ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 926/551/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук Ю.В.,

учасники справи:

позивач - міське комунальне підприємство "Чернівцітеплокомуненерго",

представник позивача - не з'яв.,

відповідач - Чернівецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України,

представник відповідача - Фуркал С.О. (за довіреністю від 09.11.2017 № 01-19/876),

третя особа - Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України,

представник третьої особи - Шепель Д.В. (за довіреністю від 18.12.2017 № 7/7-13865),

розглянув касаційну скаргу міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго"

на рішення господарського суду Чернівецької області від 04.05.2017

(суддя Миронюк С.О.)

та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.08.2017

(головуючий суддя - Галушко Н.А., судді: Данко Л.С. і Орищин Г.В.)

у справі № 926/551/17

за позовом міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго"

до Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання протиправним та скасування рішення,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Міське комунальне підприємство "Чернівцітеплокомуненерго" (далі - Позивач) звернулося з позовною заявою до Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - територіальне відділення АМК) про визнання протиправним та скасування рішення від 22.12.2016 № 8 адміністративної колегії територіального відділення АМК "Про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення № 8).

Позов обґрунтовано: неправильним застосуванням територіальним відділенням АМК норм матеріального права; тим, що Позивач не зобов'язаний та не має можливості видати технічні умови на встановлення квартирного вузла обліку теплової енергії, оскільки вся технічна документація щодо внутрішньобудинкових мереж знаходиться у балансоутримувача, крім того, Позивач правомірно відмовив у видачі технічних умов на встановлення квартирного теплолічильника, оскільки це не врегульовано чинним законодавством.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 04.05.2017, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.08.2017, у позові відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що Позивачем не надано обґрунтувань тому, що технічна можливість встановлення квартирного засобу обліку теплової енергії у квартирі заявника відсутня.

Позивач, посилаючись на те, що рішення господарського суду Чернівецької області від 04.05.2017 та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 02.08.2017 прийняті за невірної оцінки обставин справи, недослідженні поданих доказів та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові акти попередніх судових інстанцій зі справи скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Так, згідно з доводами Позивача, викладеними у касаційній скарзі, суди попередніх інстанцій: неправильно застосували статтю 7 Закону України "Про природні монополії" та норми Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; дійшли протиправного висновку про зловживання Позивачем монопольним становищем виходячи з приписів статей 12, 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон); дійшли неправильного висновку стосовно застосування пункту 12.3.2 ДБН В. 3.2-2-2009 "Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт"; крім того, скаржник зазначає, що ні Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, ані Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, так само як і жодним іншим нормативним актом не регламентовано та не визначено порядку стандартизації, сертифікації, встановлення та використання поквартирних теплолічильників, приладів-розподілювачів теплової енергії на опалювальних приладах, не затверджена та не прийнята методика обліку теплової енергії в окремих приміщеннях будинків з вертикальною системою опалення, відсутній нормативний акт, який визначав би межу продажу теплової енергії в окремій квартирі на підставі квартирного засобу обліку теплової енергії, а тому технічно неможливо облаштувати за спірною адресою квартирний теплолічильник, у зв'язку з чим відсутня й можливість виготовлення технічних умов на встановлення квартирного теплолічильника.

За приписами частини першої статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції. У даному разі ухвалою Верховного Суду від 16.04.2018 учасникам справи було встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 11.05.2018. Проте територіальне відділення АМК відзив на касаційну скаргу подало лише 21.05.2018, тобто поза межами зазначеного строку. Водночас положеннями ГПК України встановлено, що:

- у суді касаційної інстанції касаційна скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції (стаття 301);

- у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина дев'ята статті 165).

Оскільки територіальним відділенням АМК не подано відзив на касаційну скаргу у встановлений судом строк та не зазначено й не обґрунтовано поважних причин пропуску цього строку, Верховний Суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

У відзиві на касаційну скаргу Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі - Міністерство) просить задовольнити касаційну скаргу Позивача, а оскаржувані судові рішення скасувати, зазначаючи, зокрема, що: Позивач, надаючи відповідь гр. ОСОБА_7 від 04.08.2016, на яке є посилання в Рішенні № 8 як на порушення вимог законодавства, діяв правомірно та надав достовірну відповідь щодо технічної неможливості встановлення приладу обліку теплової енергії при вертикальній системі подачі теплоносія на окрему квартиру.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, зокрема, таке.

До територіального відділення АМК надійшла заява гр. ОСОБА_8 від 17.08.2016 щодо порушення її прав внаслідок дій Позивача, які полягають у відмові у видачі технічних умов на встановлення квартирного засобу обліку теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням № 8:

- визнано, що відповідно до абзацу другого частини першої статті 12 Закону за результатами діяльності 2015 року та 9 місяців 2016 року Позивач займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з видачі технічних умов на реконструкцію теплових мереж (в тому числі встановлення засобів обліку теплової енергії) в територіальних межах м. Чернівці, де розташовані діючі мережі Позивача;

- визнано дії Позивача щодо невидачі технічних умов на встановлення засобів обліку теплової енергії споживачу порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого частиною першою статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з видачі технічних умов на реконструкцію теплових мереж (в тому числі встановлення засобів обліку теплової енергії) в територіальних межах м. Чернівці, де розташовані діючі мережі Позивача, що призвело до ущемлення інтересів споживача, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;

- за зазначене порушення на Позивача накладено штраф у розмірі 68 000 грн.;

- зобов'язано Позивача припинити порушення, зазначене в пункті 2 цього рішення, про що повідомити територіальне АМК відділення до 01.02.2017.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову, виходили з такого:

- Позивач, надаючи послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у житловому фонді м. Чернівці, здійснює господарську діяльність, та, відповідно до статті 1 Закону, є суб'єктом господарювання. Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 12.03.2014 №68/3 Позивача визначено виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання у житловому фонді м. Чернівці;

- частиною другою статті 7 Закону України "Про природні монополії" встановлено, що в умовах та правилах здійснення підприємницької діяльності у сферах природних монополій та на суміжних ринках (ліцензійних умовах) визначаються зобов'язання суб'єктів природних монополій з надання технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва згідно з вимогами законодавства. Відповідно до пункту 8 Правил користування тепловою енергією для приєднання споживача до системи теплопостачання, реконструкції або розширення цих систем на діючих об'єктах споживач повинен подати заявку теплопостачальній організації про видачу технічних умов. Пунктом 11 Правил користування тепловою енергією визначено, що самовільне втручання в діючі системи теплопостачання і теплоспоживання забороняється. Відповідно до листа Міністерства від 04.03.2011 №22-23/185/0/7-11, листа Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02.08.2013 № 40-16-3790 реконструкція - це перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його технічно-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо). За підпунктами 5, 6 пункту 29 Правил надання послуг з централізованого опалення споживач має право, зокрема: на встановлення квартирних засобів обліку та взяття їх на абонентський облік; на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку. Отже, роботи із встановлення приладів обліку теплової енергії на існуючих мережах теплопостачання є реконструкцією - перебудовою існуючих об'єктів цивільного призначення, пов'язаною з поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг. Статтею 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема щодо теплопостачання. Технічні умови надаються протягом 10 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви. Пунктом 9 Правил користування тепловою енергією передбачено, що під час розроблення технічних умов теплопостачальною організацією повинні бути визначені, зокрема, джерело теплової енергії та місце приєднання до теплових мереж; теплові навантаження об'єкта теплоспоживання; параметри теплоносія; обґрунтовані вимоги щодо збільшення пропускної здатності діючих теплових мереж, а також розширення або реконструкції установок для хімічного очищення води та конденсату джерела теплової енергії; необхідність будівництва резервного джерела теплової енергії або резервної магістральної теплової мережі з урахуванням підвищення надійності постачання теплової енергії споживачеві; ряд інших вимог. Отже, технічні умови повинні містити комплекс умов та вимог щодо інженерного забезпечення об'єкта з визначенням джерел енергоносіїв, приймальних систем водовідведення, спеціальних умов експлуатації, місць приєднання до відповідних зовнішніх інженерних мереж, розрахункових інженерних навантажень, умов здійснення будівництва. Технічні умови як документ, що видається замовнику теплопостачальною організацією, містять перелік вимог, виконання яких забезпечує можливість відключення/підключення опалювальних приладів від/до систем центрального опалення та встановлення засобу обліку теплової енергії на опалення та забезпечення одержання послуг з централізованого теплопостачання іншими споживачами. Позивач займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з видачі технічних умов на реконструкцію теплових мереж (в тому числі встановлення засобів обліку теплової енергії") в територіальних межах м. Чернівці, де розташовані діючі мережі Позивача, з часткою 100 відсотків. Отже, зобов'язання Позивача видавати технічні умови на реконструкцію теплових мереж, в тому числі на встановлення засобів обліку теплової енергії, передбачено нормами чинного законодавства;

- заявник згідно з чинним законодавством мав право на встановлення йому квартирного засобу обліку теплової енергії з метою здійснення оплати послуг із теплопостачання за показаннями такого засобу обліку. З метою реалізації зазначених прав він звернувся з письмовою заявою до Позивача щодо видачі йому технічних умов. Однак листом від 04.08.2016 № К-120 Позивач відмовив заявнику у видачі технічних умов, посилаючись на таке: "....для будівництва багатоповерхового житлового будинку з централізованим опаленням розробляється проектна документація та проводиться гідравлічний розрахунок системи опалення будинку в цілому для забезпечення циркуляції теплоносія по всім стоякам будинку. При будь-якій реконструкції системи опалення, в тому числі і встановлення лічильника обліку теплової енергії на окрему квартиру приведе до погіршення циркуляції теплоносія по іншим квартирам. Лічильник обліку теплової енергії можливо встановити на житловий будинок або його частину при наявності окремого теплового вводу. Встановити прилад обліку теплової енергії при вертикальній системі теплоносія на окрему квартиру технічно неможливо. Пропонуємо мешканцям буд. АДРЕСА_1 встановити лічильник тепла на будинок";

- Позивачу надіслано вимогу в.о. голови територіального відділення АМК від 29.08.2016 №01-20/794 про надання пояснень стосовно підстав відмови у видачі технічних умов заявнику та технічних обґрунтувань неможливості встановлення приладу обліку теплової енергії в квартирі гр. ОСОБА_8 У відповіді на дану вимогу Позивачем обґрунтовується відмова у видачі технічних умов на встановлення квартирного засобу обліку теплової енергії таким: "При будь-якій реконструкції системи опалення, в тому числі і встановлення лічильника обліку теплової енергії на окрему квартиру, приведе до погіршення циркуляції теплоносія і забезпечення теплової енергії по іншим квартирам. Лічильник обліку теплової енергії можливо встановити на житловий будинок або його частину при наявності окремого теплового вводу. Встановлення приладу обліку теплової енергії при вертикальній системі подачі теплоносія на окрему квартиру є технічно некоректним - призведе до погіршення надання теплової енергії по іншим квартирам. При облаштуванні житлового будинку лічильником тепла всі теплові втрати по внутрішньобудинковим мережам та місць загального користування рівномірно розподіляються на всіх мешканців будинку. Технічно встановити прилад обліку теплової енергії на одну квартиру можливо тільки з горизонтальною системою подачі теплоносія";

- Позивачем: не надано технічних та нормативно-правових обґрунтувань, інших документально підтверджених доказів відсутності технічної можливості облаштування системи централізованого опалення квартирним засобом обліку теплової енергії; не доведено (з посиланням на нормативно-правові акти, ДБН, експертні висновки тощо), яким чином встановлення засобу обліку теплової енергії у квартирі заявника призведе до погіршення циркуляції тепла по інших квартирах будинку. Позивачем не розглядалося питання щодо технічної можливості встановлення лічильника тепла в квартирі заявника та не обговорювались усі можливі технічні варіанти встановлення засобу обліку теплової енергії, не зазначено, які заходи неможливо виконати, чи взагалі потрібно втручатися в будинкову систему теплопостачання, чи встановлення лічильника можливе в квартирі або поза її межами тощо. При цьому було зроблено висновок загального характеру щодо технічної неможливості встановлення засобу обліку теплової енергії на квартиру заявника;

- відмова у видачі заявнику технічних умов на встановлення квартирного засобу обліку теплової енергії призводить до ущемлення його інтересів у частині можливості оплати за спожиту саме ним послугу з централізованого опалення;

- пунктом 12.3.2 ДБН В. 3.2-2-2009 "Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт" визначено, що за відсутності технічної можливості облаштування системи централізованого опалення квартирними лічильниками теплоспоживання при відповідному обґрунтуванні допускається застосовувати вертикальну систему опалення з можливістю обладнання/дообладнання зазначеної системи відповідно запірно-регулюючою арматурою згідно вимогам ДБН В.2.5-67:2013 (на зміну СНіП 2.04.05), ДБН В.2.2.15, ДБН В. 2.5.39, а також можливістю влаштування приладів-розподілювачів теплової енергії для обліку фактичного теплоспоживання квартирами. Отже, до питання встановлення приладів обліку теплової енергії в квартирах багатоповерхових будинків з вертикальною системою опалення слід підходити комплексно, з відповідним переобладнанням загальнобудинкової системи опалення та встановленням приладів обліку теплової енергії у всіх квартирах багатоповерхового будинку;

- роз'яснення Міністерства щодо встановлення засобів обліку (лічильників) теплової енергії у житловому помешканні багатоповерхового будинку не містить висновку щодо неможливості встановлення квартирного засобу обліку теплової енергії в багатоповерховому будинку з вертикальною системою опалення. Для встановлення квартирного засобу обліку теплової енергії споживачам необхідно отримати технічні умови. Позивачем не надано обґрунтованих доказів, що технічна можливість встановлення квартирного засобу обліку теплової енергії у квартирі заявника відсутня;

- лист Міністерства від 20.01.2017 № 8/9-172-17 щодо відсутності розробленої методики розрахунку витрат тепла, які здійснюються виконавцем у разі, коли опалювальні пристрої в квартирі обладнано приладами-розподілювачами теплової енергії, не спростовує обов'язку Позивача видавати технічні умови на встановлення квартирного засобу обліку теплової енергії та права заявника отримати такі технічні умови. У вказаному листі не йдеться про неможливість встановлення квартирного засобу обліку теплової енергії у багатоквартирному житловому будинку з вертикальною системою опалення. Така неможливість повинна бути належним чином обґрунтована при розгляді кожної окремої заяви споживача послуг з централізованого опалення;

- Позивач повинен видати заявнику технічні умови на встановлення квартирного засобу обліку теплової енергії, в яких має зазначити комплекс умов та вимог щодо інженерного забезпечення вказаного об'єкта з визначенням джерел теплоносіїв, приймальних систем водовідведення, спеціальних умов експлуатації, розрахункових інженерних навантажень, умов здійснення відповідних робіт тощо.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним Рішення № 8.

За приписами статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" до повноважень Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема, проведення дослідження ринку, визначення меж товарного ринку, а також становища, в тому числі монопольного (домінуючого), суб'єктів господарювання на цьому ринку та прийняття відповідного рішення (розпорядження).

У відповідності до пункту 1 статті 3 наведеного Закону основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

За приписом частини першої статті 59 Закону підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до частин першої та третьої статті 13 Закону зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Згідно з пунктом 2 статті 50 Закону зловживання (монопольним) домінуючим становищем є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що теплопостачальні організації мають право надавати технічні умови на підключення споживачів до розподільчих теплових мереж.

Згідно з підпунктами 5 і 6 пункту 29 Правил надання послуг з централізованого опалення споживач має право, зокрема: на установлення квартирних засобів обліку та взяття їх на абонентський облік; на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку.

Пунктом 8 Правил користування тепловою енергією передбачено, що для приєднання споживача до системи теплопостачання, реконструкції або розширення системи теплоспоживання чи збільшення обсягів споживання теплової енергії на діючих об'єктах споживач повинен подати заявку теплопостачальній організації про видачу технічних умов.

Відповідно до пункту 9 Правил надання послуг з централізованого опалення у квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача.

Згідно з пунктом 10 Правил надання послуг з централізованого опалення оплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок.

Попередні судові інстанції, з огляду на відповідні законодавчі приписи, з урахуванням встановлених ними фактичних обставин, взявши до уваги, що органи Антимонопольного комітету України беруть участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, дослідивши встановлені територіальним відділенням АМК обставини вчинення Позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ринку послуг видачі технічних умов на встановлення засобів обліку теплової енергії, надавши оцінку доводам і запереченням учасників справи та наявним доказам, дослідивши зміст Рішення №8, дійшли обґрунтованих висновків щодо прийняття відповідачем оспорюваного рішення у межах наданих йому повноважень та з дотриманням приписів чинного законодавства, а тому, за відсутності передбачених статтею 59 Закону підстав для визнання Рішення № 8 недійсним, правомірно відмовили Позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Аргументи касаційної скарги даного висновку не спростовують. Зазначаючи про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Позивач у касаційній скарзі фактично вдається до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанції, та зазначає про незгоду із здійсненою цими судами оцінкою доказів зі справи. При цьому відповідні доводи скаржника спростовуються висновками попередніх судових інстанцій з даної справи.

При цьому Позивачем у судах попередніх інстанцій не надано обґрунтувань тому, що технічна можливість встановлення квартирного засобу обліку теплової енергії у квартирі заявника відсутня.

Згідно з частинами першою та другою статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права і не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Касаційний господарський суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень першої та апеляційної інстанцій - без змін як таких, що ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Чернівецької області від 04.05.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.08.2017 у справі № 926/551/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов