open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 червня 2018 року

м. Рівне

Справа №817/749/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Володимирецького об'єднаного управління ОСОБА_2 фонду України Рівненської області

про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Володимирецького об'єднаного управління ОСОБА_2 фонду України Рівненської області (далі – Володимирецьке ОУ ПФУ Рівненської області) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення дій:

- щодо перерахунку та виплати пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 15.01.2006 по 31.01.2006 та 01.03.2006 по 15.07.2010 виходячи із розміру отримуваної заробітної плати і тих страхових внесків, що вказані у розрахункових листках за такі періоди з 07.12.2017;

- щодо перерахунку та виплати пенсії за віком у відповідності до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, починаючи з 12.04.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є особою, потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи та отримує пенсію за віком, як потерпіла внаслідок аварії на ЧАЕС. Зазначає, що період роботи з 15.01.2006 по 31.01.2006 та з 01.03.2006 по 15.07.2010 не зараховано відповідачем до її страхового стажу. Вказує, що на заяву від 07.12.2017 про зарахування такого періоду роботи, відповідач листом від 14.12.2017 повідомив, що за наявними даними персоніфікованого обліку по страхувальнику "Управління будівництва Рівненської АЕС" відсутня сплата внесків за певний період роботи позивача, а тому й відсутні підстави для перерахунку пенсії з врахуванням цих періодів до страхового стажу. Позивач повідомляє, що на даний час ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" є ліквідоване, що унеможливлює сплату страхових внесків за вказані вище періоди роботи. Позивач стверджує, що отримання нею в зазначені періоди заробітної плати підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу та розрахунковими листками. Також позивач зазначає, що з індивідуальних відомостей вбачається те, що внески роботодавцем в цей період за позивача дійсно до відповідача не надходили, хоча в розрахункових листках чітко видно про їх утримання з її заробітної плати. Таким чином вважає, що відсутність у системі персоніфікованого обліку даних про сплату роботодавцем страхових внесків за умови, що з її заробітної плати такі внески утримувались, порушує права позивача. Зазначає, що вказане є грубим порушенням з боку страхувальника та неналежним виконанням своїх обов’язків, а тому, ОСОБА_1, як застрахована особа, не повинна нести відповідальність за порушення роботодавця, що виразилось у зменшення розміру її заробітної плати. Відтак, позивач вважає протиправною бездіяльність щодо не проведення її перерахунку пенсії за віком з урахуванням зазначених в заяві періодів страхового стажу. Крім того, позивач зазначає, що 12.04.2017 ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії із збільшенням такої пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 15 років, що передбачено ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі – Закон №796-XII). Зазначає, що відповідач листом від 24.04.2017 відмовив у здійсненні такого перерахунку, вказавши що позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", а надбавка за стаж обчислюється відповідно до ст.28 вказаного Закону, оскільки відсутні підстави для застосування пільги по обчисленню понаднормового стажу відповідно до Закону №796-XII. Позивач вважає протиправною відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії.

Ухвалою суду від 16.03.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), та встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву позовну заяву (відзив).

У встановлений судом строк відповідачем подано до суду відзив, в якому він заперечив проти позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що страховий стаж позивача за період з 01.07.2000 по 31.12.2015 обчислений виходячи із сум сплачених страхових внесків, які містяться в системі персоніфікованого обліку. Стверджує, що оскільки за даними, які містяться в системі персоніфікованого обліку, по страхувальнику ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" відсутня сплата внесків частково за січень 2006 року та за період роботи з 01.03.2006 по 31.07.2010, підстав для перерахунку пенсії з врахуванням до стажу вищезазначеного періоду немає. Повідомляє, що Закон не передбачає альтернативних варіантів отримання даних, як окрім системи персоніфікованого обліку. Також зазначає, що ТОВ "Управління будівництва Рівненської АЕС" є боржником ОСОБА_2 управління, з 01.03.2006 по дату ліквідації заборгованість по сплаті страхових внесків становить 3340974,25 грн. Відтак, вважає, що відсутні законні підстави для зарахування періоду роботи з 01.03.2006 по 15.07.2010 до страхового стажу позивача. Крім того, відповідач вказав, що ст.56 Закону №796-XII встановлено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менше як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки 10 років і більше, жінки 7 років 6 місяців і більше не вище 85% заробітку. Водночас повідомляє, що позивачу проведений розрахунок підвищення до пенсії за понаднормовий стаж відповідно до ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Також вказує, що 11.10.2017 у відповідній частині набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VIII, згідно із пп.3 п.2 розділу І норму ст.56 Закону №796-ХІІ доповнено словами і цифрами "у разі призначення пенсії на умовах частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Таким чином вважає, що підстави для перерахунку пенсії позивачу відсутні.

Повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4), що підтверджується копією посвідчення Серії В-І №698411, виданого 10.04.2001 (а.с.7).

Перебуваючи на обліку у Володимирецькому ОУ ПФУ Рівненської області, ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі – Закон №1058-IV), із зниженням пенсійного віку згідно із ст.55 Закону №796-XII, як потерпіла внаслідок аварії на ЧАЕС, що підтверджується розпорядженням №112149 від 14.12.2017 (а.а.с.5-7).

Відповідно до вказаного розпорядження страховий стаж позивача становить 29 років 8 місяців 18 днів. Період роботи з 15.01.2006 по 31.01.2006 та з 01.03.2006 по 15.07.2010 до страхового стажу ОСОБА_1 не зарахований. Доплату позивачу за понаднормовий стаж відповідач не встановлював.

12.04.2017 ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням ч.2 ст.56 Закону №796-XII, збільшивши її пенсію на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75% заробітку, та виплачувати пенсію з урахуванням проведеного перерахунку (а.с.17).

Листом Володимирецького ОУ ПФУ Рівненської області від 24.04.2017 за №1317/Н-276 позивача повідомлено, що підвищення до пенсії за понаднормативний стаж передбачено ст.28 Закону №1058-IV, а тому підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1, відсутні (а.с.18).

Крім того, 07.12.2017 ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про зарахування до страхового стажу періоду її роботи з 21.04.2006 по 31.04.2006 та з 01.06.2006 по 15.07.2010 (а.с.15).

Відповідач, листом від 14.12.2017 №3453 вказав, що у зв’язку з відсутністю відомостей персоніфікованого обліку позивача про сплату страхувальником внесків за спірний період, підстав для перерахунку пенсії з урахуванням вказаного періоду роботи немає (а.с.16).

Не погоджуючись з такими діями відповідача в частині відмови у перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу та відповідно до ч.2 ст.56 Закону №796-XII, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів ОСОБА_2 фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон №1058-IV.

За приписами статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Разом з тим, статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі – Закон №1788-ХІІ) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до відомостей трудової книжки ОСОБА_1 серія БТ-І №8388636, дата заповнення 16.11.1981 (а.а.с.8-13):

Запис №12 від 03.01.1986 – прийнята штукатуром третього розряду на дільницю №5 Управління будівництва Рівненської АЕС (наказ №8 від 02.01.1986);

Запис №16 від 06.12.1993 – Управління будівництва АЕС реорганізовано в Орендне підприємство УБ Рівненської АЕС (рішення міськвиконкому №343 від 06.12.1993);

Запис №17 від 01.12.1995 – ОП УБ Рівненської АЕС реорганізовано в ВАТ "Кузнецовськатомбуд" (рішення міськвиконкому №343 від 24.11.1995);

Запис №18 від 14.08.1996 – ВАТ "Кузнецовськатомбуд" реорганізовано в ЗАТ УБ Рівненської АЕС (рішення міськвиконкому №200 від 13.08.1996);

Запис №21 від 15.07.2010 – звільнена з роботи згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України – ліквідація підприємства (наказ №17 від 15.07.2010).

Таким чином, записами трудової книжки позивача підтверджується, що ОСОБА_1 в період з 03.01.1986 по 15.07.2010 працювала в Управлінні Будівництва АЕС, правонаступником якого було ЗАТ "Управління Будівництва Рівненської АЕС".

За змістом позовної заяви та розпорядження відповідача №112149 від 14.12.2017 судом встановлено, що до страхового стажу позивача не зараховано періоду роботи з 15.01.2006 по 31.01.2006 та з 01.03.2006 по 15.07.2010.

Оцінюючи бездіяльність відповідача в частині не зарахування вказаного періоду роботи до страхового стажу позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону №1058-IV з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування, у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється персоніфікований облік.

Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами ОСОБА_2 фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням ОСОБА_2 фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно із частиною першою статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч.2 ст.20 Закону № 1058-IV).

Як передбачено частинами 4-6, 9-10 статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів ОСОБА_2 фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.

Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу ОСОБА_2 фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу ОСОБА_2 фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Як встановлено судом з відомостей персоніфікованого обліку застрахованої особи ОСОБА_1 (а.а.с.19-22) страховий стаж позивача у січні 2006 року із 31 одного календарного дня становить 14 днів, що обчислено, виходячи із суми коштів сплачених страхових внесків страхувальником ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" (ЄДРПОУ 04630695). Окрім цього, відсутні відомості про сплату страхувальником внесків за ОСОБА_1 впродовж періоду з березня 2006 року по липень 2010 року.

Таким чином, у зв’язку з невиконанням страхувальником свого обов’язку по сплаті страхових внесків по застрахованій особі ОСОБА_1 до страхового стажу позивача не зараховано періоду з 15 по 31.01.2006 та з 01.03.2006 по 15.07.2010.

Суд зазначає, що системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв’язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, з якої, в свою чергу, роботодавцем утримувались страхові внески.

Відтак, у відповідача відсутні підстави не зараховувати до страхового стажу, при обчисленні пенсії за віком, вказані позивачем у заяві про перерахунок пенсії від 07.12.2017, періоди роботи з 15.01.2006 по 31.01.2006 та з 01.03.2006 по 15.07.2010. Відтак, поведінка відповідача у спірних правовідносинах щодо відмови здійснити зарахування та перерахунок пенсії, із включенням до страхового стажу вказаних періодів роботи ОСОБА_1, є протиправною.

Проте, оцінюючи обґрунтованість позовної вимоги ОСОБА_1 щодо зобов’язання провести перерахунок та виплату її пенсії з урахуванням спірного періоду роботи, виходячи із розміру отримуваної заробітної плати в ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС", що вказана у розрахункових листках за такі періоди, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Частиною 1 статті 41 Закону №1058-IV визначено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

Чинним законодавством, яким врегульовано порядок ведення бухгалтерського обліку визначено, що первинним документом для фіксування господарської операції з нарахування заробітної плати є розрахункова відомість, а для фіксування операції з виплати заробітної плати у готівковій формі - платіжна відомість (відомість на виплату грошей або видаткова відомість). Вони є підставою для бухгалтерського обліку відповідних операцій - нарахування та виплати заробітної плати (ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (зі змінами).

Особовий рахунок використовується для акумуляції інформації про заробітну плату кожного працівника установи. На підставі первинних документів з обліку виробітку та виконаних робіт, відпрацьованого часу і вищевказаних документів на різні види виплат дані щодо кожного працівника фіксуються щомісячно в його особовому рахунку. Окрім зазначеної інформації в особовому рахунку здійснюється фіксація утримань, відрахувань та внесків із заробітної плати. В особовому рахунку також відмічається сума заборгованості працівників установи.

Суд зазначає, що до позовної заяви ОСОБА_1 додала розрахункові листки за період роботи з січня 2006 року по липень 2010 року, які не містять ні підписів посадових осіб, які видали такі листки, ні печатки підприємства-роботодавця, що нараховував заробітну плату та утримував з неї податки і збори (а.а.с.23-35).

Таким чином, розрахункові листки не можуть вважатися первинними документами на підприємстві, установі, організації, що підтверджують повноту та достовірність нарахування заробітної плати та утримання з неї загальнообов’язкових податків і зборів.

При цьому, перерахунок пенсії позивача, виходячи із заробітної плати, не може проводитись на припущеннях чи даних, які не відповідають первинним бухгалтерським документам.

За наведених умов, суд вважає, що належним способом захисту прав, свобод та інтересів позивача в частині відмови відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням страхового стажу, що підтверджений розрахунковими листками про нарахування та виплати заробітної плати, є, - визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_2 органу, що полягає у відмові здійснити з 07.12.2017 перерахунок та виплату пенсії позивача з урахуванням страхового стажу за періоди роботи з 15.01.2006 по 31.01.2006 та з 01.03.2006 по 15.07.2010.

Суд дійшов висновку, що належним способом відновлення порушених прав, свобод та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, є, - зобов’язання Володимирецького об’єднаного управління ОСОБА_2 фонду України Рівненської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 07.12.2017, зарахувавши до її страхового стажу періоди роботи з 15.01.2006 по 31.01.2006 та з 01.03.2006 по 15.07.2010.

Відтак, позовні вимоги в цій частині, слід задовольнити частково.

Окрім цього, вирішуючи публічно-правовий спір щодо бездіяльності відповідача, яка полягає у не проведенні перерахунку та виплати пенсії позивача згідно з ч.2 ст.56 Закону №796-ХІІ суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV, який набрав чинності 01.01.2004, передбачено, що за рахунок коштів ОСОБА_2 фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон №796-XII.

Згідно з ч.2 ст.27 Закону №1058-ІV, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому, частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Пунктом 13 Перехідних положень Закону №1058-ІV (в редакції, станом на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії, щомісячного довічного грошового утримання відповідно до законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України та цього Закону, призначається одна пенсія, щомісячне довічне грошове утримання за її вибором.

Тобто, цією нормою надано право особі обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом №1058-ІV або спеціальним Законом №796-XII.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.28 Закону №1058-ІV (в редакції, станом після 01.10.2011, яка враховувалась при обчисленні розміру пенсії позивача), за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Згідно зі ст. 55 Закону №796-XII, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Також частиною 3 цієї статті передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Крім того, як встановлено ч.2 ст.56 Закону №796-XII, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" .

Як зазначав суд, ОСОБА_1 має статус потерпілої внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 4 категорії, і, перебуваючи на обліку у Володимирецькому ОУ ПФУ Рівненської області, отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV, із зниженням пенсійного віку згідно зі ст.55 Закону №796-XII.

З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначені пільгові умови та порядок обчислення стажу роботи, який надає право для отримання пенсії (ст.55, ст.56 Закону №796-ХІІ).

Відтак, суд погоджується з твердженням ОСОБА_1, що згідно з ч.2 ст.56 Закону №796-ХІІ вона має право на пенсію в повному розмірі як особа, віднесена до категорії 4, з подальшим обчисленням надбавки за понаднормовий стаж до пенсії 1% за кожний рік роботи понад установлений стаж 15 років, але не вище за 75% заробітку.

Надалі, з 11.10.2017 набрали чинності зміни, внесені до п.2 ст. 56 №796-XII яким передбачено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (зміни внесено згідно із Законом №2148-VIII від 03.10.2017).

Слід зазначити, що право позивача на перерахунок пенсії за віком відповідно до ст.27, 28 Закону №1058-ІV з урахуванням положень п.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виникло раніше за внесені зміни до законодавства.

Відтак, суд вважає протиправною поведінку відповідача, що виразилась у бездіяльності відповідача щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст.56 Закону №796-ХІІ, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75% заробітку.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Визначаючи дату, з якої слід відновити порушені права, свободи та інтереси позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, слід зазначити, що в ході судового розгляду справи судом встановлено, що відповідач листом від 24.04.2017 за №1317/Н-276 відмовив ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з урахуванням положень ч.2 ст.56 Закону №796-XII.

Разом з тим, відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Позивач, пропустивши шестимісячний строк звернення до суду, який обчислюється з дати отримання листа відповідача від 24.04.2017 за №1317/Н-276, звернулася з позовною заявою до суду для захисту порушених прав, свобод та інтересів 12.03.2018.

Проте, матеріали справи не містять клопотання ОСОБА_1 про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлення такого процесуального строку.

Суд зауважує, що пенсійна виплата позивача є періодичним платежем, який органом ОСОБА_2 фонду нараховується позивачу та виплачується щомісячно без обмеження кінцевою датою такої виплати (довічно), а відтак, суд вправі здійснити захист прав, свобод та інтересів, що порушені протиправною бездіяльністю відповідача, лише в межах шестимісячного строку звернення до суду, а саме - з 12.09.2017.

Таким чином, наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині: визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії позивача з урахуванням частини 2 статті 56 Закону №796-XII, збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75 процентів заробітку; зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 12.09.2017 (в межах строку звернення до суду) з урахуванням частини 2 статті 56 Закону №796-XII, збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75 процентів заробітку.

З огляду на викладене, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

За результатами вирішення публічно-правого спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Враховуючи положення ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч.3). При цьому, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1).

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Володимирецького об'єднаного управління ОСОБА_2 фонду України Рівненської області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1, зарахувавши до її загального страхового стажу періодів роботи з 15.01.2006 по 31.01.2006 та з 01.03.2006 по 15.07.2010 в Закритому акціонерному товаристві "Управління будівництва Рівненської АЕС".

Зобов’язати Володимирецьке об'єднане управління ОСОБА_2 фонду України Рівненської області (вул.Соборна, 28, смт.Володимирець, Рівненська область, 34300; ідентифікаційний код 40377142) провести з 07.12.2017 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 34400, ідентифікаційний код НОМЕР_1), зарахувавши до її загального страхового стажу періоди роботи з 15.01.2006 по 31.01.2006 та з 01.03.2006 по 15.07.2010 в Закритому акціонерному товаристві "Управління будівництва Рівненської АЕС".

Визнати протиправною бездіяльність Володимирецького об'єднаного управління ОСОБА_2 фонду України Рівненської області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75% заробітку.

Зобов’язати Володимирецьке об'єднане управління ОСОБА_2 фонду України Рівненської області (вул.Соборна, 28, смт.Володимирець, Рівненська область, 34300; ідентифікаційний код 40377142) провести з 12.09.2017 перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 34400, ідентифікаційний код НОМЕР_1) з урахуванням частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75% заробітку.

В частині позовних вимог щодо зобов’язання Володимирецького об'єднаного управління ОСОБА_2 фонду України Рівненської області провести з 07.12.2017 перерахунок пенсії за віком, виходячи з розміру отримуваної ОСОБА_1 заробітної плати і тих страхових внесків, що вказані у розрахункових листках за такі періоди, - відмовити.

Стягнути на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень – Володимирецького об'єднаного управління ОСОБА_2 фонду України Рівненської області (вул.Соборна, 28, смт.Володимирець, Рівненська область, 34300; ідентифікаційний код 40377142) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704,80грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 34400, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704,80грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд (пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Щербаков В.В.

Джерело: ЄДРСР 74877416
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку