ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/13169/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Білоуса В.В., Жукова С.В.,

за участю секретаря судового засідання Гаращенко Т.М.

за участю представників: ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. - адвоката Ньорба О.М., ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення"- адвоката Міла - Полякова Д.П., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Музичук Л.В., Національного банку України - Петроченка С.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні енергозберігаючі системи опалення"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2017

та рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016

у справі № 910/13169/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авістар", Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні енергозберігаючі системи опалення",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Новекс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Новекс Дім", Фізичної особи підприємця Столбової Лілії Валеріївни, Фізичної особи-підприємця Шляхти Олександра В'ячеславовича

про визнання договору недійсним та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авістар" (далі ТОВ"Фінансова компанія "Авістар", відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні енергозберігаючі системи опалення" (далі - ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення", відповідач 2), в якому просило визнати недійсним договір купівлі-продажу прав вимоги № 1 від 08.10.2014, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 1196, що укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Авістар"; визнати недійсним договір купівлі-продажу прав вимоги №1-14 від 28.11.2014, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. та зареєстрованим за №1301, що укладений між ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" та "Новітні енергозберігаючі системи опалення", зобов'язати ТОВ"Фінансова компанія "Авістар" передати ПАТ "Дельта Банк" оригінали кредитних договорів з усіма змінами та доповненнями до них, договорів, що забезпечують виконання зобов'язання, а також всі інші документи, що підтверджують видачу кредитів позичальнику за кредитним договором, що передані згідно Акту приймання-передачі прав вимоги від 08.10.2014 за договором купівлі-продажу прав вимоги № 1 від 08.10.2014.

Позовна заява ПАТ "Дельта Банк", з посиланням на норми статей 203, 215 Цивільного кодексу України, п. 1, п. 2, п. 3, ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" мотивована тим, що після запровадження у банку тимчасової адміністрації, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було встановлено нікчемність договору купівлі-продажу прав вимоги № 1 від 08.10.2014 на підставі п. 1, п. 2, п. 3, ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що відповідно є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги №1 від 08.10.2014 та застосування наслідків нікчемності даного правочину і відповідно підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу права вимоги №1-14 від 28.11.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2016 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спорту, на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, Фонд, третя особа 1), Національний банк України (далі - НБУ, третя особа 2), Товариство з обмеженою відповідальністю "Новекс" (далі - ТОВ "Новекс", третя особа 3), Товариство з обмеженою відповідальністю "Новекс Дім" (далі - ТОВ "Новекс Дім", третя особа 4), Фізичну особу підприємця Столбову Лілію Валеріївну (далі - СПД ФО Столбова Л.В., третя особа 5), Фізичну особу підприємця Шляхту Олександра В'ячеславовича (далі - Шляхта О.В. , третя особа 6 ).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 (суддя - Турчин С.О.), залишеними без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 (судді - Скрипка І.М., Куксова В.В., Тищенко А.І.), позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір купівлі-продажу прав вимоги № 1 від 08.10.2014, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. та зареєстрованим за №1196, що укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Авістар". Визнано недійсним договір купівлі-продажу прав вимоги №1-14 від 28.11.2014р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. та зареєстрованим за №1301, що укладений між ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" та ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення". Зобов'язано ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення" повернути ПАТ "Дельта Банк" оригінали кредитних договорів з усіма змінами та доповненнями до них, договорів, що забезпечують виконання зобов'язання, а також всі інші документи, що підтверджують видачу кредиту позичальників за кредитним договором, що передані згідно Акту приймання-передачі прав вимоги від 28.11.2014 за договором купівлі-продажу прав вимоги №1-14 від 28.11.2014, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. та зареєстрованим за №1301.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, посилався на приписи ст.ст. 11, 203, 215, 216, 512, 514, 626, 628, 655, ЦК України, ст. 17 Закону України "Про заставу", ст.ст. 1, 2, 37, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", статі 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст.ст. 1, 3, 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", виходив з того, що відчуження позивачем на користь відповідача права вимоги за кредитними договорами за ціною, понад 20 відсотків (99,90%) нижча від звичайної ціни на вказаний вид майна, що в силу приписів п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" свідчить про нікчемність договору про відступлення права вимоги та приймаючи до уваги те, що договір містить ознаки нікчемності, які передбачені п. 1 ч. 3 ст. 38 вказаного Закону, з огляду на порушення ч. 2 ст. 586 ЦК України, ч. 2 ст. 17 Закону України "Про заставу", колегія суддів вважає позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги № 1 від 08.10.2014, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Авістар", обґрунтованими, з врахуванням викладеного у ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" були відсутні підстави на відчуження таких прав вимог ТОВ"Новітні енергозберігаючі системи опалення", у зв'язку з чим договір купівлі-продажу прав вимоги №1-14 від 28.11.2014 суперечить приписам частин 1, 2 ст. 319, ч. 1 ст. 321 та ст. 658 Цивільного кодексу України, а оскільки договір купівлі-продажу прав вимоги №1-14 від 28.11.2014 визнано судом недійсним, вимоги про зобов'язання ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення" повернути ПАТ "Дельта Банк" оригінали кредитних договорів з усіма змінами та доповненнями до них, договорів, що забезпечують виконань зобов'язання, а також всі інші документи, що підтверджують видачу кредиту позичальників за кредитним договором, що передані згідно Акту приймання-передачі прав вимоги від 28.11.2014 за договором купівлі-продажу прав вимоги №1-14 від 28.11.2014 є обґрунтованими.

Не погоджуючись з вказаними рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційного господарського суду, ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення" звернулося з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 та рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Підставами для скасування оскаржуваних судових рішень ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення" зазначає порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

На думку заявника касаційної скарги, суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення ст.ст. 11, 12, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та не врахувала, що уповноважена особа банку не мала повноважень на визнання нікчемним договору купівлі-продажу прав вимоги № 1 від 08.10.2014, як і не проаналізували обставини щодо наявності у ПАТ "Дельта Банк" права на оскарження договору купівлі-продажу прав вимоги №1-14 від 28.11.2014, стороною якого банк не був.

Фонд у письмових поясненнях на касаційну скаргу, посилаючись на приписи ст.ст. 215, 216 ЦК України, ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зазначаючи про безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

ПАТ "Дельта Банк" у відзиві на подану відповідачем 2 касаційну скаргу посилаючись на вимоги ст.ст. 321, 526, 629, 658 ЦК України, ст.ст. 37, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та вказуючи на відсутність порушень при прийнятті судових рішень оскаржуваних відповідачем 2, просить залишити скаргу ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення" без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

НБУ у своєму відзиві на касаційну скаргу відповідача 2, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів викладених у касаційній скарзі, а оскаржувані судові рішення без змін, з посиланням на вимоги ст.ст. 203, 215, 579, 586 ЦК України, ст.ст. 7, 17 Закону України "Про заставу" та обґрунтованість судових рішень.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзивів на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 31.10.2006 між ТОВ "Український промисловий банк" (банк) та ТОВ "Новекс" (позичальник) було укладено кредитний договір №43/К-06, відповідно до умов якого, банк надає позичальнику кредит у сумі 1574360,00 грн. з процентною ставкою у розмірі 14% річних та зі строком кредитної лінії з 31.10.2006 по 26.10.2011.

30.05.2007 між ТОВ "Український промисловий банк" (банк) та ТОВ "Новекс Дім" (позичальник) було укладено кредитний договір №97/КВ-07 про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії, відповідно до умов якого, з урахуванням внесених змін, банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти у сумі 7935000,00 дол. США (ліміт кредитування), з процентною ставкою у розмірі 13% річних у доларах США, 12 % у євро, 19% у гривнях та зі строком кредитної лінії з 30.05.2007 по 02.12.2008 включно.

12.12.2007 між ТОВ "Український промисловий банк" (банк) та ТОВ "Новекс Дім" (позичальник) було укладено кредитний договір №135/КВ-07 про відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті), відповідно до умов якого, з урахуванням внесених змін, банк відкриває позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти у сумі 124210,00 дол. США (ліміт кредитування), з процентною ставкою у розмірі 12% річних та зі строком кредитної лінії з 12.12.2007 по 11.12.2008 включно.

12.03.2008 між ТОВ "Український промисловий банк" (банк) та ТОВ "Новекс Дім" (позичальник) було укладено кредитний договір №154/КВ-08 про відкриття відновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті), відповідно до умов якого, з урахуванням внесених змін, банк відкриває позичальнику відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти у сумі 183203,00 євро (ліміт кредитування), з процентною ставкою у розмірі 12% річних та зі строком кредитної лінії з 12.03.2008 по 11.03.2008 включно.

23.07.2008 між ТОВ "Український промисловий банк" (банк) та ТОВ "Новекс Дім" (позичальник) було укладено кредитний договір №184/КВ-08 про відкриття відновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті), відповідно до умов якого, з урахуванням внесених змін, банк відкриває позивальнику відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти у сумі 66639,00 євро (ліміт кредитування), з процентною ставкою у розмірі 12% річних та зі строком кредитної лінії з 23.07.2008 по 22.07.2009 включно.

12.03.2011 між ТОВ "Український промисловий банк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір про передачу активів ТОВ "Укрпромбанку" в рахунок погашення заборгованості, відповідно до умов якого ПАТ "Дельта Банк" передано права вимоги (змінено кредитора у зобов'язанні) за кредитними договорами та забезпечувальними договорами згідно із додатком №1 до договору, в тому числі за кредитним договором №43/К-06 від 31.10.2006 укладеним між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "Новекс"; кредитним договором №97/КВ-07 про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 30.05.2007 укладеним між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "Новекс Дім"; кредитним договором №135/КВ-07 про відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) від 12.12.2007 укладеним між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "Новекс Дім"; кредитним договором №154/КВ-08 про відкриття відновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) від 12.03.2008 укладеним між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "Новекс Дім"; кредитним договором №184/КВ-08 про відкриття відновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) від 23.07.2008 укладений між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "Новекс Дім" з усіма змінами та доповненнями до нього.

Також, 12.06.2007 між ТОВ "Український промисловий банк" (банк) та Фізичною особою-підприємцем Столбовою Л.В. (позичальник) було укладено кредитний договір №100/КВ-07 про відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до умов якого, з урахуванням внесених змін, банк відкриває позичальнику відкличну відновлювальну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти у сумі 160000,00 грн. (ліміт кредитування), з процентною ставкою у розмірі 19% річних та зі строком кредитної лінії 11.06.2012 включно.

19.09.2007 між ТОВ "Український промисловий банк" (банк) та Фізичною особою-підприємцем Шляхта О.В. (позичальник) було укладено кредитний договір №118/К-07 про відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в національній валюті), відповідно до умов якого, з урахуванням внесених змін, банк відкриває позичальнику відкличну невідновлювальну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти у сумі 450000,00 грн. (ліміт кредитування), з процентною ставкою у розмірі 21% річних та зі строком кредитної лінії з 19.09.2007 по 18.09.2009 включно.

06.10.2009 між ТОВ "Український промисловий банк" (заставодавець) (в подальшому права заставодавця перейшли до ПАТ "Дельта Банк") та Національним банком України як кредитором укладено договір застави майнових прав №51/64/144/39/86/ЗМП-2 в забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитами НБУ, перелік яких викладений у пункті 1.4 договору застави.

Відповідно до пункту 1.1 договору застави майнових прав №51/64/144/39/86/ЗМП-2 від 06.10.2009, предметом застави за цим договором є майнові права за кредитними та генеральними договорами, що укладені між Банком і юридичними та фізичними особами, перелік яких викладено у додатку 1 до цього договору застави, що є його невід'ємною частиною, в тому числі (додаток 1 до Договору про внесення змін та доповнень №4 від 27.12.2013 року до договору застави): кредитний договір на відкриття відновлювальної кредитної лінії №100/КВ-07 від 12.06.2007, укладений з ФОП Столбовою Л.В., зі змінами та доповненнями до нього та кредитний договір на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) №118/К-07 від 19.09.2007 укладений з ФОП Шляхтою О.В.

30.06.2010 між ТОВ "Український промисловий банк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, відповідно до умов якого від ТОВ "Український промисловий банк" до ПАТ "Дельта Банк" передано права вимоги за кредитними договорами та забезпечувальними договорами згідно із додатком №2 до договору, в тому числі за кредитним договором на відкриття відновлювальної кредитної лінії №100/КВ-07 від 12.06.2007, укладеним з Столбовою Л.В., зі змінами та доповненнями до нього та кредитним договором на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) №118/К-07 від 19.09.2007 укладений з ФОП Шляхтою О.В.

08.10.2014 між ПАТ "Дельта Банк" як продавцем та ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги № 1, у відповідності до п. 2.1 якого, продавець погоджується продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець цим погоджується купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну.

Згідно із пунктом 1.1 договору купівлі-продажу прав вимоги № 1 від 08.10.2014 право вимоги означає всі права вимоги (як існуючі, так і майбутні, як наявні, так і умовні) продавця у якості кредитора до позичальників за кредитними договорами, а також всі права вимоги продавця до осіб, які надали забезпечення, за договорами забезпечення, включаючи будь-які та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні продавцю, щодо виконання позичальниками та/або особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов'язків за кредитними договорами та договорами забезпечення.

Згідно із п. 2.3. договору купівлі-продажу прав вимоги № 1 від 08.10.2014, права вимоги переходять від продавця до покупця та обов'язки продавця передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання продавцем і покупцем акту приймання-передачі прав вимоги.

Пунктом 3.1. договору купівлі-продажу прав вимоги № 1 від 08.10.2014 визначено, що за продаж (відступлення) продавцем прав вимоги за цим договором покупець зобов'язується сплатити продавцю загальну купівельну ціну, що становить 45000,00 грн. протягом одного робочого дня з дати відступлення, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок №373980012 в АТ "Дельта Банк".

Відповідно до додатку купівлі-продажу прав вимоги № 1 від 08.10.2014, сторонами погоджено перелік договорів та розмірів прав вимоги, що передаються на підставі договору та визначено, що за договором купівлі-продажу прав вимоги передаються права вимоги за наступними кредитними договорами: - кредитний договір №43/К-06 від 31.10.2006 укладений між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "Новекс" з усіма змінами та доповненнями до нього; - кредитний договір №97/КВ-07 про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 30.05.2007 укладений між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "Новекс Дім" з усіма змінами та доповненнями до нього; - кредитний договір №135/КВ-07 про відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) від 12.12.2007 укладений між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "Новекс Дім" з усіма змінами та доповненнями до нього; - кредитний договір №154/КВ-08 про відкриття відновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) від 12.03.2008 укладений між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "Новекс Дім" з усіма змінами та доповненнями до нього; - кредитний договір №184/КВ-08 про відкриття відновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) від 23.07.2008 укладений між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "Новекс Дім" з усіма змінами та доповненнями до нього; - кредитний договір №100/КВ-07 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 12.06.2007 укладений між ТОВ "Український промисловий банк" та Фізичною особою-підприємцем Столбовою Л.В. з усіма змінами та доповненнями до нього; - кредитний договір №118/К-07 про відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 19.09.2007 укладений між ТОВ "Український промисловий банк" та ФОП Шляхтою О.В. з усіма змінами та доповненнями до нього;

З матеріалів справи вбачається, що 08.10.2014 ПАТ "Дельта Банк" за актом приймання-передачі прав вимоги було передано, а ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" прийнято права вимоги за договором купівлі-продажу прав вимоги № 1 від 08.10.2014. Згідно із п. 2 акту приймання-передачі прав вимоги, разом із правом вимоги виконання зобов'язань за кредитними договорами до покупця перейшли права вимоги та було передано оригінали кредитних договорів з усіма змінами та доповненнями до них, договорів, що забезпечують виконання зобов'язання, а також всі інші документи, що підтверджують видачу кредитів позичальників за кредитним договором.

Згідно платіжного доручення №5 від 08.10.2014 ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" перерахувало ПАТ "Дельта Банк" 45000,00 грн. в рахунок оплати за договором купівлі-продажу прав вимоги № 1 від 08.10.2014.

В подальшому, 28.11.2014 між ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" та ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги №1-14, за умовами якого ТОВ "Фінансова компанія Авістар" продав, а ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення" придбав за актом приймання передачі від 28.11.2014 права вимоги до позичальників за наступними кредитними договорами: - кредитний договір №43/К-06 від 31.10.2006 укладений між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "Новекс" з усіма змінами та доповненнями до нього;- кредитний договір №97/КВ-07 про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 30.05.2007 укладений між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "Новекс Дім" з усіма змінами та доповненнями до нього; - кредитний договір №135/КВ-07 про відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) від 12.12.2007 укладений між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "Новекс Дім" з усіма змінами та доповненнями до нього; - кредитний договір №154/КВ-08 про відкриття відновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) від 12.03.2008 укладений між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "Новекс Дім" з усіма змінами та доповненнями до нього; - кредитний договір №184/КВ-08 про відкриття відновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) від 23.07.2008 укладений між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "Новекс Дім" з усіма змінами та доповненнями до нього; - кредитний договір №100/КВ-07 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 12.06.2007 укладений між ТОВ "Український промисловий банк" та Фізичною особою-підприємцем Столбовою Л.В. з усіма змінами та доповненнями до нього; - кредитний договір №118/К-07 про відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 19.09.2007 укладений між ТОВ "Український промисловий банк" та Фізичною особою-підприємцем Шляхтою О.В. з усіма змінами та доповненнями до нього.

Позивач вказуючи на те, що, що після запровадження у банку тимчасової адміністрації, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було здійснено перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку та встановлено нікчемність договору купівлі-продажу прав вимоги № 1 від 08.10.2014 на підставі п. 1, п. 2, п. 3, ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", обґрунтовуючи недійсність договору купівлі-продажу прав вимоги № 1 від 08.10.2014 позивач посилається на те, що договір укладено з порушенням п. 3.4.2. договору застави майнових прав №51/64/144/39/86/ЗМП-2 від 06.10.2009 укладеного між ТОВ "Український промисловий банк" та Національним банком України, ст. 17 "Про заставу", ст. 586 ЦК України, оскільки банк здійснив відчуження майнових прав за кредитними договорами укладеними із ФОП Столбовою Л.В. та Шляхтою О.В. без письмового погодження заставодержателя - Національного Банку України, при цьому, банк здійснив відчуження майна (права вимоги) за ціною, що на 20 відсотків нижча від звичайної ціни на вказаний вид майна (оплата на 99% відрізняється від вартості майнових прав), внаслідок укладення договору купівлі-продажу прав вимоги № 1 від 08.10.2014 фактично на безоплатних умовах, без зустрічного отримання від контрагента коштів у відповідній сумі, позивач втратив право на отримання грошових коштів від позичальників/майнових поручителів в рахунок погашення існуючої кредитної заборгованості на суму більше 190 млн. грн. та/або можливість задовольнити свої вимоги за рахунок високоліквідного забезпечення (нерухомого майна), що свідчить про фактичну відмову АТ "Дельта Банк" від власних майнових вимог до таких позичальників/іпотекодавців/поручителів на зазначену суму, що в силу положень п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є ознакою нікчемності правочину.

Крім того, позивач наголошував на тому, що кредитним комітетом ПАТ "Дельта Банк" жодних рішень з приводу укладення оспорюваного правочину не приймалося, що свідчить про відсутність погодження такого договору з боку НБУ.

Враховуючи, що договір купівлі-продажу прав вимоги №1-14 від 28.11.2014 укладений між ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" та ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення" є похідним від договору купівлі-продажу прав вимоги № 1 від 08.10.2014, позивачем заявлено вимогу про визнання договору купівлі-продажу прав вимоги №1-14 від 28.11.2014 недійсним та застосування наслідків недійсності правочину - зобов'язання ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення" повернення ПАТ "Дельта Банк" оригіналів кредитних договорів з усіма змінами та доповненнями до них, договорів, що забезпечують виконань зобов'язання, а також всіх інших документів, що підтверджують видачу кредиту позичальників за кредитним договором, що передані згідно Акту приймання-передачі прав вимоги від 28.11.2014 року за договором купівлі-продажу прав вимоги №1-14 від 28.11.2014.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлено статтями 215, 216 ЦК України.

Відповідно до статей 215, 216 ЦК України, статті 207 ГК України суди розглядають справи за позовами про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності. Про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.

Відповідно до статті 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 цієї статті (частина 2 статті 38).

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з таких підстав: банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком) (пункт 3 частини 3 статті 38).

У справі, що розглядається, судом встановлено, що за спірним договором позивач відчужив право вимоги за кредитними договорами, згідно звіту про оцінку майнових прав за кредитним договором, ринковою вартістю 43610502,00 грн., тоді як відповідач 1 сплатив на користь банку лише 45000 грн., тобто вартість відчуженого права вимоги очевидно є в рази більшою ніж сума, отримана позивачем за спірним договором.

Крім того, відповідно до статей 546, 574 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 ЦК України, стаття 1 Закону України "Про заставу").

Заміна предмета застави може здійснюватися тільки за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя (статті 579, 586 ЦК України, статті 7, 17 Закону України "Про іпотеку").

У справі, яка розглядається, встановлено, що ПАТ "Дельта Банк", уклавши спірний договір, порушило наведені норми чинного законодавства та умови договору застави майнових прав №51/64/144/39/86/ЗМП-2 від 06.10.2009, відчуживши предмет застави без попередньої згоди заставодержателя - НБУ.

Виходячи із викладеного, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, ухвалюючи рішення про задоволення заявлених позовних вимог дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання недійсними договору купівлі-продажу прав вимоги № 1 від 08.10.2014 та договору купівлі-продажу прав вимоги №1-14 від 28.11.2014, з посиланням на приписи статей 203, 215 Цивільного кодексу України, п. 1, п. 2, п. 3, ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції.

Тоді як, згідно статті 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в редакції з 15.12.2017, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Таким чином, касаційний суд вважає, що оскаржувані постанова апеляційного господарського суду та рішення суду першої інстанції про задоволення позову, прийняті у відповідності до норм матеріального та процесуального права, і підстав для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій не вбачається.

Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017) покладаються на ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення".

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні енергозберігаючі системи опалення" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 у справі № 910/13169/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Білоус В.В.

Жуков С.В.