open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Справа № 22-а-25657/2011 рік. Головуючий 1-ї інстанції: - Харабадзе К.Ш.

Категорія: соціальні виплати Суддя-доповідач: - Кокоша В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2011 року. Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді: - Кокоші В.В.,

суддів: - Бобровського В.В., Пономаренко Ю.А.,

при секретарі: - Ковач О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Харкові справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області - про перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги,

встановила:

У липні 2010 року ОСОБА_6 звернулася в суд із вказаним позовом.

В обгрунтування своїх вимог зазначала, що вона вноситься до категорії діти війни та згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не виплачується, просила суд зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області здійснити їй відповідні перерахунки та виплату доплати до пенсії за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2009 року.

В письмових запереченнях відповідач позов не визнав, посилаючись на його безпідставність.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19 серпня 2010 року позов задоволено частково.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_6 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» за період з 27 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року до 31 грудня 2009 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6, 1937 року народження, перебуває на обліку у відповідача як пенсіонерка та відноситься до категорії громадян, які мають статус дитини війни.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195-ІУ дітям війни пенсії або щомісячну довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про внесення змін 5о Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» № 3367-1У від 19 січня 2006 року, який набрав чинності з 2 квітня 2006 року, пункт 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було виключено, ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було викладено в наступній редакції: «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006, а ст. 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету». При цьому, Порядок надання пільг,

передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2006 році Кабінетом Міністрів України розроблено не було.

Положення ст. ПО Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» Конституційним Судом України до дійсного часу не визнані неконституційними.

Законом України № 489-У від 19 грудня 2006 «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема пунктом 12 ст. 71, було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України №6-рн/2007 від 9 липня 2007 року визнані неконституційними положення пункту 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону.

Законом України № 107-У1 від 28 грудня 2007 «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зокрема пунктом 41 ст. 58, було встановлено, що у 2008 році дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року за № 10-рп/2008 визнано неконституційним положення п. 41 ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.

За таких обставин, правильним є висновок суду щодо відмови в здійсненні підвищення до пенсії за 2006 рік, з 1 січня 2007 року по 9 липня 2007 року, з 1 січня по 22 травня 2008 року, оскільки в цей період дію норми, яка визначала право позивачки на зазначене підвищення пенсії, було зупинено.

Протягом періоду часу з 1 січня по 9 липня 4КЮ7 року та з 1 січня по 22 травня 2008 року діяли норми Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-У «Про Державний,бюджет України на 2007 рік» та Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які по-іншому регулювали ці правовідносини, та оскільки ці норми прийняті пізніше в часі, то вони мали пріоритет над ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Після прийняття Конституційним Судом України вказаних рішень знову почали діяти положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Тобто з часу прийняття цих рішень у позивачки відновилось право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинено.

Згідно ч. 2 ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Відповідним Законом України, який встановлює доплату до пенсії дітям війни, є Закон України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки відповідач у вказані періоди часу не здійснював перерахунок та виплату доплати до пенсії позивачці у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», суд обґрунтовано зобов'язав управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області провести перерахунок та виплату пенсії позивачці з 27 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року до 31 грудня 2009 року, з урахуванням фактично сплачених сум за вказаний період.

Доводи апеляційної скарги про необгрунтоване застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не можуть бути прийняті до уваги колегії суддів.

Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті мінімального розміру пенсії за віком. Тому доводи про те, що поняття «мінімальна пенсія за віком» застосовується виключно для визначення

пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується дітей війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є помилковими.

Не може бути підставою для відмови у позові і відсутність коштів для забезпечення виплат доплати до пенсії, оскільки відсутність коштів не є підставою невиконання зобов'язань, покладених на пенсійні органи законодавством.

Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Зважаючи на те, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206,254 КАС України, судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області - відхилити.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий

Судді :

Джерело: ЄДРСР 74835506
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку