективом та ПП "СТІЛ СЕРВІС" НЕЗАКОННОЮ та ЗОБОВ"ЯЗАННЯ ВЧИНИТИ ПЕВНІ ДІЇ відповідно ст.ст. 1,5,43,45,46,48,55 КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ, ст.ст. 1,5,19,30,37,38,42,44 ЗАКОНУ УКРАЇНИ "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15.09.1999 р. №1045-XIV, ст.ст. 1,3,4,5,6,10,13,17 ЗАКОНУ УКРАЇНИ "Про колективні договори і угоди" від 01.07.1993р. № 3356-ХІІ, ст.ст. 10,11,12,13,14,16,19,247 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 р. №322-VIII, ст. ст. 10, 19, 23, 27, 43, 49, 60, 62, 174, 175, 184, 187, 258, 263, 265 ЦПК УКРАЇНИ від 03.10.2017 р. №2147-VIII,

ВСТАНОВИВ:

У провадження судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 18 грудня 2018 року надійшов цивільний позов від представників Первинної профспілкової організації ПП «Стіл Сервіс» ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_4 директора ПП «Стіл Сервіс», в якому позивач просив суд визнати відмову відповідача ОСОБА_4, директора ПП «Стіл Сервіс» визнавати ППО ПП «Стіл Сервіс» та розпочати переговори по укладенню Колективного договору між трудовим колективом та ПП «Стіл Сервіс» незаконною та такою, що порушує конституційні права працівників ПП «Стіл Сервіс», які є членами ППО ПП «Стіл Сервіс», визнати відмову відповідача визнавати ППО ПП «Стіл Сервіс» та розпочати переговори по укладенню Колективного договору між трудовим колективом та ПП «Стіл Сервіс» дискримінацією, що є порушенням міжнародних правових норм у сфері діяльності професійних спілок, стягнути з відповідача за відмову визнавати ППО ПП «Стіл Сервіс» та розпочати переговори по укладенню Колективного договору між трудовим колективом та ПП «Стіл Сервіс» на користь позивача моральну шкоду у сумі 10000 грн. та зобов’язати відповідача визнати ППО ПП «Стіл Сервіс» та розпочати переговори по укладенню Колективного договору між трудовим колективом та ПП «Стіл Сервіс».

В обґрунтування заявлених позовних вимог представники у позові зазначили, що первинна профспілкова організація ПП «Стіл Сервіс» існує з 2017 року. Метою ППО ПП «СТІЛ СЕРВІС» є - представництво і захист соціально - економічних прав та інтересів членів профспілки. Згідно СТАТУТУ ППО ПП «СТІЛ СЕРВІС» - Профспілка має наступні завдання діяльності: представляє та відстоює інтереси членів ППО ПП «СТІЛ СЕРВІС» в державних, господарських та інших органах усіх рівнів, включаючи право на звернення до суду; укладає через колективні договори угоди про умови праці і заробітної тати; здійснює захист інтересів членів профспілки шляхом ефективного запровадження в життя трудового законодавства через підписання колективних договорів та угод; сприяє зміцненню солідарності між членами НПП з метою надання взаємодопомоги у вирішенні трудових конфліктів в інтересах трудящих під час укладання колективних договорів і угод; здійснює контроль за їх виконанням; за наявності письмових заяв членів профспілки про утримання профспілкових внесків з їхньої заробітної плати укладає з роботодавцем договір щодо перерахування на рахунок профспілкової організації профспілкових внесків, із заробітної плати.

17 серпня 2017 року представники позивача звернулися до ОСОБА_4, директора ПП «СТІЛ СЕРВІС» з ПОВІДОМЛЕННЯМ про створення ППО ПП «СТІЛ СЕРВІС», де вказали: «ОСОБА_7 у відповідності до поданих заяв членів профспілки, з урахуванням норм Кодексу законів про працю в Україні та Закону України "Про професійні спілки, їх права і гаранти діяльності", здійснювати щомісячне перерахування профспілкових внесків на банківський рахунок ППО ПП «СТІЛ СЕРВІС». Однак відповіді на своє звернення вони так і не отримали.

22 серпня 2017 року представники позивача знову звернулись до ОСОБА_4, директора ПП «СПЛ СЕРВІС» з заявою, де просили: (мовою оригіналу) «...заключить договор на перечисление членских взносов работников ЧП «СТИЛ СЕРВИС» та з заявою в якій просили (мовою оригіналу) « Первичная профсоюзная организация ЧП «Стил Сервис» зарегистрирована действует на предприятии «Стил Сервис». Согласно статьи 3 Закона «О коллективных договорах и соглашениях» профсоюзная сторона является одной из сторон при заключении коллективного договора. Согласно ст. 9 этого же закона, на вновь созданному предприятии коллективный договор заключается по инициативе одной из сторон в 3-х месячный срок после регистрации предприятия. ОСОБА_7 считать Первичную профсоюзную организацию ЧП "СТИЛ СЕРВИС" одной из сторон при заключении Коллективного договора. Предлагаем ЧП "СТИЛ СЕРВИС" начать процесс разработки и заключения Коллективного договора на предприятии ПП «Стил Сервис».

20 вересня 2017 року позивач отримав листи № 635 та № 636 на його звернення в яких зазначили, що у відповідності до статті 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гаранти діяльності» за наявності письмових заяв працівників, які є членами профспілки, роботодавець щомісячно і безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в терміни, зазначені цим договором.

Враховуючи, що працівники ПП «Стіл Сервіс» до адміністрації підприємства з відповідними заявами не зверталися, підстави для укладення договору на перерахування членських профспілкових внесків працівників ПП «Стіл Сервісі» відсутні. Окрім цього зазначили, що враховуючи, що у адміністрації ПП «Стіл Сервіс» на сьогоднішній час відсутня інформація про наявність у ППО ПП «Стіл Сервіс» повноважень представляти інтереси працівників даного підприємства та бути стороною колективного договору підстави вважати ППО ПП «Стіл Сервіс» однією з сторін при розробці та укладенні колективного договору на сьогоднішній час відсутні.

У зв’язку з чим, представники позивача вважають, що ОСОБА_4, директор ПП «СТІЛ СЕРВІС» всіляко ігнорує не тільки права членів трудового колективу ПП «СТІЛ СЕРВІС», які є членами ППО ПП «СШІ СЕРВІС», але і ігнорує норми КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ, КЗпП УКРАЇНИ, ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про колективні договори і угоди» у зв’язку з чим, просили суд позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 22 грудня 2017 року судом було відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представники позивача у судове засідання не з’явилися про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, шляхом направлення судових повісток за вказаною у позові адресою знаходження, у зв’язку з чим, на підставі п. 10 ст. 128 ЦПК України вважаються повідомлені належним чином та суд вважає за можливе проводити розгляд справи без їх участі.

Відповідач ОСОБА_4 про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, однак до судового засідання не з’явилась. 30 січня 2018 року від представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_8 надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв’язку з необхідністю додаткового часу для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки відзиву, вказане клопотання судом було задоволено та відкладено розгляд справи, однак відповідач не скористався правом подати відзив, у зв’язку з чим, суд вважає за можливе проводити розгляд справи без її участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог статті 77 ЦПК України, згідно з якою належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не спростовують предмета доказування.

Так відповідно до ч.3 ст. 36 Конституції України, яка має в Україні вищу юридичну силу по відношенню до інших нормативних актів, - усі професійні спілки мають рівні права.

Конституція України закріпила не тільки право кожного на працю, а й гарантії реалізації цього права як особисто, так і через об'єднання громадян, зокрема професійні спілки. Право громадян на об'єднання у професійні спілки, які утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів, встановлено частиною третьою статті 36 Конституції України, статтею 243 Кодексу законів про працю України.

Згідно ст. 3 Закону України «Про колективні договори і угоди», колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом з одної сторони і однією або кількома профспілками.

Згідно ст. 4 Закону України «Про колективні договори і угоди», при наявності на підприємстві кількох профспілок чи їх об'єднань, вони повинні сформувати спільний представницький орган для ведення переговорів і укладення колективного договору.

Статтею 36 Конституції України та ст. 10 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» встановлено, що всі профспілки рівні перед законом і мають рівні права щодо здійснення представництва та захисту прав і інтересів членів профспілки.

Відповідно до ст. 18 КЗпП України та ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди», положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства.

Відповідно до ст. 250 КЗпП України власники або уповноважені ними органи зобов'язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективними договорами та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці відповідно до Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

Згідно ст. 246 КЗпП України первинні профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси.

Статтею 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» визначено, що умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оплату праці», фонд оплати праці формується щомісячно, відповідні відрахування мають здійснюватись також щомісячно.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в особі голови Первинної профспілкової організації ПП «Стіл Сервіс» ОСОБА_3 17 серпня 2017 року звернувся до відповідача з повідомлення про створення первинної профспілкової організації приватного підприємства «Стіл Сервіс», як вбачається з вказаного повідомлення до нього було долучено статут ППО ПП «Стіл Сервіс», виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, виписку з банку та протокол установчих зборів. У вказаному повідомленні ОСОБА_3 просить у відповідності до поданих заяв членів профспілки здійснювати щомісячні перерахування профспілкових внесків на банківських рахунок ППО. Однак, з боку позивача не надано жодного доказу, який би підтвердив цей факт (не долучено жодної заяви, звернення, тощо від працівників ПП «Стіл Сервіс»).

Згідно ст. 16 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» Профспілка, об'єднання профспілок набувають права юридичної особи з моменту затвердження статуту (положення). Статусу юридичної особи набувають також організації профспілки, які діють на підставі її статуту, однак представниками позивача не долучено до матеріалів справи Статуту або виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, суд не вправі збирати докази замість учасників процесу.

Відповідно до п.1.4. примірного Положення про первинну профспілкову організацію - організаційну ланку членської організації Федерації профспілок України, затвердженого Постановою ОСОБА_9 ФПУ від 15.11.2000 № П-30-7, рішення про включення первинної профспілкової організації до складу профспілки приймається виборним органом відповідної територіальної організації профспілки, а там, де її немає центральним органом профспілки, уповноваженим її статутом, у місячний термін після надходження документів.

Одночасно з прийняттям рішення про входження первинної організації до складу профспілки приймається рішення про її включення до переліку організаційних ланок профспілки, а також до складу територіальної організації профспілки (при наявності такої організації).

Первинній профспілковій організації видається копія рішення або витяг з нього про її належність до профспілки.

Однак, позивачем не надано жодного доказу про діяльність вказаної профспілки.

Відповідно до ч. 3 ст. 42 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", роботодавець, за наявності письмових заяв працівників, які є членами профспілки, щомісячно і безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в терміни, визначені цим договором.

Відповідно до ст.7. ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» Членами профспілок можуть бути особи, які працюють на підприємстві, в установі або організації незалежно від форм власності і видів господарювання, у фізичної особи, яка використовує найману працю, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, особи, які навчаються в навчальному закладі. Громадяни України вільно обирають профспілку, до якої вони бажають вступити. Підставою для вступу до профспілки є заява громадянина (працівника), подана в первинну організацію профспілки. При створенні профспілки прийом до неї здійснюється установчими зборами.

Однак, до матеріалів справи не долучено будь-яких доказів про те, що працівники підприємства ПП «Стіл Сервіс» звертались до підприємства з заявами про здійснення перерахування профспілкових внесків саме на рахунки позивача.

Згідно ст.10 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», - усі профспілки рівні перед законом і мають рівні права щодо здійснення представництва та захисту прав і інтересів членів профспілки.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», відповідно до положень ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

На підставі вище викладеного, беручи до уваги, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, а тому позов Первинної профспілкової організації ПП «Стіл Сервіс» відповідно до вимог Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 34 Конституції України, ст. 15, 16 ЦК України, ст. 246, 250 КЗпП України, ст. ст. 7, 10, 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ст. ст. 3, 4, 5 Закону України «Про колективні договори і угоди», ст. 10, 12,13, 77, 81, 263, 265 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Первинної профспілкової організації ПП «Стіл Сервіс» в особі ОСОБА_3 до ОСОБА_4 директора ПП «Стіл Сервіс» щодо відмови ОСОБА_4, директора ПП "СТІЛ СЕРВІС" визнати ППО ПП "СТІЛ СЕРВІС" та розпочати переговори по укладенню КОЛЕКТИВНОГО ДОГОВОРУ між трудовим колективом та ПП "СТІЛ СЕРВІС" НЕЗАКОННОЮ та ЗОБОВ"ЯЗАННЯ ВЧИНИТИ ПЕВНІ ДІЇ відповідно ст.ст. 1,5,43,45,46,48,55 КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ, ст.ст. 1,5,19,30,37,38,42,44 ЗАКОНУ УКРАЇНИ "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15.09.1999 р. №1045-XIV, ст.ст. 1,3,4,5,6,10,13,17 ЗАКОНУ УКРАЇНИ "Про колективні договори і угоди" від 01.07.1993р. № 3356-ХІІ, ст.ст. 10,11,12,13,14,16,19,247 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 р. №322-VIII, ст. ст. 10, 19, 23, 27, 43, 49, 60, 62, 174, 175, 184, 187, 258, 263, 265 ЦПК УКРАЇНИ від 03.10.2017 р. №2147-VIII – відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: С. В. Ступак